ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
09.04.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/30/26
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовом: Фізичної особи-підприємця Приходько Павла Сергійовича, АДРЕСА_1
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Норзел", вул. Вірменська, буд. 1, офіс 4, м. Івано-Франківськ, 76018
про стягнення 165547,28 грн, з яких 140000 грн - основного боргу, 21759,45 грн - пені, 1682,08 грн - інфляційних втрат, 2105,75 грн - 3 % річних.
встановив: Фізична особа-підприємець Приходько Павло Сергійович звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Норзел" про стягнення 165547,28 грн, а саме: 140000 грн - основного боргу, 21759,45 грн - пені, 1682,08 грн - інфляційних втрат, 2105,75 грн - 3 % річних.
Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
Господарським судом Івано-Франківської області прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі; відповідно до приписів ст. 252 ГПК України, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та запропонував сторонам у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження подати заяву з відповідним обґрунтуванням своїх заперечень (ухвала суду від 27.01.2026).
Копію ухвали про відкриття провадження у справі, згідно вимог ст. 120 ГПК України, суд надіслав відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою місцезнаходження згідно даних ЄДРЮОФОПГФ: вул. Вірменська, буд. 1, офіс 4, м. Івано-Франківськ, 76018.
Зазначена кореспонденція повернута до суду АТ »Укрпошта» у зв'язку з відсутністю адресата, дата проставлення відмітки (печатки) АТ »Укрпошта» - 04.02.2026.
Відповідно до положень господарського процесуального законодавства судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (п.4 ч.5 ст.13 ГПК України).
Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За змістом пунктів 101 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою “Судова повістка» або реєстрованого поштового відправлення з позначкою “Адміністративна послуга» такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному в пунктах 81, 82, 83, 84, 91, 99 цих Правил, із зазначенням причини невручення.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки у цьому випадку отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19 та від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Крім того, відповідно до частини другої ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Частинами першою та другою ст. 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина перша ст. 4 цього Закону).
Відтак, відповідач мав право та не був позбавлений можливості ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Враховуючи те, що клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України, справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Позиція позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язання щодо оплати позивачу вартості виконаних робіт (наданих послуг) з розробки програмного забезпечення та комп'ютерного програмування, згідно умов договору №ПП25/01 від 06.01.2025, внаслідок чого утворився борг в сумі 140000 грн.
За порушення грошового зобов'язання, позивач нарахував відповідачу 21759,45 грн - пені, 1682,08 грн - інфляційних втрат, 2105,75 грн - 3 % річних.
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позов не подав, доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував.
Обставини справи. Оцінювання доказів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.
06.01.2025 між фізичною особою-підприємцем Приходьком Павлом Сергійовичем (як виконавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НОРЗЕЛ» (як замовником) укладено договір №ПП25/01, відповідно до умов якого виконавець, зобов'язався виконати роботи (надати послуги) з розробки програмного забезпечення та комп'ютерного програмування, а замовник, зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи (послуги).
Умовами договору сторони передбачили, що передача виконаних робіт здійснюється шляхом надання виконавцем повного доступу до коду проекту, який зберігається на хмарному сервері (репозиторії), погодженому сторонами в технічному завданні. Інші способи передачі виконаних робіт за конкретним технічним завданням можуть погоджуватись сторонами у технічному завданні (пункт 2.7. договору).
З метою підтвердження факту виконання робіт виконавцем в цілому або виконання конкретного етапу відповідно до умов технічного завдання (якщо технічне завдання передбачає поетапну здачу робіт) сторони підписують відповідний акт прийому-передачі відповідних робіт. (пункт 2.8. договору).
Відповідно до пункту 2.12. договору підписанням акту прийому-передачі виконаних робіт сторони підтверджують відсутність недоліків роботи, які можуть бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явних недоліків).
Виплата винагороди здійснюється замовником в безготівковій формі на поточний рахунок виконавця не пізніше 20 (двадцяти) днів після підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт (п. 4.3 договору).
За порушення замовником строку оплати виконаних робіт замовник зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення (п.7.6. договору).
За цим договором нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання не припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання має бути виконано (п. 7.8. договору).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання за договором та передав замовнику програмне забезпечення (Muthabr), а замовник без будь-яких застережень, або зауважень, прийняв вказані роботи (послуги), про що сторонами підписано акт приймання-передачі наданих послуг №1 від 17.06.2025, шляхом накладення електронних підписів сторін.
Відповідно до акту приймання-передачі, вартість наданих позивачем послуг становить 140000 грн.
В порушення умов укладеного між сторонами договору, відповідач не здійснив оплату вартості наданих позивачем робіт (послуг) в сумі 140000 грн, внаслідок чого у останнього виник борг перед позивачем.
25.12.2025 позивачем надіслало на адресу відповідача претензію вих. № LD-251/05-25 щодо сплати заборгованості за договором, у якій вимагав оплати заборгованості протягом 5 робочих днів від дня отримання претензії. Однак, згоди по сплаті боргу між сторонами не досягнуто.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення. Висновки суду.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно з ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В силу приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).
Як встановлено судом вище, позивачем виконано обумовлені договором роботи (надано послуги) з розробки програмного забезпечення та комп'ютерного програмування вартістю 140000 грн, однак, відповідач не здійснив їх оплату.
При цьому, відповідачем позовні вимоги не спростовано, доказів оплати суду не надано. За наведеного, позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 140000 грн є обґрунтованими.
За порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання, на підставі ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано відповідачу 1682,08 грн інфляційних втрат та 2105,75 грн - 3 % річних.
Згідно приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачена нормою ч. 2 ст. 625 ЦК України сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.
За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних втрат на суму боргу та три проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
З огляду на те, що відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання, нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат є правомірним.
Судом здійснено перевірку розрахунку інфляційних втрат та 3% річних, та встановлено їх арифметичну та методологічну правильність.
Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Приписами статей 549, 551, 611 ЦК України унормовано, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Пунктом п.7.6. договору сторони погодили, що за порушення замовником строку оплати виконаних робіт замовник зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.
З огляду на допущені відповідачем порушення строків оплати та враховуючи правильність здійснених позивачем розрахунків пені, вимоги про стягнення 21759,45 грн пені є обґрунтованими.
Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).
За наведених обставин, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення.
Судові витрати.
Склад та порядок розподілу судових витрат визначено Главою 8 Розділу I ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, враховуючи те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, судовий збір слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов фізичної особи-підприємця Приходько Павла Сергійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Норзел" про стягнення 165547,28 грн - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Норзел", вул. Вірменська, буд. 1, офіс 4, м. Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 44097392) на користь фізичної особи-підприємця Приходько Павла Сергійовича, АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 140000 (сто сорок тисяч) грн - основного боргу, 21759 (двадцять одну тисячу сімсот п'ятдесят дев'ять) грн 45 коп. - пені, 1682 (одну тисячу шістсот вісімдесят дві) грн 08 коп. інфляційних втрат, 2105 (дві тисячі сто п'ять) грн 75 коп. 3 % річних, 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення підписано 09.04.2026.
Суддя Неверовська Л. М.