Справа № 302/1732/25
Провадження № 2/302/84/26
(повний текст)
03 квітня 2026 року селище Міжгір'я
Міжгірський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді Повідайчика О.І.
за участі:
секретаря судового засідання Куруц В.І.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача адвоката Кривки П.П.,
представника відповідача
Колочавської сільської ради Рущак Л.І.,
представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Лещинця Л.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі судових засідань в селищі Міжгір'я Хустського району Закарпатської області об'єднану цивільну справу
- за первісним позовом ОСОБА_1 до Колочавської сільської ради Хустського району Закарпатської області, третя особа ОСОБА_2 , про визнання права власності на спадкове майно за законом,
- за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Колочавської сільської ради Хустського району Закарпатської області, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,
08 грудня 2025 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач), діючи через представника адвоката Кривку Павла Павловича звернувся до суду з цим позовом до Колочавської сільської ради, третя особа ОСОБА_2 про визнання права власності на майно. В обґрунтування позову посилався на те, що батькам позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 належав на праві спільної сумісної власності житловий будинок АДРЕСА_1 , а батьку позивача ОСОБА_3 також земельна ділянка на підставі державного акту про право приватної власності на землю ІІ-ЗК № 005614. Після смерті батька позивача ОСОБА_3 позивач ОСОБА_1 та його мати ОСОБА_4 успадкували право на 1/4 зазначеного житлового будинку кожен. Внаслідок спадкування рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 25.01.2010 в справі № 2-23/2010 р. за ОСОБА_4 було визнано право на 3/4 частки у праві власності на вказаний будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 - на 1/4. Позивач право на вказану частку зареєстрував, у встановленому законом порядку, а його мати - ОСОБА_4 не здійснила державної реєстрації права власності та ІНФОРМАЦІЯ_1 померла й за нею відкрилась спадщина. Позивач, як спадкоємець першої черги, через наявність перешкод для оформлення спадщини в нотаріальному порядку, зважаючи на відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно, звернувся з цим позовом до суду й просив визнати за ним право на 1/2 частки від 3/4 згаданого житлового будинку та на 5/8 зазначеної земельної ділянки.
Ухвалою судді від 10 грудня 2025 року було відкрито провадження в справі, постановлено проводити її розгляд в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 05 лютого 2026 року було задоволено клопотання представника позивача адвоката Кривки П.П. та залучено ОСОБА_2 до участі в справі як співвідповідача, внаслідок чого було змінено її процесуальний статус у справі з третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на відповідача.
02 березня 2026 року відповідачка ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 та Колочавської сільської ради, в якій просила визнати за нею в порядку спадкування за померлою ОСОБА_4 право на 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_1 та 1/3 частки земельної ділянки, яка належала ОСОБА_3 на праві власності на підставі державного акту про право приватної власності на землю ІІ-ЗК № 005614.
Ухвалою судді від 03 березня 2026 року зустрічна позовна заява ОСОБА_2 була прийнята до спільного розгляду з позовом ОСОБА_1 .
Представник позивача адвокат Кривка П.П. змінював позовні вимоги та остаточно просив суд визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частки житлового будинку по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом матір'ю ОСОБА_4 та право власності на 4/6 частки земельної ділянки, що належала спадкодавцю ОСОБА_3 , згідно Державного акту про право приватної власності на землю ІІ-ЗК № 005614 в порядку спадкування за законом за батьком ОСОБА_3 та матір'ю ОСОБА_4 .
В підготовчому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Кривка П.П. підтримали заявлені остаточні позовні вимоги й просили їх задовольнити, водночас визнали фактичні обставини, викладені в зустрічному позові ОСОБА_2 та визнали її вимоги за зустрічним позовом й не заперечили проти їх задоволення.
Представник відповідачки ОСОБА_2 адвокат Лещинець Л.В. визнав фактичні обставини первісного позову й визнав остаточні позовні вимоги за первісним позовом і не заперечив проти його задоволення, а також підтримав заявлені ОСОБА_2 вимоги за зустрічним позовом і наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача Колочавської сільської ради Рущак Л.І. визнала фактичні обставини за обома позовами, визнала позовні вимоги за первісним позовом в остаточній редакції та за зустрічним позовом і не заперечила проти задоволення позовів.
Відповідно до частини 3 статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Частиною 4 статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Оскільки відповідач визнав позов й таке визнання не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи законних інтересів третіх осіб, з врахуванням характеру спірних правовідносин, суб'єктного складу сторін і обставин справи, відповідно до наведених норм процесуального закону суд доходить висновку про наявність законних підстав для ухвалення рішення про задоволення позову в підготовчому засіданні.
За наявними доказами суд встановив такі фактичні обставини справи.
28 січня 1958 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було зареєстровано шлюб. В шлюбі у подружжя народилось дітей: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та донька ОСОБА_2 .
Під час перебування у шлюбі подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спільно збудували житловий будинок АДРЕСА_1 (далі - будинок АДРЕСА_1 ). ОСОБА_3 за життя отримав у приватну власність земельну ділянку площею 0,2003 га, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю ІІ-ЗК № 005614 від 30.07.2003 (далі - ділянка площею 0,2003 га). ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, у зв'язку з чим за ним відкрилась спадщина. За життя ОСОБА_3 заповіт не складав, відтак спадкування за ним здійснювалось за законом.
До складу спадщини після смерті ОСОБА_3 увійшла належна йому частка у спільному майні подружжя, а саме: 1/2 частка житлового будинку АДРЕСА_1 та належна йому на праві приватної власності земельна ділянка площею 0,2003 га. Відповідно до ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Згідно із положеннями ст. 1261 ЦК України спадкоємцями першої черги за законом стали: дружина - ОСОБА_4 та діти - ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Дружина померлого ОСОБА_4 на момент смерті чоловіка постійно проживала разом зі спадкодавцем, у зв'язку з чим відповідно до частини 3 статті 1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину. Окрім ОСОБА_4 , з числа спадкоємців першої черги, спадщину за ОСОБА_3 прийняв його син ОСОБА_1 , шляхом подання у встановлений законом строк до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини. Двоє інших дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 із заявами про прийняття спадщини не зверталися та спадщину після смерті батька у передбаченому законом порядку не приймали. У зв'язку з цим належна померлому ОСОБА_3 1/2 частка житлового будинку була успадкована у рівних частках його дружиною ОСОБА_4 та сином ОСОБА_1
Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 25.01.2010 було вирішено спір між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 про визнання права власності на вказаний житловий будинок. Зазначеним судовим рішенням, яке набрало законної сили, було встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 належав на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , частки у праві власності яких були рівними - по 1/2. За результатами вирішення спору судовим рішенням було визнано за ОСОБА_4 право власності на 3/4 частини, а за ОСОБА_1 - на 1/4 у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за вказаною адресою.
Вимоги щодо спадкування земельної ділянки площею 0,2003 га у вказаній справі сторонами не заявлялись і судом такий спір не вирішувався.
Водночас право власності на земельну ділянку площею 0,2003 га, з урахуванням положень ч. 1 і 2 ст. 1268 ЦК України, було успадковано у рівних частках дружиною спадкодавця ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та його сином ОСОБА_1 , у зв'язку з чим кожен з них набув право по 1/2 частки земельної ділянки.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 15.06.2020 року. ОСОБА_4 заповіт не складала, відтак спадкування за нею здійснюється за законом. До спадкоємців першої черги за законом належать її діти: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які мають рівні права на спадкування майна.
Після смерті ОСОБА_4 у встановленому законом порядку було відкрито спадкову справу № 98-2020 на підставі заяви її сина - ОСОБА_1 , поданої до Міжгірської державної нотаріальної контори. ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті своєї матері - ОСОБА_4 у встановленому законом порядку, шляхом подання нотаріусу за місцем відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини за законом №205 від 10 грудня 2020 року. ОСОБА_3 , який належить до спадкоємців першої черги за законом після смерті матері ОСОБА_4 , відмовився від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця першої черги - ОСОБА_2 . Реалізація зазначеного права відмови від спадщини була здійснена 03 грудня 2020 року, що підтверджується нотаріально засвідченою письмовою заявою № 24 А А 4093072 про відмову від прийняття спадщини за законом на користь іншого спадкоємця - ОСОБА_2 .
З урахуванням наведеного до спадкової маси за ОСОБА_4 увійшли 3/4 житлового будинку та 1/2 земельної ділянки площею 0,2003 га. Враховуючи наявність трьох спадкоємців першої черги - кожен з них мав право на спадкування рівної частки спадкового майна - по 1/3 від належного спадкоємиці. Беручи до уваги, що ОСОБА_4 на момент відкриття за нею спадщини належали 3/4 у праві власності на будинок та 1/2 (3/6) у праві власності на земельну ділянку площею 0,2003 га - у кожного з спадкоємців виникло право на спадкування по 1/4 частці від цілого у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_2 у праві власності на земельну ділянку площею 0,2003 га. Зважаючи на відмову ОСОБА_3 від прийняття своєї частки спадщини за ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 спадкування було здійснено таким чином. ОСОБА_1 успадкував за ОСОБА_4 право на 1/4 частку у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_1 ОСОБА_2 успадкувала право на 2/4 (1/2) у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 успадкував за ОСОБА_4 право на 1/6 частку у праві власності на земельну ділянку площею 0,2003 га, а ОСОБА_2 успадкувала право на 2/6 (1/3) у праві власності на земельну ділянку площею 0,2003 га. Окрім цього, як зазначено вище, ОСОБА_1 успадкував право на 1/2 (3/6) частку у праві власності на земельну ділянку площею 0,2003 га в порядку спадкування за законом за батьком - ОСОБА_3 , а тому загалом успадкував право на 4/6 (2/3) частки зазначеної ділянки.
Нотаріусом Міжгірської державної нотаріальної контори Дунаєвою Ольгою Іванівною 8 травня 2025 року було винесено Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії за вихідним номером 103/02-31, якою: відмовлено ОСОБА_1 у видачі йому свідоцтва про право на спадщину за майном померлої матері ОСОБА_4 на 1/3 частку у праві власності на 3/4 частки у праві власності на житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та 1/3 частку у праві власності на 1/2 частку у праві власності на земельні ділянки загальною площею 0,2003 га, які знаходяться на території Колочавської сільської ради Хустського району Закарпатської області, оскільки відсутня реєстрація права власності на зазначену вище частку житлового будинку з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та відсутній оригінал Державного акту на право приватної власності на землю, відсутня інформація в Державному реєстрі речових прав про зареєстроване право власності щодо зазначеного вище нерухомого майна».
У зв'язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду до Колочавської сільської ради та ОСОБА_2 , в кінцевій редакції якого просив визнати за ним право власності на 1/4 частки житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом за матір'ю ОСОБА_4 та право власності на 4/6 частки земельної ділянки площею 0, 2003 га, в порядку спадкування за законом за батьком ОСОБА_3 та матір'ю ОСОБА_4 .
ОСОБА_2 подала до суду зустрічний позов у якому, з тих же фактичних підстав, просила визнати за нею право власності на 1/2 (2/4) частки житлового будинку АДРЕСА_1 та на 1/3 (2/6) частки земельної ділянки площею 0,2003 га, в порядку спадкування за законом за матір'ю ОСОБА_4 .
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).
Згідно з положеннями ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця не входять до складу спадщини (ст. 1219 ЦК України).
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. (ст. 1220, 1221 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно з положеннями ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Статтею 1258 ЦК України унормовано, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
Положеннями ч. 1-3 і 5 ст. 12688 та ч. 1 ст. 1269 ЦК України унормовано, що Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги (ч. 2 ст. 1274 ЦК України).
Суд не встановив обставин, які мали б наслідком усунення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від спадкування за їх батьками та не встановив обставин, які б свідчили, що таке спадкування порушує права чи законні інтереси третіх осіб.
Відтак, з урахуванням установлених фактичних обставин, суд дійшов висновку, що у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникло право на набуття у власність зазначених часток об'єктів нерухомого майна в порядку спадкування за законом та наявність формальних перешкод для нотаріального оформлення переходу права власності від спадкодавців до спадкоємців, які не впливають на зміст цього права.
Відповідно до приписів частин 1, 2 і 4 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч. 1 ст. 316 ЦК України). Зміст права власності виявляється у праві: володіння, користування, розпорядження (ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України). Суд враховує, як сталу практику правозастосування (елемент правової визначеності) зазначеної норми, позицію викладену в п. 3.1. листа Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», відповідно до якої визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.
Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Відповідно до вимог ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Встановлені судом обставини справи і відповідні їм правовідносини підтверджуються сукупністю досліджених доказів, джерела яких були надані учасниками справи, що дає підстави для ухвалення рішення про задоволення первісного та зустрічного позовів.
Відтак враховуючи визнання первісного позову відповідачкою ОСОБА_2 та визнання зустрічного позову позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) ОСОБА_1 й визнання як первісного так і зустрічного позовів Колочавською сільською радою, зважаючи, що прийняттям спадщини права третіх осіб не порушуються, повно й всебічно дослідивши та оцінивши у сукупності наявні у справі докази, суд вважає позовні вимоги за первісним і зустрічним позовами обґрунтованими й доведеними під час розгляду справи, а тому такими, що підлягають задоволенню. Суд висновує, що встановленими фактичними обставинами, з врахуванням наведеного правового регулювання, доводиться наявність законних підстав на набуття ОСОБА_1 права власності на 1/4 частки житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом за матір'ю ОСОБА_4 й права власності на 4/6 частки земельної ділянки площею 0, 2003 га, в порядку спадкування за законом за батьком ОСОБА_3 та матір'ю ОСОБА_4 , а також наявність законних підстав на набуття ОСОБА_2 права власності на 1/2 (2/4) частки житлового будинку АДРЕСА_1 та на 1/3 (2/6) частки земельної ділянки площею 0,2003 га, в порядку спадкування за законом за матір'ю ОСОБА_4 . Суд встановив наявність підстав для судового захисту зазначених прав у встановлений законом спосіб - визнання права.
Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 3, 11, 16, 316-319, 321, 328, 392, 1216, 1218, 1222, 1223, 1258, 1261, 1268, 1296 Цивільного кодексу України, ст. 2-5, 10-13, 19, 76-81, 200, 206, 258, 259, 263-265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Первісний позов ОСОБА_1 до Колочавської сільської ради Хустського району Закарпатської області, третя особа ОСОБА_2 , про визнання права власності на спадкове майно за законом, та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Колочавської сільської ради Хустського району Закарпатської області, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на 1/4 частки житлового будинку з надвірними спорудами і господарськими будівлями, що розміщений за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом за матір'ю ОСОБА_4 , 1936р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на 2/3 частки земельної ділянки, що належала спадкодавцю ОСОБА_3 , згідно виданого йому 30 липня 2023 року Державного акту про право приватної власності на землю ІІ-ЗК № 005614 та зареєстрованого у книзі записів Державних актів на право приватної власності на землю за реєстровим номером 602, з цільовим призначенням «для будівництва житлового будинку та ведення особистого селянського господарства» площею 0, 2003 га, - з яких 0,1159 га в ур. «Біля хати» і 0,0844 га в урочищі «Горбок», в порядку спадкування за законом за батьком ОСОБА_3 , 1932 р.н, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 та за матір'ю ОСОБА_4 , 1936р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності на 1/2 частки житлового будинку з надвірними спорудами і господарськими будівлями, що розміщений за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом за матір'ю ОСОБА_4 , 1936р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_5 ) право власності на 1/3 частки земельної ділянки з цільовим призначенням «для будівництва житлового будинку та ведення особистого селянського господарства» площею 0,2003 га, що належала спадкодавцю ОСОБА_3 відповідно до Державного акту про право приватної власності на землю ІІ-ЗК № 005614 від 30 липня 2003 року, в порядку спадкування за законом за матір'ю ОСОБА_4 , 1936р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду безпосередньо протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 09.04.2026.
Повне найменування учасників:
Позивач за первісним позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
Відповідач за первісним позовом: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .
Відповідач за первісним і зустрічним позовами: Колочавська сільська рада Хустського району Закарпатської області; код ЄДРПОУ - 04350777; місцезнаходження: вул. Шевченка, 78, с. Колочава, Хустський район, Закарпатська область, 90043.
Суддя О. І. Повідайчик