вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"18" березня 2026 р. м. Київ Справа № 911/3744/25
до 1. Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації,
м. Москва, Російська Федерація
2. Акціонерного товариства «Газпромбанк», м. Москва, Російська Федерація
про стягнення 3 916 708 085,57 грн
Суддя Христенко О.О.
за участю представників:
від позивача: Степаненко М.Ю. (в залі суду) - адвокат, ордер серії АІ № 2025922 від 15.10.2025
від відповідачів 1, 2: не з'явились
вільний слухач: ОСОБА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 від 23.06.2022
обставини справи:
В провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа №911/3744/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Гейт Логістик» до 1. Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, 2. Акціонерного товариства «Газпромбанк» про стягнення 3 916 708 085,57 грн.; ухвалою суду від 25.02.2026 підготовче засідання було відкладено на 18.03.2026.
17.03.2026 через канцелярію Господарського суду Київської області від ТОВ "Вест Гейт Логістик" надійшло клопотання (вх. № 1365/26) про визначення порядку вручення судових документів. В своєму клопотанні, позивач просить суд в т.ч. але не виключно:
зобов'язати ТОВ «Вест ГейтЛогістик» подати до Господарського суду Київської області належним чином (нотаріально) засвідчені переклади на російську мову позовної заяви, з додатками, ухвал суду від 17.12.2025, 28.01.2026, 25.02.2026 у справі № 911/3744/25, а також прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів.
звернутись до Центрального органу Республіки Казахтан з проханням про вручення Посольству Російської Федерації в Республіці Казахстан та представництву Акціонерного товариства "Газпромбанк" у Республіці Казахстан судових документів, зокрема, належним чином (нотаріально) засвідчені переклади на російську мову позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Гейт Логістик» до 1. Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, 2. Акціонерного товариства «Газпромбанк» про стягнення 3 916 708 085,57 грн., ухвал суду від 17.12.2025, 28.01.2026, 25.02.2026 у справі № 911/3744/25, виклик (повідомлення) про наступний день розгляду справи.
звернутись через Міністерство юстиції України та Міністерство закордоних справ України до Центрального органу Російської Федерації з проханням про вручення Російській Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації та Акціонерному товариству «Газпромбанк» судових документів.
Присутній в підготовчому засіданні 18.03.2026 представник позивача підтримав подане суду клопотання та просив суд задовольнити його.
Так, розглянувши клопотання (вх. № 1365/26) Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Гейт Логістик» про визначення порядку вручення судових документів, суд відзначає наступне.
24.02.2022 держава Російська Федерація здійснила повномасштабну збройну агресію відносно України і ввела свої війська на її територію.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан на всій території України, який триває на даний час.
Відповідно до ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ч. 1 ст. 79 Закону України «Про міжнародне приватне право», пред'явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі в справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову та звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.
Відповідно до положень ст. 5 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про юрисдикційні імунітети держав та їх власності від 02.12.2004 держава користується імунітетом, щодо себе та своєї власності, від юрисдикції судів іншої держави з урахуванням положень цієї Конвенції.
Згідно ст. 7 зазначеної Конвенції держава не може посилатися на імунітет від юрисдикції при розгляді у суді іншої держави по відношенню до будь-якого питання або справи, якщо вона явно висловила згоду на здійснення цим судом юрисдикції щодо такого питання або справи у силу: а) міжнародної угоди; b) письмового договору; або с) заяви у суді або письмового повідомлення у рамках конкретного розгляду.
Відповідно до правового висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19 щодо судового імунітету Російської Федерації у справах про відшкодування шкоди, завданої державою-агресором Верховний Суд дійшов висновку, що Російська Федерація, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії фізичній особі громадянину України. Верховний Суд виходив із того, що названа країна-агресор діяла не у межах свого суверенного права на самооборону, навпаки віроломно порушила усі суверенні права України, діючи на її території, а тому безумовно надалі не користується у такій категорії справ своїм судовим імунітетом. Таким чином, починаючи з 2014 року, немає необхідності в направленні до посольства Російської Федерації в Україні запитів щодо згоди Російської Федерації бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди у зв'язку з вчиненням Російською Федерацією збройної агресії проти України й ігноруванням нею суверенітету та територіальної цілісності Української держави. А з 24 лютого 2022 року таке надсилання неможливе ще й з огляду на розірвання дипломатичних відносин України з Російською Федерацією.
У постановах від 18.05.2022 по справам № 428/11673/19 та № 760/17232/20-ц Верховний Суд розширив правові висновки згідно яких підтримання юрисдикційного імунітету Російської Федерації позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Судовий імунітет Російської Федерації не застосовується з огляду на звичаєве міжнародне право, кодифіковане в Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності (2004). Підтримання імунітету Російської Федерації є несумісним із міжнародно-правовими зобов'язаннями України в сфері боротьби з тероризмом.
Судовий імунітет Російської Федерації не підлягає застосуванню з огляду на порушення Російською Федерацією державного суверенітету України, а отже, не є здійсненням Російською Федерацією своїх суверенних прав, що охороняються судовим імунітетом.
За приписами ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності.
За приписами ч. 8 ст. 29 ГПК України позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну, можуть пред'являтися також за місцем заподіяння шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України «Про міжнародне приватне право» права та обов'язки за зобов'язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди, визначаються правом держави, у якій мала місце дія або інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди.
За приписами п. 3 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України.
Згідно правових висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 18.05.2022 у справі № 428/11673/19, загальновідомо (тобто таке, що не потребує доказування), що Російська Федерація відкидає визнання будь-якої відповідальності за свою протиправну військову діяльність в Україні, включаючи не тільки повномасштабну збройну агресію, але і будь-яку участь своїх збройних сил у військових діях в Донецькій та Луганській областях з 2014 року. Не існує жодної розумної підстави припустити, що порушене право позивача, за захистом якого він звернувся до українського суду, могло би бути захищене шляхом подання позову до суду Російської Федерації.
До повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території Російської Федерації регулювався Угодою про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.1992, прийнявши відповідний нормативний акт - постанову Верховної Ради України «Про ратифікацію Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності» від 19.12.1992 шляхом направлення доручення компетентному суду або іншому органу Російської Федерації.
У зв'язку з указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», за зверненням Мін'юсту, Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією Росії проти України та неможливість у зв'язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов'язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.
Згідно листа Міністерства юстиції України №25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 «Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану» з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами Російської Федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.
Крім того, у зв'язку з агресією з боку Російської Федерації та введенням воєнного стану Акціонерне товариство «Укрпошта» з 24.02.2022 припинила обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з Російською Федерацією.
Міністерство юстиції України листом № 91935/114287-22-22/12.1.1 від 06.10.2022 щодо вручення судових документів резидентам Російської Федерації в порядку ст. 8 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року повідомило, що за інформацією Міністерства закордонних справи України (лист №71/14-500-77469 від 03.10.2022) 24.02.2022 розірвано дипломатичні відносини між Україною та Російською Федерацією у зв'язку з широкомасштабною збройною агресією останньої проти України. Функціонування закордонних дипломатичних установ України на території Російської Федерації та діяльність її дипломатичних установ на території України зупинено. Комунікація Міністерства закордонних справи України з органами влади Російської Федерації за посередництва третіх держав також не здійснюється.
Так, суд відзначає, що з метою надання інформації, господарським судом на адресу Міністерства юстиції України та Міністерства закордонних справ України направлені запити, в який суд просить роз'яснти чи здійснюється на даний момент органами Міністерства юстиції України та/або Міністерства закордонних справ України виконання судових доручень судів України про надання правової допомоги і вручення учасникам справи - громадянам чи юридичним особам Російської Федерації на її території судових документів на підставі та у відповідності до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, підписаної в Гаазі 15.11.1965 р.
Поруч з цим, звертаючись із клопотанням (вх. № 1365/26) про визначення порядку вручення судових документів позивач, зокрема просить господарський суд звернутись до Центрального органу Республіки Казахтан з проханням про вручення Посольству Російської Федерації в Республіці Казахстан та представництву Акціонерного товариства "Газпромбанк" у Республіці Казахстан судових документів, перекладених та нотаріально засвідченних на російську мову.
Позивач зазначає про те, що порядок передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном між Україною та Російською Федерацією регулюється Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, укладеної 15.11.1965 в м. Гаага.
Разом з цим, суд відзначає, що таке не може бути задоволено в частині щодо звернення до Центрального органу Республіки Казахтан з проханням про вручення перелічених раніше документів, оскільки такий запит виходить за межі застосування Гаазької конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року, так як Конвенція не передбачає механізму посередництва третьої держави.
На даний час, приймаючи до уваги військову агресію Російської Федерації проти України, відсутність у суду можливості здійснення відправлення поштової кореспонденції до Російської Федерації, суд дійшов висновку про необхідність розміщення відповідного оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Також, суд вважає за необхідне використати додаткові альтернативні засоби повідомлення відповідача, а саме - зобов'язати позивача здійснити переклад позовної заяви та ухвал суду від 17.12.2025, 28.01.2026, 25.02.2026, 18.03.2026 у справі № 911/3744/25 на російську мову, з нотаріальним засвідченням підпису перекладача, та здійснити подальше їх поштове відправлення на адресу посольства Російській Федерації у країні за вибором позивача.
За правилами п. 8 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 4 частини першої статті 228 цього Кодексу - до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
Враховуючи наведене вище, керуючись ст. ст. 183, 202 Господарського процесуального кодексу України, суд -
постановив:
1. Відкласти підготовче засідання на “11» листопада 2026 о 10 год. 00 хв. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Київської області (м. Київ, вул. С. Петлюри 16/108). Повідомити учасників процесу про судове засідання.
2. Повторно зобов'язати відповідачів надати відзиви на позов з документальним обґрунтуванням його висновків у строк 15 днів з дати отримання ухвали суду.
3. Зобов'язати відповідача 2 - Акціонерне товариство «Газпромбанк» надати вичерпну відповідь на питання, викладені позивачем у додатку № 112 до позовної заяви у порядку, передбаченому статтею 90 Господарського процесуального кодексу України, зокрема:
- Чи обслуговував або обслуговує Банк оборонне замовлення Російської Федерації, зокрема чи надавав або надає Банк фінансування у будь-якій формі для виробництва, закупівлі, постачання озброєнь, техніки, обладнання, тощо військового призначення для потреб Міністерства оборони Російської Федерації, армії Російської Федерації чи їх підрозділів?
- Чи надавав або надає Банк фінансування у будь-якій формі для виробництва, закупівлі, постачання озброєнь, техніки чи обладнання військового призначення для будь-яких парамілітарних організацій, таких як Приватна військова компанія «Вагнер», Приватна військова компанія «Ліга» чи інших компаній/організацій?
Якщо відповідь на питання 1 та/ або 2 позитивна, надайте інформацію та докази щодо наступного:
а) яким отримувачам, коли, в якій формі (кредит, позика чи іншій), в якому порядку, на яких правових підставах, з яким призначенням, на яких умовах та в яких сумах надавалося таке фінансування;
b) які посадові особи Банку брали участь в ухваленні рішень щодо надання такого фінансування?
с) який був зміст, форма, час та обставини ухвалення таких рішень?
d. Який дохід був отриманий та/ або очікується до отримання Банком від надання такого фінансування?
- Чи надавав/надає Банк банківські послуги з розрахунково-касового обслуговування Міністерства оборони Російської Федерації, зокрема, але не виключно, для забезпечення перерахування грошового утримання, заробітної плати, інших подібних виплат військовослужбовцям підрозділів армії Російської Федерації, інших підпорядкованих Міністерству оборони Російської Федерації осіб або організацій, які беруть участь у збройній агресії проти України («спеціальній воєнній операції»)?
Якщо відповідь на питання один-чотири «так», надайте інформацію про те, кому, коли, в якій формі, обсязі, порядку, на якій правовій підставі та на яких умовах надавалися / надаються такі послуги.
- Чи зупинив Банк надання будь-яких послуг для обслуговування оборонного
сектору Російської Федерації та/або надання будь-яких послуг компаніям / організаціям / установам, що виконують її оборонне замовлення, після початку збройної агресії проти України («спеціальної воєнної операції») 24 лютого 2022 року?
- Які дії були вчинені або які заходи були вжиті Банком для з'ясувння, чи беруть підрозділи армії Російської Федерації, організації чи особи, які є клієнтами (споживачами послуг) Банку, участь в збройній агресії Російської Федерації проти України («спеціальній воєнній операції»)?
- Які рішення були ухвалені Бпнком за результатами вказаних дій?
- Якщо надані дії (заходи) були вчинені (вжиті), надайте наявні у Банку докази щодо змісту, часу та результату вчинення (вжиття) вказаних дій (заходів); рішень, ухвалених банком за результатами вказаних вказаних дій чи заходів; впливу таких рішень на надання банком зазначених вище банківських послуг, зокрема, забезпечення перерахування грошового утримання, заробітної плати, інших подібних виплат військовослужбовцям підрозділів армії РФ, інших підпорядкованих Міністерству оборони РФ або організацій.
4. Зобов'язати позивача здійснити переклад позовної заяви з додатками та ухвал Господарського суду Київської області від 17.12.2025, 28.01.2026, 25.02.2026, 18.03.2026 у справі № 911/3744/25, з нотаріальним засвідченням підпису перекладача та відправлення таких документів на адресу Посольства Російської Федерації в Республіці Казахстан (або посольства Російській Федерації у країні за вибором позивача). Докази направлення та вручення документів надати суду.
5. Зупинити провадженняну справі № 911/3744/25.
6. Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ko.arbitr.gov.ua/sud5012.
7. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано - 08.04.2026
Суддя О.О. Христенко