вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"11" березня 2026 р. Справа№ 910/10715/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Євсікова О.О.
Алданової С.О.
за участю секретаря судового засідання: Замай А.О.,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Ястребова І.Г.
від відповідача: Кацалап А.А.
від третьої особи: Янковська Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
на рішення Господарського суду міста Києва від 17.11.2025, повний текст якого складено та підписано 12.12.2025.
у справі №910/10715/25 (суддя Удалова О.Г.)
за позовом Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "В.О.Л.Н.А."
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо"
про розірвання договору оренди та виселення,
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2025 року до Господарського суду міста Києва звернувся Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "В.О.Л.Н.А." про розірвання договору оренди № 2829-1 від 03.06.2021 та виселення з нежитлової споруди (бетонний майданчик) загальною площею 150,00 кв. м. за адресою: м. Київ, Дарницький район, Галерна, 1, Д. 6, зона відпочинку "Осокорки".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив умови укладеного договору щодо стану збереження та цільового використання орендованого майна, а саме:
- виконав ремонтні робіти без згоди орендодавця і балансоутримувача;
- допустив порушення орендарем обов'язку щодо укладення договору страхування.
У зв'язку з цим позивач просить розірвати договір оренди та виселити відповідача з орендованого приміщення.
Матеріально-правовою підставою позову позивач обрав норми статей 317, 391, 396, 629, 651, 773 ЦК України, ст.ст. 21, 26 Закон України «Про оренду державного та комунального майна».
Короткий зміст заперечень відповідача
Відповідач з позовом не погодився, посилаючись на те, що:
- стан майна (бетонного майданчика), яке знаходиться у користуванні Орендаря (відповідача) є незмінним з дати його отримання в оренду;
- станом на момент звернення позивача з позовом до суду у справі об'єкт оренди (бетонний майданчик) був застрахований Орендарем;
- у договорі оренди нерухомого майна від 03.06.2021 р. № 2829-1 відсутня умова щодо припинення такого договору у разі не укладення договору страхування об'єкту оренди (бетонного майданчика);
- також відповідачем вказується про відсутність у нього будь-якої заборгованості, що підтверджується відповідним актом звірки взаєморозрахунків від 15.10.2025, підписаним між ним та третьою особою;
- позовна вимога про виселення є похідною від вимоги позивача про розірвання договору оренди проте, враховуючи не доведення позивачем фактів порушення відповідачем умов договору оренди, вказана похідна вимога, як вказує відповідач, не підлягає задоволенню.
Правова позиція щодо апеляційної скарги тертої особи
Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо" - третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, є балансоутримувачем орендованого майна, підтримала вимоги позивача.
Короткий зміст судового рішення що оскаржується
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.11.2025 у позові суд відмовив повністю.
Рішення, з посиланням на статті 317, 319, 396, 651, 771, 773 ЦК України, ст. ст. 21, 26 Закон України «Про оренду державного та комунального майна», мотивовано тим, що наведені позивачем у позові підстави для дострокового припинення (розірвання) дії договору оренди від 03.06.2021 № 2829-1 не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги про розірвання договору.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з цим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судове рішення прийнято з порушенням вимог матеріального та процесуального права.
А саме апелянт посилається на те, що:
- суд не врахував, що сторони в договорі погодили, що орендар не має права проводити переобладнання, ремонт об'єкта оренди без згоди орендодавця, а відповідні роботи можуть проводитися тільки за погодженою з балансоутримувачем проєктно-кошторисною документацією докази. Матеріали справи не містять доказів, що відповідач отримав від балансоутримувачадозвіл/згоду на проведення ремонтних робіт орендованого майна. Натомість, матеріали справи містять докази саме порушення відповідачем пункту 5.1 договору, а саме проведення відповідачем ремонтних робіт, із збільшенням площі об'єкту оренди нежитлової споруди (бетонного майданчика) на 134,00 кв. м, поліпшення в частині кам'яної надбудови та розміщенням на об'єкті оренди дерев'яного навісу площею 33,00 кв. м.;
- відповідач порушив вимоги п. 7.1 щодо зобов'язання поновлювати щороку договір страхування так, щоб протягом строку дії цього договору Майно було застрахованим. що станом на дату подання позовної заяви орендар не мав чинного договору страхування. Попередній договір закінчився 16.06.2024, тобто об'єкт оренди в період з 16.06.2024 по 13.06.2025 залишався незастрахованим.
Правова позиція щодо апеляційної скарги відповідача
Відповідач з апеляційною скаргою не погодився посилаючись на те, що:
- стан орендованого майна - бетонного майданчика, яке знаходиться у користуванні відповідача, є незмінним з дати його отримання в оренду згідно акту приймання-передачі нерухомого майна в оренду від 28.08.2018;
- відповідач не вчиняв жодних дій щодо нанесення будь-яких «шарів ґрунту» та не здійснювало будь-яких «надбудов у вигляді габіонів»;
- відповідач не вчиняв жодних дій щодо встановлення будь-яких «споруд» або «дерев'яних навісів»;
- споруди, які зафіксовані на фотознімках на аркушах справи за номерами 27-28, розташовані на іншій ділянці, тобто вони не знаходяться на бетонному майданчику, який є об'єктом оренди за договором оренди нерухомого майна від 03.06.2021 р. №2829-1;
- станом на момент звернення позивача з позовом до суду у цій справі об'єкт оренди (бетонний майданчик) був застрахований Орендарем, що підтверджується договором від 13.06.2025 р. №11-02.00.25.00023 (копія наявна у матеріалах справи);
- у договорі оренди нерухомого майна від 03.06.2021 р. №2829-1 відсутня умова щодо припинення такого договору у разі не укладення договору страхування об'єкту оренди (бетонного майданчика).
Правова позиція щодо апеляційної скарги тертої особи
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні-позивача Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо", яка є балансоутримувачем орендованого майна підтримала вимоги апеляційної скарги позивача.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.12.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Алданова С.О., Ходаківська І.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2026 постановлено витребувати у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/10715/25 та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду першої інстанції.
Після надходження матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2026 Відкрито апеляційне провадження за цією апеляційною скаргою у справі №910/10715/25. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 11.02.2026. Роз'яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 04.02.2026 (включно). Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 04.02.2026 (включно). Участь у судовому засіданні для учасників справи не є обов'язковою.
На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2026, у зв'язку з перебуванням судді Ходаківської І.П., яка входить до складу колегії суддів, у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №925/816/25.
Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.2026, справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Алданова С.О., Євсіков О.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2026 апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 17.11.2025 у справі №910/10715/25 прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Алданова С.О., Євсіков О.О. Постановлено розгляд справи здійснити в раніше призначеному судовому засіданні 11.02.2026.
11.02.2026 оголошено перерву з розгляду справи до 11.03.2026.
Явка представників учасників справи
Представник позивача та представник третьої особи в судовому засіданні 11.03.2026 підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні 11.03.2026 заперечив проти доводів апелянта та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції
Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов наступних висновків.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Суд першої інстанції, на підставі сукупності належних та допустимих доказів, визнав встановленими такі обставини.
Між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент/Позивач/Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «В.О.Л.Н.А.» (далі - Орендар/Відповідач), а також Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» (далі - підприємство-балансоутримувач, КП «Плесо») укладено договір оренди від 03.06.2021 № 2829-1 нерухомого майна, що належить до комунальної власності (нова редакція договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 30.07.2018 № 2829) (далі - Договір), згідно з яким нежитлова споруда (бетонний майданчик) загальною площею 150,00 кв. м, що розташована за адресою: м. Київ, Дарницький район, Галерна, 1, Д.6, зона відпочинку «Осокорки», передана в орендне користування строком до 27.07.2024 включно.
Цей договір оренди вважається продовженим з 28.07.2024 на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану на підставі Постанови Кабінетом Міністрів України від 27.05.2022 № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» (далі - Постанова № 634), яка набрала чинності 01.06.2022.
Згідно з п. 5.1. Незмінюваних умов Договору оренди орендар має право за згодою балансоутримувача проводити поточний та/або капітальний ремонт майна і виступати замовником на виготовлення проектно-кошторисної документації на проведення ремонту.
Відповідно до п. 6.4. Незмінюваних умов Договору оренди, орендар зобов'язаний забезпечити представникам орендодавця та балансоутримувача доступ на об'єкт оренди у робочі дні у робочий час з метою здійснення контролю за його використанням та виконанням орендарем умов цього договору. Про необхідність отримання доступу до об'єкта оренди балансоутримувач або орендодавець повідомляє орендареві електронною поштою принаймні за один робочий день.
Відповідно до п. 6.7 Незмінюваних умов договору оренди орендар не має права на об'єкті оренди проводити будівництво капітальної будівлі та споруди. Порушення цієї умови є підставою для дострокового розірвання цього договору. У разі виявлення факту будівництва, на об'єкті оренди, капітальної будівлі або споруди, Балансоутримувач зобов'язаний вжити заходів щодо дострокового розірвання договору оренди в установленому законодавством порядку.
Згідно з п. 7.1 Незмінюваних умов договору оренди орендар зобов'язаний поновлювати щороку договір страхування так, щоб протягом строку дії цього договору Майно було застрахованим, і надавати Балансоутримувачу та Орендодавцю копії завірених належним чином договору страхування і документів, які підтверджують сплату страхового платежу.
Відповідно до п. 11.7 укладеного між сторонами договору останній може бути достроково припинений на вимогу орендодавця, якщо орендар:
- допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більше, ніж плата за три місяці;
- використовує майно на за цільовим призначенням;
- уклав договір суборенди;
- перешкоджає співробітникам орендодавця та/або балансоутримувача здійснювати контроль за використанням майна, виконанням умов цього договору;
- істотно порушує умови охоронного договору, укладеного стосовно майна, і копія якого є додатком до цього договору або передана орендарю відповідно до вимог частини восьмої статті 4 Закону;
- відмовився внести зміни до цього договору у раз виникнення підстав, передбачених пунктом 3.7 цього договору;
- виявлено факт будівництва на об'єкті оренди, капітальної будівлі або споруди.
Обґрунтовуючи свій позов у суді першої інстанції позивач посилався на те, що ним встановлені істотні порушеннями умов договору оренди з боку відповідача, а саме:
- виконання ремонтних робіт без згоди орендодавця і балансоутримувача
- порушення орендарем обов'язку щодо укладення договору страхування.
У зв'язку з цим позивач просить розірвати договір оренди та виселити відповідача з орендованого приміщення.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції
За результатами апеляційного перегляду справи колегія звертає увагу на те, що доводи апеляційної скарги є аналогічними з доводами, які викладені ним у його позові під час розгляду справи в суді першої інстанції. Цим обставинам суд першої інстанції надав належну правову оцінку, з якою колегія погоджується у повному обсязі.
Щодо доводів апелянта про порушення договору оренди та його розірвання
З цього приводу суд першої інстанції правильно послався та застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Так, статтею 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Частиною першою статті 317 ЦК України зазначено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник може реалізовувати це право на власний розсуд. Тобто, лише власник має право на визначення юридичної долі свого майна, у тому числі й шляхом надання майна іншим особам, а також повернення (вилучення) цього майна від відповідних суб'єктів.
Право володіння, користування та розпорядження майном згідно з положеннями статті 317 ЦК України належить власникові майна, а право володіння, відповідно до статті 398 Цивільного кодексу України виникає на підставі договору із власником або особою, якій майно було передано власником, а також з інших підстав, установлених законом. Відповідно до статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно з положеннями статті 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.
Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Стаття 773 ЦК України встановлює, що наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Наймач має право змінювати стан речі, переданої йому у найм, лише за згодою наймодавця.
Укладаючи договір найму, наймодавець має право розраховувати на те, що передана у найм річ буде використовуватись за призначенням і не буде змінена наймачем без згоди наймодавця з тим, щоб у разі припинення договору найму річ була повернута наймодавцеві у стані, в якому вона була одержана у найм, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі, як це передбачено частиною першою статті 785 ЦК України.
Крім того, правовідносини сторін у цій справі, які виникли з вищевказаного договору підпадають під правове регулювання Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (Закон), Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483 «Про деякі питання оренди державного та комунального майна» (Порядок).
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону орендар державного або комунального майна має право за письмовою згодою балансоутримувача майна за рахунок власних коштів здійснювати поточний та/або капітальний ремонт орендованого майна.
У п. 153 Порядку визначено, що орендар має право за письмовою згодою балансоутримувача майна за рахунок власних коштів здійснювати поточний та/або капітальний ремонт орендованого майна. Для отримання такої згоди орендар звертається до балансоутримувача із клопотанням, у якому обґрунтовує необхідність проведення такого ремонту. До клопотання додаються: опис ремонтних робіт; орієнтовний строк їх проведення.
Відповідно до ч. 2, ч. 3, ч. 4 ст. 26 Закону контроль за виконанням умов договорів оренди нерухомого та рухомого майна покладається на орендодавців майна, контроль за використанням нерухомого та рухомого майна покладається на балансоутримувачів. Орендар на вимогу орендодавця зобов'язаний забезпечити доступ на об'єкт оренди.
Обов'язок зі страхування майна орендарем передбачений пунктами 175, 176 Порядку, а саме орендар протягом десяти календарних днів з дати укладення договору оренди зобов'язаний застрахувати орендоване нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно на користь балансоутримувача, а єдиний майновий комплекс - на користь орендодавця майна на період строку дії договору оренди на суму: вартості майна відповідно до висновку про ринкову вартість (акта оцінки), визначеного відповідно до законодавства про оцінку майна, під час передачі такого майна в оренду - якщо така оцінка майна здійснювалася; або балансової вартості майна, але не менше ніж добуток місячної орендної плати за орендоване майно за договором оренди, помножений на 100, - якщо оцінка ринкової вартості такого майна не здійснювалася. Орендар зобов'язаний постійно поновлювати договір страхування так, щоб протягом строку дії договору оренди майно було застрахованим.
Згідно з частиною 2 статті 771 ЦК України договором або законом може бути встановлений обов'язок наймача укласти договір страхування речі, переданої у найм.
Відповідно до підпункту 2.2 пункту 2 Рішення Київської міської ради від 23.07.2020 № 50/9129 «Про деякі питання оренди комунального майна територіальної громади міста Києва», пункту 4 Положення про Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 02.03.2023 № 6023/6064 Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), уповноважений виступати орендодавцем об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва.
Щодо надання оцінки поданим позивачем доказам, згідно з статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд першої інстанції, за результатами аналізу поданих доказів зазначив, що позивачем не надано доказів того, що споруди, які зафіксовані на фотознімках, доданих до позовної заяви, розташовані на об'єкті оренди, а саме нежитловій споруді (бетонному майданчику) загальною площею 150,00 кв. м, що розташованій за адресою: м. Київ, Дарницький район, Галерна, 1, Д.6, зона відпочинку «Осокорки». Позивачем не спростовані доводи відповідача про те, що такі споруди розташовані на іншій земельній ділянці. З наданих фотознімків не вбачається знаходження капітальних будівель та споруд, які належать або зведені на об'єкті оренди відповідачем. Водночас, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що надані позивачем акти від 20.11.2024 та 24.04.2025, оскільки останні складані представниками позивача та третьої особи без залучення відповідача як орендаря або інших сторонніх організацій.
Надані позивачем докази, на які він посилається як на підтвердження своїх вимог а саме: Акт проведення перевірки використання майна та виконання умов договору оренди від 20.11.2024 20.11.2024 з копіями фотознімків, (т.1 а.с. 26- 28), акт обстеження нежилих приміщень (дата складання акту нечитабельна) з копіями фотознімків (т.1 а.с.34-37), Акт перевірки виконання умов договору оренди (без дати складання) (т.1 а.с. 61 на звороті, а.с. 62), не містять ніякої інформації про те, де саме розташовані межі об'єкту оренди на цих фотознімках.
Не містять такої інформації інші надані позивачем письмові докази.
Позивач, на підтвердження своїх вимог не подав до суду складену з участю відповідача та відповідного спеціаліста - сертифікованого інженера-землевпорядника план (схему) розташування об'єкту оренди нежитлової споруди (бетонного майданчику) загальною площею 150,00 кв. м. за адресою: м. Київ, Дарницький район, Галерна, 1, Д. 6, зона відпочинку "Осокорки" .по відношенню до об'єктів, що зображенні на наданих позивачем копіях фотознімків що додані до актів перевірки.
Відповідач заперечує факт порушення умов договору оренди та зазначає, що споруди, які зафіксовані на фотознімках які містяться на аркушах справи за номерами 27-28, розташовані на іншій ділянці, тобто вони не знаходяться на бетонному майданчику, який є об'єктом оренди за договором оренди нерухомого майна від 03.06.2021 р. №2829-1.
Враховуючи той факт що відповідач не залучався до проведених перевірок, основний тягар доказування щодо обставин порушення покладається саме на позивача, адже відповідач не був присутній при складанні цих документів та фотофіксації.
Відповідно до статті 13 ГПК України:
1. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
2. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
3. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
4. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Позивачем, при доведенні обставин наявності правопорушення ці вимоги не дотримані.
Щодо страхування орендованого майна
В цій частині апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги те, що станом на дату подання позовної заяви орендар не мав чинного договору страхування. Попередній договір закінчився 16.06.2024, тобто об'єкт оренди в період з 16.06.2024 по 13.06.2025 залишався незастрахованим.».
З цього приводу колегія зазначає, що станом на момент звернення позивача з позовом до суду у цій справі №910/10715/25 (27.08.2025) об'єкт оренди (бетонний майданчик) був застрахований відповідачем, що підтверджується договором від 13.06.2025 р. №11-02.00.25.00023. (т.1 а.с. 108)
У цьому контексті колегія враховує, що у договорі оренди нерухомого майна від 03.06.2021 р. №2829-1 відсутня умова щодо припинення такого договору у разі не укладення договору страхування об'єкту оренди (бетонного майданчика).
Посилання апелянта на Закон України «Про оренду державного та комунального майна», як на підставу для розірвання договору оренди у зв'язку із не укладанням договору страхування, колегія вважає помилковим, адже ця обставина може бути підставою для непредовженна договору оренди, а не його розірвання. Абзацом 7 частини 1 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що рішення про відмову у продовженні договору оренди може бути прийнято, якщо орендар станом на дату довідки балансоутримувача, передбаченої частиною шостою статті 18 цього Закону, не здійснив страхування об'єкта оренди.
Отже зазначений позивачем довід не є підставою для розірвання договору оренди враховуючи також і те, що у самому договорі така підстава для розірвання договору не передбачена.
Колегія вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку доводам сторін, надав правильну оцінку сукупності доказів, які подані сторонами.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржене судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами апеляційного перегляду справи колегія суддів встановила, що оскаржене рішення суду першої інстанції ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства, при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, підстави для його зміни чи скасування в розумінні приписів статті 277 ГПК України відсутні. Натомість викладені в апеляційні скарзі доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції, а тому в її задоволенні слід відмовити.
Судові витрати
Згідно вимог статті 129 ГПК України, у зв'язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги судові витрати покладаються на апелянта.
Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 17.11.2025 у справі №910/10715/25 залишити без змін.
Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення складно та підписано, - 09.04.2026.
Головуючий суддя В.А. Корсак
Судді О.О. Євсіков
С.О. Алданова