ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
09.04.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/70/26
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовом: керівника Івано-Франківської окружної прокуратури Івано-Франківської області, вул. Василіянок, 48, м. Івано-Франківськ, 76019 в інтересах держави в особі Управління капітального будівництва в Івано-Франківській області, вул. Грушевського, буд. 21, м. Івано-Франківськ, 76004
до відповідача: Приватного підприємства "Ювента-2", вул. Плав'юка, буд. 6 а, м. Тлумач, Івано-Франківська область, 78001
про стягнення збитків завданих неналежним виконанням умов договору № 111 від 21.06.2019 в сумі 389081 грн,
встановив: керівник Івано-Франківської окружної прокуратури Івано-Франківської області звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Управління капітального будівництва в Івано-Франківській області з позовом до Приватного підприємства "Ювента-2" про стягнення збитків завданих неналежним виконанням умов договору № 111 від 21.06.2019 в сумі 389081 грн.
Щодо представництва прокурором інтересів держави.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов'язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.
Згідно п. 3 ч. 1 статтею 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).
Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Така правова позиція щодо представництва прокурором інтересів держави викладена у постановах Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18,від 04.04.2019 у справі № 924/349/18, від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 та від 26.05.2020 у справі № 912/2385/19.
Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 встановлено, що прокурор або його заступник самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів Держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Підставою для представництва інтересів держави прокурором в даному випадку є порушення економічних інтересів держави, що полягає у невиконанні відповідачем обов'язку, передбаченого договором щодо якісного виконання визначених договором будівельних робіт, які повинні відповідати державним стандартам, будівельним нормам, іншим нормативно-правовим актам та проектно-кошторисній документації на об'єкт, що призвело до зайвого перерахування коштів на загальну суму 389081 грн.
Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності щодо забезпечення повернення коштів до бюджету, які були зайво перераховані підряднику та дотриманні конституційного принципу рівності усіх перед Законом, що беззаперечно становить суспільний інтерес.
Необхідність захисту інтересів держави полягає у забезпеченні відновлення економічних та майнових інтересів держави у судовому порядку щодо надходжень коштів до бюджету, необхідних для реалізації функцій держави.
Захист інтересів держави у бюджетній сфері є одним із пріоритетних напрямів представницької діяльності прокурорів.
Звернення прокурора до суду в цих спірних правовідносинах спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у захисті майнових інтересів держави, з метою поновлення порушеного права щодо ефективного та раціонального використання бюджетних коштів.
Враховуючи вищенаведене, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді.
Підставою для представництва інтересів держави у даному випадку є не здійснення уповноваженим органом - Управлінням капітального будівництва Івано-Франківської області захисту інтересів держави, а саме невжиття заходів цивільно-правового характеру для відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Відповідно до Положення про Управління капітального будівництва Івано-Франківської області (далі - Положення), яке затверджене розпорядження голови обласної державної адміністрації 06 лютого 2020 року №57 УКБ в Івано-Франківській області (далі - Управління) є державною організацією, що належить до сфери управління Івано- Франківської обласної державної адміністрації (далі - Засновник).
Відповідно до п. 1.3. Положення Управління є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.
Пунктом 1.5. Положення передбачено, що управління є одержувачем бюджетних коштів, що спрямовуються в установленому законодавством порядку на проектування, будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт об'єктів житлово-комунального, соціально-культурного, природоохоронного призначення, адміністративних будівель, інженерних споруд, пам'яток архітектури та інших об'єктів.
Управління утримується у межах кошторису видатків, затвердженого Засновником за рахунок коштів, передбачених у вартості будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів житлово-комунального, соціально-культурного, природоохоронного призначення, адміністративних будівель, інженерних споруд, пам'яток архітектури та інших об'єктів, виходячи з законодавчо встановлених нормативів на утримання служби замовника.
Відповідно до п. 2. Положення метою діяльності Управління є забезпечення реалізації державної політики з проектування, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів житлово-комунального, соціально-культурного, природоохоронного призначення, адміністративних будівель, інженерних споруд, пам'яток архітектури та інших об'єктів.
Пунктом 2.2. Положення передбачено предмет діяльності Управління, зокрема: виконання завдань з будівництва об'єктів житла, охорони здоров'я, комунального господарства та іншого призначення, газифікації сільських населених пунктів і ефективного використання капітальних вкладень; організація будівництва, реконструкції, ремонту об'єктів відповідно до державних будівельних норм і стандартів та переліків об'єктів в межах фінансових ресурсів, що направляються на дані цілі згідно з законодавством.
Крім того, Управління згідно п.п. 3.8., 3.12., 3.14. виконує функції замовника будівництва; здійснює технічний нагляд за будівництвом, реконструкцією і капітальним ремонтом об'єктів і контроль за відповідністю обсягів та якості виконаних робіт проектам, технічним умовам, стандартам і нормативним актам; здійснює розрахунки за закінченими будівництвом об'єктами або пусковими комплексами.
Відповідно до п. 4 Управління серед інших має такі права: представляти і захищати свої інтереси у державних, громадських, кооперативних, підприємницьких та інших органах; розпоряджатися коштами на виконання основних завдань і функцій замовника у межах затверджених в установленому порядку кошторисів.
Збитки, завдані Управлінню в результаті порушення його майнових прав громадянами, юридичними особами і державними органами, відшкодовуються Управлінню винними особами добровільно або за рішенням суду (п. 6.4. Положення).
Таким чином, органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є Управління капітального будівництва в Івано-Франківській області.
Разом з тим, Управління неналежним чином здійснює захист інтересів держави в частині відшкодування шкоди, завданої неналежним виконанням умов договору підряду, оскільки заходів, спрямованих на відшкодування шкоди не вжито, у зв'язку з чим кошти до бюджету до цього часу не відшкодовано, що призводить до несвоєчасного надходження коштів до бюджету, тому є правові підстави для пред'явлення прокурором позову до суду на їх захист, в межах його компетенції, відповідно до ст.131-1 Конституції України.
У даному випадку прокурором визначено та встановлено поважні причини, необхідні і достатні дані для представництва інтересів держави, оскільки порушено економічні інтереси держави. При цьому, орган, наділений правом стягнення з винної особи збитків, завданих кримінальним правопорушенням, самостійно до суду не звернувся.
На адресу Управління капітального будівництва в Івано-Франківській області Івано-Франківською окружною прокуратурою направлено листа №51/4-2014 вих-25 від 26.06.2025, у якому прокурором проінформовано про факт порушення економічних інтересів держави та поставлено питання щодо вжиття заходів щодо відшкодування шкоди, завданої злочином.
З відповіді Управління капітального будівництва №482 від 01.07.2025 вбачається, що управління не вживало заходи щодо стягнення шкоди завданої кримінальним правопорушенням, та в порядку цивільного судочинства відповідний позов не пред'явлено. При цьому, оскільки Управління, на даний час, перебуває в процесі ліквідації, просять вжити органами прокуратури заходи цивільно-правового характеру щодо стягнення завданої шкоди Управлінню на суму 389081 грн.
Таким чином, жодних дій для захисту та відновлення порушених інтересів держави, повернення до бюджету коштів у розмірі 389081 грн Управлінням капітального будівництва Івано-Франківської області тривалий час не вжито, що свідчить про бездіяльність вказаного органу.
За таких обставин, підставою реалізації прокурором представницьких функцій у даному випадку стала усвідомлена пасивна поведінка уповноваженого органу, його бездіяльність щодо захисту порушених майнових прав та економічних інтересів держави. Зазначеному органу відомо про порушення інтересів держави, вони мають відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Вказане свідчить про наявність підстав, передбачених ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", для представництва органами прокуратури інтересів держави в особі Управління капітального будівництва Івано-Франківської області.
Позиція керівника Івано-Франківської окружної прокуратури Івано-Франківської області.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що внаслідок неналежного виконання ПП «Ювента-2» умов договору підряду №111 від 21.06.2019 спричинено збитки державі на загальну суму 389081 грн.
Зазначає, що у кримінальному провадженні №12022091240000016 від 16.02.2022 отримано висновок експертів № 1773/22-28/456/23-28 від 14.03.2023, яким підтверджується надлишкове перерахування коштів згідно договору, а також невідповідність обсягу робіт зазначених в договірній документації та Актах приймання виконаних робіт №513-1 за липень 2019, №519-1 за серпень 2019 та виконаних будівельних робіт по об'єкту "Капітальний ремонт даху Тлумацької спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернату Тлумацького району Івано-Франківської області (Код ДК 021-2015 (СРV) 45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація)", що знаходиться за адресою м. Тлумач, вул. Грушевського, 12, Івано-Франківського району Івано-Франківської області відповідно до договору підряду №111 на виконання будівельних робіт за державні кошти від 21.06.2019 року.
Позиція позивача Управління капітального будівництва в Івано-Франківській області.
Позивач пояснень по справі не подав.
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позов або будь-яких заперечень на позов не подав.
Обставини справи. Оцінювання доказів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.
21.06.2019 між замовником - Управлінням капітального будівництва в Івано-Франківській області (далі - УКБ в Івано-Франківській області), в особі директора Магулій Галини Іванівни, та підрядником - приватним підприємством «Ювента-2», в особі директора Чаплінського Анатолія Михайловича укладено договір № 111 на виконання робіт по об'єкту «Капітальний ремонт даху Тлумацької спеціальної школи-інтернату Тлумацького району Івано-Франківської області (код ДК 021-2015 (CPV): 45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація)».
Згідно з умовами вказаного договору, ПП «ЮВЕНТА-2» (підрядник) на замовлення УКБ в Івано-Франківській області (замовник) зобов'язувалось до 31.12.2020 виконати будівельні роботи, відповідно до проектної документації та умов договору, а саме по об'єкту «Капітальний ремонт даху Тлумацької спеціальної школи - інтернату Тлумацького району Івано-Франківської області».
Договірна ціна робіт визначена на основі локального кошторису і складала 1412492 грн.
Сума зобов'язань сторін в межах бюджетних призначень за договором на 2019 рік становила 937739,00 грн (п.8 договору).
Разом з тим, згідно п.п. 17 договору, підрядник зобов'язаний виконати з використанням власних ресурсів та у встановлені строки роботи відповідно до проектної та кошторисної документації; відшкодувати відповідно до законодавства та договору підряду завдані замовнику збитки.
Пунктами 45-48 договору урегульовано порядок приймання-передачі закінчених робіт (об'єкта будівництва).
Фінансування робіт (будівництва об'єкта) здійснювалося за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевому бюджету, на підставі Розпорядження ОДА та ОР №58/95-р від 22.02.2019 року (п.43 договору).
Розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватися із врахуванням положень загальних умов на підставі актів виконаних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3 проміжними платежами в міру виконання робіт за повністю завершені роботи та в порядку передбаченому ст.530 Цивільного кодексу України (п. 49 договору).
На підтвердження виконання умов вказаного договору сторонами складено та підписано:
- довідку №513-1 від 23.07.2019 за формою КБ-3 за липень 2019 року на суму 383442 грн; акт приймання виконаних робіт № 513-1 за формою КБ-2в за липень 2019 року від 23.07.2019 на загальну суму 383442 грн;
- довідку №519-1 від 12.08.2019 за формою КБ-3 за серпень 2019 року на суму 430404 грн; акт приймання виконаних робіт за формою КБ-2в № 519-1 за серпень 2019 року від 12.08.2019 на загальну суму 430404 грн.
На виконання п. 49 договору № 111 від 21.06.2019, на підставі підписаних сторонами актів приймання виконаних робіт форми КБ-2в та довідок про вартість виконаних робіт форми КБ-3, Управлінням капітального будівництва в Івано-Франківській області здійснено оплату з державного бюджету ПП «Ювента-2» в повному обсязі на загальну суму 813846 грн, а саме: 24.07.2019 на суму 383442 грн (платіжне доручення №95 від 23.07.2019 відповідно до акту КБ-2в № 513-1 від 25.03.19 договір № 111 від 21.06.2019); 14.08.2019 на суму 430404 грн (платіжне доручення №118 від 12.08.2019 відповідно до акту КБ-2в №519-1 від 12.08.2019 договір № 111 від 21.06.2019 з ПДВ).
В провадженні Тлумацького районного суду Івано-Франківської області перебувало об'єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 (директора ПП «Ювента-2») у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 367 КК України.
В ході досудового розслідування кримінального провадження №12022091240000016 від 16.02.2022 за ч.2 ст. 367 КК України встановлено факт невідповідності обсягів та вартості виконаних і прийнятих актами виконаних робіт, через що зайво сплачено кошти з державного бюджету у сумі 389081 грн, що спричинило порушення інтересів держави, які полягають в ефективному, раціональному, економному та законному використанні бюджетних коштів.
У кримінальному провадженні №12022091240000016 від 16.02.2022 наявний висновок експертів №1773/22-28/456/23-28 від 14.03.2023, яким підтверджується надлишкове перерахування коштів згідно договору, а також невідповідність обсягу робіт зазначених в договірній документації та Актах приймання виконаних робіт №513-1 за липень 2019, №519-1 за серпень 2019 та виконаних будівельних робіт по об'єкту "Капітальний ремонт даху Тлумацької спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернату Тлумацького району Івано- Франківської області (Код ДК 021-2015 (СРV) 45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація)", що знаходиться за адресою м. Тлумач, вул. Грушевського, 12, Івано-Франківського району Івано-Франківської області відповідно до Договору підряду №111 на виконання будівельних робіт за державні кошти від 21.06.2019 року.
Загальна вартість виконаних робіт по Договору №111 від 21.06.2019 згідно Актів приймання виконаних робіт (Кб-2в) та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (КБ-3) становить - 813 846 грн.
Вартість фактично виконаних будівельних робіт становить - 424765 грн (без ПДВ).
Вартість завищення по відсутності робіт, а саме: по розбиранню дерев'яних мауерлатів; нанесення вручну в один шар покриття з вогнезахисного матеріалу на горизонтальні і вертикальні поверхні дерев'яних конструкцій даху, а також завищенням об'ємів робіт, а саме: по розбиранню покриттів покрівлі з хвилястих азбоцементних листів; по улаштуванню пароізоляційного шару поверхонь з плівки поліетиленової; по улаштуванню покрівель двосхилих із метало черепиці, становить - 389 081 грн (без ПДВ).
За результатами розгляду кримінального провадження, Тлумацьким районним судом винесено ухвалу у справі №353/525/21 від 04.12.2024, згідно якої обвинуваченого ОСОБА_1 (директора ПП «Ювента-2») звільнено від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 191, ч.1 ст. 366, ч.2 ст. 367 КК України на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності. Кримінальне провадження закрито на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України, цивільний позов прокурора в інтересах потерпілого - Управління капітального будівництва в Івано- Франківській області до ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Вказані обставини стали підставою для звернення керівника Івано-Франківської окружної прокуратури Івано-Франківської області до суду з даним позовом.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення. Висновок суду.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Статтею 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі (ч. 1 ст. 844 Цивільного кодексу України).
За змістом ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.
Робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру (ст. 857 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 877 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Відповідно до ч. 1 ст. 884 Цивільного кодексу України підрядник гарантує досягнення об'єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об'єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Частинами 1, 2 ст. 883 Цивільного кодексу України регламентовано, що підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
Водночас, згідно з ст. 852 Цивільного кодексу України якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків, замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду.
Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності).
Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
Вина заподіювача збитків є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Наявність такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою (збитками), зумовлена необхідністю встановлення факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки.
Отже, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб'єктів тощо.
Відсутність хоча б одного із перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Враховуючи положення статті 74 ГПК України, саме на позивача (прокурора) покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу.
Слід зазначити, що господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази (близький за змістом висновок щодо самостійного встановлення судом складу правопорушення сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у справі № 920/715/17, а також у постановах Верховного Суду від 15.02.2022 у справі № 927/219/20, від 14.09.2021 у справі № 923/719/17, від 10.06.2021 у справі № 5023/2837/11, від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16, від 10.03.2020 у справі № 902/318/16, від 10.12.2020 у справі № 922/1067/17 та від 10.06.2021 у справі № 5023/2837/11).
З наявних в матеріалах справи документів слідує, що відповідач всупереч вказаних приписів закону, умов укладеного між замовником з Управлінням капітального будівництва в Івано-Франківській області договору № 111 від 21.06.2019 свої договірні зобов'язання щодо виконання будівельних робіт по об'єкту "Капітальний ремонт даху Тлумацької спеціальної школи-інтернату Тлумацького району Івано-Франківської області" в обсягах та за вартістю, визначених умовами укладеного договору не виконав.
Обсяги та вартість фактично виконаних робіт за вказаним договором, предметом якого є "Капітальний ремонт даху Тлумацької спеціальної школи-інтернату Тлумацького району Івано-Франківської області" не відповідність обсягу робіт зазначених в договірній документації та Актах приймання виконаних робіт №513-1 за липень 2019, №519-1 за серпень 2019 та виконаних будівельних робіт по об'єкту "Капітальний ремонт даху Тлумацької спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернату Тлумацького району Івано-Франківської області (Код ДК 021-2015 (СРV) 45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація)", що знаходиться за адресою м. Тлумач, вул. Грушевського, 12, Івано-Франківського району Івано-Франківської області відповідно до договору підряду №111 на виконання будівельних робіт за державні кошти від 21.06.2019.
Вартість завищення по відсутності робіт, а саме: по розбиранню дерев'яних мауерлатів; нанесення вручну в один шар покриття з вогнезахисного матеріалу на горизонтальні і вертикальні поверхні дерев'яних конструкцій даху, а також завищенням об'ємів робіт, а саме: по розбиранню покриттів покрівлі з хвилястих азбоцементних листів; по улаштуванню пароізоляційного шару поверхонь з плівки поліетиленової; по улаштуванню покрівель двосхилих із метало черепиці, становить - 389081 грн (без ПДВ).
Вказана сума у вигляді збитків у розмірі 389081 грн заявлена прокурором до стягнення з відповідача. Розмір збитків підтверджується висновком експертів №1773/22-28/456/23-28 від 14.03.2023.
Невиконання відповідачем договірних зобов'язань з виконання будівельних робіт в обсягах, які були визначені відповідно до умов укладеного договору, зобов'язання з виконання яких покладено на відповідача як підрядника за договором, свідчить про наявність прямого причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та заподіяними збитками. Відсутність своєї вини у завданні збитків, відповідач жодними доказами суду не довів.
З огляду на викладене, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що в результаті неналежного виконання відповідачем господарського зобов'язання, що полягає в завищенні останнім обсягу та вартості виконаних будівельних робіт за договором підряду підряду №111 на виконання будівельних робіт за державні кошти від 21.06.2019, державі в особі Управління капітального будівництва в Івано-Франківській області завдано збитків на суму 389081 грн. Доказів повернення цих коштів замовнику робіт матеріали справи не містять.
Відповідач не надав суду жодних доказів, які спростовують заявлені позовні вимоги.
За таких обставин, прокурором доведено ті обставин, на які він посилається, як на підставу своїх вимог про стягнення з відповідача збитків в розмірі 389081 грн, у зв'язку з чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими, підтвердженими належними і допустимими доказами, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За встановлених судом обставин, позовні вимоги є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позову, судовий збір слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 53, 73, 74, 77-79, 86, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов керівника Івано-Франківської окружної прокуратури Івано-Франківської області, вул. Василіянок, 48, м. Івано-Франківськ, 76019 в інтересах держави в особі Управління капітального будівництва в Івано-Франківській області до Приватного підприємства "Ювента-2" про стягнення збитків завданих неналежним виконанням умов договору № 111 від 21.06.2019 в сумі 389081 грн - задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства "Ювента-2", вул. Плав'юка, буд. 6 а, м. Тлумач, Івано-Франківська область, 78001 (ідентифікаційний код 34023387) на користь Управління капітального будівництва в Івано-Франківській області, вул. Грушевського, буд. 21, м. Івано-Франківськ, 76004 (ідентифікаційний код 42753445) 389081 (триста вісімдесят дев'ять
тисяч вісімдесят одну) грн збитків.
Стягнути з Приватного підприємства "Ювента-2", вул. Плав'юка, буд. 6 а, м.Тлумач, Івано-Франківська область, 78001 (ідентифікаційний код 34023387) на користь Івано-Франківської обласної прокуратури, вул.Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76604 (ідентифікаційний код 03530483) на рахунок (IBAN) UA668201720343120001000003924, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, код банку отримувача - МФО 820172 судовий збір в розмірі 4668 (чотири тисячі шістсот шістдесят вісім) грн 97 коп.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення підписано 09.04.2026.
Суддя Неверовська Л. М.