Справа № 306/659/26
Провадження №1-кс/306/135/26
08 квітня 2026 року м.Свалява
Слідчий суддя Свалявського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі суду № 1 клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №1 Мукачівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Свалявського відділу Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні №12026071150000088 від 31 березня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Старший слідчий СВ ВП №1 Мукачівського РУП ГУНП у Закарпатській області звернулася в суд із вищезгаданим клопотанням, посилаючись на те, що у період часу із 20:40 години по 21:10 годину 30.03.2026 року невідома особа, діючи умисно, таємно з корисливих мотивів викрала велосипед заявника ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , чорного кольору, який перебував на площадці загального користування сходової клітки, між 2-м та 3-м поверхом багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , чим самим завдала матеріальні збитки заявнику у розмірі 6000 грн.
31 березня 2026 року відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026071150000088 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
В клопотанні старший слідчий СВ зазначає, що 04.04.2026 року до чергової частини ВП №1 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області на ім?я начальника ОСОБА_6 , надійшов рапорт поліцейського взводу 2 роти 4 (з обслуговування м. Мукачево) батальйону УПП в Закарпатській області ДПП рядового поліції ОСОБА_7 про те, що 04 квітня 2026 року під час несення служби у м. Мукачево, в складі екіпажу «Жасмін-25 1», близько 12:00 години по вул.Сороча, буд.83, Закарпатської області помічено ТЗ «Mitsubishi Lancer» д.н.з. НОМЕР_1 , який 04.04.2026 року о 04:27 годині вчинив ДТП по вул.Підгорянська, буд.66 та покинув місце події Водієм автомобіля є громадянин ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 мешканець АДРЕСА_3 . Відносно ОСОБА_8 було складено адміністративний протокол за ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП. Також старший слідчий СВ у клопотанні вказує, що під час складання адміністративних матеріалів встановлено, що 30.03.2026 рокув період часу з 20:40 години по 21:10 години в м.Свалява по вул. Головна, буд.31, Закарпатської області невідома особа на транспортному засобі «Mitsubishi Lancer», д.н.з. НОМЕР_1 здійснила крадіжку велосипеду. Відомості внесено до ЄРДР за №12026071150000088 за ч.4 ст. 185 КК України. В обгрунтування доводів клопотання старший слідчий СВ вказує, що 04.04.2026 року у період з 12:47 години по 14:00 години в ході огляду місця події біля будинку №83 по вул. Сороча в м. Мукачево, Закарпатської області вилучено: автомобіль марки «Mitsubishi» моделі «Lancer» д.н.з. НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 , сірого кольору, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_4 належить громадянину ОСОБА_9 , мешканцю АДРЕСА_4 (поміщено до спецпакету «НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ» серії CRI №128000).В обгрунтування доводів клопотання старшого слідчого СВ посилається на те, що майно (вказане у клопотанні) визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12026071150000088 за ч.4 ст.185 КК України. Вимоги старший слідчий СВ мотивує тим, що тимчасово вилучене майно має значення речового доказу у даному кримінальному провадженні, зберегло на собі сліди кримінального правопорушення, може містити відомості, які можуть бути використані як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому є необхідним накладення арешту на зазначене в клопотанні майно. Просить клопотання задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні з метою забезпечення збереження речових доказів, запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, проведення необхідних експертиз. Просить клопотання задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.
Відповідно до ч.1 ст. 171 КПК України - з клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися слідчий за погодженням з прокурором.
Розгляд клопотання призначено на 14:30 годину 08.04.2026 року.
Перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази, якими старший слідчий СВ обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя доходить такого висновку.
Відповідно до ст. 131 КПК України - заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості кримінального провадження. Одним із таких заходів є арешт майна; ч.2 ст. 93 КПК України - сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання речей, документів, проведення інших процесуальних дій.
Відповідно до положень п.18 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні; ч.3 ст.26 КПК України - слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.
Відповідно до ч.5 ст.132 КПК України - під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються; ч. 2 ст. 168 КПК України - тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час огляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України - у клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету, відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження таким майном. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до п. 1 ч.2 ст.170 КПК України - арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; ч.3 ст.170 КПК України - у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України - арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України (речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження).
Клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні №12026071150000088 від 31.03.2026 року відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
За правилами ст. 84, 85 КПК України - доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Згідно ст. 105 КПК України, особою, яка проводила процесуальну дію, до протоколу долучаються додатки. Додатками до протоколу можуть бути:1) спеціально виготовлені копії, зразки об'єктів, речей і документів;2) письмові пояснення спеціалістів, які брали участь у проведенні відповідної процесуальної дії;3) стенограма, аудіо-, відеозапис процесуальної дії;4) фототаблиці, схеми, зліпки, носії комп'ютерної інформації та інші матеріали, які пояснюють зміст протоколу.Додатки до протоколів повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Слідчий суддя на даній стадії не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, а на підставі оцінки сукупності отриманих даних (які мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення; повинні давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків) зазначає таке.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст. 7, 16 КПК України - загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України (практика ЄСПЛ у висновках Європейського суду (для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об'єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування; будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції"). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються щодо обмеження права власності та метою, яку прагнуть досягти органи досудового розслідування. Суд повинен обрати найменш обтяжливий спосіб арешту майна).
Разом з тим, відповідно до п. 2 ч. 3 ст.132 КПК України - застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора. Сам по собі факт користування даним автомобілем підозрюваним з метою пересування не доводить необхідність у забороні користування даним автомобілем. В матеріалах справи відсутні докази, які б дозволяли слідчому судді встановити розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження №12026071150000088 в частині встановлення заборони користування транспортним засобом марки «Mitsubishi» моделі «Lancer» д.н.з. НОМЕР_5 .
Відповідно до п.п. 1, 2, 4 ч.5 ст. 173 КПК України - у разі задоволення клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає перелік майна, яке підлягає арешту, підстави застосування арешту майна, заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном (заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, передачі майна).
Відповідно до п.1 ч.2 ст.167 КПК України - тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей щодо яких є достатні підстави вважати, що вони пристосовані, чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі його сліди.
З огляду на вищенаведене, враховуючи, що накладення арешту на тимчасово вилучене майно (зазначене у клопотанні) проводиться з метою забезпечення завдань кримінального провадження щодо досудового розслідування, приймаючи до уваги правову підставу для арешту тимчасово вилученого майна, наслідки арешту (незастосування накладення арешту на тимчасово вилучене майно із забороною користування та розпорядження може призвести до неможливості його дослідження, пошкодження, псування, знищення, використання, перетворення), суддя вважає, що клопотання необхідно задовольнити частково.
Відповідно до ч.3 ст.173 КПК України - часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна; п.2 ч.1 ст. 174 КПК України - арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна; ст. 175 КПК України - ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Керуючись ст. 16, 21, 93, 131, 132, 170-173, 175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні №12026071150000088 - задовольнити частково.
Накласти арешт на транспортний засіб марки «Mitsubishi» моделі «Lancer» державний номерний знак НОМЕР_5 , сірого кольору (VIN: НОМЕР_3 ) та свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_4 до ??автомобіля марки «Mitsubishi» моделі «Lancer» д.н.з. НОМЕР_5 із забороною розпоряджатися (відчужувати) тимчасово вилученим майном до закінчення слідчий дій у кримінальному провадженні №12026071150000088 від 31 березня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Ухвала виконується негайно. Ухвала слідчого судді про арешт майна під час досудового розслідування може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копію ухвали після її постановлення направити старшому слідчому СВ, прокурору.
ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ ОСОБА_1