Справа № 130/35/26
Провадження №11-кп/801/388/2026
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
08 квітня 2026 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальне провадження № 42025022130000070, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 07.08.2025 за апеляційною скаргою першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 23 лютого 2026 року про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною обстановки
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця села Кармелюкове Жмеринського району Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , із середньою освітою, голови сільськогосподарського фермерського господарства «Подільський гай», раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною третьою статті 197? КК України,-
Зміст судового рішення та встановлені судом обставини.
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 23 лютого 2026 року ОСОБА_7 звільнено від кримінальної відповідальності за частиною третьою статті 197? КК України у зв'язку із зміною обстановки.
Кримінальне провадження № 42025022130000070, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 07.08.2025 по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною третьою статті 197? КК України закрито у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Стягнуто із обвинуваченого ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта, у розмірі 17 828 (сімнадцять тисяч вісімсот двадцять вісім) гривень.
Місцевий суд установив, що ОСОБА_7 обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною третьою статті 197? КК України, а саме у самовільному будівництві будівлі на самовільно зайнятій земельній ділянці за наступних обставин.
ОСОБА_7 у 2010 році (більш точної дати не встановлено), діючи з корисливих мотивів, вирішив здійснити самовільне будівництво на самовільно зайнятій земельній ділянці із кадастровим номером 0521055300:07:003:0075 площею 1,8 га, яка перебуває у комунальній власності Жмеринської міської ради Вінницької області.
Так, ОСОБА_7 всупереч вимогам статей 13, 14 Конституції України, статей 116, 118 123-126 Земельного кодексу України, які регламентують набуття і реалізацію права на землю, за відсутності відповідного рішення уповноваженого органу місцевого самоврядування та державної реєстрації передачі йому у власність чи надання у користування земельної ділянки, у 2010 році без належного оформлення права власності чи користування, здійснив самовільне зайняття частини земельної ділянки із кадастровим номером 0521055300:07:003:0075 площею 1,8 га, яка перебуває у комунальній власності Жмеринської міської ради Вінницької області вартістю 1705,34 гривень, на якій в порушення Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», який встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, без затвердженого проєкту, не маючи відповідних дозвільних документів, здійснив самовільне будівництво будівлі площею 39,36 м?, довжиною 8 м, шириною 4,92 м, із координатами поворотних точок Х: 1) 5 432 906, 20; 2) 5 432 909, 17; 3) 5 432 902, 61; 4) 5 432 899, 63; Y: 1) 3 199 617, 27; 2) 3 199 621, 39; 3) 3 199 626, 13; 4) 1 199 622, 02, фундамент якої виконаний із бутового каменю на цементному розчині, з метою використання її у подальшому в господарських цілях.
Приймаючи рішення про звільнення від кримінальної відповідальності, місцевий суд виходив з того, що ОСОБА_7 раніше не судимий, з дня вчинення злочину пройшло більше десяти років, він продовжує працювати у СФГ, головою якого являється. На час судового розгляду звернувся до місцевої влади з приводу узаконення самовільної будівлі та земельної ділянки (встановлення собистого сервітуту). Із моменту самочинного будівництва (з 2010 року) до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягався, характеризується позитивно. Ці обставини, на переконання місцевого суду свідчать про зміну обстановки, що відповідно до положень статті 48 КК України є підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності за вчинення умисного нетяжкого злочину.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, що її подала.
В апеляційній скарзі першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_8 ставиться питання про скасування ухвали Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 23 лютого 2026 року через істотні порушення кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність. Просить призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевий суд безпідставно дійшов висновку про наявність обставин, які вказують на зміну обстановки, адже вчинене ОСОБА_7 діяння у виді самовільного будівництва жодним чином не втратило своєї суспільної небезпечності, оскільки встановлення сервітуту щодо земельної ділянки не надає права на самочинне будівництво. При цьому інші наведені судом дані про особу обвинуваченого, зокрема позитивна характеристика, відсутність судимостей, не є такими, що вказують на зміну обстановки. Окремо вказує на те, що місцевий суд в порушення статей 94, 370 КПК України у підготовчому засіданні без об'єктивного з'ясування обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду, прийняв рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності та окрім того, у порушення пункту третього частини першої статті 372 КПК України у резолютивній частині ухвали не послався на норми закону про кримінальну відповідальність та кримінального процесуального закону, на підставі яких звільнив ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності та закрив провадження щодо нього.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор ОСОБА_6 підтримав доводи апеляційної скарги першого заступника керівника обласної прокуратури з підстав, викладених в ній, та просив задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_7 заперечив проти задоволення апеляційної скарги сторони обвинувачення вважаючи ухвалу суду законною та обґрунтованою.
Представник потерпілого (Жмеринської міської ради) - адвокат ОСОБА_9 будучи належним чином повідомленою про час та місце судового засідання не з'явилась, заяв про поважність неприбуття не подавала. Такі обставини відповідно до положень статті 405 КПК України не перешкоджають апеляційному розгляду.
Мотиви суду.
Заслухавши доповідача, виступи учасників провадження, дослідивши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог статті 94 КПК України; з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.
Як убачається з оскаржуваної ухвали, зазначені норми кримінального процесуального закону в частині висновків щодо наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності дотримані, однак допущені окремі порушення, які тягнуть за собою зміну судового рішення.
Висновки щодо звільнення особи від кримінальної відповідальності.
За визначенням, що міститься у статті 48 КК України особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Зазначена норма закону про кримінальну відповідальність вирізняє дві окремі підстави для прийняття рішення про звільнення від кримінальної відповідальності - втрата суспільної небезпечності вчиненого діяння, або втрата суспільної небезпечності самою особою.
Із висновку про застосування норми закону про кримінальну відповідальність, викладеного у постанові Верховного Суду від 23.01.2020 (справа № 161/1390/19) йдеться про те, що для визнання того, що на час розгляду справи в суді обстановка змінилася, необхідно встановити, яка обстановка існувала під час вчинення злочину, а також те, в чому полягає її зміна на час розгляду справи, та навести в судовому рішенні конкретні дані, які свідчили б про зміну обстановки та втрату діянням чи особою суспільної небезпечності.
Окрім того стала судова практика, висвітлена зокрема у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 (справа № 613/1202/17) свідчить про те, що зі змісту статті 48 КК України убачається, що необхідною підставою звільнення від кримінальної відповідальності є встановлення того, що протягом певного часу обстановка, яка оточувала особу на момент вчинення злочину, змінилась таким чином, що позитивно впливає на неї і робить маловірогідним вчинення даною особою нового тотожного або однорідного злочину.
Суспільна небезпечність кримінального правопорушення, за яким обвинувачується ОСОБА_7 полягає насамперед у посяганні на установлений законом порядок володіння та користування земельними ресурсами, а у випадку, передбаченому частиною третьою статті 197? КК України, ще і установлений законодавством порядок будівництва на земельних ділянках відповідних об'єктів.
Стосовно доводів прокурора у тій частині, що отримання обвинуваченим права користування земельною ділянкою (встановлення особистого сервітуту) жодним чином не усуває факту здійсненого самовільного будівництва, суд зазначає, що кримінальна відповідальність за частиною третьою статті 197? КК України настає виключно у одночасному поєднанні двох обов'язкових умов:
-здійснення самовільного будівництва;
-здійснення такого будівництва на самовільно зайнятій земельній ділянці.
Інші різновиди самовільного (самочинного) будівництва ознак цього складу кримінального правопорушення не утворюють, проте можуть визнаватись адміністративним проступком (стаття 96 КУпАП).
Повертаючись до обставин цього провадження установлено, що ОСОБА_7 у 2010 році на частині самовільно зайнятої земельної ділянки із кадастровим номером 0521055300:07:003:0075, що належить Жмеринській міській раді Вінницької області здійснив самовільне будівництво будівлі площею 39,36 м?.
За цим фактом 07.08.2025 до ЄРДР за № 42025022130000070 було внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 197? КК України.
У ході процедури кримінального провадження ОСОБА_7 , усвідомлюючи протиправність своїх дій та з метою усунення шкідливих наслідків невідкладно звернувся до органу місцевого самоврядування із заявою про приведення у відповідність із законом права користування земельною ділянкою, та у ході цієї процедури рішенням Жмеринської міської ради № 1498 від 19.08.2025 йому надано дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для укладення договору особистого сервітуту орієнтовною площею 1,8 га для іншого сільськогосподарського призначення (01.13) (арк. 45).
У подальшому рішенням цього ж органу місцевого самоврядування № 1555 від 10.10.2025 затверджено проєкт землеустрою для укладення договору особистого сервітуту (арк. 55) та 20.10.2025 між Жмеринською міською радою та ОСОБА_7 укладено договір про встановлення особистого сервітуту щодо земельної ділянки із кадастровим номером 0521055300:07:003:0075 на строк п'ять років, про що здійснено запис у Книзі обліку договорів про встановлення особистого сервітуту за № 706 (арк. 52-54).
Такі фактичні обставини свідчать про те, що вчинені обвинуваченим дії, направлені на узаконення права користування земельною ділянкою суттєво змінити обстановку та факт набуття ОСОБА_7 права користування земельною ділянкою шляхом встановлення особистого сервітуту очевидно свідчить про втрату на момент судового розгляду суспільної небезпечності вчиненого обвинуваченим нетяжкого злочину, що у цьому конкретному випадку слід визнати підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності у відповідності до статті 48 КК України у зв'язку із зміною обстановки, адже у результаті таких змін втратилась доцільність застосування до особи заходів кримінально-правового впливу.
Ці обставини у сукупності з іншими фактичними даними (вчинення ОСОБА_7 вперше нетяжкого злочину) та особи винного дають підстави для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Висновки щодо істотних порушень кримінального процесуального закону.
Як на підставу скасування судового рішення з підстав істотного порушення кримінального процесуального закону, прокурор зазначає про недотримання місцевим судом положень статей 94, 370 КПК України, а саме про те, що суд у підготовчому засіданні без об'єктивного з'ясування обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду, прийняв рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Такі доводи прокурора апеляційний суд відхиляє виходячи з наступного.
За змістом пункту другого частини другої статті 314 КПК України у підготовчому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 КПК України.
У цьому провадженні під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_7 заявив клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття у зв'язку з цим кримінального провадження, що регламентовано пунктом першим частини другої статті 284 КПК України.
Крім того системний аналіз пункту першого частини другої статті 284, частини четвертої статті 286, частини третьої статті 288 КПК України дає підстави стверджувати, що якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Таким чином, оскільки у цьому провадженні під час підготовчого судового засідання було заявлено клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, місцевий суд виходячи із імперативних положень кримінального процесуального закону (статей 284, 286, 288, 314 КПК) невідкладно розглянув таке клопотання.
Проте інші доводи прокурора в частині допущених істотних порушень кримінального процесуального закону суд знаходить підставними через недотримання місцевим судом вимог статті 372 КПК України щодо змісту судового рішення (ухвали).
Так, відповідно до пункту третього частини першої статті 372 КПК України резолютивна частина ухвали повинна містити з-поміж іншого, висновки суду, які у свою чергу повинні вказувати на положення закону, якими суд керувався при прийнятті відповідного рішення.
Як убачається з оскаржуваної ухвали, суд у її резолютивній частині зазначив лише про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за частиною третьою статті 197? КК України у зв'язку із зміною обстановки та закриття кримінального провадження у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності, однак не послався на норми закону про кримінальну відповідальність та кримінального процесуального закону, на підставі яких прийняв відповідні рішення.
Такі порушення кримінального процесуального закону відповідно до пункту другого частини першої статті 404, пункту третього частини першої статті 409 КПК України тягнуть за собою зміну судового рішення.
Керуючись статтями 404, 405, 409, 419 КПК України, суд
Апеляційну скаргу першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_8 задовольнити частково.
Ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 23 лютого 2026 року про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за частиною третьою статті 197? КК України у зв'язку із зміною обстановки та закриття кримінального провадження змінити через істотні порушення кримінального процесуального закону.
В резолютивній частині ухвали вказати про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за частиною третьою статті 197? КК України на підставі статті 48 КК України у зв'язку із зміною обстановки.
В резолютивній частині ухвали вказати про закриття кримінального провадження № 42025022130000070, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань 07.08.2025 по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною третьою статті 197? КК України на підставі пункту першого частини другої статті 284 КПК України у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
У решті ухвалу залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції (Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду) протягом трьох місяців з дня проголошення.
Відповідно до частини четвертої статті 532 КПК України судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Судді: