Справа № 464/5114/22 Головуючий у 1 інстанції: Шашуріна Г.О.
Провадження № 22-ц/811/4252/25 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.
08 квітня 2026 року м. Львів
Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Копняк С. М.,
суддів: Бойко С. М., Ніткевича А. В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 26 січня 2023 року, в справі за позовом приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії,
у жовтні 2022 року позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів, в якому просив стягнути солідарно з відповідачів на свою користь 5 793, 99 грн вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил роздрібного ринку електричної енергії, покликаючись на порушення відповідачами правил роздрібного ринку електричної енергії.
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 26 січня 2023 року позов задоволено.
Вирішено:
стягнути солідарно із ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» 5 793, 99 грн вартості необлікованої електричної енергії.
Стягнути із ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» по 1 240,50 грн судового збору з кожного.
Рішення суду першої інстанції оскаржилаОСОБА_1 , подавши в грудні 2025 року апеляційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2 , в якій міститься прохання змінити рішення Сихівського районного суду м. Львова від 26 січня 2023 року в частині осіб на яких покладається обов'язок відшкодування спричинених витрат та вирішити стягнути із ОСОБА_3 на користь приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» вартість не облікованої електричної енергії у розмірі 5 739, 99 грн.
Аналіз змісту апеляційної скарги зводиться до того, що заявник звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не є споживачем електричної енергії, не є власником, співвласником або користувачем житла, а формальна реєстрація за адресою: АДРЕСА_1 , не створює в неї обов'язку оплачувати комунальні послуги чи відповідати за дії фактичного користувача приміщення. Відтак, вважає, що відсутні правові підстави для покладення на ОСОБА_1 солідарного обов'язку зі сплати вартості необлікованої електричної енергії, визначеної на підставі актів, обставини складання яких їй не були відомі та на формування яких вона не могла впливати.
Від приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» та від ОСОБА_3 , відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 не надходив, що згідно з частиною третьою статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції.
За приписами частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також позовних вимог та підстав позову, що були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
До такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з такого.
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судове рішення оскаржується заявником лише в частині солідарного стягнення з неї на користь приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» вартості необлікованої електричної енергії, з тих підстав, що вона не проживає за адресою: АДРЕСА_1 , відтак, щодо неправомірності нарахування вартості необлікованої електричної енергії в розмірі 5 793 грн 99 коп. та щодо інших відповідачів судове рішення не перевіряється.
Судом встановлено, що ПрАТ «Львівобленерго», як Оператор системи розподілу, надає послуги з розподілу (передачі) електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору з особовим рахунком № НОМЕР_1 .
За даною адресою були зареєстровані: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
03 листопада 2021 року за вказаною адресою було повторно припинено енергоживлення як санкція за самовільне підключення.
Загальна сума заборгованості відповідачів перед позивачем за порушення ПРРЕЕ складає 5 793 грн 99 коп.
Пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово - комунальні послуги», передбачено, що індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово - комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Пунктами 1, 3 статті 9 Закону України «Про житлово - комунальні послуги», передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Приписами частини першої статті 64 ЖК України встановлено, що члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
В справі, що переглядається встановлено, що позивач акціонерне товариство «Львівобленерго» звернулося з даним позовом до відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про солідарне стягнення вартості необлікованої електричної енергії.
Зокрема, в позовній заяві зазначили про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , де було встановлено самовільне підключення енергоживлення, зареєстровані: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 .
Під час розгляду справи судом першої інстанції ухвалою Сихівського раойнного суду м. Львова від 21 листопада 2022 року відмовлено у відкритті провадження за позовом акціонерного товариства «Львівобленерго» до ОСОБА_4 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії, у зв'язку із зняттям ОСОБА_4 з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , як померлої особи.
Згідно з відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України у Львівській області, зареєстрованим місцем проживання відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_1 є адреса: АДРЕСА_1 . Відомості щодо будь якого іншого зареєстрованого місця проживання, зокрема відповідачки ОСОБА_1 , станом на 03 листопада 2021 року, сторони суду не надавали.
Відтак, встановивши факт заподіяння відповідачами, в тому числі і ОСОБА_1 , як особою яка на час вчинення порушення ПРРЕЕ була зареєстрована за спірною адресою, майнової шкоди позивачу, завданої самовільним підключенням, місцевий суд дійшов вірного висновку, що заявлений позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги, зокрема і щодо фактичного не проживання у спірній квартирі відповідачки ОСОБА_1 , спростовуються вищевстановленими обставинами справи.
Суд першої інстанції належним чином оцінив наявні в матеріалах справи докази, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).
Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
Пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За вказаних обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції дотримавшись норм матеріального та процесуального права, повно і всебічно з'ясувавши всі дійсні обставини спору сторін, вирішив дану справу згідно із законом і підстави для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, відсутні. Враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Відповідно до статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 141 ЦПК України підстави вирішення питання нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відсутні.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,
апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 26 січня 2023 року залишити без задоволення.
Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 26 січня 2023 року залишити без змін.
Поновити рішення Сихівського районного суду м. Львова від 26 січня 2023 року.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 08 квітня 2026 року.
Головуючий С. М. Копняк
Судді: С. М. Бойко
А. В. Ніткевич