07 квітня 2026 року Справа № 915/1272/24
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.,
в ході підготовчого засідання, розглянувши клопотання №03-07/282 від 03.03.2026 (вх.№2859/26 від 04.03.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" про залишення позову без розгляду, у справі
за первісним позовом: Керівника Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону
електронна пошта: pru.mik@vppdr.gp.gov.ua
в інтересах держави в особі
Міністерства оборони України
eлектронна пошта: admou@post.mil.gov.ua
Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв
електронна пошта: kev_mykolaiv@post.mil.gov.ua
до відповідача за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія", вул. Погранична, буд. 39/1, м. Миколаїв, 54017
електронна пошта: kanc@elektropostach.mk.ua
про: визнання недійсними додаткових угод до договору, стягнення грошових коштів
за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія", вул. Погранична, буд. 39/1, м. Миколаїв, 54017
електронна пошта: 42129888@mail.gov.ua
представник позивача за зустрічним позовом: Компанієць Олексій Миколайович
електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1
до відповідача за зустрічним позовом: Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв
електронна пошта: kev_mykolaiv@post.mil.gov.ua
про: визнання недійсними додаткових угод до договору
Керівник Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Миколаївського квартирно-експлуатаційного управління Командування сил Логістики Збройних Сил України звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №38-5-6-4389ВИХ-24 від 11.10.2024 (вх.№12500/24 від 16.10.2024) в якій просить суд:
- визнати недійсними Додаткові угоди №2 від 28.01.2022, №3 від 02.02.2022, №4 від 14.02.2022, №12 від 02.08.2022, №14 від 19.08.2022, №15 від 31.08.2022, №17 від 23.09.2022 та №23 від 18.01.2023 до Договору №46/16/1 від 17.12.2021 про постачання електричної енергії споживачу, укладені між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Миколаїв (прямим правонаступником якого є Миколаївське квартирно-експлуатаційне управління Командування сил Логістики Збройних Сил України) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія";
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" на користь Миколаївського квартирно-експлуатаційного управління Командування сил Логістики Збройних Сил України грошові кошти у розмірі 21 657 502,46 грн.
Також, просить суд стягнути судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що оспорювані додаткові угоди суперечать п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки укладені без належного підтвердження коливання цін на ринку в період виконання умов договору. У зв'язку з чим на підставі додаткових угод надмірно сплачено бюджетних коштів на загальну суму 21 657 502,46 грн.
Відповідач через систему "Електронний суд" надав зустрічну позовну заяву №б/н від 04.11.2024 (вх.13509/24 від 04.11.2024) до Миколаївського квартирно-експлуатаційного управління Командування сил Логістики Збройних Сил України в якій просить суд:
- визнати недійсними Додаткові угоди № 2 від 28.01.2022 року, № 3 від 02.02.2022 року, №4 від 14.02.2022 року, № 12 від 02.08.2022 року, № 14 від 19.08.2022 року, № 15 від 31.08.2022 року, № 17 від 23.09.2022 року, № 23 від 18.01.2023 року до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 17.12.2021 року № 46/16/1 в частині постачання електричної енергії, відновити становище, яке існувало до їх укладення шляхом застосування до Сторін по договору про постачання електричної енергії від 17.12.2021 року №46/16/1 двосторонньої реституції у частині обсягів поставленої електричної енергії внаслідок укладення Додаткових угод № 2 від 28.01.2022 року, № 3 від 02.02.2022 року, № 4 від 14.02.2022 року, № 12 від 02.08.2022 року, № 14 від 19.08.2022 року, № 15 від 31.08.2022 року, № 17 від 23.09.2022 року, № 23 від 18.01.2023 року до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 17.12.2021 року № 46/16/1.
В обґрунтування зустрічної позовної заяви зазначає, що при підписанні додаткових угод про збільшення ціни за одиницю товару Миколаївська КЕЧ навмисно ввело Постачальника (Позивача за зустрічним позовом) в оману щодо обставин, які мають істотне значення та можуть перешкодити вчиненню правочину, та замовчала їх існування. Додаткові угоди № 2 від 28.01.2022 року, № 3 від 02.02.2022 року, № 4 від 14.02.2022 року, № 12 від 02.08.2022 року, № 14 від 19.08.2022 року, № 15 від 31.08.2022 року, № 17 від 23.09.2022 року, № 23 від 18.01.2023 року до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 17.12.2021 року № 46/16/1 були підписані з метою продовжувати споживання електричної енергії, а після виконання договору звернутися з позовною заявою про визнання недійсними підписаних додаткових угод, та повернути кошти, які були сплачені за електричну енергію по тарифам вказаним у додаткових угодах. Свідченням вказаного є пред'явлення первісного позову та доводи, викладені в ньому Миколаївською КЕЧ, зокрема, посилання на практику Верховного суду періоду 2018 - 2020, та про яку йому було відомо на момент підписання спірних додаткових угод, та про яку він не повідомив контрагента за договором.
Ухвалою суду від 04.03.2025 клопотання (вх.№2708/25 від 24.02.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" про зупинення провадження у справі №915/1272/24 - задоволено. Зупинено провадження у справі №915/1272/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24.
Ухвалою суду від 05.01.2026 поновлено провадження у справі, підготовче засідання призначено на 03.02.2026.
Відповідач через систему «Електронний суд» подав клопотання №03-07/41 від 15.01.2026 (вх.№699/26 від 16.01.2026) в якому просить суд відкласти підготовче засіданні на іншу дату, у зв'язку з участю представника відповідача в іншому судовому засіданні, яке буде проходити у закритому судовому засіданні.
Ухвалою суду від 03.02.2026, яку занесено до протоколу судового засідання, підготовче засідання відкладено на 04.03.2026.
Відповідач через систему «Електронний суд» подав клопотання №03-07/282 від 03.03.2026 (вх.№2859/26 від 04.03.2026) (т.2 арк.157-164) в якому просить суд позов Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону пред'явленого в інтересах держави залишити без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.226 ГПК України.
В обґрунтування клопотання зазначає, що прокурор не навів жодних конкретних обставин, які б свідчили про наявність самостійного інтересу держави, відмінного від інтересу Міністерства оборони України, Миколаївського квартирно-експлуатаційне управління Командування сил Логістики Збройних Сил України. Фактично прокурор обмежився загальним посиланням на можливе порушення законодавства, не розкривши, у чому саме полягає інтерес держави, який потребує захисту саме шляхом прокурорського представництва. Прокурор самостійно здійснив правову оцінку додаткових угод як таких, що порушують інтереси держави, не посилаючись при цьому на позицію самого замовника, не зазначаючи про наявність спору між сторонами договору та не доводячи, що замовник вважає свої права порушеними. Вказує, що прокурор фактично підмінив власною оцінкою волю та дискрецію сторони договору, що прямо заборонено конституційною моделлю представництва інтересів держави. Зазначає, що наведені прокурором твердження не містять конкретизації інтересу держави, не доводять бездіяльності або неналежного захисту з боку уповноваженого органу, та зводяться до загального посилання на можливе порушення законодавства. Вказує, що прокурор самостійно визначив спосіб захисту та сформулював позовні вимоги, не посилаючись на волевиявлення Міністерства оборони України, Миколаївське квартирно-експлуатаційне управління Командування сил Логістики Збройних Сил України, не зазначаючи про наявність між сторонами договору спору та не доводячи, що сам замовник вважає свої права порушеними. Прокурор фактично підміняє собою сторону договору, яка є дієздатною юридичною особою, має повний обсяг господарської процесуальної правосуб'єктності та не позбавлена права самостійно обирати спосіб захисту своїх прав та інтересів
Ухвалою суду від 04.03.2026, яку занесено до протоколу судового засідання, за клопотанням прокурора підготовче засідання відкладено на 23.03.2026 та надано прокурору та позивачам строк для подання пояснень на клопотання відповідача про залишення позову прокурора без розгляду.
Прокурор через систему «Електронний суд» подав заперечення на клопотання відповідача про залишення позову без розгляду (вх.№3385/26 від 13.03.2026) (т.2 арк.208-215) в яких прокурор не погоджується з міркуваннями та аргументами відповідача викладеними у клопотанні та просить суд відмовити в його задоволенні. Вказує, що до інтересів держави безпосередньо належить дотримання вимог законодавства, що регулює питання управління та використання бюджетних коштів, а протиправне витрачання з бюджету коштів підриває матеріальну основу функціонування військових формувань, а також держави в цілому. Незаконність (якщо така буде встановлена) угод, на підставі яких витрачаються бюджетні кошти, інтересам держави не відповідає. Вказує, що фінансування Збройних Сил України, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а отже за рахунок держави. Збитки, які спричиняються Миколаївському КЕУ, яке є бюджетною установою державної форми власності, структурним підрозділом Збройних Сил України, фінансується за рахунок видатків Державного бюджету згідно статті 15 Закону України «Про Збройні Сили України» це безпосередня шкода економічним інтересам держави. Вказує, що повномасштабне вторгнення російської федерації та введення в Україні правового режиму воєнного стану об'єктивно зумовило виникнення складної економічної ситуації, необхідності додаткового фінансування військових формувань, що виконують завдання з безпосередньої відсічі ворогу, тому захист інтересів держави у бюджетних правовідносинах є пріоритетом роботи усіх органів, у тому числі прокуратури, а порушення у цій сфері є неприпустимим в умовах сьогодення. Зазначає, що позовні вимоги спрямовані на поповнення державного бюджету коштами, які незаконно вибули з нього, тобто на захист економічної основи органів державної влади. Вказане відповідає публічним інтересам держави, адже посилення фінансової спроможності держави в особі Міністерства оборони України та Миколаївського КЕУ позитивно впливає на обороноздатність держави в умовах збройної агресії. Вказує, що звернення прокурора до суду з даним позовом спрямовано на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно - значимого питання щодо правомірного використання коштів державного бюджету.
Відповідач подав до суду клопотання (вх.№3930/26 від 23.03.2026) в якому просив суд відкласти підготовче засідання для ознайомлення з запереченнями на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду поданими прокурором та позивачами.
Ухвалою суду від 23.03.2026, яку занесено до протоколу судового засідання, підготовче засідання відкладено на 07.04.2026.
Представник відповідача в підготовчому засіданні 07.04.2026 підтримав подане до суду клопотання №03-07/282 від 03.03.2026 (вх.№2859/26 від 04.03.2026) про залишення позову Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону пред'явленого в інтересах держави без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.226 ГПК України.
Прокурор, представник 1-го позивача та представник 2-го позивача проти клопотання відповідача заперечили з підстав його необґрунтованості та безпідставності.
Розглянувши клопотання №03-07/282 від 03.03.2026 (вх.№2859/26 від 04.03.2026) відповідача про залишення позову без розгляду, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
У статті 1311 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про прокуратуру" прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.
У випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (пункт 2 частини першої статті 2 Закону України "Про прокуратуру").
Частинами першою, третьою статті 4 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор, серед іншого, звертається до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави в позовній, чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
У Рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та ін.) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності України, гарантування її державної, економічної безпеки, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання.
Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15, від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).
Згідно пункту 1 резолютивної частини вищезазначеного рішення Конституційного суду України, прокурори та їх заступники подають позовні заяви саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ, організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц також зазначила, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Прокурор зазначає, що пред'явлення позову у даному випадку зумовлено очевидним порушенням інтересів держави в оборонній і бюджетній сферах, оскільки укладення оспорюваних додаткових угод до договору постачання електричної енергії разом із безпідставною сплатою коштів на їх виконання не спрямовані на належне матеріально-фінансове забезпечення КЕВ міста Миколаїв.
Прокурор вказує, що збитки, які спричиняються Миколаївському КЕУ, яке є бюджетною установою державної форми власності та структурним підрозділом Збройних Сил України, та фінансується за рахунок видатків Державного бюджету, це безпосередня шкода економічним інтересам держави.
Позовні вимоги прокурора спрямовані на поповнення державного бюджету коштами, які незаконно вибули з нього, тобто на захист економічної основи органів державної влади, що відповідає публічним інтересам держави, адже посилення фінансової спроможності держави в особі Міністерства оборони України та Миколаївського КЕУ позитивно впливає на обороноздатність держави в умовах збройної агресії.
Оскільки фінансування за оспорюваними додатковими угодами здійснювалося за рахунок коштів Державного бюджету України, то у даному випадку звернення прокурора спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання правомірності використання бюджетних коштів, за рахунок яких здійснюється фінансування військових формувань.
Безпідставне витрачання бюджетних коштів, що мали бути спрямовані на виконання завдань оборони (особливо в умовах воєнного стану), негативно позначається на інтересах держави.
Ураховуючи вищенаведене, суд погоджується з доводами прокурора, що у даному випадку порушено інтереси держави, що є підстави для вжиття прокурором заходів представницького характеру, спрямованих на їх захист.
Враховуючи викладене вище, у задоволенні клопотання №03-07/282 від 03.03.2026 (вх.№2859/26 від 04.03.2026) відповідача про залишення позову без розгляду слід відмовити.
Керуючись ст.ст.226, 232, 234, 235 ГПК України, суд, -
1. У задоволенні клопотання №03-07/282 від 03.03.2026 (вх.№2859/26 від 04.03.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" про залишення позову без розгляду - відмовити.
Ухвала суду, набирає законної сили у відповідності до ч.1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвалу складено 09.04.2026
Суддя Н.О.Семенчук