вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"09" квітня 2026 р. Справа№ 910/13672/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипки І.М.
суддів: Бестаченко О.Л.
Шаратова Ю.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.01.2026
у справі №910/13672/25 (суддя Балац С.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОЙЛТЕХНОПАЙП"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ"
про стягнення 105 476,71 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЗОЙЛТЕХНОПАЙП" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" про стягнення 105476,71 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено виконання зобов'язання за укладеним між сторонами спору договором про закупівлю від 08.07.2022 № 4600006338, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача 105476,71 грн. грн., з яких: 21293,83 грн. - 3 % річних та 84182,88 грн. - інфляційні втрати.
Відповідач позов відхилив з урахуванням безпідставності стягнення заявлених сум, оскільки підстави для їх оплати виникли саме після набрання законної сили рішенням у справі № 910/2929/25; невірно визначеного позивачем періоду нарахування; обов'язок з повернення гарантійної суми виник тільки після набрання рішенням від 19.05.2025 у справі № 910/2929/25 законної сили (28.08.2025). Також відповідач зазначає, що позивачем не подано до суду належних доказів, якими б підтверджувалось здійснення витрат на правову допомогу.
Підтримуючи поданий до суду позов у відповіді на відзив, позивач зазначив, що наведена відповідачем постанова Верховного Суду України від 02.03.2016 у справі № 6-2491це15 не може бути застосована, оскільки суперечить постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/10156/17; зазначений позивачем період прострочення є вірним, оскільки має початок від дня фактичного виконання робіт та завершення остаточного розрахунку до моменту отримання грошових коштів.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви її прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.01.2026 у справі №910/13672/25 позов задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОЙЛТЕХНОПАЙП" 0,01 % річних в сумі 71 грн. 06 коп., інфляційні втрати в сумі 84 182 грн. 88 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422 грн. 40 коп.
У задоволенні решти вимог відмовлено повністю.
Задовольняючи позов частково, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідачем порушено строк виконання грошового зобов'язання з повернення позивачу суми гарантійного платежу, передбачений пунктом 10.9.6 Договору та встановлений статтею 27 Закону України "Про публічні закупівлі", а тому на підставі приписів частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України в період з 08.07.2024 (наступний день після настання строку граничного остаточного розрахунку) по 08.09.2025 (останній день невиконання відповідачем зобов'язання з повернення гарантійного платежу) з урахуванням положень пункту 10.11 Договору, яким визначений інший розмір процентів за порушення строку здійснення платежів, а саме: 0,01 % річних, підлягає до стягнення 3% річних в сумі 71,06 грн. за розрахунком, здійсненим у заявлений позивачем період, за 428 днів прострочення.
Позовна вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 84182,88 грн. визнана судом обґрунтованою.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач 04.02.2026 (документ сформовано в системі «Електронний суд» 04.02.2026) звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в позові повністю.
Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного.
Відповідач заперечує можливість нарахування 3% річних та інфляційних втрат відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, посилаючись на постанову ВСУ від 02.03.2016 у справі №6-2491це15, та зазначає, що зобов'язання з повернення коштів виникло з рішення суду.
Апелянт вказує про невірне обрахування періоду ніби то прострочення відповідача щодо повернення коштів в розмірі 606 000,00 грн, оскільки таке нарахування, на його думку, здійснено із неправильним застосуванням ч.2 ст.625 ЦК України та умов забезпеченого договору.
Відповідач вважає помилковими періоди нарахувань з моменту отримання фактичної сплати грошових коштів банку до моменту отримання фактичної оплати за постановою Північного апеляційного господарського суду.
Одночасно зазначає про невірний розподіл судового збору за результатами розгляду справи.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 апеляційну скаргу відповідача передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Бестаченко О.Л., Шаратов Ю.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.01.2026 у справі №910/13672/25. Розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Під час апеляційного провадження від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
Між позивачем, як підрядником, та відповідачем, як замовником, укладено договір про закупівлю від 08.07.2022 № 4600006338 (далі - Договір), відповідно до предмету якого позивач зобов'язується на свій ризик надати послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (Ремонт пунктів вимірювання витрат газу ГРС Зіньків), відповідно до вимог чинних нормативних документів і технічної документації, а відповідач зобов'язаний прийняти та оплатити такі роботи відповідно до умов цього Договору (п. 1.1 Договору).
Пунктом 10.9.1 Договору визначено, що відповідно до умов пункту 6 розділу VI тендерної документації процедури закупівлі по предмету закупівлі "Послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (Ремонт пунктів вимірювання витрати газу ГРС Зіньків) згідно оголошення про проведення процедури закупівлі № UA-2022-02-23-001277-c, оприлюдненого на веб-порталі Уповноваженого органу 23.02.2023, позивач зобов'язується надати відповідачу не пізніше дати укладення цього Договору в забезпечення виконання Договору безвідкличну безумовну банківську гарантію на суму 606 000,00 грн., що становить 5 % ціни цього Договору.
Положеннями пункту 10.9.6. Договору передбачено, що забезпечення виконання Договору повертається у випадках передбачених статтею 27 Закону України "Про публічні закупівлі" за умови настання граничної дати оплати (остаточному розрахунку) згідно з умовами Договору, протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня настання таких обставин.
Умовами пункту 10.11 Договору визначено, що сторони домовились, що на суму боргу за порушення строку здійснення платежів нараховується 0,01 % річних від простроченої суми.
Між позивачем, принципалом, та Акціонерним товариством " КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ГЛОБУС", як гарантом, укладено договір про надання гарантії (гарантії виконання) від 24.06.2022 № 28486/ЮГ-22 (далі - Банківська гарантія), відповідно до якого гарант надає на користь відповідача гарантію виконання Договору на суму 606 000,00 грн.
На адресу позивача надійшло повідомлення гаранта від 14.08.2023 № 1-2599 про те, що до останнього надійшла вимога (SWIFT-повідомлення, отримане 14.08.2023) про сплату грошової суми за Банківською гарантією, що надана на користь відповідача в сумі 606 000,00 грн.
Повідомленням від 18.08.2023 1-2639 гарант повідомив позивача про те, що 18.08.2023 гарант здійснив сплату в сумі 606 000,00 грн. на виконання зобов'язань за Банківською гарантією на користь відповідача.
Платіжною інструкцією кредитового переказу коштів від 18.08.2023 № 7027 гарант здійснив перерахування суми гарантійного платежу на користь відповідача.
Позивачем сплачено на користь гаранта суму гарантійного платежу, що підтверджується платіжною інструкцією від 17.08.2023 № 3210.
Позивач зазначає, що з моменту повного виконання останнім зобов'язань за Договором (07.06.2024) та проведення остаточних розрахунків (07.07.2024) у відповідача виникло зобов'язання з повернення забезпечення виконання Договору, яке не було виконане відповідачем в порушення пункту 10.9.6 Договору та статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі", що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача 105 476,71 грн. грн., з яких: 21 293,83 грн. - 3 % річних та 84 182,88 грн. - інфляційні втрати в період з 08.07.2024 (наступний день після настання строку граничного остаточного розрахунку) по 08.09.2025 (останній день невиконання відповідачем зобов'язання з повернення гарантійного платежу).
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно зі ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла наступних висновків.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 19.05.2025 у справі № 910/2929/25, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2025, задоволено позов позивача до відповідача про стягнення суми гарантійного платежу в розмірі 606 000,00 грн. за Банківською гарантією.
Також вказаним рішенням встановлено, що повне виконання позивачем зобов'язань за укладеним між сторонами спору Договором здійснене 07.06.2024.
Виконання відповідачем обов'язку зі сплати на користь позивача суми гарантійного платежу виконане 09.09.2025, що підтверджується платіжною інструкцією від 09.09.2025 № 394755 на суму 606 000,00 грн.
Встановлені у вказаній справі обставини, виходячи з положень частини 4 статті 75 Господарського кодексу України, місцевий господарський суд визнав такими, що не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.
Так, у справі № 910/2929/25 судами було встановлено наступне.
08.07.2022 між Позивачем (Замовник) та Відповідачем (Підрядник) укладено договір № 4600006338 про закупівлю, відповідно до пункту 1.1 якого Підрядник зобов'язується на свій ризик надати послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (Ремонт пунктів вимірювання витрат газу ГРС Зіньків), відповідно до вимог чинних нормативних документів і технічної документації, а Замовник зобов'язаний прийняти та оплатити такі роботи відповідно до умов цього Договору.
Склад, обсяги, вартість робіт та строки визначені технічними, якісними та кількісними характеристиками (додаток № 1), договірною ціною (додаток №2) та графіком виконання робіт (додаток № 3), які є невід'ємною частиною Договору (пункт 1.2 Договору).
Додатком № 3 до Договору закріплено графік виконання робіт:
І етап - 120 календарних днів;
ІІ етап - 300 календарних днів;
ІІІ етап - 365 календарних днів.
Відповідно до пункту 4.1 Договору Підрядник зобов'язується виконати роботи протягом 365 календарних днів з дати укладання Договору.
Датою закінчення виконаних Підрядником Робіт вважається дата їх прийняття Замовником в порядку, передбаченому Розділом 5 цього Договору. Виконання Робіт може бути закінчено Підрядником достроково за умови письмової згоди Замовника (пункт 4.3 Договору).
Передача виконаних Робіт Підрядником і прийняття їх Замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками Сторін (пункт 5.1 Договору).
З матеріалів вбачається, що між сторонами підписано:
- 30.12.2022 Акт приймання виконаних будівельних робіт №1 за грудень 2022 на суму 132 432,00 грн. Додатково до Акту приймання виконаних будівельних робіт №1 за грудень 2022 року 30.12.2022 року між Сторонами підписано Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2022 року (форма КБ-3) у якій відображено загальну суму підписаних актів за грудень 2022 року, яка склала 132 432,00 грн.;
- 27.04.2023 Акт приймання виконаних будівельних робіт № 2 за квітень 2023 на суму 49 471, 90 грн. та Акт вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт (Додатково до Акту №2 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2023) на суму 10 874 040,00 грн. Додатково до Акту приймання виконаних будівельних робіт №2 за квітень 2023 27.04.2023 між Сторонами підписано Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за квітень 2023 (форма КБ-3) у якій відображено загальну суму підписаних актів за квітень 2023, яка склала 10 923 511,90 грн.;
- 29.03.2024 підписано Акт приймання виконаних будівельних робіт №1 за березень 2024 на суму 465 450,86 грн. та Акт вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт (Додатково до Акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2024) на суму 6 929,98 грн. Додатково до Акту приймання виконаних будівельних робіт №1 за березень 2024 29.03.2024 між Сторонами підписано Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за березень 2024 (форма КБ-3) у якій відображено загальну суму підписаних актів за березень 2024, яка склала 472 380,84 грн;
- 07.06.2024 підписано Акт приймання виконаних будівельних робіт № 2 за червень 2024 на суму 93 612,74 грн. Додатково до Акту приймання виконаних будівельних робіт № 2 за червень 2024 07.06.2024 між Сторонами підписано Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2024 (форма КБ-3) у якій відображено загальну суму підписаних актів за червень 2024, яка склала 93 612,74 гривень.
Розділом 10.9 Договору закріплено необхідність забезпечення виконання Договору.
Відповідно до пункту 10.9.1 Договору відповідно до умов пункту 6 розділу VI тендерної документації процедури закупівлі по предмету закупівлі «Послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (Ремонт пунктів вимірювання витрати газу ГРС Зіньків)» згідно оголошення про проведення процедури закупівлі № UA-2022-02-23-001277-c, оприлюдненого на веб-порталі Уповноваженого органу 23.02.2023, Підрядник зобов'язується надати Замовнику не пізніше дати укладення цього Договору в забезпечення виконання Договору безвідкличну безумовну банківську гарантію (надалі - Гарантія) на суму 606 000,00 грн. (шістсот шість тисяч гривень 00 коп.), що становить 5% ціни цього Договору.
Термін дії Гарантії - до 09.09.2023 включно (пункт 10.9.3 Договору).
24.06.2022 на виконання вимог пункту 10.9.1 Договору, Позивачем (Принципалом) укладено з АТ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ГЛОБУС» (Гарант) Договір про надання гарантії №28486/ЮГ-22, відповідно до якого Гарант надає на користь ТОВ «Оператор ГТС України» (Бенефіціар) гарантії виконання Договору (Гарантія) на суму 606 000 грн.
Відповідно до пункту 10.9.5 Договору у разі невиконання (неналежного виконання) Підрядником своїх зобов'язань за цим Договором Замовник має право одержати задоволення своїх вимог, передбачених умовами цього Договору та чинним законодавством України, на умовах визначених Гарантією.
Пунктом 10.9.6. Договору закріплено, що забезпечення виконання Договору повертається у випадках передбачених статтею 27 Закону України «Про публічні закупівлі» за умови настання граничної дати оплати (остаточному розрахунку) згідно з умовами Договору, протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня настання таких обставин.
За умовами договору про надання гарантії № 28486/ЮГ-22 від 24.06.2022, гарантія є безумовною, безвідкличною та надається у вигляді електронного документа, підписаного КЕП (Кваліфікований електронний підпис) з накладеною кваліфікованою електронною печаткою Банка-Гаранта через програмний комплекс «M.E.doc», яким накладено КЕП.
Позивач зазначає, що на його адресу надійшло повідомлення від АТ «Комерційний Банк «Глобус» № 1-2599 від 14.08.2023 про те, що до АТ «КБ «Глобус» надійшла вимога (SWIFT-повідомлення, отримане 14.08.2023) про сплату грошової суми за Банківською гарантією № 28486 від 24.06.2022, що надана на користь ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» в розмірі 606 000 грн.
Повідомленням № 1-2639 від 18.08.2023 АТ «КБ «Глобус» повідомив Позивача, 18.08.2023 року Банк-Гарант здійснив сплату в сумі 606 000 грн на виконання зобов'язань за Банківською гарантією № 28486 від 24.06.2022, на користь Відповідача.
Відповідно до платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 7027 від 18.08.2023 Гарант здійснив перерахування суми гарантійного платежу на користь Бенефіціара.
Позивачем сплачено на користь Банка-Гаранта суму Гарантійного платежу, що підтверджується платіжною інструкцією № 3210 від 17.08.2023.
Північний апеляційний господарський суд у постанові від 28.08.2025 у справі №910/2929/25, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції про задоволення позову, виснував, що «Пунктом 10.9.6 Договору закріплено, що забезпечення виконання Договору повертається у випадках передбачених статтею 27 Закону України «Про публічні закупівлі» за умови настання граничної дати оплати (остаточному розрахунку) згідно з умовами Договору, протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня настання таких обставин.
На підставі наведеного, враховуючи повне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором у відповідача станом на дату виконання робіт (07.06.2024) відсутнє право на неповернення спірної суми забезпечення виконання Договору, яка відшкодована Позивачем Гаранту.
Тобто, за змістом вказаної норми Закону, яка безпосередньо регулює відносини суб'єктів господарювання у процедурі публічних закупівель, чітко передбачений момент повернення замовником забезпечення договору - після його виконання учасником-переможцем, в той час як можливість неповернення замовником забезпечення виконання договору існує лише у разі невиконання учасником умов договору.
При цьому, невиконання має місце лише у випадку відсутності дій, які складають зміст зобов'язання, а неналежним виконанням є виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.02.2020 року у справі № 910/4460/19, від 14.01.2019 року у справі №910/3777/18.
Пунктом 10.2 Договору сторонами погоджено умову про те, що у випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених Графіком виконання робіт (Додаток № 3), до позивача застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1% від вартості робіт, які несвоєчасно виконані, за кожен день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більше ніж на 30 (тридцять) календарних днів позивач додатково сплачує відповідачу штраф у розмірі 7% від вартості несвоєчасно виконаних робіт.
Іншої відповідальності за несвоєчасне виконання робіт Позивачем за вказаним Договором сторони не передбачили, що відповідно унеможливлює покладення на Позивача подвійної відповідальності за одне й те саме порушення договірного зобов'язання та свідчить про безпідставне неповернення відповідачем коштів за банківською гарантією позивачу.
Така позиція відповідає висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.06.2019 у справі № 910/6433/18.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що з моменту повного виконання Позивачем зобов'язань за договором та проведення остаточних розрахунків, у Відповідача виникло зобов'язання щодо повернення забезпечення виконання договору, яке не було виконано Відповідачем в порушення вимог статті 27 Закону України «Про публічні закупівлі» та пункту 10.9.6 Договору.
Виходячи з наведеного та встановлених судом обставин повного виконання позивачем робіт за Договором, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо наявності підстав для повернення замовником (Відповідачем) забезпечення виконання договору про закупівлю послуг після виконання учасником-переможцем Договору, не залежно від доводів Відповідача про неналежне виконання Позивачем умов договору в частині строків виконання робіт».
Таким чином, період розрахунку взятий до уваги позивачем починається від дня коли він фактично виконав роботи та завершився остаточний розрахунок по договору (08.07.2024) до моменту отримання вказаних грошових коштів за відповідною Постановою. Вказане зобов'язання з повернення грошових коштів виникло у Відповідача відповідно до Договору та підлягало виконанню відразу після виконання робіт по Договору.
Оскільки відповідачем порушено строк виконання грошового зобов'язання з повернення позивачу суми гарантійного платежу, передбачений пунктом 10.9.6 Договору та встановлений статтею 27 Закону України "Про публічні закупівлі", судом першої інстанції на підставі приписів частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України в період з 08.07.2024 (наступний день після настання строку граничного остаточного розрахунку) по 08.09.2025 (останній день невиконання відповідачем зобов'язання з повернення гарантійного платежу) з урахуванням положень пункту 10.11 Договору, яким визначений інший розмір процентів за порушення строку здійснення платежів, а саме: 0,01 % річних, правомірно присуджено до стягнення 3% річних в сумі 71,06 грн. за розрахунком, здійсненим у заявлений позивачем період, за 428 днів прострочення.
Колегією суддів перевірено розрахунок позивача в частині заявлених вимог про стягнення інфляційних втрат, з яким колегія суддів погоджується, а тому до стягнення з відповідача підлягає 84182,88 грн. інфляційних втрат.
Отже судом першої інстанції вірно було визначено як строк прострочення відповідачем повернення коштів, так і правомірність нарахування 3% річних та інфляційних втрат відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України.
Посилання відповідача на обов'язок повернення гарантійної суми лише після набрання рішенням від 19.05.2025 у справі №910/2929/25 законної сили (28.08.2025) колегією суддів відхиляються з огляду на встановлені у справі №910/2929/25 преюдиційні обставини, про що зазначено вище.
Одночасно колегією суддів відхиляються доводи відповідача в частині невірного розподілу судового збору за результатами розгляду справи виходячи з наступного.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд першої інстанції поклав сплату
судового збору в повному обсязі (2 422,40 грн) на відповідача, керуючись приписами частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на те, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача.
Частиною 2 ст. 123 ГПК України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до пп. 1, п. 2, ч. 2, ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ціна позову у справі складає 105 476,71 грн (сто п'ять тисяч чотириста сімдесят шість
гривень 71 копійка).
Розрахунок: 105 476,71 х 1,5% = 1 582,15 гривень.
Розмір одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3028,00 гривень.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Розрахунок: 3028,00 х 0,8 = 2 422,40 гривень, які сплачені позивачем у зв'язку з поданням позовної заяви в електронній формі.
Враховуючи, що судом задоволені позовні вимоги позивача на суму 84 253,94 грн, судовий збір за подання позовної заяви в електронній формі про стягнення такої суми позову також складав би 2 422,40 гривень, тому місцевий господарський суд правомірно поклав на відповідача сплату судового збору в повному обсязі (2 422,40 грн), в тому числі керуючись приписами частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача.
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вірного по суті рішення суду, при ухваленні якого судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено характер спірних правовідносин та в цілому правильно застосовані норми матеріального права, які їх регулюють.
Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди відповідача з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позову, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б дійти висновку про помилковість висновків суду першої інстанції.
Доводи та міркування скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги у тій мірі, в якій вони узгоджуються з викладеним у даній справі, та не впливають на прийняття рішення у даному спорі, внаслідок чого у задоволенні апеляційної скарги відповідача належить відмовити.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).
Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.01.2026 у справі №910/13672/25.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 277, 280, ст.ст. 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.01.2026 у справі №910/13672/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.01.2026 у справі №910/13672/25 залишити без змін.
3.Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ".
4. Матеріали справи №910/13672/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Головуючий суддя І.М. Скрипка
Судді О.Л. Бестаченко
Ю.А. Шаратов