про залишення позовної заяви без руху
08.04.2026 р. Справа № 914/1055/26
Суддя Господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., розглянувши матеріали
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Райпобутсервіс», Львівська обл., Пустомитівський р-н., м. Пустомити
до відповідача:Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області, Львівська обл., Пустомитівський р-н., м. Пустомити
про:визнання права власності.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Райпобутсервіс», Львівська обл., Пустомитівський р-н., м. Пустомити звернулося до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області, Львівська обл., Пустомитівський р-н., м. Пустомити про визнання права власності.
Розглянувши позовну заяву разом із доданими до неї матеріалами, суд дійшов висновку про необхідність залишення заяви без руху з огляду на наступне.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
За змістом пп. пп. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання юридичною особою до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 163 ГПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Отже, судовий збір за подання позовної заяви про визнання права власності на майно, його стягнення, витребування або повернення (як рухомого, так і нерухомого) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як для спору майнового характеру.
Натомість до позовних заяв немайнового характеру належать вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої є благо, що не піддається грошовій оцінці.
Наведений правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 25.08.2020 у справі №910/13737/19 зазначає, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
У позовній заяві позивачем заявлено одну позовну вимогу майнового характеру, а саме - визнання права власності на нерухоме майно (майновий комплекс).
Таким чином, за подання позовної заяви позивач повинен був сплатити судовий збір, виходячи із вартості спірного майна, яка повинна бути документально обґрунтована.
Як визначено пунктом 2 частини 1 статті 163 ГПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Статтею 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що звіт про оцінку майна є документом, який містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Згідно з частиною 2 статті 32 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема за недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.
На підтвердження вартості спірного майна позивач долучив до позовної заяви звіт про оцінку майна ДП «Центр судової експертизи та експертних досліджень» ДСА України № 001-ЛВІ/25 від 30.09.2025, відповідно до якого ринкова вартість майнового комплексу ТзОВ «Райпобутсервіс» становить 468 250,00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 328 грн. 00 коп.
З урахуванням подання позовної заяви через підсистему «Електронний суд» та визначеної звітом про оцінку вартості спірного майна у розмірі 468 250,00 грн, судовий збір підлягає сплаті у сумі 5 619,00 грн.
Однак до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі або документів, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.
Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 162, 164, 174 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Райпобутсервіс» про визнання права власності залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк у 10 календарних днів з дня вручення ухвали для усунення позивачем зазначених в цій ухвалі недоліків шляхом надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 5 619,00 грн.
3. У разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України та оскарженню не підлягає.
Суддя Мазовіта А.Б.