Справа № 308/13177/25
1-кс/308/1902/26
01 квітня 2026 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , у присутності: прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання старшого слідчого Шостого слідчого відділу з дислокацією у місті Ужгороді Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Львові ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 62025140160000918 від 01.08.2025 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
01 квітня 2026 року до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання старшого слідчого Шостого слідчого відділу з дислокацією у місті Ужгороді Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Львові ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 62025140160000918 від 01.08.2025 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення посилається на те, що солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби під час мобілізації, на особливий період, перебуваючи на посаді стрільця 1 відділення 2 стрілецького взводу стрілецької роти (резервної) НОМЕР_1 стрілецького батальйону (з конвоювання, екстрадиції, охорони підсудних та охорони громадського порядку) військової частини НОМЕР_2 , в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 49, 127, 128, 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не бажаючи переносити труднощі військової служби, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, без дозволу командування та начальників, яким підпорядкований за службою, без поважних причин, в умовах воєнного стану, 15.07.2025 самовільно залишив місце служби - місце дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_2 НГУ, який розташовувався поблизу АДРЕСА_1 та з того часу відсутній без поважних причин на військовій службі, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи свою діяльність з проходженням військової служби.
Зазначає, що обґрунтованість підозри підтверджується зібраними матеріалами кримінального провадження, а саме: допитами свідків, матеріалами службового розслідування та іншими в сукупності матеріалами кримінального провадження.
15.08.2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. У зв'язку із невстановленням місця знаходження ОСОБА_4 , повідомлення про підозру та повістки про виклик до слідчого направлено поштовим зв'язком на відомі місця проживання, роботи (служби) останнього.
02.09.2025 слідчим оголошено в розшук підозрюваного ОСОБА_4 , про що винесено відповідну постанову в порядку ст. 280, 281 КПК України у зв'язку із невідомим місцем знаходження підозрюваного та переховуванням останнього від органу досудового розслідування.
31.03.2026 місцезнаходження ОСОБА_4 було встановлено та затримано останнього, у порядку ст. 615 КПК України.
Прокурор зазначає, що наразі встановлено наявність наступних ризиків:
1.Переховуватися від суду.
Злочин, який інкримінується ОСОБА_4 є тяжким і передбачає можливість призначення йому покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, що може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від органів досудового розслідування чи суду.
2.Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Знаходячись на волі, ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню шляхом нез'явлення до суду, підмовляти свідків не з'являтися до суд та/чи змінити показання в судовому процесі.
3.Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Таким чином, на думку сторони обвинувачення, інший запобіжний захід, окрім як тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого у кримінальному провадженні.
На підставі вищенаведеного орган досудового розслідування просить слідчого суддю застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою,на строк досудового розслідування, до 18.05.2026 року.
Прокурор у судовому засіданні клопотання про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні та додані до нього матеріали кримінального провадження.
Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 , у судовому засіданні заперечив проти клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просив відмовити. Зазначив, що підозрюваний ініціював питання щодо звільнення від кримінальної відповідальності в порядку передбаченому ст. 401 КПК України. Подав письмові заперечення на клопотання прокурора та письмову згоду ВЧ 3115 НГУ від 01.04.2026 року на подальше проходження військової служби військовослужбовцем ОСОБА_4 .
Підозрюваний у судовому засіданні свою вину визнав та підтримав позицію свого захисника. Подав заяву, згідно якої підозрюваний має намір продовжити проходження військової служби та у клопотанні про обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просив відмовити.
Заслухавши позицію прокурора з приводу внесеного клопотання, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею при розгляді клопотання встановлено, що Шостим слідчим відділом (з дислокацією у м. Ужгороді) ТУ ДБР у м. Львові здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 62025140160000918 від 01.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
15.08.2025 року в порядку ч. 2 ст. 135, ч. 1 ст. 278 КПК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. У зв'язку із невстановленням місця знаходження ОСОБА_4 , повідомлення про підозру та повістки про виклик до слідчого направлено поштовим зв'язком на відомі місця проживання, роботи (служби) останнього.
02.09.2025 року, слідчим оголошено в розшук підозрюваного ОСОБА_4 , про що винесено відповідну постанову в порядку ст. 280, 281 КПК України у зв'язку із невідомим місцем знаходження підозрюваного та переховуванням останнього від органу досудового розслідування.
31.03.2026 місцезнаходження ОСОБА_4 було встановлено та затримано останнього, у порядку ст. 615 КПК України.
У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК.
У відповідності до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.
Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Як зазначено у ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні та доданих до клопотання, а саме: висновком службового розслідування щодо ОСОБА_4 , донесенням із військової частини від 15.07.2025 року,довідкою Ф-1 на військовослужбовця ВЧ НОМЕР_2 , протоколом допиту свідка від 13.08.2025 року, протоколом допиту свідка від 13.08.2025 року, протоколом допиту свідка від 16.08.2025 року, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 31.03.2026 року.
Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на даній стадії досудового розслідування.
Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04), рішення від 21.04.2011 року) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).
Слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Водночас, підозрюваним ОСОБА_4 подано клопотання прокурору про намір продовження проходження військової служби та виконання обов'язків із захисту України.
Згідно письмової згоди № 50/115/2/1-507-2026 від 01.04.2026 року вбачається, що командуванням військової частини НОМЕР_2 НГУ надано згоду на подальше проходження військової служби військовослужбовцем ОСОБА_4 на посаді стрільця 1 відділення 2 стрілецького взводу, 1 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону (з охорони та оборони важливих державних об'єктів) військової частини НОМЕР_2 .
Отже, враховуючи вищенаведене, підозрюваний ОСОБА_4 до звернення прокурора з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розпочав процедуру повернення на проходження військової служби, та підтвердив свої наміри у судовому засіданні під час розгляду клопотання.
З огляду на викладене, враховуючи що підозрюваний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні ним кримінального правопорушення визнав, подав клопотання про повернення на військову службу, підтвердив свою згоду у судовому засіданні, що нівелює ризик переховування від органу досудового розслідування та суду, наявність письмової згоди ВЧ НОМЕР_2 НГУ від 01.04.2026 року на подальше проходження військової служби військовослужбовцем ОСОБА_4 , слідчий суддя не вбачає підстав задля застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного у вигляді тримання під вартою, а відтак у задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 182, 186, 187, 193-195, 200, 309, 392, 395 КПК України, -
Відмовити повністю у задоволенні клопотання старшого слідчого Шостого слідчого відділу з дислокацією у місті Ужгороді Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Львові ОСОБА_6 , погодженого прокурором відділу Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 62025140160000918 від 01.08.2025 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні.
Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається на судові рішення, ухвалені судом першої інстанції, - через суд, який ухвалив судове рішення. Апеляційна скарга може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1