Справа № 278/595/26
06 квітня 2026 року м. Житомир
Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Дубовік О.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу поліції №1 ЖРУП №1 ГУНП в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
31.03.2026 о 15:35 у с. Дубовець по вул. Польова, ст. Дубовецьке, 65, ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ 2101» з д.н.з. НОМЕР_2 у стані алкогольного сп'яніння; огляд на стан сп'яніння зі згоди в установленому законом порядку проводився на місці зупинки за допомогою алкотестеру «Драгер 6810», проба позитивна - 0,52 проміле, з результатом тестування згоден; від проходження додаткового огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі водій відмовився.
ОСОБА_2 під час розгляду справи вину не визнав; вказав, що неодноразово проходив огляд на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою алкотестеру (5 чи 6 разів), однак перші рази прилад не показував результатів, а на шостий раз показав. Додав, що, на його думку, трубочки для вказаного приладу були вже використані.
Захисник ОСОБА_2 - адвокат Мамедов А.В. звернувся до суду із заявою про закриття провадження у справі на підставі того, що суду не надано належних, достовірних, допустимих та достатніх доказів, які у своїй сукупності достовірно і однозначно свідчили б про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом на вулично-дорожній мережі (відповідно до відеозапису - він навіть не перебував за кермом), що підлягає обов'язковому встановленню в такій категорії справ про адміністративне правопорушення, тому в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Під час судового засідання ОСОБА_3 підтримав свою позицію.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, заслухавши думки учасників, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Відтак, вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю узгоджених між собою доказів, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №580069 від 31.01.2026; результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестеру «Драгер 6810», яким зафіксовано результат 0,52 проміле; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, постановою про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №6595450 від 30.01.2026, відтвореними та дослідженими у судовому засіданні відеозаписами з портативних відеореєстраторів поліцейських та іншими матеріалами справи.
Зібрані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, на переконання суду, отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, є належними та допустимими, тому не викликають сумнівів у їх достовірності та істинності.
Крім того, усі доводи захисника щодо недопустимості доказів, наявних у матеріалах справи, спростовуються, зокрема, відтвореними та дослідженими відеозаписами з портативних відеореєстраторів поліцейських, з яких вбачається, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом у визначений у протоколі час, дату та місці; не запинявся на вимогу поліцейського; у подальшому був зупинений працівниками поліції біля приватного сектору, де не заперечував факт керування і де йому було оголошено про наявні у нього ознаки алкогольного сп'яніння та проведення відеофіксації; ОСОБА_2 погодився на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу - алкотестеру «Драгер»; муштук (трубка), яка використовувалась до проходження огляду за допомогою алкотестеру була належним чином використана у відповідності до вимог чинного законодавства; ОСОБА_2 декілька разів намагався пройти огляд, у результаті якого було зафіксовано результат у 0,52 проміле; у подальшому ОСОБА_2 було запропоновано пройти додатковий огляд у медичному закладі, на що він відмовився, погодившись із результатом, зафіксованим за допомогою алкотестеру «Драгер».
Суддя неупереджено, всебічно та повно, оцінивши всі наявні у справі докази, дійшов висновку, що своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.2.9.а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, вина особи поза розумним сумнівом доведена повністю.
Враховуючи безальтернативний характер санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, суддя дійшов висновку про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 36, 38, 40-1, 247, 283, 284 КУпАП, суддя -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн (сімнадцять тисяч) гривень із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів: ГУК у Житомирській області 21081100, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA048999980313060106000006196, код ЄДРПОУ: 37976485, код класифікації доходів бюджет.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 грн 60 коп.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу: судовий збір.
Роз'яснити особі, щодо якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 (п'ятнадцять) днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно вимог ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
На постанову суду протягом 10 днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Житомирський районний суд.
Строк звернення до виконання протягом трьох місяців.
Суддя О. М. Дубовік