Рішення від 09.04.2026 по справі 301/723/25

Справа № 301/723/25

2/301/18/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2026 р. Іршавський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді - Гичка О.Б.,

з участю секретаря судового засідання - Мелай В.Ю.,

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - адвоката Джуган Н.Б.

представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Петрик В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в місті Іршава Закарпатської області в залі судових засідань Іршавського районного суду Закарпатської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа : приватний нотаріус Гецко Алла Іванівна про встановлення юридичного факту спільного проживання однією сім'єю, визнання майна об'єктом спільної сумісної власності, визнання права на спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Іршавського районного суду Закарпатської області із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Гецко А.І., в якому просить встановити факт спільного проживання однією сім'єю позивачки - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 01.05.2014 по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 . Визнати об'єктами спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_4 майно набутого за час проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу в період з 01.05.2014 року по 04.05.2024 року, а саме: земельну ділянку за кадастровим номером 2121984500:01:001:0329 площа 0,1 га., земельну ділянку за кадастровим номером 2121984500:01:001:0571 площа 0,0975 га., земельну ділянку за кадастровим номером 2121984500:01:001:0223 площа 0,999 га., житловий будинок загальна площа 297,1 кв. м, колодязь, огорожа за адресою: АДРЕСА_1 , автомобіль "Шкода Октавія-А7" реєстраційний номер НОМЕР_1 рік випуску 2017, автомобіль "Рено Мастер" реєстраційний номер НОМЕР_2 рік випуску 2014, причіп "АGАDОS РV02РNР VА" реєстраційний номер НОМЕР_3 рік випуску 1999, причіп "АGАDОS VZ26D1 V13" реєстраційний номер НОМЕР_4 рік випуску 2008, автомобіль "Фольцваген ЛТ35" реєстраційний номер НОМЕР_5 рік випуску 2005, спеціалізований причіп "ZТZ VVU КОSІСЕ" реєстраційний номер НОМЕР_6 рік випуску 1994, автомобіль "Мерседес Бенс" спеціалізований вантажний 814 Д реєстраційний номер НОМЕР_7 рік випуску 1989, автомобіль "Івеко" реєстраційний номер НОМЕР_8 рік випуску 1998, автомобіль "Мітсубіші Паджеро Спорт" реєстраційний номер НОМЕР_9 рік випуску 2002, автомобіль "Камаз" реєстраційний номер НОМЕР_10 рік випуску 1996, автомобіль "Фольцваген ЛТ" реєстраційний номер НОМЕР_11 рік випуску 2005, автомобіль "Хюндай 130" реєстраційний номер НОМЕР_12 рік випуску 2014, автомобіль "Шкода супербе" реєстраційний номер НОМЕР_13 рік випуску 2014, автомобіль "Мерседес бенс спринтер" реєстраційний номер НОМЕР_14 рік випуску 2017, дохід у сумі еквівалентній 150 000,00 доларів США, 80 000,00 Євро та 3 000 000,00 чеських корун за курсом НБУ на день розгляду справи, отриманий ОСОБА_4 від зайняття підприємницькою діяльністю за період із 01 травня 2014 року до 04.05.2024 року.

Крім цього, просить визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на 1/2 спільного сумісного майна, а саме на: земельну ділянку за кадастровим номером 2121984500:01:001:0329 площа 0,1 га., земельну ділянку за кадастровим номером 2121984500:01:001:0571 площа 0,0975 га., земельну ділянку за кадастровим номером 2121984500:01:001:0223 площа 0,999 га., житловий будинок загальна площа 297,1 кв. м, колодязь, огорожа за адресою: АДРЕСА_1 , автомобіль "Шкода Октавія-А7" реєстраційний номер НОМЕР_1 рік випуску 2017, автомобіль "Рено Мастер" реєстраційний номер НОМЕР_15 рік випуску 2014, причіп "АGАDОS РV02РNР VА" реєстраційний номер НОМЕР_3 рік випуску 1999, причіп "АGАDОS VZ26D1 V13" реєстраційний номер НОМЕР_4 рік випуску 2008, автомобіль "Фольцваген ЛТ35" реєстраційний номер НОМЕР_5 рік випуску 2005, спеціалізований причіп "ZТZ VV U КОSІСЕ" реєстраційний номер НОМЕР_6 рік випуску 1994, автомобіль "Мерседес Бенс" спеціалізований вантажний 814 Д реєстраційний номер НОМЕР_7 рік випуску 1989, автомобіль "Івеко" реєстраційний номер НОМЕР_8 рік випуску 1998, автомобіль "Мітсубіші Паджеро Спорт" реєстраційний номер НОМЕР_9 рік випуску 2002, автомобіль "Камаз" реєстраційний номер НОМЕР_10 рік випуску 1996, автомобіль "Фольцваген ЛТ" реєстраційний номер НОМЕР_11 рік випуску 2005, автомобіль "Хюндай 130" реєстраційний номер НОМЕР_12 рік випуску 2014, автомобіль "Шкода супербе" реєстраційний номер НОМЕР_13 рік випуску 2014, автомобіль "Мерседес бенс спринтер" реєстраційний номер НОМЕР_14 рік випуску 2017. Дохід у сумі еквівалентній 150 000,00 доларів США, 80 000,00 Євро та 3 000 000,00 чеських корун за курсом НБУ на день розгляду справи, отриманий ОСОБА_4 від зайняття підприємницькою діяльністю за період із 01 травня 2014 року до 04.05.2024.

Крім цього, просить визнати право ОСОБА_1 на спадкування за померлим чоловіком ОСОБА_4 як дружини, тобто спадкоємця першої черги за законом

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 01 травня 2014 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (надалі - Позивач) був укладений шлюб, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб Серія НОМЕР_16 виданим 01.05.2014 виконавчим комітетом Кам'янської сільської ради Іршавської сільської ради Закарпатської області. Після укладення шлюбу Позивач та ОСОБА_4 проживали за адресою: АДРЕСА_2 . Звертаємо увагу Суду на те, що будинок АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності ОСОБА_6 . За даною адресою подружжя проживало з дати реєстрації шлюбу (01.05.2014) - по дату смерті чоловіка позивачки по справі - ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

В процесі спільного проживання Позивач звернулася до Іршавського районного суду з позовною заявою про розірвання шлюбу. Рішенням Іршавського районного суду від 16.09.2016 (справа № 301/1575/15-ц) позовну заяву ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - задоволено, шлюб розірвано. Не погодившись з даним рішенням ОСОБА_4 (спадкодавець) подав до Іршавського районного суду заяву про скасування даного рішення суду про розірвання шлюбу з Позивачем. Однак, Ухвалою Іршавського районного суду від 29 вересня 2015 року відмовлено ОСОБА_4 в перегляді заочного рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 16 вересня 2015 року по цивільній справі № 301/1575/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу, що підтверджує небажання ОСОБА_4 припиняти шлюбні відносини з Позивачем.

Так воно і відбулося, після юридичного розірвання шлюбу, подружжя продовжило проживати однією сім'єю, вели спільний побут, сплачували комунальні послуги, харчувалися разом, придбавали земельні ділянки, будували житловий будинок, придбавали транспортні засоби. У період проживання за вищевказаною адресою із 2014 по 2024 р.р., однією сім'єю між Позивачем та її чоловіком ОСОБА_4 були усталені відносини, притаманні подружжю, а саме вони проживали в одному будинку за адресою: АДРЕСА_2 , забезпечували себе всім необхідним для життя, вели спільне господарство, об'єднували спільні кошти, були пов'язані спільним побутом, мали спільний бюджет, для поліпшення сімейно - житлових умов здійснювали будівництво житлового будинку за номером АДРЕСА_1 , несли витрати по утриманню майна та оплаті комунальних платежів. Проживаючи разом, за спільні кошти купували продукти харчування, подарунки для родичів та друзів, разом як чоловік та жінка проводили усі свята та їздили на відпочинок, мали спільні права та обов'язки, вели спільну підприємницьку діяльність. За спільні кошти придбавали майно для спільного користування, подружжя спільно здійснювало участь у спільних витратах на утримання житла, придбаних під час спільного проживання вказаного житлового будинку, нижчезначених земельних ділянок та транспортних засобів. Так, ОСОБА_4 з 03.08.2016 був зареєстрований, як фізична особа - підприємець і в період шлюбу здійснював підприємницьку з відповідними КВЕД економічної діяльності, пов'язаної з придбанням, продажем та обслуговуванням транспортних засобів, а з 15.08.2019 був зареєстрований як ФОП та здійснював підготовчі роботи на будівельному майданчику Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів.

Підтвердженням спільного ведення господарства є факт сплати Позивачкою штрафів за здійснені адмінправопорушення ОСОБА_7 (квитанції від 21.01.2021., 24.03.2021., 30.03.2021, 27.04.2021., 07.05.2021, 06.06.2021, 23.09.2021., 02.11.2022., 07.11.2022., 15.09.2023 додаються, де платник ОСОБА_1 за ОСОБА_4 ), квитанції про придбання металочерепиці на спільний будинок (квитанції від 22.03.2024, 29.03.2024., 02.06.2024., 20.12.2024., 27.11.2023., 01.03.2022., 25.09.2023), квитанції на придбання будівельних матеріалів на спільний будинок від 24.11.2020., 03.04.2022., 21.01.2022., 28.11.2021., 13.09.2021., 01.04.2020., 18.12.2023., 20.09.2023., 12.08.2023., 25.02.2023., 09.05.2023., 17.12.2023 додаються), перекази з банківської картки ОСОБА_1 на банківську картку ОСОБА_4 (квитанції від 24.12.2022., 29.02.20022., 30.06.2022., 23.12.2022., 12.03.2022., 24.12.2022., 29.12.2022., 22.10.2022., 07.08.2023., 01.02.2023., 04.02.2023., 06.02.,2023., 03.01.2023., 31..01.2023., 29.03.2024). Сплата земельного податку за належні на праві спільної сумісної власності земельні ділянки, що підтверджується податковими повідомленнями та на їх виконання квитанціями. Окрім того, за свідченнями ОСОБА_8 від 12.03.2025 № 1, фізичної особі-підприємця, який, займається виготовленням кованих металевих виробів, цим зверненням офіційно заявляю, що покійний громадянин ОСОБА_4 та громадянка ОСОБА_1 , спільно вели господарську діяльність за адресою - АДРЕСА_1 . За цією ж адресою, на їхнє замовлення, я виготовляв металеві ворота з хвітркою. Для вибору ескізу та замовлення воріт, вони завжди приходили разом, де неодноразово, при спілкуванні, ОСОБА_4 представляв мені ОСОБА_1 як свою дружину. При проведенні монтажу воріт, за адресою АДРЕСА_1 , роботу приймала ОСОБА_1 , вона ж і приходила розрахуватися за проведену роботу.

Тобто, Позивач та ОСОБА_4 були подружжям, спільно проживали і в період юридичного шлюбу, і після його розірвання, спільно вели підприємницьку діяльність та за даний період спільного проживання з 01.05.2014 по 04.05.2024 року подружжям було придбане та записане на ім'я ОСОБА_4 наступне майно:

Нерухоме майно: 1. Земельна ділянка площа 0,1 га кадастровий номер 2121984500:01:001:0329 - 200 000,00 гривень. 2. Земельна ділянка загальна площа 0,0975 га кадастровий номер 2121984500:01:001:0571-200 000,00 гривень. 3. Земельна ділянка площа 0,999 га кадастровий номер 2121984500:01:001:0223 -200 000,00 гривень. 4. Житловий будинок загальна площа 297,1 кв.м,, колодязь, огорожа за адресою АДРЕСА_1 . - 5 125 000,00 гривень.

Рухоме майно:

1. Автомобіль "Шкода Октавія-А7" реєстраційний номер НОМЕР_1 рік випуску 2017 -350 000,00 грн.

2. Автомобіль "Рено Мастер" реєстраційний номер НОМЕР_15 рік випуску 2014 -

430 000,00 грн.

3. Причіп "AGADOS PV02PNP VA" реєстраційний номер НОМЕР_17 рік випуску

1999 - 21 000,00 грн.

4. Причіп " AGADOS VZ26DI VI3" реєстраційний номер НОМЕР_4 рік випуску 2008 - 42 000,00 грн.

5. Автомобіль "Фольцваген ЛТ35" реєстраційний номер НОМЕР_18 рік випуску 2005 - 200 000,00 грн.

6. Спеціалізований причіп " ZТZ VVU КОSІСЕ " реєстраційний номер НОМЕР_6 рік випуску 1994 - 18 000,00 грн.

7. Автомобіль "Мерседес Бенс" спеціалізований вантажний 814 Д реєстраційний номер НОМЕР_7 рік випуску 1989 - 160 000,00 грн.

8. Автомобіль "Івеко" реєстраційний номер НОМЕР_19 рік випуску 1998 - 210 000,00 грн.

9. Автомобіль "Мітсубіші Паджеро Спорт" реєстраційний номер НОМЕР_9 рік випуску 2002 - 190 000,00 грн.

10. Автомобіль "Камаз" реєстраційний номер НОМЕР_10 рік випуску 1996 -270 000,00 грн.

11. Автомобіль "Фольцваген ЛТ" реєстраційний номер НОМЕР_11 рік випуску 2005 - 220 000,00 грн.

12. Автомобіль "Хюндай 130" реєстраційний номер НОМЕР_12 рік випуску 2014 -285 000,00 грн.

13. Автомобіль "Шкода супербе" реєстраційний номер НОМЕР_13 рік випуску 2014 - 320 000,00 грн.

14. Автомобіль "Мерседес бенс спринтер" реєстраційний номер АO1577ІС рік випуску 2017 - 510 000,00 грн.

Окрім того, померлий ОСОБА_4 здійснював підприємницьку діяльність разом з Позивачем і в Чеській Республіці, де залишились більшість документів ОСОБА_4 та велика сума спільно зароблених подружжям грошей більше 100 тисяч Євро у внучки відповідачки ОСОБА_2 . Зазначені грошові кошти знаходяться у племінниці померлого - ОСОБА_3 , а тому позивачка по справі у зв'язку із смертю свого чоловіка на той час не могла заявити позов, адже все відбувалось на принципах довіри та родинних відносин, які обіцяли мирним шляхом поділити валютні кошти, рухоме та нерухоме майно між цивільною дружиною ОСОБА_1 та мамою померлого ОСОБА_2 .

Позивачка ОСОБА_1 надає суду належні і допустимі докази того, що грошові кошти, рухоме і нерухоме майно про яке нею заявлений позов в розумінні ст. 74 Сімейного Кодексу України - є спільним майном набутим ОСОБА_1 та ОСОБА_4 за час спільного проживання як чоловіка і жінки та належить їм на праві спільної сумісної власності з дати реєстрації шлюбу (01.05.2014) - по дату смерті чоловіка позивачки по справі - ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

ОСОБА_3 з початком війни російської федерації проти України виїхала в Чеську Республіку і там проживає із своїм чоловіком ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 та двома неповнолітніми дітьми. Одним із належних та допустимих доказів того, що померлий чоловік позивачки зберігав у Чехії у своєї племінниці ОСОБА_10 валютні кошти - є записана телефонна розмова позивачки ОСОБА_1 та племінниці ОСОБА_3 - яка записана на флеш носій і долучена до матеріалів справи для безпосереднього дослідження в суді. Другим належним і допустимим доказом того, що померлий чоловік позивачки зберігав у Чехії у своєї племінниці ОСОБА_3 валютні кошти є фотографія грошових коштів, які покійний чоловік періодично надсилав (як підтвердження коштів) своїй дружині позивачці ОСОБА_1 . Останню фотографію валютних коштів які надіслав покійний чоловік позивачка приєднує до матеріалів справи і просить суд дослідити та надати правовий висновок в нарадчій кімнаті по звукозапису телефонної розмови та фотографії валютних коштів. Отже, останнє фото яке додає позивачка було зроблено 26 березня 2024 року о 19:51 год. - коли покійний доніс до попередньої суми ще 8 000,00 доларів США, 300 000,00 корун і 5 000,00 Євро. Загальна сума яка знаходиться у племінниці ОСОБА_3 - становить 150 000,00 доларів США, 80 000,00 Євро та 3 000 000,00 чеських корун. Позивачка пояснює причини зберігання такої суми валютних коштів у племінниці ОСОБА_3 : 150 000,00 доларів США, 80 000,00 Євро та 3 000 000,00 чеських корун, тому що разом із чоловіком хотіли купити квартиру в Чеській Республіці. Додатковим доказом того, що позивач була дружиною померлого, є наявність у неї Лікарського свідоцтва про смерть № 62 від 04.05.2024, а також Довідка Іршавської міської ради від 05.10.2024 № 04.4-18/77 видана в тім, що ОСОБА_1 дійсно проводила поховання свого чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про смерть НОМЕР_20 ) за свій власний рахунок, та наявність саме у позивачки оригіналу Свідоцтва про смерть ОСОБА_4 . Узагальнюючи наведене, Позивач зазначає, що була дружиною померлого ОСОБА_4 , вони як подружжя спільно проживали 10 років та спільно здійснювали підприємницьку діяльність, віповідно набуте за час спільного проживання майно є спільною сумісною власністю подружжя, а ОСОБА_1 є власником 1/2 всього майна, яке за час спільного проживання та спільної підприємницької діяльності набуто ними та записано на ім'я померлого. Однак, ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_4 раптово помер від коронаропульмонального шоку, тромбо емболії легеневої артерії, тобто непередбачувано. У зв'язку із смертю ОСОБА_4 позивач у встановлений законом 6- місячний строк для подання заяви про спадкування - особисто 31.10.2024 подала заяву приватному нотаріусу Гецко А.І. про прийняття спадщини, а 10.03.2025 звернулася з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за померлим чоловіком. Однак, листом від 13.03.2025. № 41/02-14 приватний нотаріус відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за померлим ОСОБА_4 , посилаючись на перебування спадкової справи у суді, однак усно заявила, що і після повернення до неї спадкової справи вона і так не видасть свідоцтво про право на спадщину, оскільки шлюб між позивачкою та померлим розірвано. Натомість, відповідач по справі ОСОБА_2 звернулась із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Гецко Алли Іванівни - яка отримавши таку заяву відкрила спадкову справу за померлим ОСОБА_4 . Тобто, ОСОБА_2 , як мати померлого має право на половину майна, належного її сину, як спадкоємець першої черги, однак на цю ж половину майна має безумовне право і позивач, як дружина померлого, яка проживала з ним 10 років перед його смертю, вела спільне господарство, спільну підприємницьку діяльність, здійснювала заходи щодо його поховання, тобто має право на спадкування як дружина спадкодавця в першій черзі спадкування за законом.

Враховуючи наведене виникла необхідність звернутися до суду зокрема для про встановлення факту проживання однією сім'єю з померлим, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання за позивачем права власності на частину вказаного майна та визнання права на спадкування за померлим чоловіком ОСОБА_4 як дружини, тобто спадкоємця першої черги за законом.

Ухвалою Іршавського районного суду Закарпатської області від 21.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі за вказаним позовом, призначено підготовче судове засідання, про що повідомлено учасників справи.

Ухвалою Іршавського районного суду Закарпатської області від 19.08.2025 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивачка під час судового розгляду у вступному слові та поясненнях позов підтримала, обгунтування навела аналогічні викладеним у позові. Зазначила, що вони з 01 травня 2014 року зареєстрували з ОСОБА_4 шлюб, який був розірваний у 2016 році але вони фактично продовжували проживати однією сім'єю як подружжя. Під час сумісного проживання чоловік займався підприємницькою діяльністю, у них у власності були автомобілі, земельні ділянки, які вони разом купували, разом побудували будинок для своєї сім'ї. Разом вони проживали до дня смерті чоловіка. Саме вона організовувала поховання чоловіка за власні кошти. Вважає, що майно, яке вони набули за час спільного проживання, є їхньою спільною власністю. Просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача -адвокат Джуган Н.Б. позов підтримала, просила такий задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Петрик В.В. вказав, що враховуючи надані пояснення позивача та її представника, його довірителі не заперечують щодо вимог про встановлення факту спільного проживання ОСОБА_1 з померлим ОСОБА_4 однією сім'єю, вирішення даного питання залишив на розсуд суду, щодо визнання спірного майна їх спільною сумісною власністю визнає частково з врахуванням того, що відносно частини майна не надано підтвердження про придбання його під час сумісного проживання позивачки ОСОБА_1 з померлим ОСОБА_4 , крім цього зазначив, що визнання права на спадкування за померлим чоловіком як спадкоємцем першої черги за законом не може бути задоволено, так як вона може бути спадкоємцем четвертої черги спадкування за законом, також просить відмовити в частині вимог щодо грошових коштів.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на розгляд справи не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання, повідомлялися належним чином.

Третя особа приватний приватний нотаріус Гецко А.І. в судове засідання не з'явилась, належним чином повідомлялась про дату, час та місце судового засідання.

В судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_11 надав суду покази, що приблизно вісім років потому він у будинку подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_4 робив ремонт у будинку і гаражі. Саме позивачка з ним домовлялась про ремонт, розраховувалась за проведенні роботи. Інколи вони приїздили разом з ОСОБА_4 , він знав, що вони чоловік і дружина.

Свідок ОСОБА_6 суду показала, що знайома з сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Вони весь час, до смерті ОСОБА_12 проживали однією сім'єю, вели спільне господарство, будували спільний будинок. ОСОБА_13 у справах часто їздив за кордон, займався підприємницькою діяльністю. Відносини між позивачкою і ОСОБА_4 були як між чоловіком і дружиною.

Свідок ОСОБА_14 суду показала, що була знайома з подружжям ОСОБА_15 , сім'я була добра, хороша. ОСОБА_1 і ОСОБА_4 весь час проживали разом, вели спільне господарство, побудували будинок.

Судом встановлено, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_16 01.05.2014 був укладений шлюб, а/з 4, що підтверджується копією Свідоцтва про шлюб , серія НОМЕР_16 (Т.1.а.с.31).

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_21 , від 09 травня 2024 року, лікарським свідоцтвом про смерть №62 від 04.05.2024, витягом з Державного реєстру актів цивільного стану від 09.05.2024 (Т.1. а.с.32, 33, 34).

Відповідно до довідки №04.4-18/767 від 15.10.2024 зазначено, що ОСОБА_1 , дійсно проводила поховання свого чоловіка ОСОБА_4 , за свій власний рахунок (а.с.35).

Відповідно до довідки №04.4-18/164 від 04.03.2025 зазначено, що на момент смерті ОСОБА_4 , який до дня смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживав разом з дружиною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме : з 01.05.2014 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою АДРЕСА_2 (Т.1.а.с.36).

31.05.2024 відповідачка ОСОБА_2 зверталась у ВП №1 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області з заявою, де зазначено, що заявник вказує - 27.05.2024 близько 17:00 у неї відбувся конфлікт із колишньою дружиною її покійного сина ОСОБА_4 , громадянкою ОСОБА_1 (Т.1.а.с.39-58).

Фото, на які позивачка посилається як доказ спільного проживання з ОСОБА_4 з 2014 по 2024 рр. (а.с.59);

Квитанції на придбання будівельних матеріалів та дублікати чеків по переведенню коштів за будівельні роботи будинка (Т.1.а.с.60, 70-76, 92-102).

На ім'я ОСОБА_4 було направлено податкове повідомлення щодо сплати земельного податку з фізичних осіб, який було сплачено ОСОБА_1 (Т.1.а.с.63-69).

Платіжні інструкції щодо перерахунку з картки позивачки ОСОБА_1 на картку ОСОБА_4 2020-2024 р.р. (Т.1.а.с.77-83).

Платіжні інструкції платежів, які проводила позивачка ОСОБА_1 за ОСОБА_4 (Т.1.а.с.81-83).

Платіжні інструкції щодо переказу коштів ОСОБА_1 за поповнення телефонного рахунку ОСОБА_4 (а.с.84-91).

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_4 був зареєстрований як фізична особа-підприємець, де види діяльності: 43.12.Підготовчі роботи на будівельному майданчинку, 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям автотранспортних засобів, 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і. у., 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (Т.1.а.с.105).

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_4 був зареєстрований як фізична особа-підприємець 03.08.2016, де види діяльності: 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (основний), 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у. 49.41 Вантажний автомобільний транспорт? 43/12 Gslujnjdxs hj,jnb yf ,elsdtkmyjve vfqlfyxbre (Т.1.а.с.106).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав, земельна ділянка к/н 2121984500:01:001:0571, власник - ОСОБА_4 , документ, який подано для державної реєстрації є Договір купівлі-продажу від 22.12.2021 (Т.1.а.с.108).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав, житловий будинок за адресою « АДРЕСА_1 , власник - ОСОБА_4 , розташований на земельній ділянці з к/н 2121984500:01:001:0223, зареєстроване право власності на підставі декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 27.11.2019 (Т.1.а.с.109, 111).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав, земельна ділянка к/н 2121984500:01:001:0329, власник - ОСОБА_4 , документ, який подано для державної реєстрації є Договір дарування земельної ділянки від 26.07.2016 (Т.1.а.с.110).

Крім цього, досліджені Свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів:

1. автомобіль " MERCEDES BENZ SPRINTER " реєстраційний номер НОМЕР_14 , рік випуску 2017, дата реєстрації 04.01.2024 (Т.1.а.с.112);

2. автомобіль " SKODA SUPERB " реєстраційний номер НОМЕР_22 , рік випуску 2014, дата першої реєстрації в Україні 21.02.2023 (Т.1.а.с.112);

3. автомобіль " HYUNDAI 130" реєстраційний номер НОМЕР_23 , рік випуску 2014, дата реєстрації 04.04.2022 (Т.1.а.с.112).

4. Автомобіль " VOLKSWAGEN LT " реєстраційний номер НОМЕР_11 , рік випуску 2005, дата реєстрації 17.05.2023 (Т.1.а.с.112);

5. автомобіль "MITSUBISHI PAJERO SPORT" реєстраційний номер НОМЕР_9 , рік випуску 2002 , дата першої реєстрації 31.01.2019 (Т.1.а.с.112);

6. автомобіль "MERCEDES BENZ" спеціалізований вантажний 814 Д реєстраційний номер НОМЕР_7 , рік випуску 1989, дата першої реєстрації 22.09.2000, дата реєстрації 31.10.2019 (Т.1.а.с.113);

7. спеціалізований причіп "ZTS VVU KOSICE" реєстраційний номер НОМЕР_6 , рік випуску 1994, дата першої реєстрації 27.07.2019 (Т.1.а.с.112);

8. автомобіль " VOLKSWAGEN LT 35" реєстраційний номер НОМЕР_5 , рік випуску 2005, дата реєстрації 02.10.2018 (Т.1.а.с.112);

9. автомобіль " RENAULT MASTER " реєстраційний номер НОМЕР_15 , рік випуску 2014, дата першої реєстрації в Україні 08.04.2023 (Т.1.а.с.113);

12.автомобіль " SKODA OKTAVIA - А7" реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2017, дата першої реєстрації в Україні 09.12.2022 (Т.1.а.с.113);

10. причіп "АGАDОS РV02РNР VА" реєстраційний номер НОМЕР_3 рік випуску 1999, дата першої реєстрації в Україні 20.04.2013 (Т.1.а.с.113);

11. причіп "АGАDОS VZ 26 B1 VI3" реєстраційний номер НОМЕР_4 рік випуску 2008, дата реєстрації 15.08.2013 (Т.1.а.с.113).

Відповідно до довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості , а саме - житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 становить 12039869, 48 грн (Т.1. а.с.117-118).

Заслухано звукозапис телефонної розмови на флеш носію, наданий як доказ позивачкою (Т.2.а.с.133).

Відповідно до відповіді про надання інформації Державної митної служби України Закарпатської митниці від 16.02.2026 на виконання ухвали суду від 10.02.2026 зазначено, що договори купівлі-продажу/дарування на транспортні засоби: «SKODA OCTAVІA», 2017 р.в. (митна декларація (далі -МД) № UA305130/2022/005107 від 15.03.2022); «RENAULT MASTER», 2014 р.в. (МД № UA305130/2023/009059 від 06.04.2023); «HYUNDAI 130», 2014 р.в. (МД № UA305130/2022/005114 від 15.03.2022); «SKODA SUPERB», 2014 р.в. (МД № UA305130/2021/013926 від 02.06.2021); «MERCEDES-BENZ SPRINTER», 2017 р.в. (МД № UA305130/2023/036617 від 28.12.2023), в архіві Закарпатської митниці відсутні.

Документи на інші транспортні засоби: причіп «AGADOS PV 02 PNP VA», 1999 р.в. (МД № 305080000/2013/006315 від 10.04.2013); причіп «AGADOS VZ 26В1 VI3», 2008 р.в. (МД № 305080000/2013/013877 від 23.07.2013); «VOLKSWAGEN LT35», 2005 р.в. (МД № 300000043/2009/000118 від 18.09.2009); спеціалізований причіп «ZTS VVU KOSICE», 1994 р.в. (МД № UA305160/2019/016360 від 19.03.2019); «MITSUBISHI PAJERO SPORT», 2002 р.в. (МД № UA305160/2019/005677 від 29.01.2019); «VOLKSWAGEN LT35», 2005 р.в. (МД № 305060015/2011/000192 від 04.02.2011), у зв'язку із закінченням термінів зберігання (5 років) було знищено відповідно до Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 квітня 2012 р. за № 571/20884).

Відповідно до п.1.8 вищезазначеного Переліку строки зберігання типових документів на електронних носіях відповідають строкам зберігання аналогічних документів на паперових носіях (Т.2. а.с.174).

Суд, заслухавши вступне слово та пояснення сторін, їх представників, допитавши свідків, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, дійшов висновку.

Згідно з ч. 3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (стаття 15 Цивільного кодексу України).

У частині 1 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині 2 цієї статті визначено способи захисту цивільних справ та інтересів судом.

За змістом статей 12 та 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом частини другої статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обов'язок з доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог, саме на позивача покладається обов'язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Предметом позову у даній справі є встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на частку у майні.

Щодо вимоги про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.

Згідно роз'яснень Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 року, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 р. за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміна «член сім'ї») визначено таку обов'язкову ознаку члена сім'ї, як ведення спільного господарства.

Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (частина друга статті 3 СК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка.

Згідно вимог ч. 4 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Поняття сім'ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов'язкової ознаки сім'ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім'я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, що й є ознаками сім'ї. Відповідно до Хартії прав сім'ї, сім'я це щось більше, ніж просто правова, суспільна чи економічна одиниця, це спільнота любові і солідарності, це те місце, де зустрічаються різні покоління і допомагають один одному зростати у людській мудрості та узгоджувати індивідуальні права з іншими вимогами суспільного життя. Альтернативою шлюбу є конкубінат, тобто фактичне спільне проживання жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу. Жінка та чоловік мають на це право і відповідно право на повагу до свого вибору з боку держави та суспільства.

У справі «Джонстон проти Ірландії» (справа номер ECH-1986-S-006) було встановлено, що заявники прожили спільно близько 15 років. На цій підставі Європейський суд зробив висновок, що вони складали сім'ю, а тому мають право на захист, незважаючи на те, що їх зв'язок існує поза шлюбом. Конституційне право на особисту свободу дає підстави для висновку про те, що людина має право сама вибирати форму організації свого сімейного життя. Закон не може їй цього диктувати, як і того, з ким людина має проживати однією сім'єю, за винятком лише певних обмежень, які сформульовані у статті 3 СК України.

Відповідно до ч.1 ст. 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.

Разом з цим, проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов'язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.

Слід зазначити, що факт спільного проживання сам по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю.

Вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім'єю без шлюбу, суд має установити такі факти: спільне проживання однією сім'єю; спільний побут; взаємні права та обов'язки (постанова Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року № 554/8023/15-ц).

Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу є, зокрема, докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов'язків, інших доказів які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю.

Для встановлення спільного проживання однією сім'єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім'ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 531/295/19 (провадження № 61-3071св21), від 09 жовтня 2024 року у справі № 753/11423/22 (провадження № 61-2916св24).

Слід зазначити, що представником відповідачів під час судового розгляду не заперечувався факт спільного проживання позивачки ОСОБА_1 та ОСОБА_4 однією сім'єю.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У відповідності до Постанови Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 244/4801/13-ц (провадження № 61-23286св18) зазначено, що перебування в зареєстрованому шлюбі виключає встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу.

Відповідно до ч. 2 ст.114 СR України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Як вбачається з ЄРСР рішення суду від 16.09.2015 набрало законної сили 18.11.2015.

Тобто, позивачка ОСОБА_1 перебувала з ОСОБА_4 в зареєстрованому шлюбі з 01.05.2014 по 18.11.2015 і перебування саме за цей період виключає встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу позивачки ОСОБА_1 з ОСОБА_4 .

Суд, забезпечивши повний та всебічний розгляд справи, надавши оцінку доводам сторін, дослідивши та оцінивши всі докази у справі, у тому числі, й показання свідків, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов висновку, що позов в цій частині підлягає частковому задоволенню, з підстав, що позивачка довела належними та допустимими доказами факт її спільного проживання однією сім'єю як жінки та чоловіка ОСОБА_4 померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 , ведення спільного господарства, наявності у них спільного бюджету, спільного відпочинку, спільна присутність на святкуванні деяких святах, подружніх взаємних прав та обов'язків, притаманних подружжю у період часу з 18.11.2015 до його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 . Окрім того, допитані в судовому засіданні свідки повідомили суду про те, що позивачка ОСОБА_1 та ОСОБА_4 до смерті ОСОБА_4 проживали однією сім'єю, мали спільний побут та бюджет, вели спільне господарство, відносини між ними були притаманні подружжю. Окрім того, свідки підтвердили що подружжя спільно будувало будинок. Також, суд бере до уваги те, що встановлення даного факту породжує юридичні наслідки для позивачки у виді права на спільне майно придбане подружжям, та в позасудовому порядку неможливо встановити відповідний юридичний факт.

Щодо вимог про визнання майна об'єктом спільної сумісної власності, суд зазначає.

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя (стаття 60 СК України).

Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (частина перша статті 61 СК України).

Тлумачення статті 61 СК України свідчить, що спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були набуті.

Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (частина перша статті 63 СК України).

За частиною першою статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до частини першої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно зі статтею 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу щодо права спільної сумісної власності подружжя (стаття 74 СК України).

У частині другій статті 372 ЦК України передбачено, що в разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

В постанові Верховного Суду від 10 травня 2023 року в справі № 215/1191/17 зазначено: «У статті 74 СК України регулюються тільки майнові права та обов'язки жінки та чоловіка, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі. При цьому на рівні статті 74 СК України передбачено загальне правило: майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності цих осіб, поширюються положення глави 8 СК України. У статті 74 СК України закріплено спеціальний прийом юридичної техніки для того, щоб уникнути повторення норм СК України. Це означає, що майно, набуте цими особами за час спільного проживання, належить жінці та чоловікові, які проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь якому іншому шлюбі, на праві спільної сумісної власності. Тобто і для жінки та чоловіка, які проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь якому іншому шлюбі, передбачено презумпцію спільності права власності. Ця презумпція може бути спростована й жінка та (або) чоловік можуть оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на жінку та (або) чоловіка, який її спростовує. Жінка та (або) чоловік, який заявляє про спростування зазначеної презумпції, зобов'язаний довести обставини, що її спростовують, на підставі належних та допустимих доказів.».

Також зазначив, що «Спільною сумісною власністю жінки та чоловіка, які проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з них вони були набуті. Як поділ спільного сумісного майна в натурі, так і визначення розміру часток жінки та чоловіка, може здійснюватися на підставі: (а) договору жінки та чоловіка, які проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі; (б) рішення суду при наявності спору між жінкою та чоловіком, які проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі.».

Ураховуючи викладене, особам, які проживають однією сім'єю без реєстрації шлюбу, на праві спільної сумісної власності належить майно, набуте ними за час спільного проживання або набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти.

Якщо майно придбане подружжям під час шлюбу чи жінкою та чоловіком у період проживання однією сім'єю, то реєстрація прав на нього (транспортний засіб, житловий будинок чи іншу нерухомість) лише на ім'я одного із подружжя не спростовує презумпцію належності його до спільної сумісної власності. Заінтересована особа може довести, що майно придбане нею у шлюбі, але за її особисті кошти. У цьому разі, презумпція права спільної сумісної власності на це майно буде спростована. Отже, тягар доказування у справах цієї категорії покладено на того із подружжя чи ту особу, яка заперечує проти належності майна до об'єктів спільної сумісної власності подружжя чи осіб, які проживають однією сім'єю без реєстрації шлюбу.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 06 грудня 2023 року у справі № 359/9533/18 (провадження № 61-11772св23).

Відповідно до Постанови Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 490/6060/15-ц (провадження № 61-28343св18) зазначено, що особам, які проживають однією сім'єю без реєстрації шлюбу, на праві спільної сумісної власності належить майно, набуте ними за час спільного проживання або в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти.

Оскільки позивачкою доведено, що частина спірного майна, а саме : земельна ділянка кадастровий номер 2121984500:01:001:0571, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , з земельною ділянкою на якій даний будинок розташований, кадастровий номер 2121984500:01:001:0223, автомобіль " MERCEDES BENZ SPRINTER" реєстраційний номер НОМЕР_14 , рік випуску 2017, автомобіль "SKODA SUPERB" реєстраційний номер НОМЕР_22 , рік випуску 2014, автомобіль "HYUNDAI 130" реєстраційний номер НОМЕР_23 , рік випуску 2014, автомобіль "VOLKSWAGEN LT" реєстраційний номер НОМЕР_11 , рік випуску 2005, автомобіль "MITSUBISHI PAJERO SPORT" реєстраційний номер НОМЕР_9 , рік випуску 2002, автомобіль "MERCEDES BENZ" спеціалізований вантажний 814 Д реєстраційний номер НОМЕР_7 , рік випуску 1989, спеціалізований причіп "ZTS VVU KOSICE" реєстраційний номер НОМЕР_6 , рік випуску 1994, автомобіль " VOLKSWAGEN LT 35" реєстраційний номер НОМЕР_5 , рік випуску 2005, автомобіль "RENAULT MASTER" реєстраційний номер НОМЕР_15 , рік випуску 2014, автомобіль "SKODA OKTAVIA - А7" реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2017, набуте ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , у період з 18.11.2015 по 14.05.2024, під час перебування у фактичних шлюбних відносинах, воно належить їм на праві спільної сумісної власності.

Презумпцію спільності права власності ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вище перелічене майно, які набуті ними за час спільного проживання, стороною відповідача належними та допустимими доказами не спростовано.

За встановлених обставин суд, вирішуючи питання про визнання вищепереліченого нерухомого та рухомого майна спільною сумісною власністю подружжя, дотримуючись завдання цивільного судочинства, яким є, зокрема, справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, виходячи з презумпції рівності часток подружжя, приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання об'єктами спільної сумісної власності даного майна, придбаного в період спільного проживання як чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , підлягає до задоволення, а тому наявні підстави і для визнання за позивачкою права власності на 1/2 частину вказаного майна.

При цьому суд зазначає, що позивачкою не долучено до матеріалів справи належних та допустимих доказів та в судовому розгляді не доведено, що земельна ділянка кадастровий номер 2121984500:01:001:0329, яка відповідно до долученого Витягу з державного реєстру була подарована ОСОБА_4 (Т.1.а.с.110), а також: причіп "АGАDОS РV02РNР VА" реєстраційний номер НОМЕР_3 , рік випуску 1999, зареєстрований в 2013 році, причіп "АGАDОS VZ 26 B1 VI3" реєстраційний номер НОМЕР_4 , рік випуску 2008, зареєстрований в 2013 році, та автомобіль "Івеко" реєстраційний номер НОМЕР_25 рік випуску 1998, автомобіль "Камаз" реєстраційний номер НОМЕР_10 рік випуску 1996, які вказанні в позові, набуте ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , у період з 18.11.2015 по 14.05.2024, під час перебування у фактичних шлюбних відносинах, воно належить їм на праві спільної сумісної власності, а тому в даній частині позов задоволенню не підлягає.

Щодо визнання права ОСОБА_1 на спадкування за померлим чоловіком ОСОБА_4 як дружини, тобто спадкоємця першої черги за законом суд зазначає.

Верховний Суд у Постанові від 24 червня 2020 року у справі № 127/9778/17 (провадження № 61-3706св19) вказав, що зміна черговості одержання права на спадкування і визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом разом із спадкоємцями першої черги за рішенням суду має місце за умови встановлення факту спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та доведеності факту перебування одного з фактичного подружжя у безпорадному стані згідно зі статтею 1259 ЦК України.

Позивачка належних та допустимих доказів щодо доведеності вищевказаних обставин суду не надала, а тому в даній частині позов задоволенню не підлягає.

Крім цього, стороною позивача не надано належних доказів щодо наявності доходу у сумі еквівалентній 150 000,00 доларів США, 80 000,00 Євро та 3 000 000,00 чеських корун за курсом НБУ на день розгляду справи, отриманий ОСОБА_4 від зайняття підприємницькою діяльністю за період із 01 травня 2014 року до 04.05.2024 року, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

При поданні позову позивачкою сплачено судовий збір за немайнову та майнові вимоги в загальній сумі 15 140 грн, що підтверджується квитанцією про сплату судового збору (Т.1. а.с.131).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто з відповідачів - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є за необхідно стягнути судовий збір в загальній сумі 14722,14 грн, тобто по 7 361, 07 грн.

На підставі наведеного, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, статтями 60, 61, 63, 69, 70, 71, 74 СК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа : приватний нотаріус Гецко Алла Іванівна про встановлення юридичного факту спільного проживання однією сім'єю, визнання майна об'єктом спільної сумісної власності, визнання права на спадкування, - задовольнити частково.

Встановити факт спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 18.11.2015 по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнати житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку на якій він розташований, кадастровий номер земельної ділянки 2121984500:01:001:0223, об'єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частину житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку на якій він розташований, кадастровий номер земельної ділянки 2121984500:01:001:0223.

Визнати земельну ділянку, кадастровий номер 2121984500:01:001:0571 , площею (га): 0.0975, об'єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер 2121984500:01:001:0571 , площею (га): 0.0975.

Визнати об'єктами спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , майно набуте за час проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, в період з 18.11.2015 по 04.05.2024, а саме:

- автомобіль " MERCEDES BENZ SPRINTER" реєстраційний номер НОМЕР_14 , рік випуску 2017;

- автомобіль "SKODA SUPERB" реєстраційний номер НОМЕР_22 , рік випуску 2014;

- автомобіль "HYUNDAI 130" реєстраційний номер НОМЕР_23 , рік випуску 2014;

- автомобіль "VOLKSWAGEN LT" реєстраційний номер НОМЕР_11 , рік випуску 2005;

- автомобіль "MITSUBISHI PAJERO SPORT" реєстраційний номер НОМЕР_9 , рік випуску 2002 ;

- автомобіль "MERCEDES BENZ" спеціалізований вантажний 814 Д реєстраційний номер НОМЕР_7 , рік випуску 1989;

- спеціалізований причіп "ZTS VVU KOSICE" реєстраційний номер НОМЕР_6 , рік випуску 1994;

-автомобіль " VOLKSWAGEN LT 35" реєстраційний номер НОМЕР_5 , рік випуску 2005;

- автомобіль "RENAULT MASTER" реєстраційний номер НОМЕР_15 , рік випуску 2014;

- автомобіль "SKODA OKTAVIA - А7" реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2017.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 спільного сумісного майна, а саме: