Справа № 195/421/26
Провадження № 2-о/195/45/26
06.04.2026 року с-ще Томаківка
Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Колодіної Л.В.,
за участі секретаря судового засідання - Левкович Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Томаківського районного суду Дніпропетровської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Папуга Олексій Валерійович, заінтересована особа: Мирівська сільська рада Нікопольського району Дніпропетровської області, про встановлення факту, що має юридичне значення,
громадянка ОСОБА_1 звернулася до суду через свого представника, адвоката Папугу О.В., із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: належності правовстановлюючого документу - свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.01.2015 року, спадкова справа №51/2015, зареєстрована в реєстрі - 04, видане приватним нотаріусом Томаківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Корнієнком Ю.В. на ім'я ОСОБА_2 .
Заява обґрунтована тим, що громадянці ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , належить земельна ділянка, загальною площею 5,570 гектари, кадастровий номер - 1225482500:01:003:0679, цільове призначення - для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, яка розташована на території Мирівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області. Право власності на зазначену земельну ділянку заявник набула на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом 18.01.2015 року, після смерті свого батька - ОСОБА_4 .
В момент отримання вказаного Свідоцтва про право на спадщину та відповідної реєстрації права власності на успадковану земельну ділянку, кадастровий номер - 1225482500:01:003:0679, заявник підтверджувала свою особу паспортом громадянина України НОМЕР_2 , виданим Томаківським РВ УМВС України у Дніпропетровській області 17 червня 2002 року. Відповідно до відомостей вказаного паспорта, прізвище заявника вказане як « ОСОБА_5 ». У зв'язку з цим, приватним нотаріусом Томаківського нотаріального округу 18.01.2016 року за ОСОБА_2 , зареєстровано право власності на земельну ділянку, номер запису про речове право - 16496166. У Свідоцтві про право на спадщину від 18.01.2015 року та у відомостях Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації права власності на земельну ділянку, кадастровий номер - 1225482500:01:003:0679, прізвище заявника записано із помилкою « ОСОБА_5 ».
Помилка в написанні прізвища у Свідоцтві про право на спадщину виникла через, те що на момент укладання оформлення спадщини, заявник мала паспорт, в якому була допущено помилка у її прізвищі, замість букви «о» була зазначена буква «е», відповідно прізвище було написано - « ОСОБА_5 », тоді як повинно писатися « ОСОБА_6 ».
Так, 10.11.2025 року, в зв'язку з тим, що в паспорті було допущено помилку, заявник отримала новий паспорт (паспорт № НОМЕР_3 , запис №19640130-10388, орган, що видав 1260, дата видачі 10.11.2025), в якому помилка була виправлена, і прізвище написано вірно - « ОСОБА_6 ». Вказана помилка ймовірно сталася, через неправильний переклад прізвища з російської мови на українську, відповідно до свідоцтва про народження, яке було складено російською мовою.
З метою можливості державної реєстрації змін до відомостей Державного реєстру речових прав та подальшого розпорядження земельною ділянкою, загальною площею 5,570 гектари, кадастровий номер - 1225482500:01:003:0679, цільове призначення - для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, яка розташована на території Мирівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, заявнику необхідно встановити факт належності їй правовстановлюючого документу, адже прізвище в Свідоцтві про право на спадщину за законом від 18.01.2015 року та її дійсному паспорті, не збігається.
Факт належності заявнику цього Свідоцтва про право на спадщину, підтверджується самим Свідоцтвом, в якому зазначено її реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , який не змінювався.
Спір про право між заінтересованими особами - відсутній.
В судове засідання учасники справи не з'явились.
Від представника заявника ОСОБА_2 - адвоката Папуги О.В. до суду надійшла заява, у якій він просить розглянути цивільну справу за його відсутності та у відсутність заявника. Заявлені вимоги підтримують в повному обсязі.
Від представника заінтересованої особи Виконавчого комітету Мирівської сільської ради надійшла заява з проханням розглянути справу у їх відсутність, винести рішення на розсуд суду.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши, дослідивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному з'ясуванні обставин справи, прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до ч.1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
За змістом частини першої статті 293 ЦПК окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. А виходячи із змісту пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема і справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 зі змінами, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 зі змінами, можуть встановлюватися факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв'язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв'язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.
В свою чергу згідно із пунктом 6 частини першої статті 315 ЦПК суд може розглядати справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 761/16799/15-ц зазначено, що «суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право».
Також, суд враховує правову позицію викладену у Постанові Верховного суду у справі № 206/6186/18 від 21.09.2020, відповідно до якої «визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права».
Аналогічні правові позиції викладені у Постановах Верховного суду від 23.12.2020 у справі № 682/1303/19, у справі № 644/9753/19 (постанова ВС від 26.08.2020), у справі № 644/9753/19 (постанова ВС від 03.02.2021).
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 18 січня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Томаківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Корнієнком Ю.В., (спадкова справа №51/2015, зареєстровано в реєстрі за номером 04), спадкоємцем зазначеного у свідоцтві майна громадянина ОСОБА_4 , 1939 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Спадщина , на яку видано свідоцтво , складається з : земельної ділянки, загальною площею 5,570 гектари, кадастровий номер - 1225482500:01:003:0679, цільове призначення - для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, яка розташована на території Вищетарасівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області, що належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії III-ДП №111928, виданого Вищетарасівською сільською радою 30 листопада 2001 року згідно рішення Вищетарасівської сільської ради від 04.10.2001 року, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №2152.
Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №42695002 від 18.01.2016 року , тип реєстрації: реєстрація видачі свідоцтва про право на спадщину (спадкова справа №51/2015, за номером у спадковому реєстрі: 57651430), спадкоємцем майна ОСОБА_4 , 1939 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: Дніпропетровська область, Нікопольський район, с.Вищетарасівка.
Згідно копії інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №51838772 від 20.01.2016 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 830735712254, земельна ділянка загальною площею 5,570 гектари, кадастровий номер - 1225482500:01:003:0679, цільове призначення - для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, належить на праві власності гр.-ці ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , паспорт громадянина України, серія та номер НОМЕР_2 , виданий 17.06.2002 року Томаківським РВ УМВС України у Дніпропетровській області.
До матеріалів справи додано копію паспорту громадянина України, серія НОМЕР_2 , виданий 17.06.2002 року Томаківським РВ УМВС України у Дніпропетровській області, прізвище, ім'я та по-батькові записано заявника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
До матеріалів справи додано також копію реєстраційного номеру облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , виданого Нікопольським ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Дробот Н. від 17.11.2025 року №0407-25-11423, де прізвище ім'я та по-батькові заявника записано як ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Матеріали справи також містять копію паспорта громадянина України у вигляді ID-картки виданого 10.11.2025 року на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , орган, що видав 1260, місце народження якої зазначено: с.Вищетарасівка, Томаківський район, Дніпропетровська область.
Судом встановлено, що внести зміни та виправлення до документа, в якому виявлені неточності, немає можливості, оскільки помилка в написанні прізвища у свідоцтві про право на спадщину виникла через, те що на момент укладання оформлення спадщини, заявник мала паспорт, в якому була допущено помилка у її прізвищі, замість букви «о» була зазначена буква «е», відповідно прізвище було написано - « ОСОБА_5 », тоді як повинно писатися « ОСОБА_6 ».
ІНФОРМАЦІЯ_3 у зв'язку з тим, що в паспорті було допущено помилку, заявник отримала новий паспорт громадянина України у вигляді ID-картки виданого 10.11.2025 року на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , орган, що видав 1260, в якому помилка була виправлена, і прізвище написано вірно - « ОСОБА_6 ». Вказана помилка ймовірно сталася, через неправильний переклад прізвища з російської мови на українську, відповідно до свідоцтва про народження, яке було складено російською мовою, тому вирішити це питання в позасудовому порядку не вбачається за можливе.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів».
З таких же критеріїв виходила Велика Палата Верховного Суду в постановах від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21, від 11 вересня 2024 року у справі № 201/5972/22.
В ухвалі Верховного Суду від 25.09.2025 у справі № 947/20044/23 вказано, що у порядку окремого провадження підлягає встановленню факт належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеними у свідоцтві про народження або в паспорті, а не у будь-яких документах (див. постанову Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі від 23 травня 2022 року у справі № 539/4118/19.
Касаційний суд підкреслює, що встановлення факту належності правовстановлюючих документів може бути, зокрема, зумовлене:
(а) помилкою у вказівці прізвища, ім'я, по батькові особи, тобто коли особа мала паспортний документ, але в договорі вказано інше прізвище аніж в паспортному документі. В такому разі існує можливість вирішити це питання в позасудовому порядку;
(б) отриманням після укладення договору паспортного документу, в якому вказане інше прізвище аніж в договорі. В цьому випадку відсутня можливість вирішити це питання в позасудовому порядку.
З аналізу вищезазначених документів, наданих заявницею, судом встановлено наявність помилки у свідоцтві про право на спадщину за законом від 18 січня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Томаківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Корнієнком Ю.В., (спадкова справа №51/2015, зареєстровано в реєстрі за номером 04), спадкоємцем зазначеного у свідоцтві майна громадянина ОСОБА_4 , 1939 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в написанні прізвища спадкоємця, а саме: « ОСОБА_5 » замість правильного « ОСОБА_6 ».
Встановлення вказаного факту породжує юридичні наслідки, зокрема дозволить реалізувати право заявниці на оформлення спадщини.
Наявна розбіжність в написанні прізвища, ім'я спадкоємця в свідоцтві про право на спадщину за законом, перешкоджає заявниці в реалізації права на реєстрацію права власності, іншим способом підтвердити такий факт не представляється можливим, а тому належність правовстановлюючого документа заявнику підлягає встановленню в судовому порядку.
Таким чином, суд приходить висновку, що усі наведені докази у їх сукупності свідчать про належність заявнику ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , правовстановлюючого документу, яким є свідоцтво про право на спадщину за законом від 18.01.2015 року, спадкова справа №51/2015, зареєстрована в реєстрі - 04, видане приватним нотаріусом Томаківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Корнієнком Ю.В., а тому вимоги заявника є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 81, 258-261, 293-294, 315-319 ЦПК України, суд
заяву громадянки ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Папуга Олексій Валерійович, заінтересована особа: Мирівська сільська рада Нікопольського району Дніпропетровської області, про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт належності громадянці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , правовстановлюючого документу - свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.01.2015 року, спадкова справа №51/2015, зареєстрована в реєстрі - 04, видане приватним нотаріусом Томаківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Корнієнком Ю.В. на ім'я ОСОБА_2 .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення.
Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України: https://court.gov.ua/sud0442/.
В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні дані сторін та інших учасників справи:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа: Виконавчий комітет Мирівської сільської ради, ЄДРПОУ 04338032, місцезнаходження юридичної адреси: 53540, Дніпропетровська область, Нікопольський район с.Топила, вул.Правобережна, буд.49.
Суддя: Л. В. Колодіна