вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"08" квітня 2026 р. Справа № 920/1085/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Крижного О.М.
суддів: Ткаченка Б.О.
Гаврилюка О.М.
секретар судового засідання: Жукова К.Д.
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання
Розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «Елмерін»
на рішення Господарського суду Сумської області від 28.01.2026 (повний текст підписано 09.02.2026)
у справі №920/1085/25 (суддя Короленко В.Л.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоопт»
до Приватного підприємства «Елмерін»
про стягнення 3653872,11 грн.
Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Біоопт" звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом, в якому просило:
- зобов'язати відповідача - Приватне підприємство "Завод "Сател", надати відповіді на запитання про обставини, що мають значення для справи, викладені у цій позовній заяві;
- стягнути з Приватного підприємства "Завод "Сател" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоопт" заборгованість у розмірі 3653872,11 грн, з яких: 3372899,00 грн основна заборгованість, 218055,25 грн інфляційні втрати, 62917,86 грн 3 % річних;
- органу (особі), який здійснюватиме примусове виконання рішення, в порядку частини десятої статті 238 ГПК України, нараховувати та стягувати з Приватного підприємства "Завод "Сател" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоопт" 3% річних на фактичну (не сплачену) суму основного боргу починаючи з 31.07.2025 і до моменту виконання рішення за такою формулою: [Проценти] = [Сума боргу] х [3%] х [Кількість днів прострочення] / [Кількість днів у році] / 100%;
- стягнути з Приватного підприємства "Завод "Сател" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоопт" судові витрати, у тому числі судовий збір у розмірі 43846,47 грн та витрати на професійну правничу допомогу, орієнтовний розмір яких становить 80000,00 грн (вісімдесят тисяч гривень 00 копійок) та "гонорар успіху" у розмірі 2% від суми задоволених позовних вимог.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 28.01.2026 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоопт" до Приватного підприємства "Завод "Сател" про стягнення 3653872,11 грн задоволено частково.
Стягнуто з Приватного підприємства "Завод "Сател" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоопт" 3372899,00 грн основного боргу, 175474,76 грн інфляційних втрат, 45187,61 грн 3% річних, а також 43122,74 грн судового збору.
Органу (особі), який здійснюватиме примусове виконання рішення суду від 28.01.2026 у справі №920/1085/25, в порядку частини 10 статті 238 ГПК України, нараховувати та стягувати з Приватного підприємства "Завод "Сател" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоопт" 3% річних на фактичну (не сплачену) суму основного боргу в розмірі 3372899,00 грн починаючи з 31.07.2025 і до моменту виконання рішення суду за наступною формулою: сума 3% річних = (сума боргу х 3% х кількість днів прострочення / кількість днів у році) / 100%.
В решті позовних вимог відмовлено.
За результатом розгляду справи суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту домовленості між сторонами щодо кінцевої дати поставки товару - до 15.12.2024.
Разом з тим, судом визнано факт невиконання зобов'язань з боку відповідача щодо поставки товару в межах строку дії спірного договору - до 31.12.2024 (пункт 11.1 договору).
Суд зазначено, що відповідачем не було надано суду доказів виконання зобов'язань за спірним договором згідно з пунктами 6.2.1 - 6.2.3 договору, відповідно до яких рахунок на оплату вартості товару виставляється покупцеві після прийняття від покупця заявки на постачання товару. Оскільки позивачем було сплачено виставлений відповідачем рахунок, суд дійшов висновку, що сторонами було узгоджено заявку позивача щодо предмету та кількості товару. Натомість, відповідач, отримавши від позивача кошти за товар в листопаді 2024 року, не виконав своїх зобов'язань щодо повідомлення позивача про готовність до відвантаження оплаченої партії товару до закінчення строку дії договору - до 31.12.2024. Таке повідомлення було направлено позивачу лише 22.01.2025 після закінчення дії спірного договору та після першої вимоги позивача про повернення суми попередньої оплати за непоставлений товар, тому судом визнано правомірною вимогу позивача у відповідності до ст. 693 ЦК України щодо повернення суми попередньої оплати в розмірі 3372899,00 грн.
Враховуючи, що претензія позивача від 04.02.2025 №1 була вручена відповідачу 13.02.2025 засобами поштового зв'язку та 04.02.2025 електронною поштою (з огляду на надану відповідачем відповідь на претензію 05.02.2025), суд дійшов висновку, що відповідно до положень ч. 2 ст. 530 ЦК України відповідач вважається таким, що прострочив грошове зобов'язання з повернення попередньої оплати - з 12.02.2025. Таким чином, правомірними періодом для нарахування 3% річних є період з 12.02.2025 по 24.07.2025 та інфляційних збитків - з лютого 2025 року по червень 2025 року включно.
Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо повернення попередньої оплати за товар, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 45187,61 грн 3% річних за період з 12.02.2025 по 24.07.2025 та 175474,76 грн інфляційних збитків за період з лютого 2025 року по червень 2025 року включно визнано законним, обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 06.02.2026 змінено найменування та адресу відповідача у справі з Приватного підприємства «Завод «Сател» (вул. Миру, буд. 9, с. Собичеве, Шосткинський р-н, Сумська обл., 41133; код за ЄДРПОУ 32064547) на Приватне підприємство «Елмерін» (вул. Павлівська, буд. 14, м. Київ, 01054; код за ЄДРПОУ 32064547).
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості у розмірі 3372899 грн., з яких 3372899,00 грн. основна заборгованість, 175474,76 грн. інфляційні втрати, 45187,61 грн. 3% річних за необґрунтованістю, а також відмовити в стягненні судових витрат з витрат зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу з відповідача.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції акцентував свою увагу на невиконанні відповідачем своїх зобов'язань щодо повідомлення позивача про готовність до відвантаження оплаченої партії товару до закінчення строку дії договору - до 31.12.2024. Таке повідомлення було направлено позивачу лише 22.01.2025 після закінчення дії спірного договору та після першої вимоги позивача про повернення суми попередньої оплати за непоставлений товар.
Тобто, фактично суд першої інстанції дійшов до висновку, що готовність до відвантаження оплаченої партії товару повинна бути письмовою, хоча фактично в пункті 6.2.3. договору поставки між сторонами не узгоджено саме письмову форму сповіщення позивача про готовність товару для відвантаження, що у свою чергу, не виключає необхідність встановлення факту повідомлення відповідачем позивача іншими способами, однак судом першої інстанції цього досліджено не було.
Апелянт зазначає, що після отримання оплати за товар майже кожного дня телефонував позивачу з метою узгодження місця та дати поставки, на що отримував відповідь, що треба почекати деякий час, оскільки позивач шукає склад на який треба відправити оплачений товар, тому що склад в м. Харкові пошкоджений, внаслідок російської атаки.
Крім того, відповідач зберігав на відповідальному зберіганні брикет паливний вагою 403,94 тони згідно договору зберігання № 05/11 від 05.11.2024 одразу після виставлення рахунку на оплату № 101 від 05.11.2024 на суму 3372899 грн., згідно договору № 18-08 від 18.08.2023 з ТОВ "БІООПТ", який повинен був поставити позивачу.
Звертає увагу апеляційного суду, що відповідно до розділу 12 Договору "Реквізити сторін", лише постачальником була визначена, зокрема, електронна адреса: zavod_satel@ukr.net. Покупець своєї електронної адреси в договорі не вказав.
Однак, позивач долучив до матеріалів справи скріншот електронної пошти vip.bioopt@gmail.com, через який нібито відправлялася заява № 6 від 17.12.2024 та яка не погоджувалася сторонами Договору як офіційний засіб зв'язку, що додатково свідчить про неналежність вказаного доказу.
Крім того, суд першої інстанції, оцінюючи скріншот електронної пошти vip.bioopt@gmail.com, через який нібито відправлялася заява № 6 від 17.12.2024 не звернув уваги, про відсутність можливості достовірно встановити осіб, які здійснювали листування та зміст документа, який відправлявся та чи відправлявся даний документ саме такого змісту на адресу відповідача та чи він був доставлений, чи був ознайомлений відповідач з даним документом.
Апелянт вказує, що покупець був зобов'язаний вчинити дії необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, тобто зробити як передбачено п. 2.1. договору письмове замовлення та вказати місце відвантаження та дату поставки товару, чого останній не зробив.
Під час розгляду справи позивач надав до суду першої інстанції договір найму приміщень № 22-а від 28.11.2022, який укладений між ТОВ "Головпромпостач" та ТОВ "Біоопт". Предметом даного договору є передання Наймодавцем Наймачеві у користування за плату на встановлений строк частини складу Л-1 площею 50 м кв. за адресою: м. Дніпро, вул. Лісопильна, буд. 10.
Між тим, апелянт ставить під сумнів можливість поставки товару на вказаний склад, оскільки згідно нібито досягнутих домовленостей перша партія товару складає 400 тонн, які неможливо розмістити на 50 квадратних метрів складського приміщення.
Крім того, згідно абзацу четвертого пункту 3.1 розділу 3 договору найму приміщень № 22-а від 28.11.2022 року Початок та припинення дії даного договору встановлені п. 10.7 даного Договору та не пов'язані з моментом передачі та повернення Об'єкта, такий пункт в цьому договорі відсутній.
За доводами апелянта, суд першої інстанції залишив поза увагою доводи/покликання/аргументи відповідача, не врахував вказане вище, та достеменно не з'ясував обставини, зокрема, щодо готовності/неготовності товару, повідомлення/неповідомлення продавцем покупця про готовність товару, поведінку покупця, зокрема, виконаного у формі повідомлення без урахування, яка ділова практика склалася між позивачем і відповідачем у процесі виконання, укладеного ними договору, у тому числі, щодо звичної для них форми комунікації. Суд фактично зосередився на повідомленні відповідачем про готовність товару до відвантаження. Втім, не дослідив питання готовності/неготовності товару.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Біоопт" подало відзив на апеляційну скаргу, в якій заявило про наявність підстав для закриття апеляційного провадження.
Вказало, що на час подання апеляційної скарги, яка підписана Биковим Д.О. , у останнього були відсутні повноваження на представництво інтересів відповідача у суді і між відповідачем та Биковим Д.О. ще не було укладено договір про надання правничої допомоги, який є підставою для здійснення адвокатської діяльності та видачі ордеру.
Договір про надання правничої допомоги датується 27.02.2026, долучена до первісної апеляційної скарги автоматично сформована підсистемою "Електронний суд" довіреність на справи господарського судочинства у порядку передоручення від 10.09.2025, не може бути підтвердженням повноважень адвоката, оскільки немає підстав вважати, що така довіреність видана на підставі договору відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Звернуло увагу апеляційного суду, що клопотання про доповнення або зміну апеляційної скарги не є новою апеляційною скаргою, Биков Д.О. не клопотав перед судом про відкликання вже поданої апеляційної скарги. Таким чином, датою подання апеляційної скарги є саме 26.02.2026.
Також Товариство з обмеженою відповідальністю "Біоопт" заперечує по суті апеляційної скарги та просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Так, щодо узгодження істотних умов поставок товару (найменування, кількість, ціна, строк, місце поставки) через електронні засоби комунікації електронну пошту та мобільний застосунок "WhatsApp", позивач вказує, що у додаткових поясненнях Відповідача у відповідь на питання №7 Відповідач надав таку відповідь: «До подій, які відбулись після 11.11.2024 року ПП "Завод "Сател" підтверджує регулярне узгодження істотних умов поставок товару (найменування, кількість, ціна, строк, місце поставки) через електронні засоби комунікації електронну пошту та мобільний застосунок "WhatsApp" з моменту підписання Договору поставки № 18-08 від 18.08.2023".
Відповідно, інформація про узгодження істотних умов поставок вказана не лише Позивачем у позовній заяві, а й підтверджена Відповідачем під час розгляду справи.
Звертає увагу, що узгодження умов поставки по останній партії товару відбувалося 04.-05.11.2024, рахунок на оплату було виставлено Відповідачем від 05.11.2024, у свою чергу Відповідач підтверджує узгодження істотних умов до 11.11.2024, тобто підтверджує у тому числі узгодження умов у період 04.-05.11.2024.
Позивач погоджується, із висновком суду першої інстанції щодо невиконання зобов'язань з боку відповідача щодо поставки товару в межах строку дії спірного договору - до 31.12.2024 (пункт 11.1 договору). Оскільки позивачем було сплачено виставлений відповідачем рахунок, суд дійшов правильного висновку, що сторонами було узгоджено заявку позивача щодо предмету та кількості товару. Натомість, відповідач, отримавши від позивача кошти за товар в листопаді 2024 року, не виконав своїх зобов'язань щодо повідомлення позивача про готовність до відвантаження оплаченої партії товару до закінчення строку дії договору - до 31.12.2024. Таке повідомлення було направлено позивачу лише 22.01.2025 після закінчення дії спірного договору та після першої вимоги позивача про повернення суми попередньої оплати за непоставлений товар.
Щодо доводів апелянта про готовність здійснити поставку, позивач вказує, що формальні листи щодо нібито готовності здійснити поставку направлялися Відповідачем вже поза межами строку дії спірного Договору поставки та вже після направлення Позивачем листів про повернення передоплати (перший лист від ПП "Завод "Сател" датується 22.01.2025 року і наданий у відповідь на лист ТОВ "Біоопт" від 18.12.2024 року щодо повернення передоплати) - при чому, у відповідь на такі листи Позивач повідомляв про реалізацію свого права та повернення передоплати та незацікавленість у здійсненні подальших поставок товару у зв'язку із простроченням такої поставки.
Твердження відповідача про "необхідність встановлення факту повідомлення відповідачем позивача іншими способами" не заслуговує на увагу, адже під час розгляду справи він не вказував ані про сам факт готовності товару, ані про факт повідомлення про готовність товару, та відповідно не зазначав конкретної дати повідомлення про готовність поставки товару та способу такого повідомлення.
Щодо доводів апелянта про те, що він майже кожного дня телефонував з метою погодження місця та дати поставки, позивач вказує, що такі доводи не містять жодної конкретики, не підтверджені доказами: хто зі сторони Відповідача здійснював дзвінки та з якого номеру телефону, на який номер телефону Позивача здійснювалися дзвінки та з ким з боку Позивача нібито спілкувався Відповідач, які докази це підтверджують і чому такі докази не були надані у суді першої інстанції і не додаються до апеляційної скарги з клопотанням про поновлення строків на їх подання тощо, чому Відповідач не звертався з будь-якими письмовими вимогами щодо прийняття товару з боку Позивача тощо.
Також позивач ставить під сумнів достовірність доданих доказів щодо зберігання товару за договором зберігання №05/11 від 05.11.2024, оскільки за вказаною у договорі адресою, де мав би зберігатися брикет паливний у кількості 403,94 тони, згідно публічної інформації знаходиться житловий будинок третьої особи площею 41,1 кв.м., а не складські приміщення. Без наявності відповідної складської інфраструктури приймання, розміщення та подальше зберігання Товару є фактично неможливим.
Також позивач вважає недоречними посилання відповідача на стандарт вірогідності доказів та висновки про те, що суд може розглядати електронне листування між особами (як і будь-яке інше листування) як доказ у справі лише в тому випадку, якщо воно дає можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст.
Наявні листи і докази їх надсилання дозволяють встановити авторів та зміст листів, і Відповідач жодних заперечень щодо такого листування під час розгляду справи не надавав.
Звертає увагу, що Відповідач надсилав свої листи саме на електронну адресу vip.bioopt@gmail.com, докази чого містяться у матеріалах справи, зокрема, з електронної пошти zavod_satel@ukr.net було направлено саме на електронну пошту vip.bioopt@gmail.com рахунок на оплату № 101 від 05.11.2024, а також інші листи, що свідчить про очевидне розуміння Відповідачем належності електронної пошти Позивачу та погодження сторонами відповідного засобу комунікації.
Позивач наголошує, що договором поставки було визначено конкретний строк його дії - 31.12.2024 року. Відповідна умова Договору поставки викладена таким чином: "11.1. Договір набуває чинності з моменту підписання та діє до 31 грудня 2024 року, після чого, у випадку відсутності претензій сторін одна до одної, чинність договору може бути продовжена на наступний календарній рік. Кількість продовжень необмежена, але не більше ніж на три роки з моменту укладання цього договору".
З урахуванням вказаної умови, суд першої інстанції правильно визнав факт невиконання зобов'язань з боку відповідача щодо поставки товару в межах строку дії спірного договору - до 31.12.2024.
Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини.
18.08.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Біоопт" (покупець, позивач) та Приватним підприємством "Завод "Сател" (нова назва Приватне підприємство "Елмерін") (постачальник, відповідач) укладено договір поставки №18-08, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором передати (поставити) у зумовлені строки покупцеві брикет паливний (надалі іменується товар), в кількості, асортименті та по цінах, зазначених у рахунках, узгоджених покупцем, що є невід'ємними частинами даного договору, та номенклатурі згідно до Українського класифікатора товарів ЗЕД, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти і вчасно оплатити товар.
Згідно з п. 2.1 договору поставка товару здійснюється на підставі письмових замовлень покупця, погоджених з постачальником. У замовленні покупець має вказати назву, тип, марку, одиницю виміру. кількість, спосіб доставки, місце відвантаження та дату поставки Товару.
У пункті 4.1 договору визначено, що форма оплати за товар - 100% попередня оплата протягом 3 днів з дати надання рахунку шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника.
Відповідно до пунктів 6.1.1 - 6.1.2 договору покупець зобов'язується: при оформленні замовлень у рамках даного договору, надати постачальникові заявки, оформлені відповідно до умов даного договору; одержувати від постачальника рахунки на оплату кожної конкретної партії товару і оплачувати товар відповідно до п.4.1. даного договору.
Згідно з пунктами 6.2.1 - 6.2.3 договору постачальник зобов'язується прийняти від покупця заявку на постачання товару, погодити її з покупцем; виставити покупцеві рахунок на оплату вартості товару; повідомляти покупця про готовність до відвантаження кожної конкретної партії товару.
Відповідно до п. 7.1 договору сторона, яка порушила зобов'язання, визначене цим договором та/або чинним законодавством України, зобов'язана відшкодувати завдані ним збитки стороні, чиї права або законні інтереси якої порушено.
У пункті 7.3 договору визначено, що сторона, яка порушила своє зобов'язання або напевне знає, то порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно, не пізніше 3 (трьох) робочих днів, повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.
Договір набуває чинності з моменту підписання та діє до 31 грудня 2024 року, після чого, у випадку відсутності претензій сторін одна до одної, чинність договору може бути продовжена на наступний календарній рік. Кількість продовжень необмежена, але не більше ніж на три роки з моменту укладання цього договору (пункт 11.1 договору).
Відповідно до п.11.6 договору документи, що відносяться до даного договору, підписані та передані факсимільним зв'язком чи електронною поштою, мають юридичну силу.
У розділі 12 договору зазначені реквізити сторін, серед яких в тому числі зазначено електронну адресу постачальника (відповідача) - zavod_satel@ukr.net.
05.11.2024 відповідачем в межах договору виставлено рахунок на оплату №101 брикету паливного в кількості 403,91 т загальною вартістю 3372899,00 грн з ПДВ.
Вартість товару за договором в розмірі 3372899,00 грн з ПДВ сплачена позивачем повністю, що підтверджується платіжними інструкціями від 08.11.2024 №2805 в сумі 2400000,00 грн та від 11.11.2024 №2806 в сумі 972899,00 грн.
Відповідно до заяви від 17.12.2024 вих №17 позивач просив відповідача повернути перераховані кошти за платіжними дорученням №2806 від 11.11.2024 в сумі 972899,00 грн та №2805 від 08.11.2024 в сумі 2400000,00 грн за непоставлений товар згідно рахунку №101 від 05.11.2024, оскільки товар не був поставлений своєчасно - до 15.12.2024.
Листом від 22.01.2025 №22/1 відповідач повідомив позивача, що ТОВ "Біоопт" було зроблено оплату ПП "Завод "Сател" за товар в сумі 3372899,00 грн. Приватне підприємство "Завод "Сател" хоче поставити оплачений покупцем товар, тому просив вказати адресу, за якою постачальник міг зробити поставку товару, та дату поставки. Відповідач просив позивача надати відповідь на електронну адресу постачальника: zavod_satel@ukr.net.
04.02.2025 на електронну пошту відповідача, зазначену у договорі та у листі від 22.01.2025 №22/1, позивач надіслав вимогу про повернення попередньої оплати за непоставлений товар у розмірі 3372899,00 грн.
Листом від 05.02.2025 №05/02 відповідач зазначив, що у відповідь на претензію повідомляє, що на виконання договору поставки №18-08 від 18.08.2023, ТОВ "Біоопт" було зроблено оплату ПП "Завод "Сател" за товар в сумі 3372899,00 грн. Відповідач зауважив, що бажає поставити оплачений позивачем товар, про що попередньо повідомляв покупця в листі № 22/01 від 22.01.2025. Від поставки товару ПП "Завод "Сател" не відмовляється та хоче виконати належним чином свої зобов'язання за вказаним договором. З огляду на зазначене, відповідач просив зазначити адресу, за якою постачальник зможе зробити поставку товару, та дату поставки. Відповідач просив позивача надати відповідь на електронну адресу постачальника: zavod_satel@ukr.net.
У період з лютого по липень 2025 року між сторонами спору здійснювалось листування щодо спірних питань повернення передплати.
Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився та не погодився з висновками суду першої інстанції.
За результатом розгляду справи суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту домовленості між сторонами щодо кінцевої дати поставки товару - до 15.12.2024.
Разом з тим, суд визнав факт невиконання зобов'язань з боку відповідача щодо поставки товару в межах строку дії спірного договору - до 31.12.2024 (пункт 11.1 договору).
Місцевий господарський суд, дійшов висновку, що відповідачем не надано до суду доказів виконання зобов'язань за спірним договором згідно з пунктами 6.2.1 - 6.2.3 договору, відповідно до яких рахунок на оплату вартості товару виставляється покупцеві після прийняття від покупця заявки на постачання товару.
Враховуючи, що позивачем було сплачено виставлений відповідачем рахунок, суд першої інстанції, з яким погоджується апеляцій господарський суд, дійшов висновку, що сторонами було узгоджено заявку позивача щодо предмету та кількості товару. Натомість, відповідач, отримавши від позивача кошти за товар в листопаді 2024 року, не виконав своїх зобов'язань щодо повідомлення позивача про готовність до відвантаження оплаченої партії товару до закінчення строку дії договору - до 31.12.2024. Таке повідомлення було направлено позивачу лише 22.01.2025 після закінчення дії спірного договору та після першої вимоги позивача про повернення суми попередньої оплати за непоставлений товар.
За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого господарського суду, що є правомірною та підлягає задоволенню вимога про стягнення суми попередньої оплати в розмірі 3372899,00 грн.
Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо повернення попередньої оплати за товар, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 45187,61 грн 3% річних за період з 12.02.2025 по 24.07.2025 та 175474,76 грн інфляційних збитків за період з лютого 2025 року по червень 2025 року включно визнано законним, обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.
Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.
Суд не погоджується із доводами Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоопт" про відсутність у Бикова Д.О. повноважень на представництво інтересів відповідача станом на час подання апеляційної скарги.
Як передбачено статтею 1312 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Згідно з підпунктом 11 пункту 161 Перехідних положень Конституції України, представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 1311 та статті 1312 цієї Конституції здійснюється виключно прокурорами або адвокатами у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року.
Відповідно до частини 1 статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:
1) довіреністю фізичної або юридичної особи;
2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів:
1) довіреністю;
2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";
3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу" (частина 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України).
Так, до апеляційної скарги додано довіреність сформованою підсистемою "Електронний суд" на справи господарського судочинства у порядку передоручення від 10.09.2025, відповідно до якої Петровці Олена Григорівна на підставі Витягу з ЄДР від 03.08.23 р., виданої щодо Приватне підприємство "Завод "Сател" (ЄДРПОУ - 32064547), уповноважила в порядку передоручення, Бикова Дмитра Олексійовича представляти інтереси Приватного підприємства "Завод "Сател" в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) у справах господарського судочинства з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, а також пред'являти виконавчі документи, видані у формі електронного документа, на примусове виконання до органів державної виконавчої служби (приватних виконавців).
Згідно з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Приватне підприємство "Завод "Сател" (ЄДРПОУ - 32064547) змінило назву на Приватне підприємство "Елмерін" (ЄДРПОУ - 32064547).
Таким чином, апеляційну скаргу подано повноважною особою.
Суд апеляційної інстанції не погоджується із доводами апелянта, що місцевий господарський суд акцентував свою увагу лише на невиконанню відповідачем зобов'язань щодо повідомлення позивача про готовність до відвантаження оплаченої партії товару до закінчення строку дії договору - до 31.12.2024, однак не врахував заперечення відповідача щодо неузгодження позивачем строків та місця спірних поставок.
Так, умовами договору передбачено, що поставка Товару здійснюється на підставі письмових замовлень Позивача, погоджених з Відповідачем. У замовленні Позивач має вказати назву, тип, марку, одиницю виміру, кількість, спосіб доставки, місце відвантаження та дату поставки Товару. Форма оплати за товар - 100% попередня оплата протягом 3 днів з дати надання рахунку шляхом перерахування коштів на рахунок Відповідача.
Матеріалами справи підтверджується, що узгодження умов спірної поставки відбувалося 04.-05.11.2024, рахунок на оплату було виставлено Відповідачем від 05.11.2024.
У додаткових поясненнях Відповідача (апелянта) у відповідь на питання № 7 Відповідач надав таку відповідь: "До подій, які відбулись після 11.11.2024 року ПП "Завод "Сател" підтверджує регулярне узгодження істотних умов поставок товару (найменування, кількість, ціна, строк, місце поставки) через електронні засоби комунікації електронну пошту та мобільний застосунок "WhatsApp" з моменту підписання Договору поставки № 18-08 від 18.08.2023 року».
Відповідно, інформація про узгодження істотних умов поставок через електронні засоби комунікації електронну пошту та мобільний застосунок "WhatsApp" вказана не лише Позивачем у позовній заяві, а й підтверджена Відповідачем під час розгляду справи, що було враховано судом першої інстанції.
Водночас, повідомлення про готовність поставити товар було направлено позивачу лише 22.01.2025 після закінчення дії спірного договору та після першої вимоги позивача про повернення суми попередньої оплати за непоставлений товар.
Враховуючи, що Відповідач надсилав листи позивачу на електронну адресу vip.bioopt@gmail.com, докази чого містяться у матеріалах справи, зокрема, з електронної пошти zavod_satel@ukr.net було направлено саме на електронну пошту vip.bioopt@gmail.com рахунок на оплату № 101 від 05.11.2024, а також інші листи, доводи апелянта про ненадання належної оцінки електронному листуванню місцевим господарським судом відхиляються апеляційним господарським судом.
Апеляційний господарський суд погоджується із доводами позивача, наведеними у відзиві на апеляційну скаргу, що Договором поставки було визначено конкретний строк його дії - 31.12.2024 тому суд першої інстанції правильно визнав факт невиконання зобов'язань з боку відповідача щодо поставки товару в межах строку дії спірного договору - до 31.12.2024.
Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду.
Суд констатує право сторони на звернення до суду із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції. У межах розгляду апеляційної скарги встановлено, що права відповідача порушені не були.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частини 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України).
Статтею 655 Цивільного кодексу України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Згідно зі статтею 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (стаття 663 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Стаття 693 Цивільного кодексу України регулює питання "попередньої оплати" товару, з якої вбачається, що "попередньою оплатою" визначається встановлений договором обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем.
Відповідно до частин другої та третьої статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 Цивільного кодексу України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
При цьому, оскільки, законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Зазначені висновки суду узгоджуються із правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 27.05.2020 у справі №922/2131/19, від 27.11.2019 у справі №924/277/19, від 20.02.2019 у справі № 912/2275/17, від 30.07.2019 у справі № 904/4899/18.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що матеріалами справи підтверджується факт невиконання зобов'язань з боку відповідача щодо поставки товару на суму 3372899,00 грн в межах строку дії спірного договору - до 31.12.2024.
Позивачем було сплачено виставлений відповідачем рахунок, що підтверджує узгодження сторонами заявки позивача щодо предмету та кількості товару.
Натомість, відповідач, отримавши від позивача кошти за товар в листопаді 2024 року, не виконав своїх зобов'язань щодо повідомлення позивача про готовність до відвантаження оплаченої партії товару до закінчення строку дії договору - до 31.12.2024.
Повідомлення про готовність поставки товару було направлено позивачу лише 22.01.2025 після закінчення дії спірного договору та після першої вимоги позивача про повернення суми попередньої оплати за непоставлений товар.
За таких обставин апеляційний господарський суду погоджується із висновками місцевого господарського суду про невиконання відповідачем зобов'язань за спірним договором.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.
Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційних скарг - без задоволення.
Судові витрати
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Елмерін» на рішення Господарського суду Сумської області від 28.01.2026 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Сумської області від 28.01.2026 - залишити без змін.
3. Судовий збір понесений за подання апеляційної скарги покласти на апелянта.
4. Матеріали справи повернути до Господарського суду Сумської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287 - 291 ГПК України.
Повний текст постанови складено - 09.04.2026.
Головуючий суддя О.М. Крижний
Судді Б.О. Ткаченко
О.М. Гаврилюк