ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.04.2026Справа № 910/1323/25
за заявою Громадської організації "Вакуленчуківська гарнізонна громадська організація Товариство військових мисливців та рибалок Збройних Сил України "Військовий мисливець"
про відстрочення виконання рішення суду у справі 910/1323/25
за позовом першого заступника керівника Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону в інтересах держави в особі:
Міністерства оборони України,
Квартино-експлуатаційного відділу міста Житомир,
Житомирської обласної державної адміністрації - Житомирської обласної військової адміністрації,
Військової частини НОМЕР_1
до Житомирської обласної ради,
Громадської організації "Вакуленчуківська гарнізонна громадська організація Товариство військових мисливців та рибалок Збройних Сил України "Військовий мисливець",
Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства
про скасування рішення, визнання недійсним договору, зобов'язання вчинити дії.
Суддя Зеленіна Н.І.
Секретар судового засідання Токарєва К.К.
Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.
Перший заступник керівника Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України, Квартино-експлуатаційного відділу міста Житомир, Житомирської обласної державної адміністрації - Житомирської обласної військової адміністрації, Військової частини НОМЕР_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Житомирської обласної ради, Громадської організації "Вакуленчуківська гарнізонна громадська організація Товариство військових мисливців та рибалок Збройних Сил України "Військовий мисливець", Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства про скасування рішення, визнання недійсним договору, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.09.2025 позов першого заступника керівника Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартино-експлуатаційного відділу міста Житомир, Житомирської обласної державної адміністрації - Житомирської обласної військової адміністрації, Військової частини НОМЕР_1 - задоволено. Скасовано рішення Житомирської обласної ради від 01.08.2019 №1533 "Про надання у користування громадській організації "Вакуленчуківська гарнізонна громадська організація Товариство військових мисливців та рибалок Збройних Сил України "Військовий мисливець"; визнано недійсним договір про умови ведення мисливського господарства Громадської організації "Вакуленчуківська гарнізонна громадська організація Товариство військових мисливців та рибалок Збройних Сил України "Військовий мисливець" від 27.08.2019, що укладений громадською організацією "Вакуленчуківська гарнізонна громадська організація Товариство військових мисливців та рибалок Збройних Сил України "Військовий мисливець" з Житомирським обласним управлінням лісового та мисливського господарства; застосовано наслідки недійсності цього правочину шляхом зобов'язання громадської організації "Вакуленчуківська гарнізонна громадська організація Товариство військових мисливців та рибалок Збройних Сил України "Військовий мисливець" повернути за актом приймання-передачі Державі в особі військової частини НОМЕР_1 отримані під мисливські угіддя земельні ділянки площею 2 148,39 га, право на яких посвідчується державними актами на право постійного користування земельною ділянкою від 16.11.2006 серії ЯЯ №076145, ЯЯ №076146, ЯЯ №076147, ЯЯ №076148, ЯЯ №076149 привівши земельну ділянку у придатний для використання за цільовим призначенням стан; стягнуто солідарно з Житомирської обласної ради (код ЄДРПОУ 13576948), Громадської організації "Вакуленчуківська гарнізонна громадська організація Товариство військових мисливців та рибалок Збройних Сил України "Військовий мисливець" (код ЄДРПОУ 41834470), Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства (код ЄДРПОУ 45121148) на користь Житомирської спеціалізованої прокуратури (код ЄДРПОУ 38347014) судовий збір у розмірі 9 084 (дев'ять тисяч вісімдесят чотири) грн.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2026 залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2025 у справі №910/1323/25.
11.03.2026 через систему "Електронний суд" від представника Громадської організації "Вакуленчуківська гарнізонна громадська організація Товариство військових мисливців та рибалок Збройних Сил України "Військовий мисливець" надійшла заява про відстрочення виконання рішення суду, в якій боржник просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2025 року у справі № 910/1323/25 строком на десять місяців до 10 січня 2027 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2026 заяву представника Громадської організації "Вакуленчуківська гарнізонна громадська організація Товариство військових мисливців та рибалок Збройних Сил України "Військовий мисливець" про відстрочення виконання рішення суду у справі 910/1323/25 у даній справі призначено до розгляду в судовому засіданні на 12:00год. 08.04.2026.
Через систему "Електронний суд" 24.03.2026 від Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони надійшли заперечення на заяву про відстрочення виконання судового рішення.
Через систему "Електронний суд" 24.03.2026 від командира військової частини НОМЕР_1 надійшли заперечення на заяву про відстрочення виконання судового рішення.
У засіданні 08.04.2026 представник заявника підтримав подану заяву та просив її задовольнити. Представники позивачів та представник військової частини НОМЕР_1 заперечували проти задоволення заяви про відстрочення виконання рішення.
Дослідивши подану відповідачем заяву, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви з огляду на таке.
Заява мотивована тим, що Громадська організація «Вакуленчуківська гарнізонна громадська організація Товариство військових мисливців та рибалок Збройних Сил України «Військовий мисливець» посилається на наявність виняткових обставин, що зумовлюють неможливість негайного виконання судового рішення, а саме: перебування Голови правління організації Демчука А.В. на військовій службі за контрактом у В/Ч НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ), що, на думку заявника, унеможливлює організаційне забезпечення процесу повернення земель та підписання актів приймання-передачі безпосередньо керівником; відсутність у боржника грошових активів на банківських рахунках для фінансування технічних заходів із демонтажу споруд, вивезення відходів та приведення понад 2 148 га території у придатний для використання стан; а також необхідність значного проміжку часу для проведення інвентаризації та правового розмежування об'єктів господарського призначення, частина з яких, згідно з Актом обстеження ділянки, належить третім особам або була збудована самою Військовою частиною НОМЕР_1 , що потребує додаткового узгодження та проведення демонтажних робіт обсягом, який об'єктивно не може бути охоплений десятиденним строком добровільного виконання, визначеним чинним законодавством..
Заперечення Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони мотивовані тим, що наведені боржником обставини не мають ознак винятковості, непереборності чи об'єктивної неможливості виконання рішення суду в розумінні ст. 331 ГПК України, оскільки обов'язок із повернення земельних ділянок покладено на юридичну особу, а не особисто на її керівника, що не перешкоджає делегуванню повноважень іншим уповноваженим особам чи представникам; водночас відсутність грошових коштів на рахунках громадської організації не звільняє її від обов'язку виконання судового рішення, що набрало законної сили, а потреба у 10-місячному строці для демонтажу об'єктів є необґрунтованою, оскільки на землях оборони могли бути зведені лише тимчасові споруди з полегшених конструкцій без фундаменту, знесення яких не потребує значного часу, що в сукупності свідчить про намір боржника штучно зволікати з виконанням рішення задля подальшого незаконного використання земель військового призначення, тому заява підлягає відхиленню в повному обсязі на підставі ст. 331 ГПК України.
Заперечення Військової частини НОМЕР_1 проти відстрочення виконання рішення суду обґрунтовані тим, що наведені боржником підстави є надуманими та спрямованими на штучне затягування процесу повернення земель оборони, оскільки статус військовослужбовця не перешкоджав Голові правління ГО «Військовий мисливець» Демчуку А.В. набувати прав та обов'язків при укладенні спірного договору у 2019 році, а положення Статуту організації дозволяють делегувати повноваження або обрати нового керівника у разі його відсутності; водночас, відсутність прибутку у непідприємницької організації є природним станом її діяльності та не звільняє від обов'язку виконання рішення, тоді як результатами огляду ділянок у березні 2026 року підтверджено виключно тимчасовий характер розташованих на них дерев'яних споруд без фундаменту, демонтаж яких не потребує тривалого часу; при цьому Стягувач наголошує, що подальше незаконне утримання земель військового призначення в умовах воєнного стану перешкоджає підготовці особового складу та створює пряму загрозу обороноздатності держави, що робить запитувану 10-місячну відстрочку неприпустимою тому заява підлягає відхиленню в повному обсязі на підставі ст. 331 ГПК України.
Відповідно до статті 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 237 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 1-3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Частиною 4 вказаної статті передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.
Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.
Відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Проте, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, оцінки доводів боржника та заперечень кредитора, зокрема, й щодо його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Подібна за своїм змістом правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №910/1180/19 та від 03.09.2020 у справі №905/30/16.
При цьому, за приписами статті 331 ГПК України відстрочення виконання рішення є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.
Суд відзначає, що в даному випадку відповідач просить суд відстрочити виконання рішення у даній справі на 10 місяців до 10 січня 2027 року, проте жодним чином не обґрунтовує запропонований термін відстрочення та не надає жодних доказів на підтвердження того, що внаслідок такого відстрочення рішення суду у даній справі буде виконане.
Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".
У зв'язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.
Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначені судом.
Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини зазначає, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а, отже, сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.
З урахуванням підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення судом встановлено, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у статті 6 Конвенції.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд наголошує, що відстрочення виконання рішення суду є таким законодавчо врегульованим механізмом відтермінування поновлення порушеного права стягувача, який ґрунтується на об'єктивних, виняткових обставинах, застосування яких не призводить до шкоди сутності права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.06.2019 у справі №916/190/18 зазначила, що відстрочка/розстрочка є винятковим заходом, який застосовується лише за умови доведення конкретних обставин, що унеможливлюють своєчасне виконання, та з обов'язковим забезпеченням балансу інтересів сторін.
Суд встановив, що обставини, наведені Громадською організацією «Вакуленчуківська гарнізонна громадська організація Товариство військових мисливців та рибалок Збройних Сил України «Військовий мисливець» у заяві про відстрочення виконання рішення, не мають ознак винятковості та не доводять об'єктивної неможливості виконання судового рішення у встановлений законом спосіб.
Зокрема, посилання заявника на перебування Голови правління Демчука А.В. на військовій службі в іншому регіоні суд оцінює критично, оскільки боржник є юридичною особою, правоздатність якої не обмежується місцем перебування однієї посадової особи. Згідно з аналізом положень Статуту організації (п.п. 7.4.5, 7.9.5), боржник не позбавлений можливості делегувати повноваження щодо підписання акта приймання-передачі іншим членам правління або представникам за довіреністю. Крім того, матеріалами справи підтверджено, що статус військовослужбовця не перешкоджав керівнику організації здійснювати статутну діяльність Громадського об'єднання.
Щодо доводів про відсутність грошових коштів на рахунках, суд зазначає, що фінансові труднощі боржника є ризиком його діяльності та не можуть бути підставою для відстрочення виконання рішення на такий тривалий термін (10 місяців), оскільки це призведе до безпідставного обмеження прав позивачів.
Судом також враховано, розміщення на земельній ділянці споруд мають тимчасовий характер, демонтаж яких не потребує значних часових витрат чи спеціальних технічних ресурсів. Твердження боржника про необхідність додаткового часу для розмежування майна третіх осіб не підтверджені належними доказами та не спростовують обов'язку звільнити земельну ділянку від сторонніх об'єктів для приведення їх у придатний стан.
За приписами статей 73-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням балансу інтересів сторін та права на справедливий судовий розгляд, яке може бути порушене у випадку довготривалого невиконання рішення суду, суд дійшов висновку, що подана Громадською організацією "Вакуленчуківська гарнізонна громадська організація Товариство військових мисливців та рибалок Збройних Сил України "Військовий мисливець" заява є необґрунтованою та не містить відповідних доказів задля підтвердження викладених в ній обставин, а тому не підлягає задоволенню, а викладені в ній обставини не є винятковими.
Недостатність чи відсутність коштів, перебування директора на проходженні військової служби за контрактом у військовій частині, яка розміщена у Вінницькій області, потреба у додатковому часі для приведення земельних ділянок у придатний стан, не можна вважати безумовними винятковими обставинами, за наявності яких виконання судового рішення можна відстрочити.
Керуючись викладеним та статтями 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви Громадської організації "Вакуленчуківська гарнізонна громадська організація Товариство військових мисливців та рибалок Збройних Сил України "Військовий мисливець" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2025 у справі №910/1323/25 строком на десять місяців до 10 січня 2027 року - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 09.04.2026.
Суддя Н.І. Зеленіна