Єдиний унікальний номер 725/3404/26
Номер провадження 2-о/725/50/26
08.04.2026 року м. Чернівці
Суддя Чернівецького районного суду м. Чернівців Федіна А.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту належності правовстановлюючих документів, -
У квітні 2026 року заявник звернулась до суду з вище вказаною заявою та просила встановити факт належності їй правовстановлюючих документів, а саме, що « ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » та « ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » є однією і тією ж особо., у тому числі у документах, що підтверджують акти цивільного стану та трудовий стаж.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
За змістом ч.ч.1,2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, в якій зазначаються недоліки заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Так, вказана заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступних підстав.
За частиною 1статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті (пункт 6).
Наведене свідчить про те, що у разі коли установи, які видали правовстановлюючі документи, не можуть виправити допущені в них помилки, особи мають право звернутись до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа відповідно положень вищезазначеної норми. При розгляді цих справ суд встановлює саме належність особі документа, а не тотожність осіб, які неоднаково названі у різних документах.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 серпня 2018 року по справі № 545/1472/17 (провадження № 61-1584св17) зазначено, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.
Вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.
Зі змісту заяви вбачається, що після реєстрації шлюбу заявниця змінила прізвище на « ОСОБА_3 » натомість у свідоцтві про укладення шлюбу її прізвище було вказане « ОСОБА_4 », а у свідоцтві про розірвання шлюбу « ОСОБА_3 », що перешкоджає їй підтвердити трудовий стаж, оскільки вона не може підтвердити належність їй зазначених документів, проте не конкретизує належність їй яких саме документів вона просить суд встановити.
Таким чином, заявником не конкретизовані свої вимоги.
Окрему увагу слід звернути на сформовані заявником у прохальній частині заяви вимоги, які зводяться фактично до встановлення факту тотожності особи.
Статтею 315 ЦПК визначено перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які підлягають розгляду судом у порядку окремого провадження. Даний перелік не є вичерпним, і у судовому порядку можуть бути встановлені й інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не передбачено іншого порядку їх встановлення.
З системного аналізу положень ст. 315 ЦПК України вбачається, що у разі коли установи, які видали правовстановлюючі документи, не можуть виправити допущені в них помилки, особи мають право звернутись до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа відповідно положень зазначеної норми або ж про встановлення факту неправильності актового запису, натомість заявник просить встановити факт тотожності особи, а саме, що « ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » та « ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Отже, заявниці слід уточнити свої вимоги та конкретизувати факт належності їй яких саме документів вона просить встановити та підтвердити неможливість позасудового встановлення таких фактів чи підтвердження належності їй відповідних документів.
Окрему увагу слід звернути також на положення ч. 4 ст. 294 ЦПК України відповідно до якої справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Зокрема, до заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв'язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов'язки. Участь у справі цих осіб зумовлюється тим, що із установленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб'єктивні права та обов'язки мають юридичний зв'язок із суб'єктивними правами і обов'язками заявників.
Так, заявником вказано заінтересованою особою лише Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту належності правовстановлюючих документів, натомість вона не зазначає усіх заінтересованих осіб на інтереси, права та обов'язки яких може вплинути дане рішення, з урахуванням мети встановлення відповідного факту.
На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 175, 177, 184, 185, 258, 260, 272, 294, 311, 353 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту належності правовстановлюючих документів - залишити без руху, надавши заявнику з дня отримання ним даної ухвали 5-денний строк для усунення недоліків, вказаних в описовій частині ухвали.
У разі невиконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху у вказаний строк, позовну заяву буде визнано неподаною та повернуто позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Відповідно до ст.353 ЦПК України ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Чернівецького районного
суду міста Чернівців Федіна А. В.