Єдиний унікальний номер 741/161/26
Провадження № 1-кп/741/98/26
м. Носівка 08 квітня 2026 року
Носівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
обвинуваченого та його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 62024100130004432 відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бородянка Бородянського району Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з середньою спеціальною освітою, громадянина України, одруженого, військовослужбовця по мобілізації, на утриманні має неповнолітнього сина, раніше не судимого, якого було затримано 12 грудня 2025 року у порядку ст. 208 КПК України та 15 грудня 2025 року обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою,
за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
встановив:
Вимогами ст.ст. 17, 65, 68 Конституції України визначено, що оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Положення ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 17 Закону України «Про оборону України» визначають, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та який діє і на теперішній час.
10 листопада 2023 року військовозобов'язаного солдата ОСОБА_6 призвано на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_2 , направлено для проходження військової служби.
Згідно з ч. 6 ст. 2, п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період. Початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Таким чином, з 10 листопада 2023 року солдат ОСОБА_6 почав проходити військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період та набув статусу військовослужбовця Збройних Сил України.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21 грудня 2023 року № 356 солдата ОСОБА_6 призначено на посаду навідника 2 відділення протитанкових керованих ракет 2 взводу протитанкових керованих ракет батареї протитанкових керованих ракет військової частини НОМЕР_1 , зараховано до списків особового складу частини, на всі види забезпечення та визнано вважати таким, що справу та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період солдат ОСОБА_6 , відповідно до вимог ст.ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, додержуватися військової дисципліни, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг завдань, доручених йому за посадою, не допускати негідних вчинків, у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира, а після повернення доповідати йому про прибуття.
Однак, під час дії воєнного стану, напередодні 29 липня 2024 року у солдата ОСОБА_6 виник кримінально-протиправний умисел, спрямований на самовільне залишення місця служби з метою тимчасового незаконного ухилення від виконання обов'язків військової служби, який він реалізував за наступних обставин.
Станом на 29 липня 2024 року місце служби військовослужбовців 2 відділення протитанкових керованих ракет 2 взводу протитанкових керованих ракет батареї протитанкових керованих ракет військової частини НОМЕР_1 було визначене у районі населеного пункту Гнідин Бориспільського району Київської області.
Так, на виконання свого кримінально-протиправного умислу солдат ОСОБА_6 , у порушення вищевказаного законодавства, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасового незаконного ухилення від виконання обов'язків військової служби, без поважних причин та дозволу відповідних командирів, в умовах воєнного стану, 29 липня 2024 року у невстановлений досудовим розслідуванням точний час, але не пізніше 08 години 30 хвилин самовільно залишив місце служби, яке станом на 29 липня 2024 року було визначене у районі населеного пункту Гнідин Бориспільського району Київської області, після чого проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з проходженням військової служби та не вживаючи жодних заходів для повернення до місця служби та військової частини тривалістю понад три доби.
У подальшому, під час дії воєнного стану, напередодні 10 жовтня 2024 року у солдата ОСОБА_6 виник кримінально-протиправний умисел, спрямований на самовільне залишення місця служби з метою тимчасового незаконного ухилення від виконання обов'язків військової служби, який він реалізував за наступних обставин.
Станом на 10 жовтня 2024 року місце служби військовослужбовців 2 відділення протитанкових керованих ракет 2 взводу протитанкових керованих ракет батареї протитанкових керованих ракет військової частини НОМЕР_1 було визначене у районі населеного пункту Гнідин Бориспільського району Київської області.
Так, на виконання свого кримінально-протиправного умислу солдат ОСОБА_6 , у порушення вищевказаного законодавства, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасового незаконного ухилення від виконання обов'язків військової служби, без поважних причин та дозволу відповідних командирів, в умовах воєнного стану, 10 жовтня 2024 року у невстановлений досудовим розслідуванням точний час, але не пізніше 08 години 30 хвилин самовільно залишив місце служби, яке станом на 10 жовтня 2024 року було визначене у районі населеного пункту Гнідин Бориспільського району Київської області, після чого проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з проходженням військової служби та не вживаючи жодних заходів для повернення до місця служби та військової частини тривалістю понад три доби.
Також, під час дії воєнного стану, напередодні 27 жовтня 2025 року у солдата ОСОБА_6 виник кримінально-протиправний умисел, спрямований на самовільне залишення місця служби з метою тимчасового незаконного ухилення від виконання обов'язків військової служби, який він реалізував за наступних обставин.
Станом на 27 жовтня 2025 року місце служби військовослужбовців 2 відділення протитанкових керованих ракет 2 взводу протитанкових керованих ракет батареї протитанкових керованих ракет військової частини НОМЕР_1 було визначене у районі населеного пункту Гнідин Бориспільського району Київської області.
Так, на виконання свого кримінально-протиправного умислу солдат ОСОБА_6 , у порушення вищевказаного законодавства, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасового незаконного ухилення від виконання обов'язків військової служби, без поважних причин та дозволу відповідних командирів, в умовах воєнного стану, 27 жовтня 2025 року у невстановлений досудовим розслідуванням точний час, але не пізніше 08 години 30 хвилин самовільно залишив місце служби, яке станом на 27 жовтня 2025 року було визначене у районі населеного пункту Гнідин Бориспільського району Київської області, після чого проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з проходженням військової служби та не вживаючи жодних заходів для повернення до місця служби та військової частини тривалістю понад три доби.
У подальшому, 12 грудня 2025 року солдата ОСОБА_6 було затримано у порядку ст. 208 КПК України слідчим слідчого відділення ВП № 4 Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області.
ОСОБА_6 діючи умисно, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.
У судовому засіданні ОСОБА_6 повністю визнав свою вину, відмовився надавати суду показання. На запитання відповів, що він залишав розташування військової частини, повертався додому, не лікувався, добровільно не проходив ВЛК, висновку не отримував. Він (обвинувачений) бажає служити, розуміє, що за станом не може повноцінно проходити військову службу, не вирішував питання подальшої служби у ТЦК та СП чи навчальних центрах.
Прокурор, обвинувачений та захисник висловили думку про те, що не потрібно викликати і допитувати свідків.
Вивчивши думку учасників судового розгляду, з'ясувавши, що обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, впевнившись у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши учасникам судового розгляду про те, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному провадженні, суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Аналізуючи зібрані і досліджені в судовому провадженні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , а саме самовільне залишення військової частини військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, дійсно мало місце та містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
ОСОБА_6 винен у вчиненні даного кримінального правопорушення, оскільки усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачав їх суспільно-небезпечні наслідки і свідомо допускав їх настання.
ОСОБА_6 підлягає покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення.
Суд визнає обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_6 , відсутність судимості, щире каяття.
Судом не встановлено обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_6 .
Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує ступінь тяжкості та суспільну небезпечність вчиненого ним кримінального правопорушення, умисну форму вини, особу винуватого, характеристику обвинуваченого, його вік, стан здоров'я, сімейне положення, обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Обираючи вид і міру покарання ОСОБА_6 суд приймає до уваги його характеризуючі дані і приходить до висновку про необхідність призначити йому покарання у виді позбавлення волі.
ОСОБА_6 повинен відбувати призначену йому міру покарання.
З метою запобігти спробам обвинуваченого ОСОБА_6 переховуватися від органів досудового розслідування та суду в стадії виконання вироку, суд приходить до висновку про необхідність застосувати обвинуваченому до набрання вироком законної сили запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням у державній установі «Чернігівський слідчий ізолятор».
Строк відбуття покарання ОСОБА_6 обчислювати з 12 грудня 2025 року.
На вирок може бути подана апеляційна скарга через Носівський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1