Справа № 306/84/26
Провадження № 1-кп/306/206/26
08 квітня 2026 року м. Свалява
Свалявський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
представника потерпілого ОСОБА_4
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 , ОСОБА_8
обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
ОСОБА_11 , ОСОБА_12
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Свалява клопотання прокурора Свалявського відділу Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_13 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч.3 ст.28 - ч. 1 ст. 366 КК України,
В провадженні суду знаходиться обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч.3 ст.28 - ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.3 ст.28 - ч. 1 ст. 366 КК України.
Прокурор подав клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Поляна, Свалявського району Закарпатської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, одруженого, який обіймає посаду директора ТОВ «НТЛ ГАРАНТ-БУД», раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 28 - ч. 1 ст. 366 КК України строком на 60 діб. При визначенні розміру застави, у разі обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосувати до ОСОБА_9 заставу у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01.01.2026 становить 5 657 600 (п'ять мільйонів шістсот п'ятдесят сім тисяч шістсот) гривень. У разі застосування застави як запобіжного заходу - покласти на обвинуваченого ОСОБА_9 наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати (в залежності від стадії провадження) до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із Мукачівського району, Закарпатської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт, для виїзду за кордон. Посилається на те, що на даний час, досудове розслідування кримінального провадження закінчено, обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42024072040000005 був 15.01.2026 скерований для розгляду по суті до Свалявського районного суду, підготовче судове засідання у справі судом призначено на 10.03.2026. До обвинуваченого на даний час не застосовано жодного запобіжного заходу, однак з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливати на свідків у цьому ж провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення існує обґрунтована необхідність застосування до обвинуваченого запобіжного заходу тримання під вартою.
Зважаючи на встановлені під час розслідування обставини вчинення кримінального правопорушення, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлені та підтверджені ризики, передбачені п.п. 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, якими обґрунтовується необхідність у застосуванні щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Щодо ризику переховуватися від органу досудового слідства, зокрема це підтверджується тим, що ОСОБА_9 обвинувачується у вчинення злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Відповідно з метою уникнення кримінальної відповідальності останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Ризик переховування від правосуддя обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і зокрема, суворістю передбаченого покарання, у якому обгрунтовано підозрюється ОСОБА_9 . Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності. Крім цього, слід врахувати той факт, що в умовах сьогодення, хоч відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», на період дії правового режиму воєнного стану чоловікам - громадянам України, віком від 18 до 60 років, а також жінкам-військовозобов'язаним обмежено виїзд за межі України, однак 36 ОСОБА_9 не відноситься до вказаної категорії осіб, та може вільно виїхати за кордон, що дає підстави вважати вказаний факт, як обставину яка підвищує ризик переховування. Крім того, ОСОБА_9 усвідомлюючи, що у разі визнання його винним У вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення суд, серед іншого може стягнути з нього матеріальну шкоду на вказану суму - 5543 954,40 грн., тому підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, метою уникнення ще й цивільної відповідальності. При вирішенні питання про наявність даного ризику орган досудового розслідування враховує, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик переховування від органу досудового розслідування та суду. Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування; Щодо ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні Посилаючись на зазначений ризик, слід зазначити, що ОСОБА_9 має можливість впливати на співучасників кримінального провадження, а також осіб які є свідками у даному кримінальному провадженні. Що стосується ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вказаний ризик існує, оскільки ОСОБА_9 , з метою уникнення кримінальної відповідальності та унеможливлення стороною обвинувачення фіксації передбаченому КПК України порядку доказів вчинення вказаного кримінального правопорушення, зможе впливати на хід досудового розслідування, матиме можливість знищити, сховати або спотворити будь-які з речей, документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення. Зважаючи на те, що ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення вчиненого з корисливих мотивів, у складі організованої групи, предметом посягання якої були бюджетні кошти, а тому може продовжити свою злочинну діяльність і на думку сторони обвинувачення ризик вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень існує, він є обгрунтованим та у разі необрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній й надалі матиме можливість вчиняти неправомірні дії, в тому числі нові кримінальні правопорушення. ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні у складі організованої групи тяжких кримінальних правопорушень та особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України за вчинення якого законодавцем встановлена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Відтак, єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та унеможливить реалізацію викладених вище ризиків є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні клопотання підтримав та просив задоволити.
Представник потерпілого в підготовчому судовому засідання залишив вирішення даного клопотання на розсуд суду.
Захисник ОСОБА_9 - ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні заперечила проти даного клопотання, просила відмовити та пояснила, що відносно обвинуваченого обиралися запобіжні заходи у виді домашнього арешту, особистого зобов"язання, які він не порушував. На даний час жодного запобіжного заходу не обрано. ОСОБА_9 має на утриманні престарілу матір ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за якою здійснює догляд. Вважає, що підстав для обрання найсуворішого запобіжного заходу тримання під вартою немає. Ризиків прокурором не доведено.
Обвинувачений ОСОБА_9 в підготовчому судовому засіданні просив відмовити в клопотанні прокурора, погодився з думкою свого захисника ОСОБА_5 .
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою. Конвенція по суті відсилає до національного законодавства і проголошує зобов'язання держави дотримуватися його матеріальних і процесуальних норм, але вимагає, щоб будь-яке позбавлення свободи відповідало цілям статті 5 з метою захисту особи від свавілля (п. 82 рішення ЄСПЛ у справі "Білоусов проти України" від 07.11.2013).
Крім того, як зазначив Європейський суд з прав людини у справі "Летельє проти Франції" (рішення від 26 червня 1991 року), "попереднє затримання не має передувати покаранню у вигляді позбавлення свободи, не може бути "формою очікування" обвинувального вироку" (п. 51).
Статтею 177 ч.1,2 КПК України передбачено,що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Судом встановлено, що відносно ОСОБА_9 було обрано запобіжний захід - особисте зобов"язання до 02 грудня 2025 року.
19 січня 2026 року прокурором було скеровано обвинувальний акт до суду.
23 січня 2026 року ухвалою судді Свалявського районного суду Закарпатської області було призначено підготовче судове засідання на - 03 лютого 2026 року.
Прокурором після спливу строку запобіжного заходу у виді особистого зобов"язання відносно ОСОБА_9 , після 02 грудня 2025 року, жодних клопотань про обрання запобіжного заходу не подавалось. Обвинувачений ОСОБА_9 своєчасно з"являвся на судові засідання, виконував покладені на нього процесуальні обов"язки.
Прокурором посилання у клопотанні на наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, мають загальний характер і належними та допустимими доказами не підтверджені. Стороною обвинувачення не надано доказів, які б свідчили про те, що інший, більш м'який, запобіжний захід, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_9 . Тому, доводи прокурора суд вважає такими, що ґрунтуються на припущеннях, які не підтверджені будь-якими доказами під час розгляду судом клопотання.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Керуючись ст. 183, 376 КПК України, суд,
В задоволенні клопотання прокурора Свалявського відділу Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_13 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Поляна, Свалявського району Закарпатської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, одруженого, директора ТОВ «НТЛ ГАРАНТ-БУД», раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 28 - ч. 1 ст. 366 КК України строком на 60 діб із застосуванням застави у розмірі 1700 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01.01.2026 року становить 5657600, 00 гривень відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено протягом 5 днів з дня її проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Повний текст ухвали складено 09 квітня 2026 року.
ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ ОСОБА_16