Справа № 344/20121/25
Провадження № 33/4808/178/26
Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Ковалюк І. П.
Суддя-доповідач Повзло
09 квітня 2026 року м. Івано-Франківськ
Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28 січня 2026 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1
визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір,
Суддя суду першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 вчинив керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння, за наступних обставин.
Так, 07 листопада 2025 року о 00 год. 30 хв. в м. Івано-Франківську по вул. І.Павла ІІ, 25, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Golf » д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння, зі згоди водія, проводився у встановленому законодавством порядку, у медичному закладі в лікаря-нарколога. Згідно висновку лікаря нарколога №456 ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в його діях.
Зазначає, що рішення суду не відповідає матеріалам, обставинам справи та вимогам чинного законодавства.
Вказує, що працівники поліції не запропонували йому пройти огляд у медичному закладі в письмовій формі як того вимагає закон.
Наголошує, що у медичному закладі йому не було надано сертифікат до приладу за допомогою якого було проведено огляд, мундштук не розпечатувався а був приєднаний, а також відсутні дані про перевірку і термін дії приладу, що ставить під сумнів результати огляду, оскільки порушено процедуру огляду.
Звертає увагу, що працівниками поліції не вжито жодних дій щодо надання можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги.
Також зазначає, що медичними працівниками у нього було відібрано кров, але це не було враховано при складанні висновку.
В судове засідання апеляційного суду з'явилась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 якому роз'ясненні права, передбачені ст. 268 КУпАП. Він підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, викладених у ній, просив скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в його діях.
Перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, вважаю, що її необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
При цьому, вважаю за необхідне наголосити на тому, що згідно практики Європейського суду з прав людини(далі - ЄСПЛ), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду («Пономарьов проти України»).
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, крім іншого є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 252 КУпАП оцінка доказів відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи.
Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.
Вважаю, що суддя суду першої інстанції дотримався цих вимог закону та належним чином з'ясував обставини, що свідчать про наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що висновок судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими доказами, що узгоджуються між собою, та яким суддя дав належний аналіз і оцінив їх у сукупності, в тому числі на предмет того, чи вони отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, є належними та допустимими.
Твердження апелянта про те, що працівниками поліції не вжито жодних дій щодо надання можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги не є слушним, оскільки право на захист виникає не в момент зупинення водія, а з моменту складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення та роз'яснення прав, оскільки в справі про притягнення до адміністративної відповідальності рішення приймає суд, а не працівники поліції. Працівниками поліції було роз'яснено права передбачені ст. 268 КУпАП, зокрема право особи користуватися юридичною допомогою адвоката. ОСОБА_1 власноручним підписом у відповідній графі протоколу підтвердив, що йому роз'яснено права та обов'язки і вони йому зрозумілі. Тому вважаю, що у даному випадку не порушено право ОСОБА_1 на захист.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 07 липня 2025 року серії ЕПР1 №505673 (а.с. 1) 07 листопада 2025 року о 00 год. 30 хв. в м. Івано-Франківську по вул. І.Павла ІІ, 25, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Golf » д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння, зі згоди водія, проводився у встановленому законодавством порядку, у медичному закладі в лікаря-нарколога. Згідно висновку лікаря нарколога №456 ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Цим порушив вимоги п. 2.9. а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Обвинувачення є зрозумілим та таким, що не підлягає будь-якому подвійному тлумаченню.
Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою - інспектором 1 взводу Тор роти УПП бат. УПП в Івано-Франківській області старшим лейтенантом поліції Саміло Р.Б. з дотриманням вимог ст. 254 КУпАП, з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, підписаний ним.
ОСОБА_1 власноручним підписом у відповідній графі протоколу підтвердив, що йому роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, але від дачі пояснень відмовився.
Звертаю увагу, що власноручний підпис підтверджує волевиявлення особи, дійсність документу, свідчить про відповідальність за його зміст.
Згідно з направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у КНП ПОКЦПЗ ІФ ОР (а.с. 2), вбачається, що водій ОСОБА_1 , в якого виявлені ознаки сп'яніння - запах алкоголю з порожнини рота, поведінка що не відповідає обстановці пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі.
Твердження апелянта про, що працівники поліції не запропонували йому пройти огляд у медичному закладі в письмовій формі як того вимагає закон не є слушним, оскільки працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд у медичному закладі, на таку пропозицію останній погодився і його було доставлено в медичний заклад для проведення огляду, а направлення лише фіксує факт проведення огляду у медичному закладі, за результатами якого вже працівником медичного закладу винесено відповідний висновок з яким ОСОБА_1 погодився і підписав.
Як вбачається з висновку від 07 листопада 2025 року № 456 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 3) ОСОБА_1 на час огляду, а саме 07 листопада 2025 року о 01 год. 30 хв. перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Вказаний висновок складений працівником закладу охорони здоров'я лікарем, із заповненням всіх необхідних реквізитів, не містить довільних висловлювань або помилок, є логічним та послідовним, підписаний лікарем та завірений печаткою.
Висновок огляду є категоричним та не допускає будь-якого іншого тлумачення.
Твердження апелянта те, що медичними працівниками у нього було відібрано кров, але це не було враховано при складанні висновку не є слушним.
Вважаю, що лікарем дотримано вимог Інструкції в частині проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я і оформлення його результатів.
Після відібрання біологічного матеріалу - крові в ОСОБА_1 було проведено необхідні тести та продування приладу Драгер за результатами огляду лікарем встановлено перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння.
Лікарем було проведено достатню кількість необхідних лабораторних досліджень для виявлення сп'яніння у ОСОБА_1 .
При цьому, вирішення питання про те, у який саме спосіб та які методи дослідження з метою виявлення стану сп'яніння використовуватиме лікар при проведені огляду особи на стан алкогольного сп'яніння, належить до дискреційних повноважень лікаря.
Лікар при проведенні огляду користується спеціальними знаннями, проводить медичний огляд обстежуваної особи та застосовує різні методи дослідження з метою виявлення стану сп'яніння і на підставі сукупності отриманих даних, оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, та несе правову відповідальність за правильність свого висновку.
Висновок щодо результатів медичного огляду складається безпосередньо після огляду особи в присутності поліцейського ще до отримання остаточних результатів лабораторних досліджень, які проводяться для уточнення наявних речовин, що спричинили стан сп'яніння та встановлення діагнозу, тому підстави для визнання недійсності результату огляду відсутні.
Твердження апелянта про те, що у медичному закладі було порушено процедуру огляду, оскільки йому не було надано сертифікат до приладу за допомогою якого було проведено огляд, мундштук не розпечатувався а був приєднаний, а також відсутні дані про перевірку і термін дії приладу також не є слушним.
Так відповідно до змісту п. 5 Розділу 2 Інструкції саме на вимогу особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, надається сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 висловлював вимогу про таке, і її було проігноровано.
Тому доходжу висновку, що показники застосованого спеціального технічного засобу є допустимими доказами.
На відеозаписах, які містяться на компакт-дисках в матеріалах справи (а.с. 6), безсторонньо зафіксовано деякі обставини події, зокрема: зафіксовано рух працівників поліції на службовому автомобілі та подальшу зупинку транспортного засобу марки «Volkswagen Golf » д.н.з. НОМЕР_1 у зв'язку із порушенням правил дорожнього руху, а саме проїзд на заборонений сигнал світлофора. Після зупинки працівники поліції повідомили водієві причину зупинки та перевірили документи у ОСОБА_1 далі під час спілкування у ОСОБА_1 виявлено ознаки сп'яніння у зв'язку з чим працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці, але від такого ОСОБА_1 відмовився. ОСОБА_1 було роз'яснено наслідки відмови. Після цього працівники поліції запропонували пройти огляд у медичному закладі, на таку пропозицію ОСОБА_1 погодився і його було доставлено в медичний заклад для проведення огляду. У медичному закладі ОСОБА_1 пройшов огляд шляхом проведення тестів, продування приладу, з результатом 1,27 проміле, та відібрання біологічного матеріалу - крові. За результатом огляду складено висновок про те, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння. Далі працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та роз'яснення ОСОБА_1 його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Після цього працівники поліції склали процесуальні документи та оголосили їх зміст ОСОБА_1 .
Досліджені судом відеозаписи досить інформативні, позбавлені упередження і суб'єктивного ставлення, є послідовними, мають безсторонній характер, містять у хронологічній послідовності відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
За змістом п. 1 ч. 1. ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, для виявлення або фіксування правопорушення.
Законом не передбачено вимог щодо показань технічних приладів, що мають функції відеозапису, як доказів у справі про адміністративне правопорушення.
Таким чином вище викладена сукупність доказів поза розумним сумнівом доводить, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу та керував ним у стані алкогольного сп'яніння.
Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог п.п. 2.9. а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння визначений ст. 266 КУпАП, приписами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкції), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядку).
Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Аналогічні приписи містить Інструкція.
Також, за змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Наявні у матеріалах справи докази підтверджують, що водій ОСОБА_1 у якого поліцейським виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, на пропозицію поліцейського не пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу на місці зупинки.
Оскільки ОСОБА_1 не пройшов огляд на місці, поліцейські запропонували йому пройти такий огляд у медичному закладі. На таку пропозицію ОСОБА_1 погодився.
Далі працівники поліції доставити його до закладу охорони здоров'я де він пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння, за результатом якого встановлено, що ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком від 07 листопада 2025 року № 456 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 3).
Таким чином, вважаю, що в даному випадку дотримано приписів Інструкції, Порядку та ст. 266 КУпАП, у зв'язку з чим ОСОБА_1 вважається таким, що пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння відповідно до встановленого порядку.
Отже за результатами апеляційного розгляду встановлено, що ОСОБА_1 , будучи водієм транспортного засобу у зв'язку з виявленими ознаками сп'яніння, пройшов огляд на стан сп'яніння у відповідності до закону, та встановлено стан сп'яніння, а тому вважаю, що матеріалами провадження у своїй сукупності поза розумним сумнівом доведено, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу та керував ним у стані сп'яніння.
Обставин, які б підтверджували позицію сторони захисту щодо незаконності постанови суду першої інстанції та наявності підстав для її скасування з закриттям провадження у справі, за результатами апеляційного розгляду не встановлено, а тому її необхідно залишити без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28 січня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Повзло