ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.04.2026Справа № 910/14257/25
За позовом Акціонерного товариства "Банк Інвестицій та заощаджень"
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фендом Сіті"
2. ОСОБА_1
3. ОСОБА_2
про стягнення 184 086,96 грн.
та за зустрічним позовом ОСОБА_1
до Акціонерного товариства "Банк Інвестицій та заощаджень"
про визнання договору недійсним,
Представники сторін (за первісним позовом):
від позивача: Єфремова І.В. за довіреністю від 10.12.2024 року № 05-1/05-103;
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: Скрипчук М.Є. за ордером від 16.12.2025 року серії АЕ № 1455018;
від відповідача-3: не з'явився.
Суддя Ломака В.С.
Секретар судового засідання Видиш А.В.
Акціонерне товариство "Банк Інвестицій та заощаджень" (далі - позивач, Банк) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фендом Сіті" (далі - відповідач-1, Товариство), ОСОБА_1 (далі - відповідач-2) та ОСОБА_2 (далі - відповідач-3) про солідарне стягнення з відповідачів грошових коштів у загальному розмірі 184 086,96 грн., з яких: 176 287,80 грн. - заборгованості за кредитом, 7 099,16 грн. - заборгованості за процентами, 700,00 грн. - заборгованості за комісією.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Товариством зобов'язань за укладеним з Банком 08.09.2021 року договором про відкриття кредитної лінії № SME/BCL/26195, зобов'язання за яким були забезпечені договором поруки від 08.09.2021 року № SME/BCL/26195/S-1, укладеним між позивачем та відповідачем-2, а також договором поруки від 08.09.2021 року № SME/BCL/26195/S-2, укладеним між Банком та відповідачем-3.
Ухвалою від 24.11.2025 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/14257/25 та вирішив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
16.12.2025 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання відповідача-2 від 16.12.2025 року, в якому останній просив суд перейти до розгляду справи № 910/14257/25 у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.
Ухвалою від 19.12.2025 року господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні наведеного клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи № 910/14257/25 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
У той же час, 29.12.2025 року через систему "Електронний суд" надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 від 29.12.2025 року про визнання недійсним укладеного між ним та Банком 08.09.2021 року договору поруки № SME/BCL/26195/S-1 з дати його укладення.
Ухвалою від 13.01.2026 року господарський суд міста Києва прийняв зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду, об'єднав її в одне провадження з первісним позовом у справі № 910/14257/25, перейшов до розгляду справи № 910/14257/25 за правилами загального позовного провадження та призначив розгляд зустрічного позову разом з первісним позовом у підготовчому засіданні на 04.02.2026 року.
04.02.2026 року через систему "Електронний суд" надійшли письмові пояснення Банку від 03.02.2026 року, в яких останній просив задовольнити первісні позовні вимоги, а також зазначив про відсутність правових підстав для задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 .
Разом із тим, підготовче засідання, призначене на 04.02.2026 року, не відбулось, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Ломаки В.С.
Ухвалою від 24.03.2026 року господарський суд міста Києва призначив підготовче засідання у справі № 910/14257/25 на 07.04.2026 року.
31.03.2026 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання ОСОБА_1 від 31.03.2026 року, в якому останній просив суд зупинити провадження у справі № 910/14257/25 в частині позовних вимог до ОСОБА_2 , у зв'язку з мобілізацією останнього до складу Збройних Сил України.
Крім того, 31.03.2026 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання ОСОБА_1 від 31.03.2026 року про долучення до матеріалів справи копій Витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.02.2026 року № 507/МГ "Про призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період", яким вирішено призвати ОСОБА_2 , 1995 року народження, на військову службу під час мобілізації на особливий період та відправити до Військової частини НОМЕР_1 , а також довідки т.в.о. командира Військової частини НОМЕР_1 від 17.02.2026 року № 4282 про перебування ОСОБА_2 на військовій службі за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 з 03.02.2026 року по теперішній час.
01.04.2026 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання позивача від 31.03.2026 року, в якому останній, зважаючи на подання відповідачем-2 клопотання про зупинення провадження у справі № 910/14257/25 в частині позовних вимог до ОСОБА_2 , з метою забезпечення ефективного та своєчасного розгляду справи та недопущення безпідставного затягування судового процесу, просив суд роз'єднати позовні вимоги у справі № 910/14257/25 за позовом Банку до Товариства, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії від 08.09.2021 року № SME/BCL/26195, виділивши в самостійне провадження позов Банку до ОСОБА_2 , а позовні вимоги Банку до Товариства та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості розглядати в межах справи № 910/14257/25.
Розглянувши у підготовчому засіданні 07.04.2026 року клопотання позивача від 31.03.2026 року про роз'єднання позовних вимог, а також заслухавши пояснення представників Банку та відповідача-2, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, враховуючи таке.
Відповідно до частини 6 статті 173 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.
Обґрунтовуючи подане 01.04.2026 року клопотання сприянням виконанню завдання господарського судочинства, позивач, зважаючи на подання відповідачем-2 клопотання про зупинення провадження у справі № 910/14257/25 в частині позовних вимог до ОСОБА_2 (з огляду на його перебування на військовій службі за мобілізацією), просив суд роз'єднати позовні вимоги у справі № 910/14257/25, виділивши вимогу Банку до ОСОБА_2 (відповідача-3) в самостійне провадження.
У той же час, як було зазначено вище, первісні позовні вимоги Банку в даній справі мотивовані неналежним виконанням Товариством зобов'язань за укладеним з позивачем 08.09.2021 року договором про відкриття кредитної лінії № SME/BCL/26195, зобов'язання за яким були забезпечені договором поруки від 08.09.2021 року № SME/BCL/26195/S-1, укладеним між позивачем та відповідачем-2, а також договором поруки від 08.09.2021 року № SME/BCL/26195/S-2, укладеним між Банком та відповідачем-3.
З огляду на викладене, у прохальній частині позову Банк просив суд стягнути з відповідачів нараховані суми заборгованості за кредитом, процентами та комісією солідарно.
Відповідно до статті 541 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Суд зазначає, що стягнення грошових коштів з декількох відповідачів солідарно (від лат. Solidus - цілий, увесь) не є об'єднанням в одній позовній вимозі декількох вимог. Натомість це є позовною вимогою про виконання обов'язку із зобов'язання, у якому, за твердженням скаржника, на боці боржника наявні кілька осіб (множинність осіб у зобов'язанні). Позовна вимога про солідарне стягнення грошових коштів є неподільною. Зокрема, не можуть бути присуджені до стягнення грошові суми з декількох боржників у різних судових процесах (у тому числі в господарському та цивільному). Крім того, якщо боржники солідарно відповідають за виконання зобов'язання у певній сумі, така сума не може бути присуджена до стягнення у повному обсязі з кожного боржника окремо, оскільки це здатне призвести до подвійного стягнення боргу на шкоду боржникам, створюючи простір для зловживання правом. З іншого боку, присудження частин суми боргу з кожного боржника окремо може призвести до вірогідності неповного задоволення вимог кредитора, якщо майна одного з боржників виявиться недостатньо для стягнення присудженої частини боргу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.06.2024 року в справі № 910/18918/23.
Відтак, оскільки первісний позов Банку про стягнення грошових коштів заявлений до всіх відповідачів солідарно, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для роз'єднання неподільних позовних вимог та виділення вимоги щодо одного з відповідачів в окреме провадження.
У той же час, розглянувши у підготовчому засіданні 07.04.2026 року клопотання відповідача-2 про зупинення провадження у справі № 910/14257/25 в частині позовних вимог до ОСОБА_2 , у зв'язку з мобілізацією останнього до складу Збройних Сил України, а також заслухавши пояснення представників Банку та відповідача-2, суд дійшов висновку про таке.
По своїй суті зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовані нормами статей 227, 228 Господарського процесуального кодексу України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов'язаний або має право зупинити провадження у справі.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Згідно зі статтею 4 Закону України "Про оборону України" у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб. У подальшому відповідними Указами Президента України воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на сьогоднішній день.
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022 в Україні оголошена загальна мобілізація, яка відповідними Указами Президента України також неодноразово продовжувалася та триває на сьогоднішній день.
Згідно з пунктом 2 Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 військовому командуванню разом з військовими адміністраціями, органами виконавчої влади, правоохоронними органами та за участю органів місцевого самоврядування доручено запроваджувати і здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи правового режиму воєнного стану, реалізовувати повноваження, необхідні для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
За рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов'язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності (стаття 16 Закону України "Про правовий режим воєнного стану").
При цьому, суд зауважує, з моменту оголошення загальної мобілізації та введення воєнного стану Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування переводяться в спеціальний правовий режим функціонування в цілому. Це виключає необхідність у додатковому з'ясуванні питання щодо переведення певної військової частини "на воєнний стан". Юридичний статус з'єднань, військових частин, підрозділів та інших складових структури ЗC України та інших військових формувань, що функціонують в умовах воєнного стану, не залежить від місця їх дислокації чи характеру виконуваних ними завдань, як-то перебування в районі воєнних (бойових) дій та участь в них.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2025 року в справі № 754/947/22.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач-3 - ОСОБА_2 (1995 року народження, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) був призваний на військову службу під час мобілізації на особливий період та направлений до Військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями Витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.02.2026 року № 507/МГ "Про призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період", яким вирішено призвати ОСОБА_2 , 1995 року народження, на військову службу під час мобілізації на особливий період та відправити до Військової частини НОМЕР_1 , а також довідки т.в.о. командира Військової частини НОМЕР_1 від 17.02.2026 року № 4282 про перебування ОСОБА_2 на військовій службі за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 з 03.02.2026 року по теперішній час.
З огляду на приписи пункту 3 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, яка є нормою імперативної дії та встановлює обов'язок суду зупинити провадження у справі у випадку перебування сторони у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, зважаючи на те, що відповідач-3 у справі - ОСОБА_2 за наданими суду доказами наразі проходить не базову (строкову) військову службу, а був призваний на військову службу під час мобілізації на особливий період, а також беручи до уваги відсутність правових підстав для роз'єднання неподільних позовних вимог Банку і виділення вимог щодо відповідача-3 в окреме провадження, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зупинення провадження у справі № 910/14257/25.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 3 частини першої статті 227 цього Кодексу - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі № 910/14257/25 до припинення перебування відповідача-3 - ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
На підставі викладеного та керуючись статтями 173, 227, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва
1. Відмовити у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Банк Інвестицій та заощаджень" від 31.03.2026 року про роз'єднання позовних вимог.
1. Зупинити провадження у справі № 910/14257/25 до припинення перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
3. Зобов'язати учасників справи повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі № 910/14257/25.
4. Згідно з положеннями статті 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в частині зупинення провадження у справі шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її постановлення.
Повну ухвалу складено та підписано 09.04.2026 року.
Суддя В.С. Ломака