Справа № 277/436/26
07.04.2026 року селище Ємільчине
Ємільчинський районний суд Житомирської області у складі
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря с/з ОСОБА_2
розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутністю учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026065540000021 від 11.03.2026, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця: смт. Ємільчине Ємільчинського району Житомирської області, місце проживання: АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.126, ч. 1 ст. 125 КК України,
09 березня 2026 року близько 16 години 30 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи в подвір?ї домоволодіння по АДРЕСА_1 , під час словесного конфлікту наніс один удар кулаком правої руки ОСОБА_4 в область обличчя зліва.
В результаті нанесеного удару ОСОБА_3 умисно завдав ОСОБА_4 фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.
Окрім того, 14 березня 2026 року близько 11 години в подвір?ї домоволодіння АДРЕСА_1 на грунті особистих неприязних відносин виникла суперечка між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Під час суперечки ОСОБА_3 діючи умисно, наніс ОСОБА_4 кулаком правої руки один удар в область носа.
Унаслідок нанесеного удару ОСОБА_3 умисно спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження: садно на спинці носа, яке за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Своїми умисними діями, які виразилися в умисному завданні удару ОСОБА_4 , який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КК України.
Своїми умисними діями, які виразилися у спричиненні легких тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України.
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 в порядку ст. 302 КПК України надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , яка була складена в присутності захисника адвоката ОСОБА_5 , слідує, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а саме в умисному завданні удару ОСОБА_4 , який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень, та в спричиненні легких тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, надав свою згоду на розгляд обвинувального акта без його участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
У вказаній заяві захисником ОСОБА_5 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості обвинуваченого, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.
До обвинувального акту долучена заява потерпілого ОСОБА_4 від 01 квітня 2026 року про те, що він згоден зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження та згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються сторонами кримінального провадження, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінальних правопорушень доведена повністю.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.1 ст.126, ч. 1 ст. 125 КК України, як умисні дії, які виразились в умисному завданні удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень, та у спричиненні легких тілесних ушкоджень.
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд, відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, обставини, які обтяжують та пом'якшують покарання.
Так, відповідно до ст. 12 КК України кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 125 КК України та ч.1 ст.126 КК - є кримінальними проступками.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого суд визнає його щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Також при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; ставлення обвинуваченого до скоєного, що полягає у визнанні винуватості; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він на обліку лікаря-психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря-нарколога з 2014 року з діагнозом: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром активної залежності; в силу ст.89 КК України раніше не судимий.
Санкція ч.1 ст.126 КК України передбачає покарання: штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк до двохсот годин, або виправні роботи на строк до одного року.
Санкція ч. 1 ст. 125 КК України передбачає застосування до винних осіб такі покарання: штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк до двохсот годин, або виправні роботи на строк до одного року.
Враховуючи роз'яснення, які викладені в п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», зважаючи на наявність пом'якшуючої та відсутність обтяжуючих обставин, враховуючи особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкцій статей, за якими ОСОБА_3 притягається до кримінальної відповідальності, із застосуванням правил ч.1 ст. 70 КК України, у вигляді громадських робіт на строк у 150 годин.
Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме принципу справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлений.
Запобіжних захід у кримінальному провадженні не обирався та, зважаючи на призначене покарання, суд не вбачає підстав для його обрання.
Процесуальні витрати відсутні.
Речові докази відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 302, 370, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 126, ч.1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч.1 ст. 126 КК України у вигляді громадських робіт на строк у 100 (сто) годин;
- за ч.1 ст. 125 КК України у вигляді громадських робіт на строк у 150 (сто п'ятдесят) годин.
Відповідно до правил ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, остаточно призначити покарання у вигляді громадських робіт на строк 150 (сто п'ятдесят) годин.
Вирок може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.
Копія вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1