79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
02.04.2026 Справа № 914/3489/25(463/10082/24)
Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Нео сіті»
до відповідача-1:Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал»
до відповідача-2:ОСОБА_1
до відповідача-3:ОСОБА_2
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Гойда Андрій Володимирович
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1: розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал» арбітражний керуючий Курочкіна Оксана Олегівна
про:визнання недійсними договорів купівлі-продажу майнових прав та застосування наслідків недійсності правочинів
в межах справи:№ 914/3489/25
про банкрутство:Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал»
Суддя Цікало А. І.
За участю секретаря Андріюк В. М.
Представники:
Позивача:не з'явився
Відповідача-1:не з'явився
Відповідача-2:Посікіра Р. Р. - адвокат
Відповідача-3:Посікіра Р. Р. - адвокат
Третя особа на стороні позивача:не з'явився
Третя особа на стороні відповідача-1:Курочкіна О. О. - арбітражний керуючий
В провадженні Господарського суду Львівської області знаходиться справа № 914/3489/25 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Нео сіті» про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал», провадження в якій відкрито ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.11.2025 р. Зазначена справа перебуває на стадії судової процедури розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал». Повноваження розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал» виконує арбітражний керуючий Курочкіна Оксана Олегівна.
25.10.2024 р. до Личаківського районного суду м. Львова надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Нео сіті» до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал», до відповідача-2: ОСОБА_1 , до відповідача-3: ОСОБА_2 , в якій позивач просить:
- визнати недійсним договір № 376 купівлі-продажу майнових прав від 31.05.2017 р., предметом якого були майнові права на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 119,6 кв.м., житловою площею 63,4 кв.м., яка знаходиться на 10 поверсі секції «Г» житлового будинку;
- визнати недійсним договір № 377 купівлі-продажу майнових прав від 31.05.2017 р., предметом якого були майнові права на двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 74,8 кв.м., житловою площею 37,4 кв.м., яка знаходиться на 7 поверсі секції «Ж» житлового будинку;
- відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом повернення трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 119,6 кв.м., житловою площею 63,4 кв.м., яка знаходиться на 10 поверсі секції «Г» житлового будинку у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал»;
- відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом повернення двокімнатної квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 74,8 кв.м., житловою площею 37,4 кв.м., яка знаходиться на 7 поверсі секції «Ж» житлового будинку у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал».
Позов обґрунтований тим, що оспорювані договори купівлі-продажу укладені з метою уникнення звернення стягнення на майно боржника, мають ознаки фраудаторності та повинні бути визнані недійсними.
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 30.10.2024 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі № 463/10082/24 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.
30.01.2025 р. до Личаківського районного суду м. Львова від представника відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову.
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 30.09.2025 р. закрито підготовче провадження у справі № 463/10082/24 та призначено справу № 463/10082/24 до судового розгляду по суті.
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 19.12.2025 р. цивільну справу № 463/10082/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нео сіті» до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал», до відповідача-2: ОСОБА_1 , до відповідача-3: ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Гойда Андрій Володимирович про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майнових прав та застосування наслідків недійсності правочинів передано до Господарського суду Львівської області для розгляду в межах справи № 914/3489/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал».
Справа № 463/10082/24 надійшла до Господарського суду Львівської області 23.01.2026 р. за вх. № 232.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.01.2026 р., зазначеній справі присвоєно єдиний унікальний номер 914/3489/25(463/10082/24) та передано таку для розгляду судді Цікало А. І., в провадженні якого перебуває справа № 914/3489/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал».
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.02.2026 р. справу № 914/3489/25(463/10082/24) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нео сіті» до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал», до відповідача-2: ОСОБА_1 , до відповідача-3: ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Гойда Андрій Володимирович про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майнових прав та застосування наслідків недійсності правочинів прийнято до розгляду в межах справи № 914/3489/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал»; постановлено повторно розпочати розгляд справи № 914/3489/25(463/10082/24) по суті; залучено розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал» арбітражного керуючого Курочкіну Оксану Олегівну до участі у справі № 914/3489/25(463/10082/24) як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 19.03.2026р.
11.03.2026 р. до суду за вх. № 7118/26 від представника відповідача-2 та відповідача-3 надійшли додаткові пояснення у справі.
18.03.2026 р. до суду за вх. № 7867/26 від розпорядника майна ТзОВ «МС Імперіал» арбітражного керуючого Курочкіної Оксани Олегівни надійшли пояснення третьої особи щодо позову.
Ухвалою суду від 19.03.2026 р. розгляд справи відкладено на 02.04.2026 р.
25.03.2026 р. до суду за вх. № 8571/26 від представника відповідача-2 та відповідача-3 надійшла заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (послуги адвоката).
Учасники справи були повідомлення про дату, час та місце цього засідання.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Позиції учасників справи.
Позиція позивача.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Нео сіті» обґрунтовує позов тим, що рішенням Господарського суду Львівської області від 14.09.2023 р. у справі №914/1718/23 стягнуто з ТзОВ «МС Імперія» на користь ТзОВ «Нео сіті» 269096,80 грн. основного боргу, 10647,84 грн. інфляційних втрат, 13454,84 грн. штрафу, 61653,03 грн. пені та 5322,79 грн. витрат по сплаті судового збору.
Також, рішенням Господарського суду Львівської області від 03.10.2023 р. у справі №914/1706/23 стягнуто з ТзОВ «МС Імперія» на користь ТзОВ «Нео сіті» 3626081,79 грн. та 54391,23 грн. судового збору.
З метою виконання вказаних рішень, ТзОВ «Нео сіті» подало відповідні виконавчі документи до приватного виконавця Голойди Андрія Володимировича.
В процесі здійснення виконавчого провадження, приватним виконавцем було скеровано низку запитів з метою виявлення майна боржника.
З відповідей на запити приватного виконавця встановлено, що залишок грошових коштів на рахунках ТзОВ «МС Імперія» відсутній, майна за ТзОВ «МС Імперія» не зареєстровано.
Також, приватним виконавцем здійснено вихід за адресою: м. Львів, просп. Шевченка, 7 з метою виявлення майна ТзОВ «МС Імперія» для його опису та арешту, проте майна не було виявлено, про що складено відповідний акт приватного виконавця від 07.02.2024 р.
Водночас, як стало відомо ТзОВ «Нео сіті», після ознайомлення з матеріалами зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_3, існує, як мінімум, дві квартири, які, на думку позивача, мали б належати ТзОВ «МС Імперіал» та за рахунок яких, потенційно, можуть бути виконані зобов'язання перед ТзОВ «Нео сіті».
31.05.2017 р. між ТзОВ «МС Імперіал» та ОСОБА_2 було, начебто, укладено договір №376 купівлі-продажу майнових прав, предметом якого були майнові права на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 119,6 кв.м., житловою площею 63,4 кв.м., яка знаходиться на 10 поверсі секція «Г» житлового будинку.
Цього ж дня ТзОВ «МС Імперіал» було, начебто, видано довідку № 31-05/17 про те, що ОСОБА_2 свої зобов'язання за договором №376 купівлі- продажу майнових прав від 31.05.2017 р. виконала, оплату 478400,00 грн. здійснено у повному обсязі.
Однак, згідно отриманих приватним виконавцем банківських відомостей, ТзОВ «МС Імперіал» не отримувало від ОСОБА_2 коштів у розмірі 478400,00 грн.
Також, ТзОВ «Нео сіті» стало відомо, що рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 06.03.2023 р. у справі № 463/9886/21 було задоволено позов ТзОВ «МС Імперіал» до ОСОБА_2 , треті особи: Солонківська сільська рада Львівського району Львівської області, Жирівська сільська рада Пустомитівського району Львівської області в особі державного реєстратора Тузяка П. Т. про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та скасування запису про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема: визнано недійним договір купівлі-продажу майнових прав № 376 від 31.05.2017 р., укладений між ТзОВ «МС Імперіал» та ОСОБА_2 .
Водночас, в подальшому, з невідомих для ТзОВ «Нео сіті» причин, під час стадії апеляційного оскарження наведеного рішення, ТзОВ «МС Імперіал» подало заяву про відмову від позову, на підставі якої ухвалою Львівського апеляційного суду від 14.08.2023 р. визнано нечинним рішення Личаківського районного суду м. Львова від 06.03.2023 р. у справі № 463/9886/21.
Також, 31.05.2017 р. між ТзОВ «МС Імперіал» та ОСОБА_1 було, начебто, укладено договір № 377 купівлі-продажу майнових прав, предметом якого були майнові права на двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 74,8 кв.м., житловою площею 37,4 кв.м., яка знаходиться на 7 поверсі секція «Ж» житлового будинку.
Цього ж дня ТзОВ «МС Імперіал» було, начебто, видано довідку № 31-05/17 про те, що ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором № 377 купівлі-продажу майнових прав від 31.05.2017 р. виконала, оплату 299200,00 грн. здійснено у повному обсязі.
Однак, згідно отриманих приватним виконавцем банківських відомостей, ТзОВ «МС Імперіал» не отримувало від ОСОБА_1 коштів у розмірі 299200,00 грн.
ТзОВ «МС Імперіал» також звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 в якому просило: визнати недійсним договір купівлі-продажу майнових прав, серія та номер: 377, виданий 31.05.2017 р., укладений між ТзОВ «МС Імперіал» та ОСОБА_1 ; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким проведено державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 ; скасувати запис про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме: на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 74,8 кв.м, яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1 .
Водночас, в подальшому, з невідомих для ТзОВ «Нео сіті» причин, під час стадії судового розгляду у серпні 2023 року ТзОВ «МС Імперіал» подано заяву про закриття провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України (у зв'язку з відмовою від позову). Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 03.08.2024 р. у справі №463/9884/21 закрито провадження у справі.
ТзОВ «Нео сіті» вказує, що ТзОВ «МС Імперіал, достеменно знаючи про наявність у нього заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги № 09/03-16 від 09.03.2016 р., з метою уникнення звернення стягнення на своє майно, 31.05.2017 р. уклало оспорювані договори купівлі-продажу. При цьому, жодних коштів за такими договорами ТзОВ «МС Імперіал» не отримало. В той же час на момент укладення оспорюваних договорів, ОСОБА_2 була засновником (бенефіціарним власником) ТзОВ «МС Імперіал» а ОСОБА_1 , її сестра, є на даний час директором ТзОВ «МС Імперіал».
На думку ТзОВ «Нео сіті», вказане свідчить про укладення оспорюваних договорів купівлі-продажу виключно з метою уникнення звернення стягнення на майно ТзОВ «МС Імперіал», а отже такі договори мають ознаки фраудаторності та повинні бути визнані недійсними.
Позиція відповідачів.
Товариство з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал» відзиву на позовну заяву не подало.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заперечуючи позовні вимоги, зазначають, що при укладанні оспорюваних договорів вони діяли добросовісно, без наміру зловживання правом.
На виконання оспорюваних договорів купівлі-продажу, ними, як покупцями, повністю сплачено ціну таких договорів шляхом передання ТзОВ «МС Імперіал», як продавцю, готівкових коштів, про що ТзОВ «МС Імперіал» видано відповідні довідки про отримання коштів за оспорюваними договорами у повному обсязі.
Вказують, що доводи позивача про не здійснення оплати за оспорюваними договорами не підтверджені жодними доказами, а ґрунтуються виключно на інформації із судових рішень Личаківського районного суду м. Львова у справах № 463/9886/21 та № 463/9644/21. Водночас, рішення Личаківського районного суду м. Львова від 06.03.2026 р. у справі № 463/9886/21 було визнано нечинним ухвалою Львівського апеляційного суду від 14.08.2023 р., а провадження у справі № 4636/9884/21 було закрито ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 03.08.2023 р.
Зазначають, що ТзОВ «МС Імперіал», який є забудовником, на підставі оспорюваних договорів відчужив 2 квартири (причому, збудований будинок має більше 400 квартир) 31.05.2017 р., тобто за один рік і 10 місяців до виникнення зобов'язань перед позивачем за договором поворотної фінансової допомоги. При цьому, вартість квартир становила відповідно 478400 грн. та 299200 грн., що є набагато менше ніж сума поворотної фінансової допомоги.
Отже, між укладенням оспорюваних договорів купівлі-продажу та виконанням ТзОВ «МС Імперіал» зобов'язань за договором поворотної фінансової допомоги № 09/03-16 від 09.03.2016 р. відсутній будь-який зв'язок.
Також вказують, що твердження позивача про пов'язаність сторін на момент вчинення оспорюваних правочинів не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_1 стала директором ТзОВ «МС Імперіал» 06.07.2023 р., а ОСОБА_2 набула частку в ТзОВ «МС Імперіал» у 2021 році.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стверджують, що позивачем не доведено фраудаторності оспорюваних договорів купівлі-продажу, а тому доводи позовної заяви є безпідставними.
Позиція третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Гойда Андрій Володимирович пояснень третьої особи щодо позову або відзиву не подав.
Позиція третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1.
Розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал» арбітражний керуючий Курочкіна Оксана Олегівна, у поясненнях третьої особи щодо позову, підтримує заявлені позовні вимоги повністю та зазначає, що ОСОБА_1 наразі виступає керівником (директором) ТзОВ «МС Імперіал» - боржника у справі про банкрутство. ОСОБА_2 зареєстрована за тією ж адресою, що й ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 . Крім того, обидві мають однакове по батькові - Пантелеймонівна, що може свідчити про родинний зв'язок між ними (рідні сестри).
Вказує, що обидва оспорювані договори (№ 376 та № 377) укладені в один день- 31.05.2017 р., на користь пов'язаних осіб. Державна реєстрація прав за обома договорами проведена також в один період - 07.07.2017 р., одним і тим же реєстратором.
На думку розпорядника майна, обидва правочини вчинені на користь осіб, пов'язаних з керівником боржника, що є характерною ознакою фраудаторного правочину.
Розпорядник майна вказує, що підтвердженням оплати за оспорюваними договорами є лише довідки, видані ТзОВ «МС Імперіал», однак надходження коштів від ОСОБА_1 (299200 грн.) та Бідуляк С. П. (478400 грн.) не відображені в банківських виписках по рахунку ТзОВ «МС Імперіал» за відповідний період, що може свідчити про не здійснення оплати за вказаними договорами.
Розпорядник майна зазначає, що задоволення позовних вимог ТзОВ «Нео сіті» дозволить повернути до ліквідаційної маси ТзОВ «МС Імперіал» два об'єкти нерухомого майна (квартири № 196 та № 314 по вул. Б. Хмельницького, 230а, м.Львів), що створить можливість часткового погашення вимог кредиторів у справі про банкрутство.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши докази, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, суд встановив таке:
Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.09.2023 р. у справі № 914/1718/23, яке набрало законної сили, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нео Сіті» 269096,80 грн. - основного боргу, 10647,84 грн. - інфляційних втрат, 13454,84 грн. - штрафу, 61653,03 грн - пені та 5322,79 грн. - витрат по сплаті судового збору.
Зазначеним рішення встановлено, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал» виникла на підставі Договору підряду № 05 від 18.01.2018 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МК Гарант» (підрядник), право вимоги за яким перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нео Сіті» на підставі Договору про відступлення права вимоги № 30/11-22 від 30.11.2022 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «МК Гарант» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нео Сіті» (новий кредитор).
На примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 14.09.2023 р. у справі № 914/1718/23, 06.11.2023 р. Господарським судом Львівської області видано наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нео Сіті» 269096,80 грн. - основного боргу, 10647,84 грн. - інфляційних втрат, 13454,84 грн. - штрафу, 61653,03 грн - пені та 5322,79 грн. - витрат по сплаті судового збору.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.10.2023 р. у справі № 914/1706/23, яке набрало законної сили, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нео Сіті» 3626081,79 грн. та 54391,23 грн. судового збору.
Вказаним рішення встановлено, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал» виникла на підставі Договору поворотної фінансової допомоги № 09/03-16 від 09.03.2016 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Олімпус» (позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал» (позичальник), право вимоги за яким перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нео Сіті» на підставі Договору про відступлення права вимоги № 31/05-19 від 31.05.2019 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Олімпус» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нео Сіті» (новий кредитор).
На примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 03.10.2023 р. у справі № 914/1706/23, 14.11.2023 р. Господарським судом Львівської області видано наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нео Сіті» 3626081,79 грн. та 54391,23 грн. судового збору.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Гойди Андрія Володимировича від 04.12.2023 р. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_4 з виконання наказу Господарського суду Львівської області від 06.11.2023р. у справі № 914/1718/23 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нео Сіті» 269096,80 грн. - основного боргу, 10647,84 грн. - інфляційних втрат, 13454,84 грн. - штрафу, 61653,03 грн. - пені та 5322,79 грн. - витрат по сплаті судового збору.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Гойди Андрія Володимировича від 04.12.2023 р. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_5 з виконання наказу Господарського суду Львівської області від 14.11.2023р. у справі № 914/1706/23 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нео Сіті» 3626081,79 грн. та 54391,23 грн. судового збору.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Гойди Андрія Володимировича від 13.12.2023 р. ВП № НОМЕР_5 об'єднано виконавчі провадження № НОМЕР_5 та № НОМЕР_4 у зведене виконавче провадження № НОМЕР_3.
Під час здійснення виконавчих дій у зведеному виконавчому провадженні № НОМЕР_3, приватним виконавцем встановлено, що у ТзОВ «МС Імперія» відсутні кошти та майно.
Отже, рішення Господарського суду Львівської області від 14.09.2023 р. у справі № 914/1718/23 та від 03.10.2023 р. у справі № 914/1706/23 неможливо виконати у зв'язку з відсутністю у боржника - ТзОВ «МС Імперія» коштів та майна.
Водночас, Товариству з обмеженою відповідальністю «Нео сіті» (стягувач у зведеному виконавчому провадженні № НОМЕР_3, позивач у справі), після ознайомлення з матеріалами зведеного виконавчого провадження НОМЕР_6, стало відомо про укладання ТзОВ «МС Імперія» двох договорів купівлі-продажу майнових прав, відповідно до умов яких ТзОВ «МС Імперія» передало у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_1 дві квартири, а саме:
31.05.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал» (Компанія, відповідач-1 у справі) та ОСОБА_2 (Покупець, відповідач-3 у справі) укладено Договір № 376 купівлі-продажу майнових прав (надалі - Договір № 376).
Відповідно до п. 2.1. Договору № 376, Компанія передає у власність Покупця майнові права на Об'єкт нерухомості: трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 - будівельна адреса, місце знаходження земельної ділянки, загальною площею 119,6 кв.м., житловою площею 63,4 кв.м., яка знаходиться на 10 поверсі секція «Г» житлового будинку.
Суд зазначає, що в матеріалах справи наявні копії лише першої та останньої сторінки Договору № 376.
31.05.2017 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал» видано Довідку вих. № 31-05/17 про те, що ОСОБА_2 свої зобов'язання за договором № 376 купівлі-продажу майнових прав від 31.05.2017 р. виконала, оплату 478400,00 грн. здійснено у повному обсязі.
07.07.2017 р. державним реєстратором Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Тузяк П. Т. зареєстровано за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Також, 31.05.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал» (Компанія, відповідач-1 у справі) та ОСОБА_1 (Покупець, відповідач-2 у справі) укладено Договір № 377 купівлі-продажу майнових прав (надалі - Договір № 377).
Відповідно до п. 2.1. Договору № 377, Компанія передає у власність Покупця майнові права на Об'єкт нерухомості: двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 - будівельна адреса, місце знаходження земельної ділянки, загальною площею 74,8 кв.м., житловою площею 37,4 кв.м., яка знаходиться на 7 поверсі секція «Ж» житлового будинку.
Суд зазначає, що в матеріалах справи наявні копії лише першої та останньої сторінки Договору № 377.
31.05.2017 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал» видано Довідку вих. № 31-05/17 про те, що ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором № 377 купівлі-продажу майнових прав від 31.05.2017 р. виконала, оплату 299200,00 грн. здійснено у повному обсязі.
07.07.2017 р. державним реєстратором Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Тузяк П. Т. зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_2 .
Товариство з обмеженою відповідальністю «Нео сіті» стверджує, що оплата за вказаними Договорами купівлі-продажу майнових прав від 31.05.2017 р. № 376 та № 377 не здійснена, оскільки кошти на рахунки ТзОВ «МС Імперіал» не надходили. Зазначені правочини укладено із заінтересованими особами виключно з метою уникнення звернення стягнення на майно ТзОВ «МС Імперіал». Такі правочини укладені на шкоду ТзОВ «Нео сіті», як кредитора ТзОВ «МС Імперіал», а отже є фраудаторними правочинами.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Нео сіті» вказує, що оспорювані договори купівлі-продажу майнових прав порушують права та майнові інтереси ТзОВ «Нео сіті», як кредитора ТзОВ «МС Імперіал», оскільки за такими правочинами ТзОВ «МС Імперіал» відчужило майно з метою уникнення відповідальності перед ТзОВ «Нео сіті».
В результаті визнання оспорюваних договорів недійсними та застосування наслідків недійсності правочинів, до ТзОВ «МС Імперіал» повернеться майно (дві квартири), на яке може бути звернено стягнення для виконання рішень суду та задоволення вимог ТзОВ «Нео сіті», а отже майнові права ТзОВ «Нео сіті» будуть відновлені.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного:
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з договорів та інших правочинів.
Частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що правочини, які вчиняються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути неправомірною та недобросовісною. Отже, правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення. Відтак правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними і зводяться до зловживання правом (висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.06.2021 р. у справі № 904/7905/16 (пункт 153); у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022р. у справі №910/16579/20 (п.10.34); у постанові Верховного Суду від 05.04.2023 р. у справі № 906/43/22(906/459/22)).
Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які мають право розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.
Частиною третьою статті 13 Цивільного кодексу України визначено, що не допускаються дії особи, які вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною.
Боржник, який відчужує майно (вчиняє інші дії, пов'язані зі зменшенням його платоспроможності) після виникнення у нього зобов'язання, діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.09.2022 у справі №910/16579/20 навела такі висновки:
Фраудаторні правочини у цивілістичній доктрині - це правочини, які вчиняються сторонами з порушенням принципів доброчесності та з метою приховування боржником своїх активів від звернення на них стягнення окремими кредиторами за зобов'язаннями боржника, завдаючи тим самим шкоди цьому кредитору.
У Цивільному кодексі України немає окремого визначення фраудаторних правочинів, їх ідентифікація досягається через застосування принципів (загальних засад) цивільного законодавства та меж здійснення цивільних прав. Спільною ознакою таких правочинів є вчинення сторонами дій з виведення майна боржника на третіх осіб з метою унеможливлення виконання боржником своїх зобов'язань перед кредиторами та з порушенням принципу добросовісності поведінки сторони у цивільних правовідносинах.
Використання особою належного їй суб'єктивного права не для задоволення легітимних інтересів, а з метою заподіяння шкоди іншим учасникам цивільних правовідносин, задля приховування дійсного наміру сторін при вчиненні правочину є очевидним використанням приватноправового інструментарію всупереч його призначенню та за своєю суттю є «вживанням права на зло». За таких умов недійсність договору як приватноправова категорія є інструментом, який покликаний не допускати, або припиняти порушення цивільних прав та інтересів, або ж їх відновлювати.
Отже, для визначення ознак фраудаторності правочину (правочину, вчиненого на шкоду кредиторам) необхідно встановити, що боржник діяв недобросовісно, зловживаючи правами, умисно зменшив свій майновий актив, що унеможливило виконання зобов'язань перед кредиторами. При цьому, ключове значення має момент вчинення правочину.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.09.2023 р. у справі № 914/1718/23 встановлено, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал» виникла на підставі Договору підряду № 05 від 18.01.2018 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МК Гарант» (підрядник). На виконання умов договору підрядник виконав, а замовник прийняв роботи відповідно до таких актів виконаних робіт: № 1 за грудень 2018 року на суму 425433,60 грн., № 2 за грудень 2018 року на суму 763873,20 грн., № 3 за грудень 2018 року на суму 838461,60 грн., № 4 за грудень 2018 року на суму 548673,60 грн., № 5 за грудень 2018 року на суму 189072,00 грн., № 1 за грудень 2019 року на суму 23007,60 грн., №2 за грудень 2019 року на суму 112767,60 грн. та № 1-Х-18 за січень 2021 року на суму 725607,60 грн. Право вимоги за Договором підряду № 05 від 18.01.2018 р. перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нео Сіті» на підставі Договору про відступлення права вимоги № 30/11-22 від 30.11.2022 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «МК Гарант» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нео Сіті» (новий кредитор).
Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.10.2023 р. у справі № 914/1706/23 встановлено, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал» виникла на підставі Договору поворотної фінансової допомоги № 09/03-16 від 09.03.2016 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Олімпус» (позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал» (позичальник). Відповідно до п. 4.1. Договору поворотної фінансової допомоги № 09/03-16 від 09.03.2016 р., поворотна фінансова допомога повертається в безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок позикодавця протягом 2 років та 11 місяців з дня отримання позики позичальником. Право вимоги за Договором поворотної фінансової допомоги № 09/03-16 від 09.03.2016 р. перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нео Сіті» на підставі Договору про відступлення права вимоги № 31/05-19 від 31.05.2019 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Олімпус» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нео Сіті» (новий кредитор).
З наведеного вбачається, що оспорювані договори купівлі-продажу майнових прав від 31.05.2017 р. № 376 та № 377 укладено Товариством з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал» до виникнення у нього заборгованості за Договором підряду № 05 від 18.01.2018 р. та до настання строку виконання зобов'язань по поверненню поворотної фінансової допомоги за Договором поворотної фінансової допомоги № 09/03-16 від 09.03.2016 р.
Вказане спростовує твердження позивача про те, що оспорювані правочини вчинені Товариством з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал» з метою уникнення звернення стягнення на його майно ТзОВ «МС Імперіал» та уникнення відповідальності перед ТзОВ «Нео сіті».
Видані Товариством з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал» Довідки про виконання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зобов'язань за договорами купівлі-продажу майнових прав від 31.05.2017 р. № 376 та № 377 відповідно та здійснення ними оплати у повному обсязі, підтверджують отримання Товариством з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал» готівкових коштів за такими договорами.
Вказане спростовує твердження позивача про безоплатне відчуження Товариством з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал» майна.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 набула частку в ТзОВ «МС Імперіал» у 2021 році, а ОСОБА_1 стала директором ТзОВ «МС Імперіал» 06.07.2023 р. Вказане підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також протоколом загальних зборів учасників ТзОВ «МС Імперіал» № 06-07/2023 від 06.07.2023 р.
Зазначене спростовує твердження позивача про те, що на час укладення оспорюваних договорів купівлі-продажу майнових прав ОСОБА_2 була засновником (бенефіціарним власником) ТзОВ «МС Імперіал», а ОСОБА_1 , її сестра, на даний час є директором ТзОВ «МС Імперіал», а отже такі договори укладено між заінтересованими (пов'язаними) особами.
Покликання позивача на обставини, встановлені рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 06.03.2023 р. у справі № 463/9886/21 є недоречним, оскільки таке рішення визнано нечинним ухвалою Львівського апеляційного суду від 14.08.2023 р. у справі № 463/9886/21.
Отже, позивачем не доведено, що:
- оспорювані договори купівлі-продажу майнових прав укладені між заінтересованими особами;
- оспорювані договори купівлі-продажу майнових прав укладені в період наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал» невиконаних грошових зобов'язань перед кредиторами, строк виконання яких настав на час укладення таких договорів;
- укладаючи оспорювані договори купівлі-продажу майнових прав Товариство з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал» діяло недобросовісно, зловживаючи правом, з метою умисного зменшення своїх майнових активів, що унеможливило виконання зобов'язань перед кредиторами.
Тобто, позивачем не доведено, що оспорювані договори купівлі-продажу майнових прав відповідають критеріям, для кваліфікації таких договорів, як фраудаторні.
Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Нео сіті» про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майнових прав від 31.05.2017 р. № 376 та № 377 не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.
У зв'язку з тим, що позовні вимоги про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майнових прав від 31.05.2017 р. № 376 та № 377 визнані судом не обґрунтованими та не доведеними, відсутні правові підстави для застосування наслідків недійсності таких правочинів, а отже позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Нео сіті» про відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом повернення квартир № 196 та АДРЕСА_2 , які були предметом договорів купівлі-продажу майнових прав від 31.05.2017 р. № 376 та № 377, у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал», задоволенню не підлягають.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд керується висновками, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Щодо судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною третьою статті 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд відмовляє в задоволенні позову, судовий збір, сплачений позивачем за подання позовної заяви, слід покласти на позивача.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Представник ОСОБА_1 (відповідача-2) та ОСОБА_2 (відповідача-3) подав до суду заяву від 25.03.2026 р. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в які просить стягнути з позивача на користь відповідача-2 та відповідача-3 витрати на надану професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 16 ГПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, а представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 126 ГПК України).
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Зазначене узгоджується з позицією Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, наведеною в постанові від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19.
Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 4 статті 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно з ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Як вказує Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 р. у справі № 755/9215/15-ц, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини (п. 28 Постанови).
16.02.2026 р. між Бойко Надією Пантелеймонівною (Клієнт) та Адвокатським бюро Романа Посікіри (Бюро) укладено Договір про надання професійної правничої допомоги № 16/2-1 (надалі - Договір № 16/2-1).
Згідно з п. 1.1. Договору № 16/2-1, Бюро зобов'язується надати Клієнту професійну правничу допомогу, визначену цим Договором, а Клієнт зобов'язується оплатити гонорар, в порядку та на умовах, вказаних у Договорі.
Відповідно до п. 2.2. Договору № 16/2-1, адвокатська правова допомога (юридичні послуги) полягає у наданні Клієнту послуг щодо представництва у справі № 914/3489/25(463/10082/24) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нео сіті» до Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа приватний виконавець Гойда А.В. про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майнових прав та застосування наслідків недійсності правочинів в межах справи № 914/3489/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал».
Згідно з п. 6.1. Договору № 16/2-1, винагорода адвоката за надання послуг згідно цього Договору визначена сторонами згідно ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з урахуванням складності справи, зайнятості адвоката, економічної вигоди для Клієнта та його господарської діяльності, а саме шляхом встановлення фіксованої суми гонорару у такому розмірі: 50000,00 грн. за усі послуги з представництва Клієнта в суді першої інстанції та пов'язані із таким.
Відповідно до п. 6.2. Договору № 16/2-1, гонорар за усі послуги з представництва Клієнта в суді першої інстанції сплачується одним або кількома платежами на рахунок Бюро не пізніше, ніж у десятиденний строк з дня розгляду справи судом першої інстанції.
23.03.2026 р. між АБ Романа Посікіри та ОСОБА_1 підписано Акт прийому-передачі наданих послуг № 1 до Договору № 16/2-1, відповідно до якого виконавцем було надано, а замовником прийнято послуги, передбачені договором про надання професійної правничої допомоги № 16/2-1 від 16.02.2026 р. Окрім того, підписанням даного Акту сторони засвідчили, що послуги надані Бюро Клієнтові належним чином, відповідно до умов договору, а також вимог, що звичайно ставляться до таких або подібних послуг.
Також, 18.02.2026 р. між ОСОБА_2 (Клієнт) та Адвокатським бюро Романа Посікіри (Бюро) укладено договір про надання професійної правничої допомоги № 18/2-1 (надалі - Договір № 18/2-1).
Згідно з п. 1.1. Договору № 18/2-1, Бюро зобов'язується надати Клієнту професійну правничу допомогу, визначену цим Договором, а Клієнт зобов'язується оплатити гонорар, в порядку та на умовах, вказаних у Договорі.
Відповідно до п. 2.2 Договору № 18/2-1, адвокатська правова допомога (юридичні послуги) полягає у наданні Клієнту послуг щодо представництва у справі № 914/3489/25(463/10082/24) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нео сіті» до Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа приватний виконавець Гойда А.В. про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майнових прав та застосування наслідків недійсності правочинів в межах справи № 914/3489/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал».
Згідно з п. 6.1. Договору № 18/2-1, винагорода адвоката за надання послуг згідно цього Договору визначена сторонами згідно ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з урахуванням складності справи, зайнятості адвоката, економічної вигоди для Клієнта та його господарської діяльності, а саме шляхом встановлення фіксованої суми гонорару у такому розмірі: 50000,00 грн. за усі послуги з представництва Клієнта в суді першої інстанції та пов'язані із таким.
Відповідно до п. 6.2. Договору № 18/2-1, гонорар за усі послуги з представництва Клієнта в суді першої інстанції сплачується одним або кількома платежами на рахунок Бюро не пізніше, ніж у десятиденний строк з дня розгляду справи судом першої інстанції.
24.03.2026 р. між АБ Романа Посікіри та ОСОБА_2 підписано Акт прийому-передачі наданих послуг № 1 до Договору № 18/2-1, відповідно до якого виконавцем було надано, а замовником прийнято послуги, передбачені договором про надання професійної правничої допомоги № 18/2-1 від 18.02.2026 р. Окрім того, підписанням даного Акту сторони засвідчили, що послуги надані Бюро Клієнтові належним чином, відповідно до умов договору, а також вимог, що звичайно ставляться до таких або подібних послуг.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу, понесені ОСОБА_1 (відповідачем-2) та ОСОБА_2 (відповідачем-3) під час розгляду справи № 914/3489/25(463/10082/24) є співмірними із складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та значенням справи для сторони, а також понесення таких витрати підтверджуються належними доказами (Договорами про надання професійної правничої допомоги № 16/2-1 від 16.02.2026 р. та № 18/2-1 від 18.02.2026 р., а також Актами прийому передачі наданих послуг до вказаних Договорів про надання професійної правничої допомоги).
Оскільки суд відмовляє в задоволенні позову, витрати відповідача-2 та відповідача-3 на професійну правничу допомогу, слід покласти на позивача.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 3, 7, 8, 11, 16, 42, 46, 73, 74, 76, 86, 123, 126, 129, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Нео сіті» до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал», до відповідача-2: ОСОБА_1 , до відповідача-3: ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майнових прав та застосування наслідків недійсності правочинів - відмовити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нео сіті» (вул. Садова, буд. 2А, м. Львів, 79021; ідентифікаційний код 42346413) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 50000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нео сіті» (вул. Садова, буд. 2А, м. Львів, 79021; ідентифікаційний код 42346413) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) 50000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 09 квітня 2026 року.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Цікало А.І.