Справа № 296/2955/26
1-кс/296/1244/26
Іменем України
18 березня 2026 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна
До Корольовського районного суду м. Житомира надійшло клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного на автомобіль «Vоlkswagen LT 35 D», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 26.03.2015 належить ОСОБА_3 , а також на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.
Клопотання обґрунтовано тим, що СУ ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені №12026060000000037 від 23.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 23.01.26 близько 13:30 год., при виїзді із с. Йосипівка Бердичівського району Житомирської області, на а/д Кременець-Б. Церква-Ржищів-Канів-Софіївка 313 км + 100 м, водій автомобіля марки «Isuzu» реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_4 , 1965 р.н., рухаючись зі сторони м. Ружин в напрямку до м. Козятин, не врахував дорожню обстановку, та допустив зіткнення із автомобілем «Vоlkswagen LT 35 D» реєстраційний номер НОМЕР_1 маршрутне таксі сполученням «Ружин-Житомир яке зупинилося для висадки та посадки пасажирів, під керуванням водія ОСОБА_5 , 1960 р.н.
В результаті пригоди пасажири автомобіля «Vоlkswagen LT 35 D» ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримала тілесні ушкодження у вигляді: політравми, госпіталізована до реанімаційного відділення Бердичівської міської лікарні, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав тілесні ушкодження у вигляді, тупої травми грудної клітки, множинних переломів ребер з 3 по 7 справа, підшкірна енфіземи; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримала тілесні ушкодження у вигляді: забою лівої ноги та забою лівої руки; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , отримав тілесні ушкодження у вигляді: забою лівої ноги та забою лівої лобної ділянки голови.
Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира накладено арешт на майно, а саме автомобіль «Vоlkswagen LT 35 D», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Заявник зазначає, що в подальшому арешту майна немає підстав. Відсутні умови належного зберігання транспортного засобу, що має наслідком додаткові фінансові витрати пов'язані із зберіганням.
Власник майна третім пунктом прохальної частини клопотання просив суд його розгляд здійснювати за його відсутності.
Слідчим ОСОБА_10 18.03.2026 подано заяву про розгляд клопотання за його відсутності. Також зазначено, що усі необхідні слідчі дії та експертні дослідження з арештованим майном проведено.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали слідчим суддею встановлено наступне.
Згідно статті 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься законність.
Статтею 9 КПК України визначено, що під час кримінального провадження слідчий суддя зобов'язаний неухильно дотримуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
Положеннями ч.3 ст.41 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Встановлено, що 03.02.2026 ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомир по справі № 296/1102/026, за результатами розгляду клопотання слідчого накладено арешт на автомобіль «Vоlkswagen LT 35 D», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 26.03.2015, який належить ОСОБА_3 .
Відповідно до ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства з приводу накладення арешту на майно особи, обов'язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження (ч. 2 ст. 173 КПК України). При цьому обов'язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладається на орган досудового розслідування.
Відповідно до ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008, де вказувалися порушення ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Між тим, ст.28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч.3 ст.28 КПК України, однак він має бути об'єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Окрім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N31107/96, п.58, ECHR 1999-II).
Між тим, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Слідчим зазначено, що усі необхідні судові експертизи та слідчі дії з арештованим майном проведені у повному обсязі, тому слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню, а саме скасування арешту на автомобіль в частині користування. Разом з цим, слідчий суддя зазначає, що нас час розгляду клопотання відсутні підстави вважати, що відпала потреба в накладенні арешту на майно в повному обсязі, оскільки вказаний автомобіль визнано речовим доказом у кримінальному проваджені, яке на даний час розслідується.
Також, заявником не надано доказів про накладення арешту на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , тому відсутні підстави для скасування арешту в даній частині.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-175, 309, 392, 532 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити частково.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 03.02.2026 у справі № 296/1102/26 на автомобіль «Vоlkswagen LT 35 D», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 26.03.2015, який належить ОСОБА_3 , в частині заборони користування вказаним майном.
У задоволенні решти вимог клопотання відмовити.
Копію цієї ухвали про скасування арешту майна після оголошення ухвали негайно вручити слідчому, прокурору, власнику майна присутнім у судовому засіданні під час оголошення цієї ухвали, а у разі відсутності слідчого, прокурора під час оголошення цієї ухвали - надіслати її копію таким особам не пізніше наступного робочого дня.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1