07 квітня 2026 року м. Харків Справа № 913/266/20(913/282/25)
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Демідова П.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Мартюхіна Н.О., при секретарі судового засідання Курило Є.П., розглянувши в судовому засіданні апеляційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (вх.290Л/3) та Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення ПАТ "Укрінбанк" з ринку (вх.310Л/3) на ухвалу Господарського суду Луганської області від 13.01.2026 про затвердження мирової угоди у справі №913/266/20 (913/282/25)
за позовом Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія», м.Сєвєродонецьк, Луганська область,
до відповідача Приватного акціонерного товариства “Оболонь», м.Київ,
про звернення стягнення на предмет іпотеки та застави,
в межах справи №913/266/20 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія", м.Сєвєродонецьк, Луганська область,
Представники учасників провадження у справі:
від скаржника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб: Шевченко Ю.А. (в режимі відеоконференції) - самопредставництво; Кузьмік Д.В. (в режимі відеоконференції) - адвокат, за довіреністю,
від скаржника Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення ПАТ "Укрінбанк" з ринку: Коваль Л.Л. (в режимі відеоконференції) - адвокат, за довіреністю,
від позивача: Богушко О.В. (в режимі відеоконференції) - адвокат, на підставі ордеру; Кобаль О.В. (в режимі відеоконференції) - адвокат, на підставі ордеру,
від відповідача: Пекар А.О. (в режимі відеоконференції) - адвокат, на підставі ордеру,
В провадженні Господарського суду Луганської області (суддя С.В. Масловський) перебуває справа про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" на стадії розпорядження майном, повноваження арбітражного керуючого виконує Лецкан В.Л.
Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства “Оболонь», в якій просить:
- в рахунок погашення заборгованості Приватного акціонерного товариства “Оболонь» (код ЄДРПОУ: 05391057) перед Публічним акціонерним товариством “Українська інноваційна компанія» (код ЄДРПОУ: 05839888) за Кредитним договором про відкриття мультивалютної відновлювальної кредитної лінії №14/07 від 03.05.2007 року у загальному розмірі 225 583 389,80 грн, що складається з основної заборгованостей за кредитом у національній валюті 1900000,00 грн та іноземній 4 600 200,00 доларів США, що станом на 10.09.2025 згідно офіційного курсу Національного банку України еквівалентно 189 177 244,74 грн; процентів за користування кредитом до 10.07.2016 року, нарахованих на основне зобов'язання в національній валюті в розмірі 242950,82 грн та іноземній - 369411,66 доларів США, що станом на 10.09.2025 згідно офіційного курсу Національного банку України еквівалентно 15191574,28 грн; 3% річних, нарахованих на основну заборгованість за кредитом та процентами у національній валюті з 23.02.2019 року по 23.02.2022 року в розмірі 193 041,70 грн, 3% річних, нарахованих на основну заборгованість за кредитом та процентами у іноземній валюті з 23.02.2019 року по 23.02.2022 року - 447673,51 доларів США, що станом на 10.09.2025 згідно офіційного курсу Національного банку України еквівалентно становить 18409991,13грн; інфляційних втрат нарахованих на основну заборгованість за кредитом (“тіло кредиту») у національній валюті та проценти з 23.02.2019 року по 23.02.2022 року в розмірі 468587,13 грн, та Кредитним договором №01-12 від 23.02.2012 року у загальному розмірі 57735035,80 грн, що складається з основної заборгованості: 40 000 000,00 грн; процентів, нарахованих за користування кредитом по 13.07.2016 року - 4114754,10грн; 3% річних, нарахованих на основну заборгованість за кредитом та процентами з 23.02.2019 року по 23.02.2022 року в загальному розмірі 3973953,74грн; інфляційних втрат, нарахованих на основну заборгованість за кредитом та проценти з 23.02.2019 року по 23.02.2022 року в загальному розмірі 9 646 327,96 грн, всього: 283 318 425,60 грн, звернути стягнення шляхом продажу на електронному аукціоні у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України “Про виконавче провадження» за ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій на наступні предмети іпотеки та предмети застави:
1. За Договором застави земельних поліпшень від 10.07.2009 року, укладеним між Акціонерним товариством “Український інноваційний Банк» та Закритим акціонерним товариством “Оболонь»: земельні поліпшення першої черги будівництва спортивно-тренувального комплексу ФК “ОБОЛОНЬ», а саме: футбольне поле №1 розміром 105х68кв.м. (8250 кв.м.), футбольне поле №2 розміром 105х68 кв.м. (8250 кв.м.), ємності для лугу 40 куб.м. у кількості 2шт., ТП електорозабезпечення, насос ЕЦВ-6-6,5-85, артсвердловина, що розташовані за адресою: Київська область, смт.Буча, вул.Лісова;
2.За Договором застави основних засобів від 10.07.2009 року, укладеним між Акціонерним товариством “Український інноваційний Банк» та Закритим акціонерним товариством “Оболонь»: обладнання, яке зберігається за адресою: м.Київ, вул.Богатирська, буд.3, згідно переліку, наведеного у додатку №1 (199 інвентарних одиниць) та додатку № 2 (337 інвентарних одиниць) до цього договору застави основних засобів від 10.07.2009 року;
3.За Іпотечним договором від 29.04.2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Богдановою В.М. за реєстровим №1487, укладеним між Акціонерним товариством “Український інноваційний Банк» та Закритим акціонерним товариством “Оболонь»: земельну ділянку, загальною площею 7,7414 га, що знаходиться за адресою: Київська обл., смт.Буча, вул.Лісова, кадастровий номер: 3210945300:01:040:0039, що належить Приватному акціонерному товариству “Оболонь» на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 656512, виданого 23.08.2006 року, зареєстрованого Ірпінським міським відділом земельних ресурсів за №53.
08.01.2026 на адресу Господарського суду Луганської області від Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» та Приватного акціонерного товариства «Оболонь» надійшла спільна заява без номеру від 07.01.2026 про затвердження мирової угоди у справі №913/266/20(913/282/25).
Господарський суд Луганської області ухвалою від 13.01.2026 (повна ухвала складена 04.02.2026) спільну заяву Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» та Приватного акціонерного товариства «Оболонь» без номеру від 07.01.2026 про затвердження мирової угоди задовольнив; затвердив мирову угоду, укладену між Публічним акціонерним товариством «Українська інноваційна компанія» та Приватним акціонерним товариством «Оболонь», у редакції від 07.01.2026; закрив провадження у справі № 913/266/20(913/282/25) за позовом Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія» до Приватного акціонерного товариства “Оболонь» про звернення стягнення на предмет іпотеки та застави, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди.
Мотивуючи постановлену ухвалу суд першої інстанції зазначив, що до прийняття рішення у справі сторонами подано спільну письмову заяву про затвердження мирової угоди, укладеної між позивачем та відповідачем, яка стосується виключно їх прав та обов'язків, відповідає фактичним обставинам та доказам по справі, а також не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, яка підписана уповноваженими представниками позивача та відповідача. У зв'язку з чим враховуючи, що укладена між сторонами мирова угода не суперечить вимогам чинного законодавства України, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, здійснена в інтересах обох сторін та не зачіпає інтереси інших осіб, суд дійшов висновку, що мирова угода підлягає затвердженню, а провадження у справі - закриттю на підставі пункту 7 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (як особа, яка не брала участі у справі, але вважає, що суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов'язки) не погодившись з ухвалою суду першої інстанції звернувся до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Луганської області від 13.01.2026 скасувати та прийняти нове рішення яким у задоволенні спільної заяви Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» та Приватного акціонерного товариства «Оболонь» від 07.01.2026 про затвердження мирової угоди відмовити.
Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу заявник посилаючись на постанову Великої Палати Верховного суду від 10.12.2019 у справі №925/698/16 та ухвалу від 19.07.2023 у справі 909/578/17 зазначає, що товариство зі зміненою назвою ПАТ «Українська інноваційна компанія» не набуло прав ПАТ «Український інноваційний банк», а законним органом управління вказаної юридичної особи є Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та призначена ним Уповноважена особа, у зв'язку з чим кошти від погашення кредиту за мировою угодою будуть спрямовані на користь неуповноваженої особи, яка не є правонаступником ПАТ «Український інноваційний банк». Також, заявник посилається на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 31.12.2025 у справі №915/715/16 (925/698/16), в якій вирішено скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційні дії щодо юридичної особи з кодом 05839888 № 10741050132038947 від 13.07.2016 «Зміна видів економічної діяльності юридичної особи. Зміна місцезнаходження юридичної особи (у разі зазначення його в установчих документах). Зміна найменування юридичної особи (повного та/або скороченого). Зміна повного найменування. Зміна скороченого найменування. Зміни видів діяльності», № 10741050142038947 від 24.11.2016 «Зміна місцезнаходження юридичної особи (у разі зазначення його в установчих документах). Зміна найменування юридичної особи (повного та/або скороченого). Зміна повного найменування. Зміна скороченого найменування», № 13831050145004456 від 29.03.2017 «Зміна найменування юридичної особи (повного та/або скороченого). Зміна повного найменування. Зміна скороченого найменування».
В клопотанні про доповнення до апеляційної скарги, які надійшли до суду 16.02.2026 заявник зазначив, що ПАТ «Українська інноваційна компанія» уклавши мирову угоду на суму 283 318 425,60грн, в умовах пред'явлення до ПрАТ «Оболонь» вимоги про сплату боргу в розмірі 219 537 004,37грн, 10 945 802,07грн та 15 305 661,81 дол. США, фактично відмовилось від своїх майнових вимог, що, на його думку, є діяльністю на шкоду кредиторам.
16.02.2026 від Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" до суду надійшли заперечення на відкриття апеляційного провадження (вх.1891), згідно з прохальною частиною яких заявник просить: прийняти ці заперечення на відкриття апеляційного провадження; відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Господарського суду Луганської області від 13.01.2026 у справі №913/266/20(913/282/25); визнати дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо подачі безпідставної апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Луганської області від 13.01.2026 у справі №913/266/20(913/282/25) зловживанням процесуальними правами.
За коротким змістом заперечень Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія» наголошує на наступному: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не є учасником справи №913/266/20(913/282/25) і не має процесуальної правосуб'єктності для оскарження ухвали Господарського суду Луганської області від 13.01.2026; оскаржувана ухвала про затвердження мирової угоди не вирішує жодного питання про права, свободи, інтереси чи обов'язки Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що є прямою та безумовною підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження; існує стала, узгоджена та обов'язкова для врахування судова практика, підтверджена численними рішеннями Верховного Суду, яка встановила факт відсутності у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб будь-яких повноважень та законних інтересів щодо Публічного акціонерного товариства «Укрінком»; Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не має та не може мати жодних прав чи обов'язків щодо заборгованості, відносно якої було укладено мирову угоду.
Публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення ПАТ "Укрінбанк" з ринку (як особа, яка не брала участі у справі, але вважає, що суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов'язки) не погодившись з ухвалою суду першої інстанції звернувся до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Луганської області від 13.01.2026 та ухвалити нове рішення яким відмовити у затверджені мирової угоди.
Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу заявник посилається на: відсутність у ПАТ «Українська інноваційна компанія» прав вимоги за кредитними договорами та прав кредитора, у зв'язку з ненабуттям компанією прав банку; відсутність повноважень у органу управління ПАТ «Українська інноваційна компанія», а також наголошує, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб містять недостовірні та незаконні відомості щодо керівника та назви юридичної особи з кодом 05839888 та назвою ПАТ «Українська інноваційна компанія»; сума боргу за мировою угодою є значно заниженою та її укладення порушує майнові права банку і тягне істотні ризики припинення забезпечення; оскільки місцезнаходженням ПАТ «Українська інноваційна компанія» є тимчасово окупована територія, правочини укладені від імені банку органами управління, в тому числі мирова угода підпадає під ознаки нікчемності за територіальним принципом, згідно з положеннями ч.2 ст.13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Також, заявник зазначає, що висновки Касаційного господарського суду у складі колегії розгляду справ про банкрутство від 16.10.2024 у справі №913/266/20 суперечать та не мають пріоритет над висновкам Великої палати Верховного суду від 10.12.2019 у справі №925/698/16, Об'єднаної палати Верховного суду у складі суддів КГС від 03.08.2018 у справі 910/8117/17, Палати з розгляду справ про банкрутство КГС від 18.11.2021 у справі 910/4475/19 та посилається на те, що не всі рішення ФГВФО щодо продовження ліквідації ПАТ «Український інноваційний банк» скасовані, а також на наявність в Державному реєстрі банків відомостей про процедуру ліквідації ПАТ «Український інноваційний банк», яка фактично не завершена.
19.02.2026 через підсистему «Електронний суд» від Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» отримано заперечення на відкриття апеляційного провадження (вх.2023), згідно з прохальною частиною яких заявник просить: прийняти ці заперечення на відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури; відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення ПАТ “Укрінбанк» з ринку на ухвалу Господарського суду Луганської області від 13.01.2026 у справі №913/266/20(913/282/25); визнати дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення ПАТ “Укрінбанк» з ринку щодо подачі безпідставної апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Луганської області від 13.01.2026 у справі №913/266/20(913/282/25) зловживанням процесуальними правами.
Заперечуючи проти відкриття апеляційного провадження, Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія» звертає увагу на наступне. Оскаржувана ухвала жодним чином не впливає на права та (або) обов'язки апелянта. Станом на сьогодні жодної процедури щодо виведення неплатоспроможного ПАТ «Укрінбанк» з ринку фінансових послуг не здійснюється, процедури щодо виведення ПАТ «Укрінбанк» з ринку були скасовані в судовому порядку. У Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відсутні права приймати будь-які рішення відносно ПАТ «Укрінком» та будь-які пов'язані з прийняттям таких рішень інтереси. Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія» є повноправним учасником цивільних відносин, знаходячись поза будь-яким впливом (контролем) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Оскільки ПАТ «Укрінбанк» та ПАТ «Українська інноваційна компанія» є однією й тією ж юридичною особою, з одним й тим самим ідентифікаційним кодом 05839888 і єдиним обсягом прав та обов'язків, а уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не має самостійної процесуальної дієздатності, апеляційне провадження за скаргою Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення ПАТ «Укрінбанк» з ринку не підлягає відкриттю.
30.03.2026 від позивача через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на апеляційні скарги Фонду та Уповноваженої особи Фонду, в якому він просить: прийняти відзив та здійснювати подальший розгляд справи з його урахуванням; апеляційні скарги залишити без задоволення; ухвалу Господарського суду Луганської області від 13.01.2026 у справі №913/266/20 (913/282/25) від 13.01.2026 залишити без змін; визнати дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ПАТ "Український інноваційний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо подання завідомо безпідставних апеляційних скарг зловживанням процесуальними правами.
Вказаний відзив позивач обґрунтовує тим, що Фонд та його Уповноважена особа не мають права на оскарження ухвали про затвердження Мирової угоди, оскільки рішення Фонду та НБУ були скасовані Верховним Судом, що підтверджується судовою практикою та ПАТ «Укрінком» є самостійною юридичною особою щодо якої не проводяться та не можуть проводитись жодні заходи, передбачені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Крім того, позивач наголосив, що тимчасова адміністрація щодо ПАТ «Укрінком» не була запроваджена в силу визнання протиправною та скасування відповідною постанови НБУ в судовому порядку, що підтверджує, на його думку, безпідставність посилань Фонду на рішення виконавчої Дирекції ФГВФО №1485 від 10.08.2020. Позивач також зазначив про безпідставність посилань Уповноваженої особи Фонду на судові рішення у справах №910/8117/17, №910/7828/17, №910/7540/19, оскільки вони були ухвалені у період з 2017-2019, тобто до остаточного вирішення Верховним Судом питання про правовий статус ПАТ «Укрінком». Щодо статусу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб позивач зауважив, що Фонд не є стороною правочину та не має статусу кредитора у зобов'язанні та такої юридичною особи як ПАТ «Укрінбанк» за даними ЄДРЮО не існує, крім того поведінка Фонду спрямована виключно на створення перешкод у проведенні процедури відновлення платоспросможності ПАТ «Укрінком» та є суперечливою оскільки він є кредитором боржника та одночасно стверджує, що ПАТ «Українська інноваційна компанія» та ПАТ «Українська інноваційний банк» є різними юридичними особами. Щодо правового статусу Уповноваженої особи Фонду позивач зазначає, що процесуально неможливим є поєднання в одній особі позивача та третьої особи (особи, яка не була залучена до участі у справі) з одним кодом ЄДРПОУ, які лише перебувають в різних процесуальних статусах; оскільки уповноважена особа Фонду є працівником Фонду та діє від імені банку в межах повноважень Фонду така особа не має самостійної процесуальної дієздатності та може виступати лише представником банку, крім того вона не має електронного кабінету, що свідчить, на його думку, про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без розгляду. Позивач зауважує, що посилання апелянта на листи-вимоги ПАТ «Укрінком» від 13.09.2024 №174/1В та №169/1В, які надіслані ним до ПрАТ «Оболонь» є безпідставним, оскільки такі листи не є первинними документами, не мають статусу безспірного визнання грошової заборгованості та відображають лише попередню оцінку такої заборгованості; обмеження у здійсненні господарської діяльності з юридичними особами стосується тих хто зареєстрований на територіях АР Крим, міста Севастополь, а також у Донецькій та Луганській областях за переліком згідно з Указом Президента України від 07 лютого 2019 року № 32/2019 «Про межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях» та не стосується юридичних осіб, що зареєстровані на території, яка була окупована після 24 лютого 2022 року, крім того рахунки позивача знаходяться в українських банках та діяльність здійснюється фактично у м.Києві. Позивач наголошує, що подання скарги є зловживанням правом на апеляційний перегляд, оскільки спрямоване не на захист порушеного права (яке у Фонду відсутнє), а на створення перешкод у процедурі відновлення платоспроможності ПАТ «Укрінком».
31.03.2026 від відповідача через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив від 30.03.2026 на апеляційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення ПАТ "Укрінбанк" з ринку, в якому він просить прийняти та врахувати під час ухвалення рішення по суті даний відзив, апеляційні скарги залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Луганської області від 13.01.2026 у справі №913/266/20 (913/282/25) залишити без змін.
Зазначений відзив відповідач обґрунтовує тим, що Верховним Судом у своїх постановах від 10.12.2019 у справі №925/698/16 та від 16.10.2024 у справі №913/266/20 вирішено правову проблему щодо правового статусу ПАТ «Укрінком» та спростовано фактично усі аргументи скаржників, викладені в апеляційних скаргах, зокрема у постанові від 16.10.2024 у справі №913/266/20 виснувано, що ПАТ «Укрінбанк» та ПАТ «Українська інноваційна компанія» є однією й тією ж юридичною особою, з одним й тим самим ідентифікаційним кодом 05839888 і єдиним обсягом прав та обов'язків; реєстраційні дії щодо зміни керівника та назви юридичної особи були оспорені ФГВФО в межах судових справ № 826/11199/16 та № 826/15260/17, однак в задоволенні адміністративних позовів ФГВФО було відмовлено, про що, зокрема було зазначено і в постанові Великої палати Верховного Суду у справі №925/698/16 від 10.12.2019; самостійною підставою для закриття провадження за апеляційною скаргою скаржника є неможливість поєднання позивача та третьої особи в одній особі; твердження уповноваженої особи ПАТ «Укрінбанк» про те, що згідно відомостей державного реєстру речових прав на нерухоме майно іпотека земельної ділянки, що є предметом іпотеки за Договором іпотеки зареєстрована за ПАТ «Український інноваційний банк», не відповідають дійсності та спростовуються безпосередньо самими відомостями, що містяться в реєстрі; безпідставними є посилання ФГВФО на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 31.12.2025 року у справі №915/715/16 (925/698/16), оскільки при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а не в ухвалах суду першої інстанції, до того ж вказана ухвала не містить висновків щодо застосування норми права, а в силу того, що ПрАТ «Оболонь» не є учасником цієї справи, не містить і преюдиційних обставин; ПАТ «Укрінком» було пред'явлено до стягнення вимоги за кредитними договорами в межах вимог чинного законодавства, між ПАТ «Укрінком» та ПрАТ «Оболонь» не відбувалося прощення боргу, а мирова угода укладена на суму, пред'явлену в позові, за межі якої суд не має права вийти в ході розгляду справи, у зв'язку з чим, на думку відповідача твердження скаржників про порушення мировою угодою їх прав, зокрема ФГВФО як кредитора є безпідставними; положення ч.2 ст.13 Закону №1207-VII поширюється на договори, які укладаються суб'єктом господарювання при здійсненні ним господарської діяльності, тобто у випадках, коли він реалізує продукцію, виконує роботи, надає послуги, при цьому за мировою угодою ПАТ «Укрінком» не надає послуги, а здійснює реалізацію свого права на отримання виконання зобов'язань та тим самим забезпечення вимог кредиторів в процедурі банкрутства.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.02.2026 апеляційну скаргу (вх.290Л/3) передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Медуниці О.Є., суддів Істоміної О.А. та Шутенко І.А.
Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 13.02.2026 витребував у Господарського суду Луганської області матеріали справи №913/266/20(913/282/25) та відклав вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
19.02.2026 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи №913/266/20 (913/282/25).
У період з 16.02.2026 по 27.02.2026 головуючий суддя Медуниця О.Є. перебувала у відпустці. Після її виходу з відпустки у зв'язку з перебуванням судді Істоміної О.А. у відпустці, відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 02.03.2026 проведено повторний розподіл справи, за результатами якого апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Медуниці О.Є., суддів Стойки О.В. та Шутенко І.А.
Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 02.03.2026 апеляційну скаргу скаржника (вх.290Л/3) залишив без руху та запропонував останньому усунути недоліки апеляційної скарги шляхом надання доказів сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн протягом десяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.03.2026 апеляційну скаргу (вх.310Л/3) передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Медуниці О.Є., суддів Стойки О.В. та Шутенко І.А.
Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 02.03.2026 апеляційну скаргу скаржника (вх.310Л/3) залишив без руху та запропонував останньому усунути недоліки апеляційної скарги шляхом надання доказів сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн протягом десяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
06.03.2026 через підсистему «Електронний суд» від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги (вх.290Л/3), до якої долучено платіжну інструкцію №3578 на підтвердження сплати судового збору.
Відповідно до розпорядження Східного апеляційного господарського суду щодо повторного автоматизованого розподілу справи від 09.03.2026 у зв'язку зі звільненням у відставку головуючого судді Медуниці О.Є. сформовано новий склад колегії суддів для розгляду справи №913/266/20 (908/282/25) у складі головуючого судді Демідової П.В., суддів Мартюхіної Н.О. та Тарасової І.В.
12.03.2026 через підсистему «Електронний суд» від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги (вх.310Л/3), до якої долучено платіжну інструкцію №3579 на підтвердження сплати судового збору.
Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 16.03.2026 прийняв справу №913/266/20 (913/282/25) до свого провадження; поновив Фонду гарантування вкладів фізичних осіб строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Луганської області від 13.01.2026 у справі №913/266/20 (913/282/25); відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (вх.290Л/3) на ухвалу Господарського суду Луганської області від 13.01.2026; призначив розгляд апеляційної скарги на "07" квітня 2020 р., у приміщенні суду; встановив учасникам справи термін до 30.03.2026 (включно) подати відзив на апеляційну скаргу, заяви, клопотання та письмові пояснення з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження.
Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 18.03.2026 поновив Публічному акціонерному товариству "Український інноваційний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення ПАТ "Укрінбанк" з ринку строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Луганської області від 13.01.2026 у справі №913/266/20 (913/282/25); відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення ПАТ "Укрінбанк" з ринку (вх.310Л/3) на ухвалу Господарського суду Луганської області від 13.01.2026; призначив розгляд апеляційної скарги "07" квітня 2026 р. ,у приміщенні суду, об'єднавши апеляційні скарги (вх.290Л/3) та (вх.310Л/3) в одне апеляційне провадження для їх спільного розгляду; встановив учасникам справи термін до 30.03.2026 (включно) подати відзив на апеляційну скаргу, заяви, клопотання та письмові пояснення з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження.
30.03.2026 від представників позивача Кобаля О.В. та Богушко О.В. через підсистему «Електронний суд» надійшли клопотання про участь у всіх судових засіданнях у справі №913/266/20 (913/282/25) в режимі відеоконференції.
31.03.2026 від представника відповідача через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про участь у судовому засіданні призначеному на 07.04.2026 о 12 год. 15 хв. та всіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі EasyCon по справі 913/266/20 (913/282/25).
01.04.2026 та 02.04.2026 від представників скаржника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кузьміка Д.В. та Шевченка Ю.А. через підсистему «Електронний суд» надійшли заяви про участь у судовому засіданні у справі № 913/266/20 (913/282/25) яке призначено на 07.04.2026 року об 12-15, та у всіх подальших судових засіданнях у вказаному апеляційному провадженні, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, а саме за допомогою програми vkz.court.gov.ua.
02.04.2026 від представників Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення ПАТ "Укрінбанк" з ринку Коваль Л.Л. та Тіліпського Д.В. надійшли заява та клопотання про участь у судовому засіданні з розгляду справи №913/266/20(913/282/25), призначеному на 07.04.2026, та у наступних судових засіданнях в суді апеляційної інстанції у випадку їх призначення, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів.
Вказані заяви апеляційний суд задовольнив ухвалою від 07.04.2026.
У зв'язку з відпусткою судді Тарасової І.В., яка входить до складу колегії суддів, на підставі розпорядження Керівника апарату суду здійснено повторний автоматичний розподіл справи та, згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено наступний склад колегії суддів: Демідова П.В. - головуючий суддя, Крестьянінов О.О. - суддя, Мартюхіна Н.О. - суддя.
Представники Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в судове засідання з'явились, брали участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, підтримали подану апеляційну скаргу та наполягали на її задоволенні.
Представник Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення ПАТ "Укрінбанк" з ринку в судове засідання з'явилась, брала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, підтримала подану апеляційну скаргу та наполягала на її задоволенні.
Представники позивача в судове засідання з'явились, брали участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, заперечували проти задоволення апеляційних скарг та наполягали залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.
В ході судового засіданні представником позивача Кобаль О.В. та представником відповідача Пекар А.О. зроблено заяви про надання доказів в підтвердження понесених судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення.
Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч.1 ст.271 ГПК України).
Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.2). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.4).
Переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційних скарг та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційним господарським судом враховані обставини, встановлені судом першої інстанції про наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що за текстом мирової угоди, сторони дійшли згоди врегулювати спір по справі №913/266/20(913/282/25), шляхом підписання та виконання мирової угоди на наступних умовах: позивач визнає та відповідач підтверджує, що загальний та остаточний розмір його вимог та заборгованості відповідача за кредитними договорами становить суму в розмірі 283318425 грн 60 коп., яка складається: із заборгованості відповідача за кредитним договором про відкриття мультивалютної відновлювальної кредитної лінії №14/07 від 03.05.2007 в розмірі 225583389 грн 80 коп.; заборгованості відповідача за кредитним договором №01-12 про надання кредиту від 23.02.2012 в розмірі 57735035 грн 80 коп.
Сторони погодили, що 50% суми судового збору, сплаченого позивачем при поданні позовної заяви становить 423920 грн 00 коп., компенсується йому ПрАТ “Оболонь».
Також сторони погодили, що ПрАТ “Оболонь» здійснює сплату на користь кредитора заборгованості за кредитними договорами у визначених розмірах та компенсації судового збору протягом п?яти робочих днів з дня наступного за днем після закінчення строку на оскарження ухвали суду першої інстанції про затвердження мирової угоди, на його відповідний банківський рахунок.
Крім того, сторони погодили, що за належного виконання умов мирової угоди будь - які спори, що випливають з кредитних договорів, є повністю вичерпаними, та підтверджують відсутність одне до одного будь - яких заявлених або незаявлених матеріальних та нематеріальних претензій та/або вимог в тому числі у даній справі.
Сторони погодили, що дана мирова угода ні в процесі її укладення, ні в процесі виконання її умов не порушує права будь - яких третіх осіб, не повідомлених про даний спір.
Судом встановлено, що до прийняття рішення у справі сторонами подано спільну письмову заяву про затвердження мирової угоди, укладеної між позивачем та відповідачем, яка стосується виключно їх прав та обов'язків, відповідає фактичним обставинам та доказам по справі, а також не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, яка підписана уповноваженими представниками позивача та відповідачів.
Враховуючи, що укладена між сторонами мирова угода не суперечить вимогам чинного законодавства України, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, здійснена в інтересах обох сторін та не зачіпає інтереси інших осіб, суд першої інстанції постановив ухвалу, якою затвердив мирову угоду та закрив провадження у справі на підставі пункту 7 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, з мотивів викладених в ухвалі.
Надаючи кваліфікацію спірним правовідносинам, судова колегія виходить з наступного.
Статтею 192 ГПК України передбачено, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі (ч.4). Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє (ч.5).
Мирова угода у позовному провадженні - це письмова домовленість між сторонами спору про його вирішення, яка укладається в добровільному порядку з метою припинити спір, на погоджених сторонами умовах. Тобто, відмовившись від судового захисту, сторони ліквідують наявний правовий конфлікт самостійним (без державного примусу) врегулюванням розбіжностей на погоджених умовах. На відміну від звичайного договору, мирова угода у позовному провадженні укладається в процесі розгляду справи у господарському суді у формі та на умовах, передбачених процесуальним законодавством; підлягає затвердженню господарським судом; припиняє процесуально-правові відносини сторін; якщо мирова угода не виконується добровільно, вона виконується в порядку, встановленому для виконання судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/661/20).
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у межах цієї справи є звернення стягнення на предмети іпотеки та застави, про яке зазначено вище, шляхом продажу на електронному аукціоні у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України “Про виконавче провадження», в рахунок погашення заборгованості Приватного акціонерного товариства “Оболонь» перед Публічним акціонерним товариством “Українська інноваційна компанія» за Кредитним договором про відкриття мультивалютної відновлювальної кредитної лінії №14/07 від 03.05.2007 року у загальному розмірі 225 583 389,80 грн. та за Кредитним договором №01-12 від 23.02.2012 року у загальному розмірі 57735035,80 грн.
22.12.2025 між Публічним акціонерним товариством «Українська інноваційна компанія» та Приватним акціонерним товариством «Оболонь» укладено Мирову угоду у справі №913/266/20 (913/282/25), відповідно до умов якої позивач визнає та відповідач підтверджує, що загальний та остаточний розмір його вимог та заборгованості відповідача за кредитними договорами становить суму в розмірі 283 318 425,60грн, яка складається: заборгованості відповідача за кредитним договором про відкриття мультивалютної відновлювальної кредитної лінії №14/07 від 03.05.2007 в розмірі 225 583 389,80грн. Окремі складової цієї суми, наведені у п.1.6. цієї Мирової угоди (п.2.2.1); заборгованість відповідача за кредитним договором №01-12 про надання кредиту від 23.02.2012 року в розмірі 57 735 035,80грн. Окремі складової цієї суми, наведені у п.1.6. цієї Мирової угоди (п.2.2.2).
Сплата ПрАТ «Оболонь» суми грошових коштів в розмірі 423 920,00 гривень здійснюється у спосіб та строки, визначені у п.2.4 -2.12 цієї Мирової угоди шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок кредитора, вказаний у розділі ІV цієї Мирової угоди (п.2.3).
ПрАТ «Оболонь» сплачує на користь кредитора заборгованість за кредитним договором №1 та кредитним договором №2 в розмірах, визначених в пункті 2.2 та компенсацію судового збору в розмірі, передбаченому в пункті 2.3, протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня наступного за днем після закінчення строку на оскарження ухвали суду першої інстанції про затвердження Мирової угоди, на його банківський рахунок що зазначений в розділі ІV цієї Мирової угоди (п.2.4).
За змістом п.2.13 Мирової угоди сторони погодили, що сплата відповідачем на банківський рахунок кредитора, зазначений у розділі IV цієї Мирової угоди, за кредитним договором про відкриття мультивалютної відновлювальної кредитної лінії №14/07 від 03.05.2007 року суми грошових коштів в розмірі 225 583 389,80 грн та за Кредитним договором №01-12 про надання кредиту від 23.02.2012 року - 57 735 035,80 грн, є повним та належним виконанням ним своїх зобов'язань за цими кредитними договорами, наслідком чого, відповідно, є їх припинення, в зв'язку з фактичним виконанням.
Зазначена Мирова угода підписана представниками сторін, які за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є керівниками, та скріплена печатками сторін.
Також, в матеріалах справи наявна згода арбітражного керуючого Лецкана В.Л., який є розпорядником майна Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія» на укладення (підписання) Мирової угоди у справі №913/266/20 (913/282/25).
З метою затвердження укладеної між сторонами мирової угоди сторони звернулися зі спільною заявою до суду.
Виходячи із зазначеного, сторонами дотримано порядок звернення до суду задля затвердження мирової угоди. Вказана мирова угода стосується прав та обов'язків сторін, та передбачає перерахування відповідачем суми заборгованості, заявленої в позові в повному обсязі на користь позивача, при цьому мирова угода підписана представниками сторін в особі керівників, за наявності згоди розпорядника майна, що свідчить про відсутність обмежень на її укладення.
Скаржники в поданих апеляційних скаргах, посилаючись на правову позицію Великої палати Верховного суду, викладену в постанові від 10.12.2019 у справі №925/698/16 та ухвалу від 19.07.2023 у справі №909/578/17, наголошують, що вказана Мирова угода порушує їх права та інтереси, оскільки, в умовах її затвердження, відповідні кошти будуть сплачені на користь неуповноваженої особи, яка не є правонаступником ПАТ «Український інноваційний банк», так як ПАТ «Українська інноваційна компанія» не набуло прав ПАТ «Український інноваційний банк», а законним органом управління вказаної юридичної особи є Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та призначена ним Уповноважена особа.
В свою чергу сторони у справі заперечують проти вказаних доводів наголошуючи, що ПАТ «Укрінбанк» та ПАТ «Українська інноваційна компанія» є однією й тією ж юридичною особою, з одним й тим самим ідентифікаційним кодом 05839888 і єдиним обсягом прав та обов'язків, посилаючись на постанови Верховного суду від 16.10.2024 у справі №913/266/20, від 07.08.2025 у справі №913/266/20 (913/111/21), від 13.11.2024 року у справі № 913/266/20 (826/15260/17), від 19.04.2019 року у справі № 826/11199/16, від 28 січня 2025 року у справі № 921/534/23, від 26 лютого 2025 року у справі № 908/401/18, від 20 березня 2025 року у справі № 909/578/17.
Зі змісту зазначених учасниками справи постанов вбачається, що питання статусу ПАТ «Українська інноваційна компанія» неодноразово поставало перед судами.
Передумовами спірних відносин стали наступні обставини. Постановою Національного банку України №934 від 24.12.2015 Банк віднесено до категорії неплатоспроможних, згідно з рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) від 24.12.2015 №239 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації.
На підставі рішення Фонду Національний банк України 22.03.2016 ухвалив постанову №180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Укрінбанк". Того ж дня Фонд прийняв рішення №385 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації Банка, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора Банка.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2016 у справі №826/1162/16, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 та Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016, визнано незаконною та скасовано постанову Правління НБУ №934 від 24.12.2015 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" до категорії неплатоспроможних", визнано незаконним та скасовано рішення виконавчої дирекції Фонду №239 від 24.12.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
Постановою Верховного Суду України від 24.10.2017 у справі №21-3926а16 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2016 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 і Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016 скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними, скасування рішень та зобов'язання вчинити дії відмовлено.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2017 у справі №826/14033/17, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018 та постановою Верховного Суду від 09.08.2019, задоволено позов Компанії до Національного банку України та Фонду про визнання протиправними та скасування постанови Правління НБУ №934 від 24.12.2015 та рішення виконавчої дирекції Фонду №239 від 24.12.2015.
Рішенням загальних зборів акціонерів Банка від 13.07.2016 назву ПАТ "Укрінбанк" змінено на ПАТ "Укрінком", про що внесено відомості до державного реєстру. Зазначеним рішенням змінено також види діяльності товариства, зокрема, виключено такий вид діяльності як діяльність комерційних банків, код КВЕД 64.19, інші види грошового посередництва та визначено основним видом діяльності 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, код 64.99 надання інших фінансових послуг.
Рішенням позачергових загальних зборів акціонерів Банка, оформленим протоколом №6 від 28.03.2017, змінено найменування товариства як юридичної особи з ПАТ "Укрінком" на ПАТ "Українська інноваційна компанія", затверджено статут в новій редакції.
Відповідно до пункту 1.1 статуту ПАТ "Українська інноваційна компанія", затвердженого рішенням позачергових загальних зборів акціонерів Банка, оформленим протоколом №6 від 28.03.2017, Компанія продовжує свою діяльність на підставі зазначеного статуту шляхом зміни найменування з ПАТ "Укрінбанк" на ПАТ "Українська інноваційна компанія", яке є набувачем всіх прав та обов'язків ПАТ "Український інноваційний банк".
Отже в умовах які склалися, суди неодноразово вирішували питання щодо статусу та правонаступництва ПАТ "Українська інноваційна компанія" та статусу Фонду гарантування вкладів по відношенню до ПАТ "Український інноваційний банк".
Так, у постанові Великої палати Верховного суду від 10.12.2019 у справі №925/698/16 Cуд дійшов висновку, що перехід прав та обов'язків від ПАТ «Український інноваційний банк» до ПАТ «УКРІНКОМ» та наступних осіб, які заявляли про своє отримання прав та обов'язків цього банку, не міг відбуватись лише на підставі виключення кредитною установою із своєї назви слова «банк» та виключення з видів своє діяльності «банківської діяльності» без дотримання вимог банківського законодавства та скасування судом або визнання неправомірним (незаконним) рішення Фонду про запровадження тимчасової адміністрації чи початок процедури ліквідації банку не означає автоматичного припинення управління банком Фондом. Одночасно за висновками Верховного суду здійснення ліквідації банком Фонду має здійснюватися на підставі відповідного рішення НБУ.
Зі змісту ухвали Верховного суду від 19.07.2023 у справі №909/578/17 вбачається, що Великою палатою повернуто справу №909/578/17 Верховному Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду для розгляду, виснувавши про необґрунтованість виключної правової проблеми щодо необхідності формування висновку про те, чи є ПАТ «Український інноваційний банк» та ПАТ «Українська інноваційна компанія» однією юридичною особою та, відповідно, який саме орган / суб'єкт наділений повноваженнями на управління такою юридичною особою в контексті внесення змін до частини п'ятої статті 44 Закону № 4452-VI, а також зазначивши, що необхідність відступу від висновків Великої Палати Верховного Суду, яку обґрунтовує Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, не пов'язана з відсутністю, суперечливістю, неповнотою, невизначеністю (неясністю, нечіткістю) та неефективністю правового регулювання охоронюваних прав, свобод та інтересів, а зводиться до незгоди з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 10.12.2019 у справі № 925/698/16.
Разом з тим, в межах даної справи ухвалено постанову від 20.03.2025, в якій Верховний суд звертаючись до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 16.10.2024 у справі №913/266/20, дійшов висновку, що ПАТ "Укрінбанк" та ПАТ "Українська інноваційна компанія" є однією й тією ж юридичною особою з одним й тим самим ідентифікаційним кодом 05839888.
Подібних висновків Верховний суд дійшов у постановах від 07.08.2025 у справі №913/266/20 (913/111/21), від 13.11.2024 року у справі № 913/266/20 (826/15260/17), від 19.04.2019 року у справі № 826/11199/16, від 28 січня 2025 року у справі № 921/534/23, від 26 лютого 2025 року у справі № 908/401/18.
У постанові від 16.10.2024 у справі №913/266/20, якою залишено без змін ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2022 про відкриття провадження у справі про банкрутство Верховний Суд дійшов, зокрема, до наступних висновків:
- статус банка набувається з моменту прийняття НБУ рішення про видачу банківської ліцензії з одночасним внесенням регулятором запису до Державного реєстру банків, тоді як втрата юридичною особою такого статусу відбувається у результаті завершення реорганізації банка або його ліквідації за спеціальною процедурою, здійснюваною (за винятком процедури добровільної ліквідації) державною спеціалізованою установою - Фондом у визначеному банківським законодавством порядку, кінцевим наслідком чого [реорганізації чи ліквідації] є здійснення НБУ запису в Державному реєстрі банків про припинення банка. При цьому відкликання банківської ліцензії не є самостійною підставою для втрати юридичною особою статусу банка;
- Фонд є установою, що виконує спеціальні функції, зокрема, щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку та їх ліквідації. У визначених законом випадках Фонд може делегувати рішенням виконавчої дирекції Фонду частину або всі свої повноваження як тимчасового адміністратора або ліквідатора уповноваженій особі (уповноваженим особам) Фонду (згідно з частиною 1 статті 1, частиною 1 статті 3, частиною 1 статті 35 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб");
- Фонд у день отримання рішення НБУ про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банка та не пізніше наступного робочого дня розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", крім випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банка (згідно з частиною 5 статті 77 Закону "Про банки і банківську діяльність", частиною 4 статті 44 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб");
- з дня початку процедури ліквідації банка, зокрема, припиняються всі повноваження органів управління банка та органів контролю, а у випадку, якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банка тимчасова адміністрація банка припиняється (згідно із пунктом 1 частини 2 статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"). Повноваження Фонду під час здійснення ліквідації банка врегульовані статтею 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";
- відсутність належного законодавчого регулювання (порядку "відновлення" банківської ліцензії у випадку скасування судовим рішенням відповідних рішень НБУ та Фонду, спрямованих на здійснення процедури виведення банка з ринку) та невжиття державним органом (НБУ) відповідних заходів призвело до правової невизначеності як щодо статусу ПАТ "Український інноваційний банк" (нова назва - ПАТ "Українська інноваційна компанія"), так і щодо визначення органу / суб'єкта, наділеного повноваженнями на управління такою юридичною особою;
- зміни до статуту товариства не є реорганізацією в розумінні банківського законодавства і не впливають на обсяг прав та обов'язків цієї юридичної особи, які виникли раніше у зв'язку зі здійсненням нею банківської діяльності в межах своєї спеціальної правосуб'єктності як банківської установи, оскільки внаслідок цього не створився новий учасник правовідносин, отже, ПАТ "Укрінбанк" та ПАТ "Українська інноваційна компанія" є однією й тією ж юридичною особою, з одним й тим самим ідентифікаційним кодом 05839888 і єдиним обсягом прав та обов'язків;
- зміна найменування банка без попереднього погодження НБУ чи зміна організаційно-правової форми без здійснення процедури реорганізації банка в установленому банківським законодавством порядку не допускаються, тому відповідні зміни до статуту самі по собі не могли бути підставою для втрати зазначеним товариством статусу банка;
- внаслідок бездіяльності центрального органу державного управління (НБУ), а також через незапровадження органом законодавчої влади нормативного регулювання порядку "відновлення" банківської ліцензії у випадку скасування судовими рішеннями відповідних рішень НБУ та Фонду, спрямованих на здійснення процедури ліквідації банка, чи порядку подальшого виведення неплатоспроможного банка з ринку за цих умов, Боржника варто вважати таким, що був позбавлений можливості зберігати правовий статус банка;
- з урахуванням положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року здійснення судової процедури банкрутства ПАТ "Українська інноваційна компанія" у визначеному законодавством про банкрутство порядку є формою реалізації Компанією та усіма її кредиторами права кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Такий порядок дій стабілізує правову ситуацію навколо зазначеного товариства і забезпечить захист прав та інтересів усіх учасників спірних правовідносин.
В контексті наведеного Верховний суд дійшов висновку про доцільність ліквідації ПАТ «Українська інноваційна компанія» на підставі положень КУзПБ як єдиний можливий спосіб захисту прав не лише акціонерів цього товариства, його кредиторів та працівників, а й прав самого Боржника, зокрема, перед дебіторами.
Колегія суддів також враховує, що після відкриття провадження у справі про банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, норми Кодексу України з процедур банкрутства щодо боржника мають пріоритет у застосуванні у порівнянні з іншими нормами чинного законодавства та Кодекс не передбачає можливості запровадження щодо боржника будь-яких інших процедур, окрім визначених законодавством про банкрутство.
Виходячи із зазначеного, наявні підстави вважати, що ПАТ "Укрінбанк" та ПАТ "Українська інноваційна компанія" є однією й тією ж юридичною особою, з одним й тим самим ідентифікаційним кодом 05839888, та зміни до статуту товариства не є реорганізацією в розумінні банківського законодавства і не впливають на обсяг прав та обов'язків цієї юридичної особи щодо зобов'язань, які виникли до внесення відповідних змін до статуту зазначеної юридичної особи, тобто такі зміни не спростовують наявність зобов'язань, які виникли за відповідними договорами.
Доводи скаржника щодо того, що висновки Касаційного господарського суду у складі колегії розгляду справ про банкрутство від 16.10.2024 у справі №913/266/20 суперечать та не мають пріоритет над висновкам Великої палати Верховного суду від 10.12.2019 у справі №925/698/16, Об'єднаної палати Верховного суду у складі суддів КГС від 03.08.2018 у справі 910/8117/17, Палати з розгляду справ про банкрутство КГС від 18.11.2021 у справі 910/4475/19 колегія суддів вважає безпідставними, оскільки у зазначених постановах не вирішувалось питання щодо застосування норм КУзПБ щодо позивача.
До того ж, Верховний Суд у постанові від 16.10.2024 у справі №913/266/20 прийняв до уваги висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №925/698/16, щодо повноважень Фонду на управління банком попри скасування у судовому порядку як рішення Фонду про початок процедури ліквідації, так і рішення про запровадження тимчасової адміністрації), однак встановив, що здійснення Фондом ліквідації ПАТ "Український інноваційний банк" (наразі - ПАТ "Українська інноваційна компанія") виявилося неможливим, позаяк єдиною встановленою законом підставою для початку такої процедури є відповідне рішення Правління НБУ про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Щодо посилань скаржників на те, що не всі рішення ФГВФО щодо продовження ліквідації ПАТ «Український інноваційний банк» скасовані, а також на наявність в Державному реєстрі банків відомостей про процедуру ліквідації ПАТ «Український інноваційний банк», яка фактично не завершена, колегія суддів зазначає наступне:
Так, в поданій апеляційні скарзі Уповноважена особа Фонду зазначає, що строки ліквідації банку продовжені рішеннями Виконавчої дирекції ФГВФО: від 15.02.2018 № 536, від 21.03.2019 № 622, від 17.03.2020 № 616, від 10.08.2020 №1485. Рішення ВД ФГВФО від 10.08.2020 № 1485 наразі є чинним. Рішення ВД ФГВФО про продовження строку ліквідації від 17.03.2020 №616 було чинним на час порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ «Українська інноваційна компанія» 15.05.2020, втратило чинність 10.08.2020 на підставі наступного рішення ФГВФО від 10.08.2020 №1485.
Разом з тим, колегія суддів зауважує, що, в умовах встановлення факту скасування у судовому порядку постанов Правління НБУ та рішень виконавчої дирекції Фонду (постанова НБУ від 24.12.2015 № 934 про віднесення до категорії неплатоспроможних; рішення Фонду від 24.12.2015 № 239 про запровадження тимчасової адміністрації; постанова НБУ від 22.03.2016 № 180 про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію; рішення Фонду від 22.03.2016 № 385 про початок процедури ліквідації), були відсутні будь-які підстави для продовження строків ліквідації в умовах відсутності чинного рішення про початок процедури такої ліквідації.
При цьому, відповідне рішення Виконавчої дирекції ФГВФО «Про продовження процедури виведення ПАТ «Укрінбанк» з ринку і призначення уповноваженої особи» від №1485 прийнято Фондом 10.08.2020, тобто вже після відкриття провадження у справі про банкрутство (15.05.2020 року) та за відсутності нового рішення Правління НБУ (згідно із встановленими законом повноваженнями) про віднесення банку до категорії неплатоспроможних або про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, що надало б Фонду законні підстави для початку здійснення процедури виведення банку з ринку.
Колегія суддів відхиляє посилання скаржників на наявність в Державному реєстрі банків відомостей про процедуру ліквідації ПАТ «Український інноваційний банк» яка фактично не завершена, оскільки з відповіді Національного Банку України №б/н від 02.08.2024 вбачається, що інформація про перебування ПАТ «Укрібанк» на стадії ліквідації у Державному реєстрі банків внесена на підставі постанови Правління НБУ від 22.03.2016 № 180 про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію та рішення Фонду від 22.03.2016 № 385 про початок процедури ліквідації, які скасовані в судовому порядку в межах справи №826/5325/16, до того ж ця інформація підтверджується даними с сайту НБУ України.
Вказане свідчить про безпідставність доводів скаржника в цій частині.
Колегія суддів зауважує, що в умовах встановлення факту, що ПАТ "Укрінбанк" та ПАТ "Українська інноваційна компанія" є однією й тією ж юридичною особою, з одним й тим самим ідентифікаційним кодом 05839888, а також в умовах процесуального підтвердження правомірності відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ "Українська інноваційна компанія" та правомірності його вимог до боржників ПАТ "Укрінбанк", спростовуються посилання скаржників щодо недостовірності та незаконності відомостей щодо керівника та назви юридичної особи щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство.
Посилання на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 31.12.2025 у справі №915/715/16 (925/698/16), яка була постановлена в межах розгляду клопотання ПАТ "Українська інноваційна компанія" про вступ в справу в якості третьої особи, та в якій зазначено зокрема: відмовити у задоволенні клопотання ПАТ "Українська інноваційна компанія" 19.03.2025 (вх. № 4258/25 від 19.03.2025) про зміну сторони у зв'язку із перейменуванням; скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій проведену на підставі рішення позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» від 13.07.2016, зафіксованого в протоколі № 1 від 13.07.2016, реєстраційну дію щодо юридичної особи з кодом 05839888 № 10741050132038947 від 13.07.2016 «Зміна видів економічної діяльності юридичної особи. Зміна місцезнаходження юридичної особи (у разі зазначення його в установчих документах). Зміна найменування юридичної особи (повного та/або скороченого). Зміна повного найменування. Зміна скороченого найменування. Зміни видів діяльності»; скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій проведену на підставі рішення позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» від 22.11.2016, зафіксованого в протоколі № 3 від 22.11.2016, реєстраційну дію щодо юридичної особи з кодом 05839888 № 10741050142038947 від 24.11.2016 «Зміна місцезнаходження юридичної особи (у разі зазначення його в установчих документах). Зміна найменування юридичної особи (повного та/або скороченого). Зміна повного найменування. Зміна скороченого найменування»; скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій проведену на підставі рішення позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «УКРІНКОМ» від 28.03.2017, зафіксованого в протоколі № 6 від 28.03.2017, реєстраційну дію щодо юридичної особи з кодом 05839888 № 13831050145004456 від 29.03.2017 «Зміна найменування юридичної особи (повного та/або скороченого). Зміна повного найменування. Зміна скороченого найменування»; зобов'язати державного реєстратора Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради вилучити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій записи щодо юридичної особи з кодом 05839888 № 10741050132038947 від 13.07.2016, № 10741050142038947 від 24.11.2016 та № 13831050145004456 від 29.03.2017, відхиляються судовою колегією, оскільки за даними Єдиного державного реєстру судових рішень, за поясненнями всіх учасників справи вказана ухвала станом на теперішній час оскаржується в апеляційному порядку та за інформацією ЄДР відсутні будь-які зміни щодо виконання зазначеної ухвали.
В той же час, головним є те, що в умовах підтвердження законності запровадження процедури банкрутства ПАТ "Українська інноваційна компанія", судова колегія не вбачає підстав для перешкоджання в здійсненні дій щодо стягнення заборгованості на цілі, передбачені процедурами банкрутства, незалежно від того, яку наразі назву має боржник та які проміжні реєстраційні дії були скасовані ухвалою Господарського суду Миколаївської області. До того ж, скасування судом реєстраційних дій відносно позивача не тягне за собою виникнення прав у уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів по виведенню банку з ринку, як і не припиняє саму процедуру банкрутства позивача, в умовах наявності процесуальних рішень суду, які наразі не скасовані.
Колегія суддів також враховує, що відповідно до ч.1 ст.3 та п.8 ч.2 ст. 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, у випадках, встановлених цим Законом.
Згідно з ч.1 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку (п.1 ч.2 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
Враховуючи попередні висновки щодо: протиправності рішень НБУ та Фонду, пов'язаних з виведенням Банку з ринку та запровадження ліквідаційних процедур; правомірності запровадженої процедури банкрутства ПАТ “Українська інноваційна компанія»; висновки Верховного суду щодо правомірності стягнення в межах справи про банкрутство Компанії заборгованості з боржників, боргові зобов'язання яких виникли на підставі угод, укладених ПАТ “Український інноваційний банк», судова колегія наголошує про відсутність підстав вважати, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є належним органом управління юридичною особою ПАТ “Український інноваційний банк», назву якої змінено на ПАТ “Українська інноваційна компанія», та мирова угода у даній справі не впливає на його права та обов'язки, як установи, як вважає скаржник, що здійснює виведення ПАТ “Український інноваційний банк» з ринку фінансових послуг відповідно до Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з урахуванням Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності» №590-ІХ від 13.05.2020.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Враховуючи, що мировою угодою, питання про права, інтереси та (або) обов'язки Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення ПАТ "Укрінбанк" з ринку не вирішувалося, апеляційний господарський суд дійшов висновку про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою (вх.310Л/3) на підставі п.3 ч.1 ст.264 ГПК, оскільки правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі не існує, у зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.
Разом з тим, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є кредитором у справі про банкрутство боржника на суму 1 637 946 419 грн 75 коп., в тому числі: вимоги забезпечені заставою майна боржника - 903 768 173 грн 56 коп.; вимоги першої черги (судовий збір) - 4204 грн 00 коп.; вимоги четвертої черги (основний борг) - 734 174 042 грн 19 коп., згідно ухвали суду від 12.06.2025, у зв'язку з чим хоча він не є стороною у спорі, як сторона у справі про банкрутство Фонд є особою на права та інтереси якої впливає укладення мирової угоди у справі, оскільки саме від можливості виконання боржником своїх зобов'язань та наявності в нього коштів безпосередньо залежить погашення заявлених у справі про банкрутство кредиторських вимог.
Водночас, в даному випадку колегія суддів не вбачає порушення його прав, враховуючи, що укладена мирова угода передбачає сплату контрагентом повної суми заборгованості, яка заявлена у позові, посилання скаржника на те, що укладення мирової угоди на суму 283 318 425,60грн, в умовах пред'явлення до ПрАТ «Оболонь» вимоги про сплату боргу в розмірі 219 537 004,37грн, 10 945 802,07грн та 15 305 661,81 дол. США, свідчить про фактичну відмову боржником від своїх майнових вимог та є діяльністю на шкоду кредиторам, є безпідставним з огляду на те, що суд розглядає справу лише в межах заявлених вимог, та відповідно в умовах звернення до суду з відповідною сумою стягнення, укладення мирової угоди на більшу суму виходить за межі позовних вимог. До того ж, скаржником не надано будь-яких первинних документів в підтвердження факту наявності заборгованості в більшому розмірі ніж заявлено позивачем у позові. Долучені копії вимог №197 від 06.09.2024, №169/16 від 13.09.2024 та №174/16 від 13.09.2024 не є первинними документами та не свідчать про достовірність зазначених в них розрахунків. В ході судового засідання колегія, з'ясовуючи в чому саме полягають розбіжності та яка заборгованість не врахована у мирової угоді, поставив таке питання представнику Фонду, проте останній обмежився лише посиланням на листи позивача від 13.09.2024. Але в матеріалах справи є вимога про виконання зобов'язань від 06.09.2024 № 197/24, яка висунута Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення ПАТ "Укрінбанк" з ринку із розрахунком заборгованості, яка стягується в межах цієї справи. Отже, у скаржників була можливість надати суд котррозрахунок заборгованості з метою доведення фактів на яких останні наполягають , а не обмежуватися загальним висловлюваннями.
В ході дослідження позивної заяви, мирової угоди та заслуховування позицій сторін, колегією встановлено, що в межах позивного провадження стягувалася основна заборгованість за кредитним договорами, проценти за користування кредитним коштами, 3 % річних та інфляційних витрат в межах строків, встановлених ч.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Стягнення пені не ініціювалося позивачем з урахуванням ч.ч.15,18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Зазначене підтверджується розрахунком, який містіться в мирової угоді.
У відповідності до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. І хоча скаржники не є сторонами у справі, обов'язок доведення порушення їх прав презюмує доведення обставин, на які вони посилаються.
Стосовно доводів щодо нікчемності мирової угоди за територіальним принципом, згідно з положеннями ч.2 ст.13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», оскільки місцезнаходженням ПАТ «Українська інноваційна компанія» є тимчасово окупована територія, судова колегія зазначає наступне.
За даними ЄДР місцезнаходженням позивача - Публічного акціонерне товариство “Українська інноваційна компанія» є 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна 3-А; 26.05.2020 внесено запис про порушення провадження у справі про банкрутство, на підставі ухвали Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 у справі №913/266/20.
24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв. 24.02.2022, який у подальшому неодноразово було продовжено і який станом на теперішній час продовжує діяти.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 “Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року», затверджено Перелік територій, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), до якого включено, зокрема, Сєвєродонецьку міську територіальну громаду, на території якої зареєстрований позивач.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 “Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, оновлено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, та передбачено, що територія Сєвєродонецьку міську територіальну громаду була територією активних бойових з 24.02.2022 по 25.06.2022, та є тимчасово окупованою з 25.06.2022.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за № 380/43786, затверджений оновлений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. У вказаному Переліку Сєвєродонецька міська територіальна громада також визначена як територія активних бойових з 24.02.2022 по 25.06.2022, та тимчасово окупована територія з 25.06.2022.
Відповідно до ст.13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» положення цієї статті застосовуються до тимчасово окупованої території, передбаченої пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, надр під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряного простору над цими територіями. В умовах воєнного стану рішенням Кабінету Міністрів України положення цієї статті можуть бути поширені на тимчасово окуповані території, передбачені пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, надра під територіями, зазначеними у пункті 3 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряний простір над цими територіями. Здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України. Правочин, стороною якого є суб'єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним.
За змістом ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
Як вбачається з матеріалів справи та змісту мирової угоди, а також підтверджується позивачем, його фактична адреса місто Київ, рахунки позивача обслуговуються у Банку, який здійснює свою діяльність на території України, вільної від окупації, доказів протилежного матеріали справи не містять та скаржниками не наводяться.
До того ж, 15.05.2020 в межах справи №913/266/20 відкрито провадження у справі про банкрутство позивача, колегія суддів враховує, що з моменту відкриття провадження змінюється правовий режим управління майном боржника, запроваджуються обмеження щодо задоволення вимог кредиторів, встановлюється спеціальний порядок пред'явлення та розгляду вимог, формується реєстр кредиторів і починає діяти судовий контроль за подальшими процедурами. Тобто, відкриття провадження у справі про банкрутство є юридичним механізмом переходу від звичайного режиму господарської чи цивільної діяльності боржника до спеціального судового режиму врегулювання його неплатоспроможності.
У зв'язку з чим укладення мирової угоди в контексті перебування сторони-позивача в спеціальному правовому статусі, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства, в даному випадку в процедурі розпорядження майном, не можна вважати звичайним правочином здійсненим в звичайному режимі господарської діяльності суб'єктом місцезнаходження якого є тимчасово окупована територія. Укладення мирової угоди, спрямоване виключно на погашення боргів під контролем арбітражного керуючого та суду, одночасно нікчемність такого правочину суперечитиме меті та порядку відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів.
З огляду на зазначене, відсутні підстави вважати укладену між сторонами Мирову угоду нікчемною.
Враховуючи зазначене, доводи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо порушення його прав та інтересів, як особи, яка не брала участь у справі, не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції належним чином досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Луганської області від 13.01.2026 про затвердження мирової угоди у справі №913/266/20 (913/282/25) підлягає залишенню без змін.
Позивач у поданих запереченнях та відзиві просив визнати дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ПАТ «Український інноваційний банк» в особі уповноваженої особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо подання завідомо безпідставних апеляційних скарг зловживанням процесуальними правами.
Обґрунтовуючи вказане клопотання позивач зазначив, що дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ПАТ «Український інноваційний банк» в особі уповноваженої особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб спрямовані на штучне затягування розгляду справи та втручання в інтереси осіб, чиї права жодним чином не порушені оскаржуваною ухвалою. Крім того, дії Фонду є недобросовісними оскільки ним було подано апеляційну скаргу, приховуючи свій справжній статус кредитора у справі про банкрутство № 913/266/20 а також всупереч усталеній судовій практиці, якою вже неодноразово було вирішено правове питання, про яке пише Фонд. До того ж дії Уповноваженої особи також є недобросовісними, оскільки ним було подано апеляційну скаргу без жодного права на її подачу із використанням правових фікцій та від імені особи, якої не існує, а також всупереч усталеній судовій практиці.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Колегія суддів звертає увагу, що правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.
З матеріалів справи вбачається, що в межах даної справи спір виник між Публічним акціонерним товариством "Українська інноваційна компанія" та Приватним акціонерним товариством “Оболонь», під час розгляду справи в суді першої інстанції Публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення ПАТ "Укрінбанк" з ринку звернулось до суду із заявою про вступ у справу як третьої особи.
В подальшому Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення ПАТ "Укрінбанк" з ринку звернулись до апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, як особи які не брали участь у справі, але вважають, що суд вирішив питання про їх права, інтереси та (або) обов'язки.
Судова колегія враховує, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується, і ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Звернення учасників з відповідними заявами, клопотаннями та скаргами є практичною реалізацією принципу диспозитивності господарського судочинства, адже саме учаснику справи належить право розпоряджається своїми правами щодо предмета спорту на власний розсуд. У зв'язку з чим факт звернення до суду із апеляційною скаргою на судове рішення та наведення стороною власного бачення правової ситуації, не є свідченням недобросовісності чи наміру затягнути розгляд справи та не може автоматично прирівнюватися до зловживання правами.
Колегія суддів наголошує, що у даному випадку суд позбавлений права надавати оцінку діям учасника провадження у справі, яка мала місце поза межами конкретного судового провадження, яке перебуває у нього на розгляді, у зв'язку з чим посилання позивача звернення Фонду до суду в інших справах з одного й того ж правового питання всупереч усталеній судовій практиці не може вважатись зловживанням правом в контексті розгляду даної справи.
З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для визнання дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ПАТ «Український інноваційний банк» в особі уповноваженої особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо подання апеляційних скарг зловживанням правом.
Враховуючи, що апеляційна скарга Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишається без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання залишається за скаржником.
Також, колегія суддів зауважує, що відповідно до положень п.5 ч.1 ст.7 Закону України “Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях, у зв'язку з чим Публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення ПАТ "Укрінбанк" з ринку не позбавлене права на звернення до суду із відповідним клопотанням.
Керуючись ст.ст. 129, 264, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
1.Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення ПАТ "Укрінбанк" з ринку (вх.310Л/3) на ухвалу Господарського суду Луганської області від 13.01.2026 про затвердження мирової угоди у справі №913/266/20 (913/282/25).
2.Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (вх.290Л/3) на ухвалу Господарського суду Луганської області від 13.01.2026 про затвердження мирової угоди у справі №913/266/20 (913/282/25) - залишити без задоволення.
3.Ухвалу Господарського суду Луганської області від 13.01.2026 про затвердження мирової угоди у справі №913/266/20 (913/282/25) - залишити без змін.
4.Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 09.04.2026.
Головуючий суддя П.В. Демідова
Суддя О.О. Крестьянінов
Суддя Н.О. Мартюхіна