Справа № 308/4805/26
08 квітня 2026 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Іванов А.П., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, командира прикордонного загону в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_2 про відшкодування завданої шкоди,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області до відповідачів Міністерства оборони України (відповідач 1), командира прикордонного загону в/ч НОМЕР_1 (відповідач 2), в якому просить:
1.Стягнути з відповідача 1 Міністерства оборони України на його користь 160000 гривень, як заборгованість по заробітній платі.
2.Стягнути солідарно з відповідачів 50000 гривень на його користь, як витрати на юриста та правову допомогу.
3.Стягнути солідарно з відповідачів 400000 гривень на його користь, як завданої моральної шкоди.
4.Зобов'язати відповідача НОМЕР_2 командира прикордонного загону вч НОМЕР_1 АДРЕСА_1 на підставі рапорту від 04.12.2025 по вхідному №2751 звільнити його з роботи та дати можливість пройти лікарську комісію МСЕК та поновити йому групу інвалідності.
5.Звільнити його від оплати судового збору та держмита, так як він є інвалідом 1-ї групи та ОСОБА_3 .
Ухвалою від 08.04.2026 відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог, визначених пунктом один та три.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд приходить до висновку, що позовна заява в частині позовних вимог 1 та 3 підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява має містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
В порушення означеного відсутнє обґрунтування обставин, на які посилається позивач, зокрема щодо стягнення з відповідачів на його користь моральної шкоди, зокрема в чому полягають заподіяні йому страждання.
Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно моральна шкода може полягати у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (п. 3).
Аналогічна правова позиція визначена і у ст. 23 ЦК України.
При цьому п. 4 означеної Постанови визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується, окрім вказівки на те, у чому полягає ця шкода та якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві. У разі недотримання позивачем зазначених вимог суд вправі залишити позовну заяву без руху.
Таким чином, заява має містити відомості про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням та докази, що підтверджують позов, отже до заяви повинні бути додані необхідні документи, наприклад, докази причино-наслідкового зв'язку між станом стражданнями позивача та діями, бездіяльністю або рішеннями відповідача, зокрема, докази погіршення фізичного та душевного здоров'я, втрати ділової активності, спокою та рівноваги.
Більш того позовна заява не містить підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, що передбачено п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, якщо позовна заява подана без додержання вимог, передбачених ст. ст. 175, 177 ЦПК України, вона підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на вищевказане, позовну заяву належить залишити без руху, надавши стороні позивача строк для усунення недоліків відповідно до цієї ухвали в десять днів з дня її вручення і роз'яснити, що інакше заява буде вважатися неподаною і повернута.
З метою виправлення вищеозначених недоліків стороні позивача необхідно привести позовну заяву у відповідність з вимогами ст.ст. 175-177 ЦПК України, а саме: обґрунтувати викладені обставини відповідними доказами, а також підтвердити про неподання іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст. ст. 175-177, 185 ЦПК України, суд
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, командира прикордонного загону в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_2 про відшкодування завданої шкоди залишити без руху.
Повідомити сторону позивача про необхідність усунути зазначені недоліки позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху. Роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду А.П. Іванов