Справа № 307/651/26
Провадження № 2/307/277/26
09 квітня 2026 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого Чопик В.В. при секретарі Рішко О.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Тячівської окружної прокуратури, в інтересах Національної служби здоров'я України, до ОСОБА_1 , де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Комунальне некормеційне підприємство «Тячівська районна лікарня» Тячівської міської ради, про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення.
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просить відшкодувати витрати на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення.
Прокурор Тячівської окружної прокуратури Білов О.О. подав до суду заяву про закриття провадження у справі та повернення сплаченого ним судового збору.
Посилається на те, що у зв'язку зі сплатою відповідачем суми боргу між сторонами відсутній спір у даній справі. А тому просить суд закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору та просить повернути Закарпатській обласній прокуратурі сплачений судовий збір.
Відповідач будучи належним чином повідомлений про дату та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, з урахуванням неявки сторін по справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі з таких підстав.
Прокурор Тячівської окружної прокуратури Білов О.О. у заяві просить закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмета спору та повернути сплачений під час подачі позову судовий збір.
Згідно з п. 2) ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Відсутність предмету спору є безумовною підставою для закриття провадження у справі.
Прокурор у своїй заяві підтвердив факт відсутності заборгованості у відповідача перед позивачем та просить закрити провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Суд встановив, що відповідач повністю відшкодував витрати на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення.
З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованими доводи сторони позивача щодо відсутності предмета спору, у зв'язку із чим провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Разом з тим, суд зауважує, що від підстави закриття провадження залежить, зокрема, розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.2 ст.255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Відповідно до п.5) ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
На підставі наведеного, у зв'язку з висновком суду про закриття провадження в цій справі, є необхідним повернути позивачу з державного бюджету сплачений судовий збір в розмірі 3328,00 гривень сплаченого 05 лютого 2026 року згідно платіжного доручення № 142, що не суперечить вимогам п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 3 ст. 142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Представник позивача звернувся до суду із заявою про закриття провадження саме у зв'язку з відсутністю предмета спору, посилаючись на п.2) ч.1 ст. 255 ЦПК України, тобто визначив правову підставу закриття провадження у справі як відсутність предмета спору, а не відмовився від позову у зв'язку із задоволенням позовних вимог відповідачем, що є самостійною підставою для закриття провадження у справі.
Між тим, ч. 3 ст. 142 ЦПК України застосовується як підстава для відшкодування судових витрат лише в разі, коли позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 21.04.2021 року у справі № 199/9188/16-ц.
Верховний Суд у постанові від 21.04.2021 у справі № 199/9188/16-ц зазначив, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суди попередніх інстанцій не врахували положень частини третьої статті 142 ЦПК України у поєднанні із статтею 255 ЦПК України, а тому дійшли помилкового висновку, що закриття провадження у справі з підстав відсутності предмета спору (пункт 2 частини першої статті 255 ЦПК України) є, відповідно до частини третьої статті 142 ЦПК України, підставою для стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат.
Оскільки справа підлягає закриттю за відсутністю предмету спору, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", належить повернути позивачу з державного бюджету суму сплаченого судового збору.
Керуючись ст. ст. 142, 255, 258-261 ЦПК України,
постановив:
Закрити провадження у цивільній справі за позовом Тячівської окружної прокуратури, в інтересах Національної служби здоров'я України, до ОСОБА_1 , де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Комунальне некормеційне підприємство «Тячівська районна лікарня» Тячівської міської ради, про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення.
Повернути Закарпатській обласній прокуратурі, код платника 02909967, з державного бюджету сплачену суму судового збору в розмірі 3328,00 гривень за платіжною інструкцією № 142 від 06 лютого 2026 року.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя: В.В. Чопик