8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"08" квітня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/811/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Присяжнюка О.О.
при секретарі судового засідання Божко Є.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10)
до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків (61024, м. Харків, вул. Сковороди Григорія, 61)
про стягнення коштів
за участю представників:
позивача - Мироненко О.О. (довіреність №01-23/322 від 30.12.2025),
відповідача - Горячко О.Б. (довіреність №583/114 від 08.01.2026)
Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків, в якій просить суд:
1. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків (61024, Харківська область, місто Харків, вул. Григорія Сковороди, 61, код ЄДРПОУ 07923280) на користь Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» (61057, Харківська область, місто Харків, вул. Гоголя, 10, код ЄДРПОУ: 42206328) заборгованість за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 1735 від 31.10.2025 за спожиту електричну енергію за грудень 2025 року у сумі 20 934 грн. 72 коп. на п/р із спеціальним режимом використання в філії ХОУ АТ “Ощадбанк» НОМЕР_1 , МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328.
2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків (61024, Харківська область, місто Харків, вул. Григорія Сковороди, 61, код ЄДРПОУ 07923280) на користь Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» (61057, Харківська область, місто Харків, вул. Гоголя, 10, код ЄДРПОУ: 42206328) судовий збір у сумі 2 662 грн. 40 коп. на ХОУ АТ “Ощадбанк» п/р НОМЕР_2 , МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328.
3. Розглянути справу у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Позивач обґрунтовує позов з посиланням на порушення відповідачем умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 1735 від 31.10.2025, який укладено між Приватним акціонерним товариством “Харківенергозбут» та Квартирно-експлуатаційним відділом міста Харків, в частині сплати вартості за спожиту електричну енергію за грудень 2025 року.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 922/811/26. Справу постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено розгляд справи в судовому засіданні на "08" квітня 2026 р. о 11:00.
24.03.2026 від відповідача через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву (вх.№ 7014/26), в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову.
КЕВ м. Харків зазначає, що платіжними дорученнями від 11.12.2025 за №304 та від 20.12.2025 за №314 було повністю сплачено заборгованість за листопад 2025 року в розмірі 18334,08 грн та частково сплачено заборгованість за грудень 2025 року в розмірі 11665,92 грн загальною сумою 30 000,00 грн. Через не надходження відповідних бюджетних асигнувань несплаченою за листопад 2025 року залишилася сума у розмірі 9268,80 грн. Зважаючи на вказане, відповідач вважає вимоги позовної заяви необґрунтованими, не підтвердженими належним доказами та такими, що не підлягають задоволенню.
Крім того, відповідач повідомляє, що є неприбутковою установою, тобто утримується за рахунок коштів відповідного (державного) бюджету. Всі витрати такої установи узгоджуються з органом, який уповноважений здійснювати фінансування такої установи, для чого складається кошторис, в який вносяться всі статті витрат. КЕВ м. Харків є бюджетною установою, яка в своїй діяльності фінансується із державного бюджету, та є розпорядником бюджетних коштів виключно в рамках взятих на себе зобов'язань бюджетного періоду. Фактично проведення бюджетних платежів здійснюється органами Казначейства України в рамках бюджетного періоду та затвердженого бюджету розпорядника бюджетних коштів. Відповідач після початку повномасштабної воєнної агресії, введення воєнного стану, продовжує виконувати свій обов'язок, щодо забезпечення оборони Держави Україна шляхом забезпечення функціонування військових частин та установ Міністерства оборони України на території Харківської області. Відповідач також наголошує на тому, що виконує свої зобов'язання за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №1735 від 31.10.2025 за спожиту електричну енергію за першої можливості при надходженні відповідних бюджетних асигнувань, в діях відповідача щодо виниклої тимчасової заборгованості в розмірі 9268,80 грн за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №1735 від 31.10.2025 не було вини, а лише обставини - затримка бюджетного фінансування через повномасштабну військову агресію рф проти України. Відповідач резюмує, що в його діях не було вини, а тому відповідач повинен бути звільнений від відповідальності.
27.03.2026 від позивача через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив (вх.№ 4359/26), в якій позивач не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, та зазначає, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Так, відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Крім того, законодавець не звільняє від відповідальності за неналежне виконання договірних зобов'язань установи, які являються бюджетними та фінансуються з загального державного бюджету. За висновком позивача, відсутність бюджетного фінансування коштів не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення перед позивачем зобов'язання зі сплати заборгованості за договором.
27.03.2026 від Приватного акціонерного товариства “Харківенергозбут» через систему "Електронний суд" надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (вх.№ 7364/26), в якій позивач повідомляє, що відповідачем в грудні 2025 року сплачено 30 000 грн за електричну енергію за листопад 2025 року та грудень 2025 року, з яких за грудень 2025 року 11 665 грн. 92 коп. (платіжні інструкції № 304 від 10.12.2025 та № 314 від 19.12.2025), у зв'язку з чим позивач просить суд:
1. Прийняти до розгляду дану заяву про зменшення розміру позовних вимог у справі № 922/811/26.
2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків (61024, Харківська область, місто Харків, вул. Григорія Сковороди, 61, код ЄДРПОУ 07923280) на користь Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» (61057, Харківська область, місто Харків, вул. Гоголя, 10, код ЄДРПОУ: 42206328) заборгованість за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 1735 від 31.10.2025 за спожиту електричну енергію за грудень 2025 року у сумі 9 268 грн. 80 коп. на п/р із спеціальним режимом використання в філії ХОУ АТ “Ощадбанк» НОМЕР_1 , МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328.
3. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків (61024, Харківська область, місто Харків, вул. Григорія Сковороди, 61, код ЄДРПОУ 07923280) на користь Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» (61057, Харківська область, місто Харків, вул. Гоголя, 10, код ЄДРПОУ: 42206328) судовий збір у сумі 2 662 грн. 40 коп. на ХОУ АТ “Ощадбанк» п/р НОМЕР_2 , МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328.
Дослідивши заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, суд встановив наступне.
Пунктом 2 частини 1 статті 46 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем було заявлено позовні вимоги про стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків заборгованості за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 1735 від 31.10.2025 за спожиту електричну енергію за грудень 2025 року у сумі 20 934,72 грн.
При цьому, із наданої до суду заяви про зменшення розміру позовних вимог вбачається, що позивач зменшує заявлені позовні вимоги до стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків заборгованості у розмірі 9 268,80 грн.
Відповідно до вимог статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Враховуючи, що подана заява про зменшення розміру позовних вимог відповідає вимогам ст. 46 ГПК України, подана до початку першого судового засідання, підписана повноважною особою, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для прийняття даної заяви до розгляду.
Подальший розгляд справи проводиться з урахуванням прийнятої заяви про зменшення розміру позовних вимог.
У судовому засіданні 08.04.2026 представник позивача просив задовольнити позов у повному обсязі, судові витрати покласти на відповідача.
Присутній у судовому засіданні 08.04.2026 представник відповідача підтримав позицію, викладену у відзиві на позовну заяву.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
У судовому засіданні 08.04.2026 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
У зв'язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України “Про ринок електричної енергії» (далі - Закон), з 01.01.2019 ПрАТ “Харківенергозбут» є постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 26.10.2018 № 1268.
ПрАТ “Харківенергозбут», як постачальник універсальних послуг, здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг.
Відповідно до ст. 4 Закону учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Частиною 1 статті 63 Закону встановлено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.
Згідно із ч. 4 ст. 63 Закону договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.
Абзацом 5 пункту 13 розділу XVII Закону встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
Також згідно з п. 7 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Відповідно до п. 13 Перехідних положень Закону передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.
Публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщений на офіційному сайті ПрАТ “Харківенергозбут» zbutenergo.kharkov.ua.
Згідно з пп. 4.12, 4.13 розділу IV Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила), затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Відповідно до п. 4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
За вимогами п. 9.1.1 Розділу ІХ Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311, обмін даними між адміністратором комерційного обліку, постачальником послуг комерційного обліку та учасниками ринку здійснюється на договірних засадах у вигляді електронних документів.
Позивач повідомляє, що розрахунки за спожиту електроенергію відповідача проведені на підставі переданих відповідно до наведених вимог показів приладу обліку від оператора системи розподілу - АТ “Харківобленерго».
Як вбачається з матеріалів справи, Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харків надав до ПрАТ "Харківенергозбут" підписану заяву про укладення договору про постачання електроенергії постачальником універсальних послуг та приєднався до умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 1735 від 31.10.2025 (далі - Договір № 1735) на умовах двостороннє підписаної Комерційної пропозиції № 11/25 для споживачів, що підлягають під дію Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (зі змінами) та купують електричну енергію у постачальників універсальних послуг за фіксованою ціною (далі - Комерційна пропозиція № 11/25).
Згідно п. 2.1 Договору № 1735 за цим Договором Постачальник продає електричну енергію (код за ДК 021:2015 - 09310000-5-електрична енергія) як різновид товару для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до абз. 1 п. 5.1 Договору №1735 Споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.
Пунктами 5.8, 5.9 Договору № 1735 передбачено, що розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Оплата вартості електричної енергії здійснюється Споживачем шляхом перерахування коштів на спецрахунок Постачальника.
Пунктом 5.10 Договору № 1735 передбачено, що оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, терміни видачі якого зазначені у комерційній пропозиції.
Відповідно до п. 6.2 Договору № 1735 Споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору.
Згідно з п. 13.1 Договору №1735 строк (термін) постачання електричної енергії: до 31 грудня 2025 року, але у будь-якому разі до моменту припинення фактичного постачання електричної енергії та зміни постачальника електричної енергії згідно з порядком, встановленим ПРРЕЕ.
Місце поставки товару: 61024, Україна, м. Харків та Харківська область, згідно Додатку №1 до Договору.
Обсяг електричної енергії, який планує купити Споживач, зазначається у Додатку №3 до цього Договору.
Як вбачається з додатку №1 до Договору №1735 та як зазначає позивач, ЕІС - код точки комерційного обліку за об'єктом споживача, куди постачалась електрична енергія - 62Z2600813994824 - гуртожиток (м. Харків, пров. Плетнівський, 2).
Пунктом 13.1.2 Договору № 1735 передбачається, що Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2025 року, в частині розрахунків - до їх повного виконання.
Умовами п. 3 Комерційної пропозиції № 11/25 передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата електричної енергії, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, здійснюється Споживачем один раз за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка Споживачу Постачальником, в якому зазначаються сума до сплати за електричну енергію, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії. У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті “Призначення платежу» посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані Споживачем за електричну енергію, Постачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості Споживача з найдавнішим терміном її виникнення. У разі зміни тарифу надлишок (переплата) оплаченої, але не спожитої електричної енергії зараховується Споживачу на його особовий рахунок як авансовий платіж за новими тарифами в наступному розрахунковому періоді. Укладення сторонами та дотримання споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від оплати поточного споживання електричної енергії поточного періоду.
Пунктом 4 Комерційної пропозиції № 11/25 встановлено, що рахунок за спожиту електричну енергію та акт приймання передачі електричної енергії надається Споживачу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду. Рахунок за спожиту електричну енергію та акт приймання передачі електричної енергії має бути оплачений протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка Споживачем. Рахунки на оплату надаються Споживачу у відповідних структурних підрозділах Постачальника. В разі неотримання Споживачем рахунків Постачальник направляє рахунки Споживачу поштовим зв'язком. У такому випадку рахунки вважаються отриманими Споживачем з дня їх відправлення.
07.11.2025 позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду №1 до Договору №1735, якою пункт 5.1.1. Договору №1735 викладено в новій редакції. Інші умови Договору залишилися без змін.
Матеріали справи свідчать, що між ПрАТ "Харківенергозбут" та АТ "Харківобленерго" укладено Договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії №19/13979 від 28.11.2018, дата підписання договору у письмовій формі - 20.11.2020.
Згідно з переданими даними від АТ “Харківобленерго» відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункових періодів, сформовано рахунок за електричну енергію за грудень 2025 року на суму разом з ПДВ 20% 20 934,72 грн. Відповідачем за грудень 2025 року спожито 4 846 кВт*год згідно відомостей з Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам та фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії по кожному споживачу. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії за грудень 2025 року направлено Споживачу засобами поштового зв'язку 15.01.2026. Строк оплати рахунку до 29.01.2026.
Акт звіряння розрахунків за електроенергію направлено Споживачу засобами поштового зв'язку 05.02.2026.
Відповідачем в грудні 2025 року сплачено 30 000,00 грн за електричну енергію за листопад 2025 року та грудень 2025 року, з яких за грудень 2025 року 11 665 грн. 92 коп., що підтверджується платіжними інструкціями № 304 від 10.12.2025 та № 314 від 19.12.2025.
Позивач стверджує, що сума заборгованості відповідача за Договором № 1735 за спожиту електричну енергію за грудень 2025 року становить 9 268,80 грн.
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Стаття 11 ЦК України передбачає, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною 1 статті 714 ЦК України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно частини 2 статті 714 ЦК України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Судом встановлено, Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харків надав до ПрАТ "Харківенергозбут" підписану заяву про укладення договору про постачання електроенергії постачальником універсальних послуг та приєднався до умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 1735 від 31.10.2025 на умовах Комерційної пропозиції № 11/25 для споживачів, що підлягають під дію Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (зі змінами) та купують електричну енергію у постачальників універсальних послуг за фіксованою ціною.
З матеріалів справи убачається, що згідно з переданими даними від АТ "Харківобленерго" відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункових періодів сформовано рахунок за електричну енергію за грудень 2025 року на суму разом з ПДВ 20% 20 934,72 грн. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії за грудень 2025 року направлено Споживачу засобами поштового зв'язку 15.01.2026. Строк оплати рахунку до 29.01.2026. При цьому, відповідачем в грудні 2025 року сплачено 30 000,00 грн за електричну енергію за листопад 2025 року та грудень 2025 року, з яких за грудень 2025 року 11 665 грн. 92 коп.
Пунктом 1 частини 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначений обов'язок споживача сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Відповідно до умов пункту 6.2 Договору №1735 Споживач зобов'язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами договору.
Матеріали справи свідчать, що відповідачем порушено зобов'язання за умовами Договору в частині сплати вартості спожитої електричної енергії у повному обсязі та у передбачені Договором строки, що мало наслідком виникнення заборгованості.
Відповідно до статей 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Статтею 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Договір, відповідно до статті 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Враховуючи вищевказані обставини, відсутність у матеріалах справи доказів, які б спростовували наявність заборгованості відповідача перед позивачем, а також доказів, які б свідчили про здійснення остаточного розрахунку за електричну енергію, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 9 268,80 грн є обґрунтованою, підтвердженою наявними в матеріалах справи доказами та не спростованою відповідачем.
Суд відхиляє твердження відповідача щодо бюджетного фінансування та відсутності вини з огляду на наступне.
Згідно з п. 6, 7 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження; бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.
Статтею 3 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня відповідного року не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду. Відповідно до Конституції України бюджетний період для Державного бюджету України за особливих обставин може бути іншим, ніж передбачено частиною 1 цієї статті. Особливими обставинами, за яких Державний бюджет України може бути затверджено на інший, ніж передбачено частиною 1 цієї статті, бюджетний період, є: 1) введення воєнного стану; 2) оголошення надзвичайного стану в Україні. У разі затвердження Державного бюджету України на інший, ніж передбачено частиною першою цієї статті, бюджетний період місцеві бюджети мають бути затверджені на такий самий період. Для середньострокового бюджетного планування середньостроковий період включає плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди.
За приписами абз. 1 ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років; довгострокових зобов'язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; довгострокових зобов'язань у рамках державно-приватного партнерства, узятих на облік органами Казначейства України; середньострокових зобов'язань за договорами щодо забезпечення судноплавного стану внутрішніх водних шляхів та судноплавних шлюзів; середньострокових зобов'язань у сфері охорони здоров'я; середньострокових зобов'язань за державними контрактами (договорами) щодо закупівлі озброєння, військової техніки, зброї і боєприпасів; середньострокових зобов'язань за договорами на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.
Відповідно до ст. 49 Бюджетного кодексу України розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним п. 5 ч. 1 ст. 4 цього Кодексу. Казначейство України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі: 1) наявності відповідного бюджетного зобов'язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання бюджету; 2) наявності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми; 3) наявності у розпорядників бюджетних коштів відповідних бюджетних асигнувань.
Згідно з ч. 3 ст. 51 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів забезпечують у повному обсязі проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ, інші енергоносії, комунальні послуги та послуги зв'язку, які споживаються бюджетними установами, та укладають договори за кожним видом відповідних послуг у межах бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі.
Водночас, суд зазначає, що відсутність бюджетних асигнувань для фінансування оплати за надані позивачем послуги не є підставою для звільнення від обов'язку їх оплати.
Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та в рішенні від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету неодноразово висловлював в своїх рішеннях Конституційний Суд України. Зокрема, в Рішенні від 09.07.2007 № 6-рп.2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави. Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. Інакше всі негативні наслідки відсутності такого механізму покладаються на державу.
Аналогічний правовий висновок про те, що сама собою відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання, викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 12-46гс18 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2018 у справах № 925/246/17 та № 925/974/17.
Наявність або відсутність вини при прострочені виконання грошового зобов'язання не впливає на обсяг зобов'язань відповідача як сторони договору, про що також зазначає Верховний Суд у постанові від 03.02.2023 у справі №910/9374/21.
Суд звертається до практики Європейський суд з прав людини, який зазначив, що відсутність грошових коштів не може бути підставою відмови від виконання грошових зобов'язань (справа "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002 (заява №59498/00), Справа "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997 (заява №18357/91) та інші).
На підставі зазначеного, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надано доказів, які б свідчили про сплату ним заборгованості за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 1735 від 31.10.2025 за спожиту електричну енергію за грудень 2025 року у сумі 9 268,80 грн, або які б спростовували наявність у нього обов'язку зі сплати вищезазначеної заборгованості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 9 268,80 грн заборгованості за електричну енергію є обґрунтованими та доведеними належними і допустимими доказами, тому задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.
Частинами 1,2,3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 13, 14, 20, 46, 73-79, 86, 123, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків (61024, Харківська область, місто Харків, вул. Григорія Сковороди, 61, код ЄДРПОУ 07923280) на користь Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» (61057, Харківська область, місто Харків, вул. Гоголя, 10, код ЄДРПОУ 42206328, п/р із спеціальним режимом використання в філії ХОУ АТ “Ощадбанк» НОМЕР_1 , МФО 351823) заборгованість за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 1735 від 31.10.2025 за спожиту електричну енергію за грудень 2025 року у сумі 9 268,80 грн.
Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків (61024, Харківська область, місто Харків, вул. Григорія Сковороди, 61, код ЄДРПОУ 07923280) на користь Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» (61057, Харківська область, місто Харків, вул. Гоголя, 10, код ЄДРПОУ 42206328, на ХОУ АТ “Ощадбанк» п/р НОМЕР_2 , МФО 351823) судовий збір у сумі 2662,40 грн.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут» (61057, Харківська область, місто Харків, вул. Гоголя, 10, код ЄДРПОУ 42206328).
Відповідач: Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харків (61024, Харківська область, місто Харків, вул. Григорія Сковороди, 61, код ЄДРПОУ 07923280).
Повне рішення складено "09" квітня 2026 р.
СуддяО.О. Присяжнюк