ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"06" квітня 2026 р. Справа № 902/1280/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючий суддя Хабарова М.В.
суддя Мамченко Ю.А.
суддя Мельник О.В.
секретар судового засідання Приступлюк Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду Вінницької області від 09.02.2026 у справі №902/1280/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця"
до Військової частини НОМЕР_1
про стягнення 1 078 350,07 грн
за участю представників:
від позивача - Топольницький А.Й.
від відповідача - Лобачов Г.І.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 09.02.2026 позов задоволено. Стягнуто з Військової частини № НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" 1078350,07 грн заборгованості за спожиту електричну енергію та 12940,20грн витрат зі сплати судового збору.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Військова частина № НОМЕР_1 звернулась з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.03.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду Вінницької області від 09.02.2026 та призначено її до розгляду на 06.04.2026.
У судове засідання 06.04.2026 з'явились представники позивача та відповідача, які надали пояснення щодо обставин справи.
Апеляційним судом встановлено, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 23.10.2025 на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду передав справу № 927/994/23 для відступу від висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 27.05.2025 у справі №910/17647/18 та від 15.04.2025 у справі № 910/1418/23.
Передаючи справу № 927/994/23 на розгляд Об'єднаної палати, Верховний Суд в ухвалі від 23.10.2025 зазначив, зокрема, таке:
- предметом судового розгляду у цій справі є стягнення з покупця за договором поставки вартості придбаного ним, але не оплаченого товару, а також штрафних санкцій та інфляційних втрат, нарахованих на суму заборгованості; спірне питання, передане на розгляд касаційного суду, полягає у тому, чи правомірним є стягнення заявлених у позові грошових коштів з відповідача - СТОВ "Батьківщина" на користь позивача - ПрАТ "Украгро НПК", при тому, що: (І) кінцевим бенефіціарним власником товариства позивача є особа, на яку накладені персональні економічні санкції, - ОСОБА_1 , крім того його дружина є громадянкою рф; (ІІ) договір є недійсним, оскільки був укладений під впливом тяжкої обставини та з перевищенням директором СТОВ "Батьківщина" своїх повноважень, а також нікчемним, оскільки порушує публічний порядок і законодавство про захист економічної конкуренції; (ІІІ) відсутнє порушене право кредитора і невиконане зобов'язання боржника, оскільки судом у межах справи № 927/730/25 вжито заходи забезпечення позову, якими, зокрема, заборонено позивачу та відповідачу виконувати умови договору;
- Указом Президента України від 24 червня 2021 року № 266/2021 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 червня 2021 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до якого застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до Фірташа Д.В строком на 3 роки; Указом Президента України від 24.06.2024 № 376/2024 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 24.06.2024 "Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до якого застосовано (скасовано або змінено) персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до Фірташа Д.В. строком на 10 років;
- відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 187 "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією російської федерації" (далі - Постанова № 187) до прийняття та набрання чинності Законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов'язаних з державою-агресором, установлено мораторій (заборону) на: 1) виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов'язань, кредиторами (стягувачами) за якими є російська федерація або такі особи (особи, пов'язані з державою-агресором): (І) громадяни російської федерації, крім тих, що проживають на території України на законних підставах; (ІІ) юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства російської федерації; (ІІІ) юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є російська федерація, громадянин російської федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства російської федерації; (IV) юридичні особи, утворені відповідно до законодавства іноземної держави, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, яких є російська федерація, громадянин російської федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства російської федерації, - у випадку виконання зобов'язань перед ними за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті;
- якщо застосовувати правову позицію, викладену постановах від 27.05.2025 у справі №910/17647/18 та від 15.04.2025 у справі № 910/1418/23, то у разі з'ясування, що позивач підпадає під визначення осіб, зазначених у п.1 Постанови № 187 як такі, що "пов'язані з державою-агресором", це є підставою для відмови в позові; а за змістом правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 20.11.2024 у справі № 927/994/23, у разі з'ясування, що позивач підпадає під визначення осіб, зазначених у п.1 Постанови № 187 як такі, що "пов'язані з державою-агресором", це не впливає на можливість задоволення позову, однак є підставою для зупинення виконання майбутнього судового рішення під час виконавчого провадження;
- існує неоднакове правозастосування Верховним Судом п.1 Постанови № 187 в аспекті того, чи підлягає застосуванню зазначений у цьому пункті мораторій щодо виконання грошових зобов'язань на користь осіб, пов'язаних з державою-агресором, на будь-якій стадії судового процесу, обмежуючи суб'єктивне право осіб-кредиторів (стягувачів) у реалізації ними права вимоги до зобов'язаної сторони як шляхом звернення за судовим захистом, так і шляхом примусового виконання, чи вказаний мораторій, як такий, що означає відстрочення виконання певних зобов'язань а не звільнення юридичних осіб України від виконання зобов'язань за укладеними ними угодами, не має бути підставою для припинення зобов'язання та відмови у захисті порушеного права;
- законодавець передбачив певні особливості, пов'язані із примусовим виконанням рішень, якщо стягувачами у виконавчому провадженні є особи, пов'язані з державою-агресором, з метою акумулювання майна для майбутнього звернення стягнення; водночас законодавством не передбачено такої підстави для відмови в позові про стягнення заборгованості як пов'язаність особи з державою-агресором або введення мораторію на виконання грошового зобов'язання".
При цьому в ухвалі Верховного Суду від 23.10.2025 у справі № 927/994/23 зазначено, що відповідач наполягає на тому, що оскільки кінцевий бенефіціарний власник товариства позивача - ОСОБА_1 є особою, на яку накладені персональні економічні санкції, крім того його дружина є громадянкою рф, позивач є особою, "пов'язаною з державою-агресором" в розумінні п.1 Постанови № 187, а тому на нього поширюється мораторій на виконання грошових зобов'язань, за якими позивач є кредитором (у тому числі і грошового зобов'язання, що є об'єктом цього позову до відповідача).
Об'єднана палата ухвалою від 21.11.2025 прийняла справу № 927/994/23 до розгляду.
Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, апелянт не погоджується з оскаржуваним рішенням, зазначаючи, що з огляду на положення Конституції України, Указу Президента України №38/2025 від 19.01.2025 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 січня 2025 року "Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та іншихобмежувальних заходів (санкцій)", Законів України "Про публічні закупівлі" та "Про санкції", Постанов Кабінету Міністрів України №187 від 03.03.2022 "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією російської федерації" та №1178 від 12.10.2022 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", та враховуючи необхідність дотримання дійсних та імперативних приписів мораторію на виконання фінансових зобов'язань, кредитором за яким було ТОВ "Енера Вінниця", кінцевим бенефіціарним власником якого є громадянин російської федерації ОСОБА_2 , який перебуває під персональними спеціальними економічними та іншими обмежувальними заходами (санкціями), у Військової частини НОМЕР_1 відсутні правові підстави для перерахунку коштів в розмірі 1 078 350,07 грн по оплаті спожитої електричної енергії у червні та липні 2025 року згідно договору та додаткових угод до нього, оскільки у таких умовах відповідач не може вважатися боржником, що прострочив виконання зобов'язання в розумінні ст.612 Цивільного кодексу України.
У п. 4 ч. 4 ст. 17 Закону "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.
Згідно з ч.6 ст.13 Закону "Про судоустрій і статус суддів" та ч. 4 ст. 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 7 ч. 1 ст. 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Враховуючи підстави передачі справи № 927/994/23 на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, за результатами розгляду справи № 927/994/23 має бути сформований висновок щодо застосування мораторію на виконання грошових зобов'язань, встановленого Постановою №187, до юридичної особи, кінцевим бенефіціарним власником якої є особа, на яку накладені персональні економічні санкції, та щодо правових наслідків застосування такого мораторію.
Із метою забезпечення єдності судової практики, принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, апеляційний господарський суд вважає необхідним зупинити провадження у справі №902/1280/25 до завершення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №927/994/23.
Колегія суддів також зауважує, що Господарським процесуальним кодексом України визначені процесуальні механізми забезпечення єдності судової практики, що полягають у застосуванні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду. Логіка побудови й мета існування цих процесуальних механізмів указує на те, що в цілях застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати Касаційного господарського суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об'єднаної палати Касаційного господарського суду - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду - над висновками об'єднаної палати, судової палати й колегії суддів Касаційного господарського суду.
Суди під час вирішення спору у подібних правовідносинах мають враховувати саме останню правову позицію. (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №755/109447/17).
Керуючись ст.ст. 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд
1. Зупинити провадження у справі №902/1280/25 до закінчення перегляду у касаційному порядку об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №927/994/23.
2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені ст.ст.286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Хабарова М.В.
Суддя Мамченко Ю.А.
Суддя Мельник О.В.