вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"08" квітня 2026 р. Справа №911/133/26
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Буравльова С.І.
Шапрана В.В.
секретар судового засідання - Ярітенко О.В.
представники сторін:
ОСОБА_1 (особисто)
від відповідача: Гудінова І.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Київської області від 03.02.2026
у справі №911/133/26 (суддя Мальована Л.Я.)
за позовом ОСОБА_1
до Садівничого товариства "Заліське"
про визнання недійсним рішення зборів
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Садівничого товариства "Заліське" (далі - СТ "Заліське") про визнання недійсним рішення Загальних зборів членів СТ "Заліське", що відбулися 25.09.2021.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення загальних зборів СТ "Заліське", що відбулися 25.09.2021, прийнято та проведено всупереч вимогам чинного законодавства, чим порушено корпоративні права позивача.
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення
Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.02.2026 відмовлено у відкритті провадження у справі №911/133/26 за позовом ОСОБА_1 до СТ "Заліське" про визнання недійсним рішення Загальних зборів членів відповідача, що відбулися 25.09.2021.
Постановляючи вказану ухвалу, місцевий господарський суд встановивши, що є таке, що набрало законної сили, рішення у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у даній справі.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 03.02.2026 у справі №911/133/26 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги позивач посилається на те, що підстави позовів у справі №911/321/23 та у справі №911/133/26 є різними і висновок Господарського суду Київської області в ухвалі від 03.02.2026 у справі №911/133/26 не відповідає обставинам справи, що є підставою для скасування цієї ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі №911/133/26 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2026 апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.
22.02.2026, через систему "Електронний суд", надійшла заява скаржника про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 03.02.2026 у справі №911/133/26. Розгляд апеляційної скарги призначено на 18.03.2026. Витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи №911/133/26. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 17.03.2026.
11.03.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №911/133/26.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2026 задоволено клопотання ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2026 апеляційну скаргу залишено без руху після відкриття провадження у справі та надано строк на усунення її недоліків.
22.03.2026, через систему "Електронний суд", скаржником подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2026 продовжено розгляд справи №911/133/26 та призначено судове засідання на 08.04.2026.
Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу
17.03.2026, через систему "Електронний суд", відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд ухвалу Господарського суду Київської області від 03.02.2026 у справі №911/133/26 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Відповідач вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною та такою, що постановлена з дотриманням норм процесуального права.
Також, відповідач зазначає, що фактично позивач звертається з тотожними або аналогічними позовами після вирішення справи судом з метою домогтися нового розгляду справи, що вже вирішена судом за допомогою модифікації предмета чи підстави позову, подає заяви про перегляд рішень за нововиявленими обставинами. Систематичне звернення позивача до суду до одного й того самого відповідача здійснюється виключно з метою надокучити своєму процесуальному опоненту, потурбувати його, завдати йому шкоди тощо, не несучи жодних матеріальних затрат.
Узагальнені доводи, заперечення та пояснення учасників справи
17.03.2026, через систему "Електронний суд, позивачем подані письмові пояснення по суті спору.
07.04.2026, через систему "Електронний суд", позивачем подані письмові пояснення по суті спору.
Заяви та клопотання учасників справи з процесуальних питань, результати їх вирішення
15.03.2026, через систему "Електронний суд", позивачем подано клопотання про недопуск, в якості представника відповідача при розгляді справи №911/133/26, Гудінової Ірини Леонідівни .
Розглянувши наведене клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відмову в його задоволенні, з огляду на те, що повноваження на здійснення представництва Гудінової І.Л. СТ "Заліське" підтверджуються відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
04.04.2026, через систему "Електронний суд", відповідачем подано клопотання про постановлення окремої ухвали.
Окрема ухвала суду, у розумінні положень статті 246 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду. Тобто за своєю суттю окрема ухвала є формою реагування суду на виявлені порушення вимог законодавства та інструментом для їх усунення шляхом надання відповідних звернень особі/особам, до компетенції та/або обов'язку яких відноситься усунення виявлених порушень.
Постановлення окремої ухвали є правом суду, яке він може реалізувати у випадку виявлення при вирішенні спору по суті порушення певним органом чи особою вимог законодавства (аналогічний висновок міститься у пункті 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі №171/2124/18, у пункті 72 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2018 у справі №521/18287/15-ц, постанові Верховного Суду від 26.10.2022 у справі №906/344/21).
Суд не постановляє окремих ухвал за клопотаннями сторін (аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2022 у справі №750/3192/14 та в ухвалі Верховного Суду від 27.05.2024 у справі №917/65/23).
Суд апеляційної інстанції, з огляду на положення статті 246 ГПК України, не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали у даній справі.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
У судове засідання 08.04.2026 з'явилися позивач та представник відповідача.
Позивач у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, з викладених у ній підстав та просив її задовольнити. Ухвалу Господарського суду Київської області від 03.02.2026 у справі №911/133/26 скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а ухвалу Господарського суду Київської області від 03.02.2026 у справі №911/133/26 залишити без змін.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції
Згідно зі статтею 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина 1 статті 271 ГПК України).
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до СТ "Заліське" про визнання недійсним рішення Загальних зборів членів СТ "Заліське", що відбулися 25.09.2021.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.02.2026 у справі №911/133/26 відмовлено у відкритті провадження, на підставі пункту 2 частини 1 статті 175 ГПК України.
Як встановлено судом першої інстанції, рішенням Господарського суду Київської області від 04.07.2023 у справі №911/321/23 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до СТ "Заліське" про визнання недійсними рішень загальних зборів членів садівничого товариства, що відбулись 25.09.2021, які оформлені протоколом №1.
За приписами пункту 2 частини 1 статті 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження в справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження в справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Передумовою для застосування положень пункту 2 частини 1 статті 175 ГПК України, є наявність такого, що набрало законної сили, рішення чи ухвали суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Метою застосування зазначених норм процесуального права законодавець визначив як уникнення можливості формування різних висновків і тлумачень щодо наявних між сторонами обставин та правовідносин, так і уникнення застосування можливості подачі нового позову з тим же предметом, з тих же підстав і між тими самими сторонами як засобу, спрямованого на спробу переглянути висновки судів за результатами розгляду попереднього позову, що не відповідатиме принципу юридичної визначеності.
Подання позивачем нового позову про той самий предмет і з тих самих підстав, з яких прийнято рішення в іншій справі, яке вже набрало законної сили, фактично зводиться до нового слухання справи та нового її вирішення, що не відповідає принципу юридичної визначеності та суперечить положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову як вимоги про захист порушеного або оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава.
Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову.
Предмет спору - це об'єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем.
Підставою позову може бути як один, так і декілька юридичних фактів матеріально-правового характеру.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.04.2024 у справі №927/1606/23. Близька за змістом правова позиція є сталою, послідовною та висловлена у низці постанов Верховного Суду: від 26.02.2022 у справі №906/785/21, від 14.12.2022 у справі №910/16463/21, від 02.03.2023 у справі №925/1662/21.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Таким чином, поняття "фактична підстава позову" та "правова підстава позову" не є тотожними.
Суд вирішує спір у межах заявлених позивачем вимог, а саме, виходячи зі змісту заявлених вимог та обставин, якими їх обґрунтовує позивач. При цьому, користуючись принципом "суд знає закони", при вирішенні спору суд може застосувати до спірних правовідносин інші норми права, ніж ті, які зазначив позивач як правову підставу позову.
Разом із тим, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Відповідно до правової позиції висловленої Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25.06.2019 у справі №924/1473/15 предметом позову як вимоги про захист порушеного або оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
У даному випадку, позивач обґрунтовуючи свої позовні вимоги, послався на порушення вимог закону при проведенні загальних зборів членів садівничого товариства, що відбулися 25.09.2021, а саме за відсутності кворуму.
Водночас, рішенням Господарського суду Київської області від 04.07.2023 у справі №911/321/23, яке залишено в силі судами апеляційної та касаційної інстанцій, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до СТ "Заліське" про визнання недійсними рішення загальних зборів членів СТ "Заліське" від 25.09.2021 протокол №1. Вказане рішення набрало законної сили.
При цьому, в обґрунтування позовних вимог у справі №911/321/23 позивач посилався так само на те, що загальні збори членів СТ "Заліське" 25.09.2021 проведені з порушенням норм діючого законодавства, а саме проведені без встановлення дійсної кількості членів СТ "Заліське та без встановлення кворуму на загальних зборах.
Таким чином, позов у даній справі є тотожним позову у справі №911/321/23.
Наявні одночасно три однакових складових - рішення у справі №911/321/23, що набрало законної сили, ухвалене щодо тих самих сторін, про той самий предмет і з тих самих підстав.
З огляду на наведене, враховуючи, що є таке, що набрало законної сили, рішення у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, на переконання колегії судді, місцевий господарський суд правомірно відмовив у відкритті провадження у даній справі.
Інші доводи апеляційної скарги, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.
Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
При ухваленні даної постанови судом апеляційної інстанції надані вичерпні відповіді на доводи апелянтів, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду залишає апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а ухвалу Господарського суду Київської області від 03.02.2026 у справі №911/133/26 - без змін.
Керуючись статтями 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 03.02.2026 у справі №911/133/26 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 03.02.2026 у справі №911/133/26 залишити без змін.
3. Матеріали справи №911/133/26 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано - 09.04.2026.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді С.І. Буравльов
В.В. Шапран