вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"09" квітня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/386/25
Суддя господарського суду - Худенко А.А.
за участю секретаря судового засідання Маркулич Д.В.
розглянувши матеріали за скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦІМ, ЛТД» про визнання протиправним дій заступника начальника ВДВС у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління міністерства юстиції, щодо відкриття виконавчого провадження №80244834 від 12.02.2026; визнання протиправною та скасування постанови заступника начальника ВДВС у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління міністерства юстиції, щодо відкриття виконавчого провадження №80244834 від 12.02.2026; визнання протиправними та скасування всіх попередніх постанов винесених в межах виконавчого провадження №80244834; зобов'язання ВДВС у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління міністерства юстиції скасувати виконавче провадження у зв'язку з фактичним повним виконанням рішення суду, із примусового виконання наказу Господарського суду Закарпатської області №907/386/25 від 21.01.2026 у справі №907/386/25 за позовом Мукачівської міської ради, м. Мукачево Закарпатської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦІМ, ЛТД», м. Мукачево Закарпатської області про стягнення орендної плати у розмірі 725 081,89 грн за період з 01.01.2022 по 31.12.2024,
представники:
від стягувача - Ільтьо І.І., представник в порядку самопредставництва
від скаржника (від боржник) - Левицький А.О., адвокат, ордер серії АО №1142676 від 18.09.2024
від органу ДВС - Федоров О.М., представник в порядку самопредставництва
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 01.07.2025 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦІМ, ЛТД», вул. Ужгородська, будинок 165, м. Мукачево, Закарпатська область, 89600 (код ЄДРПОУ: 32119889) на користь Мукачівської міської ради, площа Духновича, будинок 2, м. Мукачево, Закарпатська область, 89600 (код ЄДРПОУ: 38625180) суму 589 101,92 грн (П'ятсот вісімдесят дев'ять тисяч сто одна гривня 92 копійок) заборгованості по сплаті орендної плати, а також суму 8 780,18 (Вісім тисяч сімсот вісімдесят гривень 18 копійок) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
На адресу суду надійшла скарга представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦІМ, ЛТД» про визнання протиправним дій заступника начальника ВДВС у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління міністерства юстиції, щодо відкриття виконавчого провадження №80244834 від 12.02.2026; визнання протиправною та скасування постанови заступника начальника ВДВС у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління міністерства юстиції, щодо відкриття виконавчого провадження №80244834 від 12.02.2026; визнання протиправними та скасування всіх попередніх постанов винесених в межах виконавчого провадження №80244834; зобов'язання ВДВС у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління міністерства юстиції скасувати виконавче провадження у зв'язку з фактичним повнив виконанням рішення суду, із примусового виконання наказу Господарського суду Закарпатської області №907/386/25 від 21.01.2026.
За наведених обставин, скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦІМ, ЛТД» у справі №907/386/25 прийнято до провадження та призначно її до розгляду в судовому засіданні із викликом представників сторін спору та державного виконавця на 17.03.2026, розгляд якого відкладено на 07.04.2026.
Скаржник просить задовольнити скаргу в повному обсязі, вказуючи на те, що 21.01.2026 Господарським судом Закарпатської області видано наказ у справі №907/386/25 про стягнення з ТОВ «ЦІМ, ЛТД» на користь Мукачівської міської ради 589 101,92 грн заборгованості та 8 780,18 грн судового збору.
Рішення суду було виконане ТОВ «ЦІМ, ЛТД» у повному обсязі добровільно до моменту звернення стягувача із заявою про примусове виконання, що підтверджується платіжними документами:
ТОВ «ЦІМ,ЛТД» протягом розгляду справи та після набрання рішенням законної сили добровільно та у повному обсязі виконало рішення суду шляхом перерахування грошових коштів на користь стягувача. Останній платіж по орендній платі здійснено 27.01.2026 р. Судовий збір відшкодовано 29.01.2026 р.
В підтвердження надається Довідка про фактично сплачені платежі після закінчення дії договору №012 від 12.02.2026 року, згідно з якою в період з 06.07.2024 року(закінчення дії договору оренди земельної ділянки) по 12.02.2026 року перераховано 612236,97 грн., що на 23135,02 грн більше ніж встановлено рішенням суду. Довідка сформована на підставі банківської виписки за період з 01.08.2024 року по 31.01.2026 року з підписом та печаткою банку. Також додаються копії платіжних доручень зазначених у виписці банку.
Вказані платежі перераховано Мукачівській міській ТГ та прийняті місцевим бюджетом за кодом бюджетної класифікації 18010600 (Орендна плата з юридичних осіб), що відповідає Наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію», Реквізитам рахунків для обліку доходів місцевого бюджету Закарпатської області розміщеним на офіційному сайті Державної казначейської служби України та умовам договору оренди земельної ділянки.
Відшкодування витрат по сплаті судового збору у даній справі в розмірі 8780,18 грн сплачено повністю 29.01.2026 року.
Незважаючи на це, 12.02.2026 заступником начальника ВДВС у м. Мукачеві Федоровим О.М., за заявою стягувача датованої 05.02.2026 р., винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №80244834, а також пов'язані з нею постанови про стягнення виконавчого збору, мінімальних витрат та про арешт коштів боржника.
Про існування вказаної постанови скаржнику стало відомо 12.02.2026.
16.02.2026 р. ТОВ «ЦІМ,ЛТД» у відповідності до ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» подано заяву про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження у зв'язку з фактичним виконанням рішення суду начальнику відділу державної виконавчої служби у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції п.Ведмідь І.М. До скарги додано перелічені вище документи щодо оплати, надано також усні пояснення виконавцю.
Матеріали виконавчого провадження свідчать, що у зв'язку з поданою боржником заявою виконавець 18.02.2026 р. звернувся до стягувача з запитом про уточнення оплати боргу. Проте загальнодоступна інформація з Єдиного державного реєстру судових рішень (рішення судів по справі № 907/386/25) та надані документи достатньою мірою свідчать про відсутність боргу по орендній платі перед стягувачом.
Просить суд:
Визнати протиправними дії заступника начальника ВДВС у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Федорова О.М. щодо відкриття виконавчого провадження від 12.02.2026 №80244834.
Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника ВДВС у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Івано- Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Федорова О.М. щодо відкриття виконавчого провадження від 12.02.2026 №80244834.
Визнати протиправними та скасувати всі похідні постанови, винесені в межах виконавчого провадження №80244834, зокрема:
- про стягнення виконавчого збору;
- про визначення мінімальних витрат виконавчого провадження;
- про арешт коштів боржника.
Зобов'язати ВДВС у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції скасувати виконавче провадження у зв'язку з фактичним повним виконанням рішення суду до відкриття ВП.
У відповідь на подану скаржником заяву ВДВС у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління міністерства юстиції повідомив, що:
Відповідно до ч.4 статті 4 ЗУ «Про виконавче провадження» Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо:
1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);
2) пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання;
3) боржника визнано банкрутом;
4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;
5) юридичну особу - боржника припинено;
6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;
7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;
8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим;
9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;
10) виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю;
11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку;
12) відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню, незалежно від дати укладення такої угоди.
У даному виконавчому провадженні відсутня жодна з підстав для повернення виконавчого документа стягувачу та не винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. А тому чинне законодавство не містить норми, щодо обов'язку виконавця перевіряти наявність заборгованості на момент відкриття.
У даному випадку, згідно принципу доброчесності цивільних відносин, сплату боргу до відкриття виконавчого провадження має контролювати стягувач, а не орган ДВС.
Відповідно до ч. 1 статті 26 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону:
1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення;
2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді;
3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом;
4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом;
5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Згідно ч. 5 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Отже, на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№80244834 від 12.02.2026 року, заступник начальника відділу державної виконавчої служби у м.Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Федоров Олег Михайлович, діяв у відповідності до норм ЗУ «Про виконавче провадження», а тому - підстави для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та визнання дій протиправними - відсутні.
Крім цього, згідно відповіді стягувача, Мукачівської міської ради від 03.04.2026 року №1316/01-32/2382/42-26, заборгованість боржником не сплачена, та станом на теперішній час складає - 327 278,88 грн.
Представник стягувача в судовому засіданні підтримав позицію ВДВС у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління міністерства юстиції вказав, що заборгованість боржником в повному обсязі не сплачена, та станом на теперішній час заборгованість за рішенням суду складає - 327 278,88 грн. У справi №907/386/25 сплачено суму 261 823,04 грн. Крім того, суму на відшкодування витрат судового збору боржник сплатив до державного, а не місцевого бюджету.
Суд, заслухавши позиції учасників справи, дослідивши додані докази дійшов наступних висновків
За приписами статей 124, 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території. Обов'язковість судових рішень є однією із основних засад судочинства.
Відповідно до частини першої статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина перша статті 327 Господарського процесуального кодексу України).
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження".
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання рішень - це сукупність дій визначених у Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Судові накази віднесено до виконавчих документів, на підставі яких рішення підлягають примусовому виконанню органами державної виконавчої служби (частина перша статті 3 Закону України "Про виконавче провадження").
Частиною першою статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законодавцем передбачений чіткий порядок здійснення дій у виконавчому провадженні. Враховуючи те, що державний виконавець наділений владними повноваженнями, він повинен дотримуватись указаних вимог законодавства з метою забезпечення максимального дотримання засад, передбачених статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження": верховенства права, законності, справедливості, неупередженості, об'єктивності, гласності та відкритості виконавчого провадження; порушення зазначених засад має наслідком порушення безпосередньо прав сторін виконавчого провадження.
Тобто здійснення державним виконавцем комплексу дій, визначених вказаним законом, вважається належним у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документа у встановлені законом строки з дотриманням прав учасників виконавчого провадження.
Частиною першою статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частина третя вказаної статті містить перелік прав, якими наділений виконавець під час здійснення виконавчого провадження, та відповідно якими може скористатися для виконання рішення, а саме:
1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;
2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;
3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;
4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення;
5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх;
6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;
7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;
8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням;
9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна;
10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення;
11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача;
12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;
13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб;
14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. Якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу;
15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання;
16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;
17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис;
18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;
19) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;
20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;
21) отримувати від банків та інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей інформацію про наявність рахунків/електронних гаманців та/або стан рахунків/електронних гаманців боржника, рух коштів та операції за рахунками/електронними гаманцями боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;
22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 36 Закону України "Про виконавче провадження" розшук боржника юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.
Статтею 48 Закону України "Про виконавче провадження" визначено порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника. Зокрема встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Відповідно до частини другої цієї ж статті стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення (частина четверта статті 48 Закону України "Про виконавче провадження").
Положення частини восьмої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" зобов'язують виконавця проводити перевірку майнового стану боржника у 10- денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків, електронних гаманців боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.
Частиною п'ятою статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано, що у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернене стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.
Крім того, частина перша статті 53 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб.
Статтею 54 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець має право звернутися за інформацією про дебіторську заборгованість боржника до податкових органів.
З вищевикладеного вбачається, що законодавство надає державному виконавцю значний обсяг повноважень для забезпечення основного завдання - виконання судового рішення. У такий спосіб права державного виконавця мають кореспондуватися з його обов'язками вжити вичерпних заходів у виконавчому провадженні.
За таких обставин рішення Господарського суду у даній справі, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання та має бути виконане.
Водночас чинне законодавство, зокрема Закон України "Про виконавче провадження" встановлює певний порядок вчинення виконавчих дій та не надає державному виконавцю права вільного розсуду визначати "доцільно" чи "недоцільно" їх вживати. А тому він зобов'язаний вчиняти всіх необхідних заходів для повного та своєчасного виконання рішення суду відповідно до закону. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.09.2021 у справі № 905/2999/17.
Згідно з частиною другою статті 343 Господарського процесуального кодексу України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Із правового аналізу норм статей 37, 55, 59 Закону №606-XIV вбачається, що державний виконавець зобов'язаний зняти арешт шляхом винесення відповідної постанови лише у випадку закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.
Суд вважає довідку №012 від 12.02.2026 року не належним доказом підтверження добровільного виконання рішення суду у справі №907/386/25 оскільки вона на думку суду не містить призначення платежів. Також вказана довідка не містить даних про сплату інших сум ніж зазначених у фільтрованій виписці за період з 01.08.2024 по 11.02.2026.
Фільтрована виписка за період з 01.08.2024 по 11.02.2026 та платіжні інстукції на думку суду дозволяє встановити суму сплачених коштів боржником на користь стягувача, дату сплати коштів та призначення платежу.
Суд вважає, що 4 платежі (на суму 65455,76 грн кожен) боржником на користь стягувача із зазначенням призначення платежу «орендна плата за земельну дiлянку згiдно рiшення суду вiд 01.10.2025 по справi №907/386/25» свідчить про перерахування вказаних коштів (загальна сума 261 823,04 грн) на виконання рішення суду у справі №907/386/25.
Відповідно до відповіді на запит державного/приватного виконавця від 03.04.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦІМ ЛТД» на виконання рішення господарського суду Закарпатської області у справі №907/386/25 надійшло чотири оплати на загальну суму 261 823,04 грн. Залишок заборгованості станом на 31.03.2026 складає 327 278,88 грн. Стосовно оплати Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦІМ ЛТД» суми судового збору, то такий сплачено боржником в дохід державного бюджету, що є відміним від місцевого бюджету.
Також, відповідно до заяви про відкриття виконавчого провадження суму 8780,18 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору стягувач просив зарахувати на номер рахункаUA488201720344260004000053652, отримувач виконавчий комітет Мукачівської міської ради.
Суд погоджується із доводами стягувача та представника ВДВС у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління міністерства юстиції що 17 платежів із цільовими призначенням «орендна плата за земельну дiлянку за липень 2024» - «орендна плата за земельну дiлянку за липень 2024» свідчать не про сплату на виконання рішення суду у справі №907/386/25 оскільки у ціловому призначенні чітко вказано що це плата за земельну ділянку за місяці з липня 2024 по листопад 2025 року та частина цих платежів здіснена до ухвалення рішення у справі №907/386/25, а частина ще до подачі позовної заяви.
Інших доказів, які підтверджують сплату суми яка підлягає стягненню на виконання рішення суду у справі №907/386/25 суду не надано. Також, суду не надано доказів про сплату боржником суми судового збору до місцевого бюджету на момент подачі скарги.
Таким чином суд доходить висновку, про відсутність підстав визнати протиправними дії заступника начальника ВДВС у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Федорова О.М. щодо відкриття виконавчого провадження від 12.02.2026 №80244834.
Підстав визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника ВДВС у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Івано- Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Федорова О.М. щодо відкриття виконавчого провадження від 12.02.2026 №80244834 Та постанов, винесені в межах виконавчого провадження №80244834, про стягнення виконавчого збору, про визначення мінімальних витрат виконавчого провадження, про арешт коштів боржника не вбачається.
Підстав зобов'язати ВДВС у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції скасувати виконавче провадження у зв'язку з фактичним повним виконанням рішення суду до відкриття виконавчого провадження не вбачається.
Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 234, 339, 340, 341, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України
1. У задоволені скарги представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦІМ, ЛТД» від 23.02.2026 про визнання протиправним дій заступника начальника ВДВС у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління міністерства юстиції, щодо відкриття виконавчого провадження №80244834 від 12.02.2026; визнання протиправною та скасування постанови заступника начальника ВДВС у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління міністерства юстиції, щодо відкриття виконавчого провадження №80244834 від 12.02.2026; визнання протиправними та скасування всіх попередніх постанов винесених в межах виконавчого провадження №80244834; зобов'язання ВДВС у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління міністерства юстиції скасувати виконавче провадження у зв'язку з фактичним повним виконанням рішення суду, із примусового виконання наказу Господарського суду Закарпатської області №907/386/25 від 21.01.2026 у справі №907/386/25 відмовити повністю.
3. На підставі ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду, постановлена в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ухвали). Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду.
4. Ухвалу надіслати сторонам спору та органу ДВС.
5. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повну ухвалу складено та підписано 09.04.2026.
Суддя А.А. Худенко