ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
06 квітня 2026 року Справа № 906/988/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючий суддя Хабарова М.В.,
суддя Олексюк Г.Є.,
суддя Мамченко Ю.А.
секретар судового засідання Приступлюк Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чуднівської міської ради на рішення Господарського суду Житомирської області від 27.01.2026 у справі № 906/988/25 (суддя Нестерчук С.С., повне рішення складено 10.02.2026)
за первісним позовом Приватного підприємства "Ельпласт-Полісся"
до Чуднівської міської ради
про стягнення 2 787 303,87 грн
та зустрічним позовом Чуднівської міської ради
до Приватного підприємства "Ельпласт-Полісся"
про визнання недійсним договору
за участю представників:
від позивача (за первісним позовом) - Рудик В.Р.
від відповідача (за первісним позовом) - не з'явились
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 27.01.2026 у справі №906/988/25 у задоволенні зустрічного позову відмовлено. Первісний позов задоволено частково. Стягнуто з Чуднівської міської ради на користь Приватного підприємства "Ельпласт-Полісся" 1 296 324,00 грн заборгованості, 1 057 407,07 грн інфляційних втрат, 222683,60 грн 3% річних, 170 071,42 грн пені, 32 957,84 грн судових витрат зі сплати судового збору та 45000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.
Відмовлено у задоволенні вимог в частині стягнення 40 817,78 грн.
Обґрунтовуючи ухвалене рішення суд першої інстанції вказав, що Чуднівською міською радою не підтверджено належними і допустимими доказами відсутність належних повноважень у підписанта договору №9 від 07.06.2019, не доведено, що укладення такого договору підряду належить до виключної компетенції ради та потребувало обов'язкового його затвердження на сесії ради.
Відтак, з огляду на вказане, суд дійшов висновку про недоведеність Чуднівською міською радою підстав для визнання договору №9 від 07.06.2019 недійсним, а тому відмовив у задоволенні зустрічного позову.
Натомість, встановивши доведеність виконання Приватним підприємством "Ельпласт-Полісся" за вказаним договором підрядних робіт та відсутність їх оплати Чуднівською міською радою, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з останньої 1296324грн основного боргу.
Перевіривши правильність нарахування заявлених 3% річних, інфляційних втрат та пені, суд встановив, що 3% річних нараховані вірно та підлягають стягненню у розмірі 222683,60грн. Водночас, не погодившись із заявленими інфляційними втратами та пенею, суд здійснив їх перерахунок та дійшов висновку про стягнення 1057407,07 грн інфляційних втрат (з листопада 2019 року по липень 2025 року) та 170 071,42 грн пені (за період з 12.10.2019 по 11.04.2020).
Також судом стягнуто 45000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Чуднівська міська рада звернулась з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний позов - задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом не з'ясовано те, чи отримувала Чуднівська міська рада від Приватного підприємства "Ельпласт-Полісся" пропозицію укласти договір - оферту з істотними умовами договору підряду на капітальне будівництво та чи міська рада надавала відповідь на таку оферту.
Вказує, що судом не досліджено зміст договору №9 від 07.06.2019, який суперечить нормам Цивільного кодексу України та п.5 Загальних умов укладення договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005, а саме:
- не визначено та не узгоджено з міською радою найменування об'єкта будівництва та його місцезнаходження, потужність, площа, об'єм, склад та обсяги робіт; дати початку та закінчення виконання робіт з будівництва;
- тверда договірна ціна зазначена в п.2 Договору №9 в сумі 1296324 грн не погоджувалась Чуднівською міською радою, так як відсутнє рішення сесії міської ради щодо погодження та виділення даних коштів з місцевого бюджету Чуднівської міської ради.
- не визначено та не узгоджено із міською радою істотні умови договору підряду, а саме: умови страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об'єкта будівництва; порядок забезпечення робіт проектною документацією, ресурсами та послугами; вимоги до організації робіт, порядок здійснення замовником контролю за якістю ресурсів; умови здійснення авторського та технічного нагляду за виконанням робіт; порядок розрахунків за виконані роботи; порядок здачі-приймання закінчених робіт; гарантійні строки якості закінчених робіт, порядок усунення недоліків.
Чуднівська міська рада зазначає, що Приватне підприємство "Ельпласт-Полісся" не довело, що роботи зазначені в Акті №1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2019 року були передбачені умовами договору.
Крім того, вважає, що судом не досліджено чи Чуднівською міською радою надано підряднику будівельний майданчик, визначено фронт робіт, передано дозвільну документацію, передано проектно-кошторисну документацію, оскільки, зокрема, остання не замовлялась міською радою та за неї не сплачувались кошти з місцевого бюджету.
Апелянт також зазначає про порушення судом принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, не поновивши строку відповідачу для подання доказів та визнавши неналежними доказами лист Чуднівського міського голови Войтка В.В. №04-19/1480 від 13.11.2025, лист старости Бабушківського старостинського округу Кротюка В.Б. №03-10/164 від 17.11.2025.
Також вказує, що у Приватного підприємства "Ельпласт-Полісся" станом на 07.06.2019 була відсутня ліцензія на здійснення робіт по будівництву водогінних мереж в с.Бабушки, відтак за її відсутності, правочин може бути визнаний судом недійсним.
Від Приватного підприємства "Ельпласт-Полісся" до апеляційного суду надійшли пояснення по справі, в яких останнє вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, оскільки договір не суперечить вимогам Цивільного кодексу України та містить усі його істотні умови.
Вказує, що факт передачі фронту робіт підряднику, а також проектно-кошторисної документації підтверджується підписаним актом приймання-передачі виконаних будівельних робіт та відсутністю заперечень щодо результатів виконання робіт.
Посилання апелянта на те, що міською радою начебто не замовлялась проектно-кошторисна документація спростовується самою проектно-кошторисною документацією та висновком державної експертизи цієї документації, де вказано, що її замовником є саме Чуднівська міська рада.
Щодо доводів апелянта про неврахування судом першої інстанції листів Чуднівського міського голови та старости Бабушківського старостинського округу та прийняття до уваги поданого представником позивача листа відділу освіти зазначає, що вищевказані листи подані представником міської ради не у спосіб, визначений Господарським процесуальним кодексом України та їх зміст спростовано іншими поданими позивачем доказами.
Приватне підприємство "Ельпласт-Полісся" вказує, що оскільки проектно-кошторисна документація з монтажу водогону розроблялась саме Чуднівською міською радою, усі документи підписано замовником із використанням гербової печатки, у тому числі документи щодо приймання виконаних будівельних робіт, то у позивача відсутні підстави вважати, що з боку міської ради договір укладено не уповноваженою особою. Тому подання зустрічного позову є виразом неналежного врядування та намагання ухилитися від виконання обов'язку сплатити кошти за виконані роботи.
З огляду на вказане, позивач за первісним позовом просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
У судове засідання 06.04.2026 з'явився представник Приватного підприємства "Ельпласт-Полісся", який надав свої пояснення щодо обставин справи та просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
Чуднівська міська рада в судове засідання 06.04.2026 не з'явилась, явку свого уповноваженого представника не забезпечила, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Разом з тим, 02.04.2026 від Чуднівської міської ради надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності її представника.
Згідно з ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи приписи ст. 273 Господарського процесуального кодексу України про строки перегляду справ в апеляційній інстанції, а також враховуючи те, що явка учасників справи в судове засідання обов'язковою не визнавалась, колегія суддів визнала за можливе розглядати апеляційну скаргу за відсутності представника Чуднівської міської ради.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 07.06.2019 між Приватним підприємством "Ельпласт-Полісся" в особі директора Левика В. А. (Підрядник) та Чуднівською міською радою в особі першого заступника голови Пруса П. А. (Замовник) підписано Договір № 9, за п.1.1. якого замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектно-кошторисної документації та умов договору, за кошти замовника, власними та залученими силами і засобами, виконати роботи з Будівництва водогінних мереж в с. Бабушки Чуднівського району, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи вказані в даному договорі.
Згідно з п.2.1 ціна цього договору є твердою і становить 1 296 324,00 грн, в тому числі ПДВ - 216 054,00 грн згідно договірної ціни, що є невід'ємною частиною цього договору (Додаток № 1).
У п.2.3 договору сторони погодили, що оплата проводиться згідно актів виконаних робіт, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок підрядника в 3-х денний строк.
Згідно з п.3.1,3.3 договору підрядник зобов'язаний розпочати виконання робіт на протязі 3 днів з моменту надання замовником проектно-кошторисної документації та фронту робіт. Датою закінчення виконання певних робіт вважається дата їх прийняття замовником за актами приймання виконаних робіт.
Відповідно до п.6.2 договору за порушення строків оплати, вказаних в п. 2.3. даного договору замовник сплачує підряднику, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Згідно з п.9.1 цей договір, набирає чинності з дати його укладення і діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
Договір підписано від імені замовника першим заступником міського голови Чуднівської міської ради Прусом П. А. та скріплено гербовою печаткою ради, а від імені підрядника - директором Левиком В. А. та скріплено печаткою підприємства.
Сторонами погоджено договірну ціну на будівництво водогінних мереж в с. Бабушки, Чуднівського району Житомирської області, що здійснюється в 2019 році, яка складена станом на 20.05.2019 та становить 1296,324 тис. грн.
Робочим проектом 04.19.00 - РП, який складений ДП "Трансгазпроект" передбачається водопостачання с. Бабушки, Чуднівського району. Кошторисною документацією до робочого проекту передбачається будівництво розподільних мереж водопостачання без урахування вартості будівництва водогінних мереж до житлових будинків.
Згідно експертного звіту № 06-0208-19 щодо розгляду кошторисної частини проєктної документації за робочим проєктом "Будівництво водогінних мереж в с.Бабушки, Чуднівського району, Житомирської області", замовником будівництва визначено Чуднівську міську раду, а генеральним проєктувальником - ДП "Трансгазпроект". За результатами розгляду кошторисної документації та зняття зауважень встановлено, що кошторисну документацію, яка враховує обсяги робіт, передбачені робочим проєктом, складено відповідно до вимог ДСТУ Б Д.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва".
08.10.2019 сторонами підписано Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2019 року, відповідно до яких вартість виконаних будівельних робіт з ПДВ становить 1 296 324,00 грн.
Зазначені документи підписані від імені замовника першим заступником міського голови Чуднівської міської ради Прусом П. А. та скріплені гербовою печаткою ради, а від імені підрядника - директором Левиком В. А. та скріплені печаткою підприємства.
Позивач за первісним позовом, вказуючи про невиконання Чуднівською міською радою своїх договірних зобов'язань з оплати вартості виконаних робіт, заявив до стягнення борг у розмірі 1 296 324,00 грн, пеню у розмірі 194 413,08 грн (за період з 03.01.2025 по 03.07.2025), інфляційні втрати у розмірі 1 073 883,19 грн (за період прострочення з жовтня 2019 по липень 2025) та 3% річних у розмірі 222 683,60 грн (за період прострочення з 12.10.2019 по 03.07.2025).
Чуднівська міська рада, заперечуючи проти позову, звернулась із зустрічним позовом про визнання договору №9 від 07.06.2019 недійсним, вважаючи, що він підписаний першим заступником міського голови за відсутності у нього належних повноважень та подальшого затвердження такого договору радою, а також вказуючи про відсутність згоди сторін щодо істотних умов договору у капітальному будівництві.
Аналізуючи встановлені обставини справи та надаючи їм оцінку в процесі апеляційного перегляду справи по суті заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Апеляційний суд, враховуючи, що зустрічний позов спрямований на спростування правової підстави первісних вимог, насамперед перевіряє доводи сторін щодо дійсності/недійсності правочину, адже від цього залежить наявність або відсутність договірного зобов'язання та, відповідно, можливість стягнення заборгованості і штрафних санкцій за первісним позовом.
Згідно зі ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають із підстав, встановлених ст.11 Цивільного кодексу України.
Відповідно до 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно з ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.
За змістом положень статей 626, 627 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5,6 ст. 203 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з абз.1 ч1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину та визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний судом недійсним.
При цьому для визнання оспорюваного договору недійсним позивач має довести за допомогою належних засобів доказування, що договір суперечить вимогам чинного законодавства щодо його форми, змісту, правоздатності і волевиявленню сторін, на момент укладення договору свідомо існує об'єктивна неможливість настання правового результату, а також те, що внаслідок його укладення порушені права позивача.
Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, правовідносини у даній справі виникли на підставі договору підряду № 9 від 07.06.2019 на виконання робіт з будівництва водогінних мереж в с. Бабушки Чуднівського району.
Обґрунтовуючи зустрічний позов, Чуднівська міська рада посилалась зокрема на підписання договору першим заступником міського голови за відсутності належних повноважень та відсутність подальшого затвердження (схвалення) договору радою як органом місцевого самоврядування.
Апеляційний суд зазначає, що згідно з ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відтак, враховуючи, що апелянт не оскаржує висновки суду першої інстанції щодо обставин підписання спірного договору та повноважень особи, яка його підписала, а також подальшого затвердження (схвалення) договору радою як органом місцевого самоврядування, оскаржуване рішення в цій частині апеляційним судом не переглядається.
Таким чином, встановлені судом першої інстанції обставини підтверджують, що договір №9 від 07.06.2019 було належним чином підписано уповноваженою посадовою особою, з урахуванням розпоряджень Чуднівського міського голови №21 від 11.02.2019 та №126 від 24.07.2019 та з проставленням печатки юридичної особи, а також підтверджують відсутність необхідності затвердження укладання спірного договору підряду міською радою.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги щодо відсутності згоди сторін щодо всіх істотних умов договору підряду у капітальному будівництві, посилаючись на Загальні умови укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За приписами ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч.1, 2 ст.640 Цивільного кодексу України).
Апеляційний суд також звертає увагу на те, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами (така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, постанові Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17, постановах Верховного Суду від 23.06.2022 у справі №917/1951/19, від 29.05.2024 у справі №910/6103/23).
Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що положення Цивільного кодексу України передбачають можливість вважати дійсним договір за таких умов: 1) узгодження сторонами його істотних умов, що також включає в себе волевиявлення сторін на укладення відповідного договору; 2) виконання чи часткове виконання сторонами умов договору. Розглядаючи подібні спори, суди повинні з'ясовувати, чи існує підтвердження укладення і виконання такого договору. Якщо існує, то є підстави вважати такий договір дійсним і обов'язковим для сторін, якщо ні - то договір є неукладеним.
Як вбачається зі змісту договору №9 від 07.06.2019 останній підписаний першим заступником міського голови Чуднівської міської ради Прусом П. А. та скріплено гербовою печаткою ради, а від імені підрядника - директором Левиком В. А. та скріплено печаткою підприємства.
Згідно зі ст.627 Цивільного кодексу України відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відтак, підписавши вищевказаний договір, сторонами було досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.
Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції не з'ясував обставини отримання Чуднівською міською радою пропозиції укласти договір та надання відповіді на оферту, колегія суддів вважає безпідставними.
За змістом статей 638, 641, 642 Цивільного кодексу України укладення договору є результатом досягнення сторонами згоди щодо всіх його істотних умов, а акцепт може підтверджуватися, зокрема, поведінкою сторони, що свідчить про прийняття пропозиції.
Оскільки сторонами договір укладено, такі дії свідчать про прийняття пропозиції та погодження істотних умов, у зв'язку з чим посилання апелянта про необхідність окремого дослідження обставин направлення та розгляду оферти є необґрунтованими.
Доводи апелянта щодо недійсності договору підряду у зв'язку з відсутністю в ньому істотних умов, а саме не зазначення: страхування ризиків, порядку забезпечення робіт проектною документацією, ресурсами та послугами, вимог до організації робіт, порядку здійснення контролю за якістю, умов здійснення авторського та технічного нагляду, порядку розрахунків, гарантійних строків та порядку усунення недоліків, колегія суддів відхиляє як необґрунтовані.
Відповідно до положень Цивільного кодексу України зміст договору становлять погоджені сторонами умови, при цьому істотними є умови про предмет договору, а також інші умови, визначені законом або необхідні для договорів даного виду.
За змістом статті 837 Цивільний кодекс України за договором підряду підрядник зобов'язується виконати певну роботу, а замовник - прийняти та оплатити її результат, що свідчить про те, що визначальними для такого договору є умови щодо предмета, обсягу робіт та їх вартості.
Апеляційний суд зазначає, що погоджена сторонами проектно-кошторисна документація, на підставі якої розроблено робочий проект 04.19.00-РП, зроблений експертний звіт №06-0208-19 від 03.06.2019 щодо її розгляду, конкретизує обсяг, зміст та вартість робіт, а відтак підтверджує досягнення сторонами згоди щодо істотних умов договору.
При цьому не зазначення окремих умов організаційного характеру у спірному договорі, на які посилається апелянт, не свідчать про відсутність згоди сторін щодо його істотних умов.
Відповідно до ч.1 ст.853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Як вбачається з матеріалів справи, акт №1 приймання виконаних робіт підписаний обома сторонами, що свідчить про належне виконання робіт та їх прийняття міською радою без будь-яких зауважень щодо обсягу і змісту. У зв'язку з цим доводи апелянта про недоведеність Приватним підприємством "Ельпласт-Полісся" обставин включення до акта №1 робіт, перелік яких не був зазначений в умовах договору, є безпідставними.
Отже, підписання сторонами договору №9 від 07.06.2019 та акта №1 приймання виконаних робіт свідчить про фактичне виконання договору, що виключає можливість визнання його недійсним з підстав незазначення в ньому окремих умов, на які посилається апелянт.
Доводи Чуднівської міської ради про відсутність зазначення у договорі його істотних умов щодо найменування об'єкта будівництва, його місцезнаходження та дати початку та закінчення виконання робіт, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки найменування об'єкта будівництва та його адреса - "Будівництво водогінних мереж в с. Бабушки Чуднівського району Житомирської області" зазначено як у самому договорі, так і у договірній ціні, робочому проекті 04.19.00-РП, експертному звіті №06-0208-19 від 03.06.2019, а також у підписаних сторонами без зауважень акті №1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2019 року та у довідці про їх вартість. Строки початку та закінчення виконання робіт з будівництва, зазначені у п.3.1. та п.3.3. договору підряду №9 від 07.06.2019.
Щодо твердження апелянта про відсутність окремого рішення органу місцевого самоврядування про виділення коштів, апеляційний суд вважає їх необґрунтованими, оскільки погодження сторонами твердої договірної ціни належить до повноважень міської ради під час його укладення і не потребує окремого затвердження сесією ради. Укладення договору з визначенням його ціни є формою реалізації вже затверджених бюджетних призначень і здійснюється уповноваженими органами або посадовими особами в межах їх компетенції, тому відсутність окремого рішення сесії щодо погодження ціни договору не свідчить про її непогодженість.
Доводи апелянта про нез'ясування судом першої інстанції обставин щодо надання підряднику будівельного майданчика та визначення фронту робіт колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки сам факт виконання підрядних робіт та підписання сторонами акту №1 їх приймання свідчить про те, що підряднику було забезпечено можливість виконання робіт, зокрема надано будівельний майданчик та визначено фронт робіт.
Посилання Чуднівської міської ради щодо недійсності договору підряду від 07.06.2019 у зв'язку з відсутністю у підрядника ліцензії на виконання робіт з будівництва водопровідних мереж колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки з матеріалів справи не вбачається наявності доказів того, що підрядник виконував роботи без ліцензії.
Крім того, як було уже зазначено вище, фактичне виконання робіт та підписання сторонами актів приймання виконаних робіт підтверджує їх належне виконання та прийняття замовником.
Разом з тим, суд звертає увагу, що вказаний довід апелянтом у позовній заяві не наводився, відтак його оцінка судом першої інстанції не надавалась.
Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що посилання міської ради на недосягнення всіх істотних умов договору підряду у капітальному будівництві, фактично зводиться до твердження про неукладеність договору, тоді як предметом заявлених зустрічних вимог є визнання договору недійсним.
Неукладений правочин не може бути визнаний недійсним чи вважатися нікчемним (недійсним у силу вимог закону), оскільки недійсність правочину як приватноправова категорія покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів, щодо яких було виражено волевиявлення сторін правочину, або ж їх відновлювати (див. п. 118 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2024 у справі № 204/8017/17).
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність Чуднівською міською радою наявності передбачених законом підстав недійсності договору, а тому поданий нею зустрічний позов задоволенню не підлягає.
Оцінюючи наявність підстав для задоволення первісної позовної заяви, колегія суддів зазначає наступне.
Як було зазначено апеляційним судом вище, між сторонами виникли зобов'язальні правовідносини на підставі укладеного договору №9 від 07.06.2019, який за правовою природою є договором підряду.
Згідно з ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
За приписами статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (частина 1 статті 854 Кодексу).
Приписами ч. 1, 4 ст.879 Цивільного кодексу України передбачено, що матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Відповідно до ч.4 ст.882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.
Згідно зі ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з акту №1 приймання виконаних будівельних робіт від 08.10.2019, Приватне підприємство "Ельпласт-Полісся" належним чином виконало будівельні роботи, які були прийняті Чуднівською міською радою без зауважень.
Згідно довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2019, їх вартість становить 1 296 324,00 грн, тобто в межах узгодженої твердої договірної ціни.
Зважаючи на прийняття Чуднівською міською радою виконаних Приватним підпримством "Ельпласт-Полісся" робіт, в останньої виник обов'язок їх оплатити, у відповідності до п.2.3. договору у 3-денний строк шляхом перерахування коштів на рахунок підрядника.
Таким чином, з огляду на встановлені вище обставини, які підтверджують факт виконання робіт ПП "Ельпласт-Полісся", їх прийняття Чуднівською міською радою та відсутність здійсненої нею оплати, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення первісного позову.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За змістом частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також трьох процентів річних є правом кредитора, яким останній наділений у силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання.
У відповідності до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч.1, 2 ст.551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Пунктом 6.2 договору сторони погодили, за порушення строків оплати, вказаних у п.2.3. даного договору, замовник сплачує підрядчику, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Відповідно до п. 2.3 договору оплата проводиться згідно актів виконаних робіт, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок підрядника в 3-х денний строк.
З огляду на вищевикладені норми та умови договору, колегія суддів погоджується з висновком суду про наявність підстав для стягнення з відповідача 222 683,60 грн - 3% річних, 1 057 407,07 грн - інфляційних втрат та 170 071,42 грн - пені.
Крім того, з оскаржуваного рішення вбачається часткове задоволення клопотання ПП "Ельпласт-Полісся" щодо стягнення з Чуднівської міської ради 45000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.
Колегія суддів, з врахуванням ст.123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, а також доведеності понесених позивачем за первісним позовом витрат на професійну правничу допомогу, погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для їх зменшення із заявлених 55000,00 грн до 45000,00 грн.
У силу приписів ч.1 ст.276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, зазначені в апеляційних скаргах доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції, апелянти не подали жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та досліджені судом апеляційної інстанції в розумінні ст.73, 76-79, 86 ГПК України.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подані апеляційні скарги не можуть бути підставою для скасування ухваленого у справі рішення, а наведені в них доводи ґрунтуються на помилковому тлумаченні скаржниками норм матеріального та процесуального права та зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин справи.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення рішення Господарського суду Житомирської області від 27.01.2026 у справі №906/988/25 без змін, з огляду на що апеляційна скарга Чуднівської міської ради задоволенню не підлягають.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема судів, мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Зважаючи на викладене, апеляційний суд зазначає, що надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і в процесуальному сенсах, а інші доводи, викладені у апеляційних скаргах, не спростовують вказаного висновку.
Оскільки відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції, судовий збір за подачу апеляційних скарг покладається на скаржника згідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Чуднівської міської ради на рішення Господарського суду Житомирської області від 27.01.2026 у справі №906/988/25 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Житомирської області від 27.01.2026 у справі №906/988/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені ст.ст.286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена "09" квітня 2026 р.
Головуючий суддя Хабарова М.В.
Суддя Олексюк Г.Є.
Суддя Мамченко Ю.А.