ЄУН 193/73/26
Провадження № 3-в/193/4/26
іменем України
08 квітня 2026 року сел. Софіївка
Суддя Софіївського районного суду Дніпропетровської області Кащук Д.А., розглянувши клопотання начальника відділення поліції №9 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області про заміну адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
якого було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП постановою Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 11.02.2026,
До суду надійшло вищезазначене клопотання про вирішення питання щодо заміни виду адміністративного стягнення з адміністративного арешту на інший вид стягнення відносно ОСОБА_1 , якого постановою Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 11.02.2026 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді адміністративного арешту на строк 15 (п'ятнадцять) діб з позбавленням права керування транспортними засобами строком на десять років, без конфіскації транспортного засобу.
Клопотання мотивоване тим, що до відділення поліції №9 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області на виконання надійшла постанова Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 11.02.2026 про накладення адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту строком на 15 (п'ятнадцять) діб у відношенні ОСОБА_1 (вхідний №35228-2026 від 25.02.2026).
В ході виконання постанови 11.02.2026 було затримано ОСОБА_1 та направлено до ІТТ № 2 ГУНП в Дніпропетровській області.
Згідно довідки-відмови від 26.03.2026 вказано, що під час вивчення супровідних медичних документів, а саме консультативного висновку спеціаліста лікаря-ренгенолога ОСОБА_2 від 26.03.2026 у затриманого ОСОБА_1 встановлено наявність наступного діагнозу: Дисемінований туберкульоз. В зв'язку з чим у поміщенні ОСОБА_1 до ізолятору тимчасового тримання № 2 ГУНП в Дніпропетровській області відмовлено, що унеможливлює виконання постанови. В зв'язку з чим, начальник ВП № 9 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області просить суд вирішити питання щодо заміни ОСОБА_1 адміністративного стягнення з адміністративного арешту на інший вид стягнення.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився.
Представник відділення поліції № 9 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, надав суду заяву про розгляд подання за його відсутності, просив його задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.
Провадження по виконанню постанови про застосування адміністративного арешту передбачено главою 32 КУпАП, зокрема ст. 336 КУпАП, за положеннями якої постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про застосування адміністративного арешту виконується негайно після її винесення.
Частинами 1, 2 ст. 300 КУпАП встановлено, що постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому КУпАП та іншими законами України. Орган Національної поліції забезпечує виконання постанови про адміністративний арешт у порядку, встановленими законами України.
Згідно вимог ст. 304 КУпАП України питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішується органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Проте, перелік питань, пов'язаних із виконанням постанов викладений в главі 25 КУпАП, зокрема відстрочка, припинення, давність виконання постанови про накладення адміністративного стягнення, серед них питання щодо заміни адміністративного арешту іншим адміністративним стягненням не передбачено.
В зв'язку з чим, при розгляді даного подання, суддя вважає за необхідне застосувати аналогію права, а саме ст.537 КПК України, оскільки КУпАП не врегульоване питання щодо заміни адміністративного арешту іншим адміністративним стягненням.
Так, відповідно до п.п.10) та 14) ч.1ст.537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про заміну покарання відповідно до частини п'ятої статті 53, частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України; інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Судом встановлено, що адміністративне стягнення у виді арешту на ОСОБА_1 накладене 11.02.2026. При цьому, ОСОБА_1 був затриманий 26.03.2026. Однак, у поміщенні останнього до ізолятору тимчасового тримання було відмовлено, оскільки у затриманого ОСОБА_1 встановлено наявність наступного діагнозу: Дисемінований туберкульоз. В зв'язку із чим виконання адміністративного стягнення у виді арешту є неможливим.
Згідно зі ст.305 КУпАП контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється органом (посадовою особою), який виніс постанову, та іншими органами державної влади в порядку, встановленому законом.
Однією із важливих складових принципу правової визначеності та основною конституційною засадою судочинства, серед іншого, є обов'язковість судового рішення (п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України).
У рішенні від № 15-рп/2004 від 2 листопада 2004 року КСУ вказано, що відповідно до частини першої статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті, перед усім, ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що чинним законодавством не передбачено заміну адміністративного арешту на штраф, суддя, з метою забезпечення виконання судового рішення, вважає за необхідне застосувати аналогію закону при вирішенні питання щодо можливості заміни адміністративного стягнення у виді арешту на штраф.
Керуючись ст.300,303,304 КУпАП України, суддя
Клопотання начальника відділення поліції №9 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області про вирішення питання щодо заміни виду адміністративного стягнення з адміністративного арешту на інший вид стягнення, - задовольнити.
Замінити адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту накладеного постановою Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 11.02.2026 стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень 00 копійок.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Д.А.Кащук