Справа № 509/2061/26
06 квітня 2026 року с-ще.Овідіополь?
Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:?
головуючого?судді ОСОБА_1 ,?
за участю:?
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора? ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12026162250000093, відомості про яке 31.01.2026 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мурманськ Російської Федерації, громадянина Республіки Молдова, із?вищою?освітою,?зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 Кримінального кодексу України,-?
В провадженні Овідіопольського районного суду Одеської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, в якому зазначено, що ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинувачується у тому, що 31.01.2026 близько о 04:55, керуючи технічно справним автомобілем марки «Mercedes Sprinter» реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух по автодорозі М 28-01 «Об'їзд м. Одеси», по якій організовано двосторонній рух по дві смуги для руху в кожному напрямку, які поділені дорожньою розміткою 1.3 відповідно Правил дорожнього руху (введені в дію 01.01.2002 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, далі - «Правил»), в бік ТОВ «Промтоварний ринок».
Рухаючись у зазначеному транспортному засобі у обраному напрямку, по засніженому та обледенілому дорожньому покриттю, в темну пору доби, водій ОСОБА_7 , керуючи автомобілем марки «Mercedes Sprinter» реєстраційний номер НОМЕР_1 , на ділянці автодороги 28 км вказаної вище автодороги проявив неуважність, за дорожньою обстановкою постійно не слідкував та своєчасно не відреагував на її зміну, чим порушив вимоги п. 1.5, п/п «б, д» п. 2.3., п. 12.1. Правил, що зобов'язують водія, а саме: п. 1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.
При цьому ОСОБА_7 обрав швидкість руху керованого автомобіля без урахування дорожньої обстановки, яка не забезпечує безпеку і не дає можливість йому постійно контролювати рух автомобіля, в результаті чого втратив контроль над керованим ним транспортним засобом та при відсутності будь-яких перешкод технічного або іншого характеру, при виїзді на перехрестя на якому організовано кругових рух, допустив неконтрольований виїзд свого транспортного засобу за межі проїзної частини, чим порушив вимоги п. 12.1 Правил, що зобов'язує водія: п. 12.1. «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним».
В результаті дорожньо-транспортної пригоди, пасажири автомобіля марки «Mercedes Sprinter» реєстраційний номер НОМЕР_1 отримали тілесні ушкодження, а саме:
ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітини - переломів передніх відрізків 3-7 лівих та 3-6 правих ребер зі зміщенням відламків. Вказані ушкодження складаються єдиний морфологічний комплекс тілесних ушкоджень автомобільної травми, які за критерієм тривалого розладу здоров'я строком понад 21 день, згідно п.п. 2.2.2. та 4.6 Правил судово-медичного визначення тілесних ушкоджень, затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995, відносяться до категорії тілесних ушкоджень
ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримала тілесні ушкодження у вигляді забійної рани лобної ділянки, закритого компресійного перелому тіла 1-го поперекового хребця. Вказані ушкодження складаються єдиний морфологічний комплекс тілесних ушкоджень автомобільної травми, які за критерієм тривалого розладу здоров'я строком понад 21 день, згідно п.п. 2.2.2. та 4.6 Правил судово-медичного визначення тілесних ушкоджень, затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995, відносяться до категорії тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОЇ тяжкості.
Допущенні водієм ОСОБА_10 ) порушення вимог пунктів п. 1.5., п/п «б, д» п. 2.3., п. 12.1. Правил створили достатні умови для настання вказаної?дорожньо-транспортної?пригоди і перебували у причинному зв'язку з її настанням, а отже знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної події та настанням суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення ОСОБА_11 (Loreta), тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОЇ тяжкості.
Враховуючи викладене ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне?ушкодження.
06.04.2026 року під час підготовчого судового засідання у вказаному кримінальному провадженні обвинувачений ОСОБА_12 та потерпілі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 заявили клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України та закриття кримінального провадження на підставі ст. 46 КК України . Зокрема, потерпілі зазначили, що примирилися з обвинуваченим ОСОБА_13 , останній відшкодував їм заподіяну шкоду у повному обсязі. Також пояснили, що претензій до обвинуваченого не мають і їм зрозумілі правові наслідки примирення у кримінальному провадженні. Їх позиція з цього питання є добровільною.
Обвинувачений ОСОБА_12 у судовому засіданні просив задовольнити подані клопотання про закриття кримінального провадження з огляду на те, що він примирився з потерпілими, та відшкодував заподіяну їм шкоду.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечував проти закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_4 на підставі ст. 46 КК України та звільнення його від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України, посилаючись на те, що останній раніше кримінальних правопорушень не вчиняв, примирився з потерпілими та відшкодував заподіяну шкоду.
Відповідно до ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом, у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно зі ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
За таких обставин підстава для звільнення особи від кримінальної відповідальності містить два складових елементи, взятих у своїй єдності, а саме: примирення особи, яка вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин з потерпілими від цього злочину та відшкодування зазначеною особою завданих ним збитків або усунення заподіяної шкоди.
Відсутність хоча б одного із зазначених елементів виключає підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 46 КК України.
Примирення?це акт прощення потерпілим кривдника, що заподіяв йому шкоду, досягнення з ним згоди та миру. Результатом цього є угода зазначених осіб, відповідно до якої потерпілий не наполягає на притягненні до кримінальної відповідальності винної особи, а остання відшкодовує завдані нею збитки або усуває заподіяну шкоду.
Однією з основних умов для звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 46 КК України, це?скоєння кримінального правопорушення особою вперше.
Як вбачається з обвинувального акту, обвинувачений ОСОБА_12 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягається вперше, добровільно відшкодував завдані збитки, примирився з потерпілими, потерпілі претензій до обвинуваченого не мають.
Суд встановив, що ОСОБА_12 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, яке відповідно до ст. ст. 12, 25 КК України відноситься до нетяжкого злочину з необережною формою вини і не є корупційним, обвинувачений відшкодував заподіяні потерпілим збитки та примирився з ними, що підтверджено потерпілими під час розгляду справи. В матеріалах справи відсутні відомості, про те, що під час вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_12 перебував у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За вказаних вище обставин суд, вислухавши учасників судового розгляду, вважає, що є підстави, передбачені ст. 46 КК України, для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України та закриття відносно нього кримінального провадження, згідно вимог ч. 2 ст. 284 КПК України, оскільки обвинувачений вперше вчинив необережний нетяжкий злочин, примирився з потерпілими та повністю відшкодував заподіяну шкоду.
Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався.
Згідно з ч.1 ст.126 КПК України, суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою. Відповідно до висновку Великої палати Верховного суду, викладеного у постанові від 17.06.2020 року у справі №598/1781/17, кримінальний процесуальний закон не обмежує можливість вирішення питання розподілу процесуальних витрат виключно обвинувальним вироком. Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті.
Окрім того, закриття кримінального провадження за нереабілітуючих підстав і застосування м'якої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок, не звільняє від сплати процесуальних витрат, зокрема, пов'язаних із проведенням експертиз. На цьому наголосив Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі №449/1689/19.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що з обвинуваченого ОСОБА_4 підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на проведення експертиз, а саме судової автотехнічної експертизи технічного стану автомобіля марки «Mercedes Sprinter» реєстраційний номер НОМЕР_1 (висновок експерта № 525-34-26), витрати на проведення експертизи становлять 6598 грн. 71 коп. (шість тисяч п'ятсот дев'яносто вісім гривень, 71 копійка); судової транспортно-трасологічної експертизи слідів на автомобілі марки «Mercedes Sprinter» реєстраційний номер НОМЕР_1 (висновок експерта № 526-34-26), витрати на проведення експертизи становлять 4410 грн. 45 коп. (чотири тисячі чотириста десять гривень, 45 копійок).
Загальний розмір витрат за залучення експертів становить 11009 грн. 16 коп. (одинадцять тисяч дев'ять гривень 16 копійок).
Ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області (по справі №496/1008/26) від 03.02.2026 року накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на транспортний засіб автомобіль марки «Mercedes Sprinter» реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2019 року випуску, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 на праві власності належить ОСОБА_14 , однак відповідно до договору безоплатного користування від 27.03.2024 перебуває в користуванні ОСОБА_4 .
Ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області (по справі №496/1008/26) від 11.02.2026 року скасовано арешт в частині заборони на користування майном, на автомобіль марки «Mercedes Sprinter» реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2019 року випуску, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 на праві власності належить ОСОБА_14 , однак відповідно до договору безоплатного користування від 27.03.2024 перебуває в користуванні ОСОБА_4 , що був накладений ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 03.02.2026 року.
Суд приходить до висновку, що, згідно вимог ст. 174 КПК України накладений ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 11.02.2026 року арешт в частині заборони у праві користуванні автомобілем марки «Mercedes Sprinter» реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2019 року випуску підлягає скасуванню.
Під час судового засідання за клопотанням прокурора до матеріалів справи було залучено постанову про визнання речових доказів від 02.02.2026 року; копію ухвали Біляївського районного суду Одеської області від 03.02.2026 року по справі №496/1008/26, копію ухвали Біляївського районного суду Одеської області від 11.02.2026 року по справі №496/1008/26; акт №526-34-26 попереднього розрахунку вартості виконання висновку експерта №526-34-26; акт №526-34-26 здачі-приймання висновку експерта №526-34-26; акт №525-34-26 попереднього розрахунку вартості виконання висновку експерта №525-34-26; акт №525-34-26 здачі-приймання висновку експерта №525-34-26; зберігальну розписку від ОСОБА_4 ; довідку про результати перевірки за відомостями інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» від 20.03.2026 року; копія паспорту ОСОБА_4 ; договір безоплатного користування.
Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог?ст. 100 КПК України.?
На підставі викладеного, керуючись ст. 46 КК України, ст. ст., 174, 284, 314, 315, 368-372 КПК України, суд -?
УХВАЛИВ:?
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України у зв'язку з примиренням з потерпілими.
Кримінальне провадження №12026162250000093 від 31.01.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - закрити.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати на проведення судових експертиз у загальному розмірі 11009 грн. 16 коп. (одинадцять тисяч дев'ять гривень 16 копійок), що складаються з витрат на проведення судової автотехнічної експертизи технічного стану автомобіля марки «Mercedes Sprinter» реєстраційний номер НОМЕР_1 (висновок експерта № 525-34-26), у розмірі 6598 грн. 71 коп. (шість тисяч п'ятсот дев'яносто вісім гривень, 71 копійка); та судової транспортно-трасологічної експертизи слідів на автомобілі марки «Mercedes Sprinter» реєстраційний номер НОМЕР_1 (висновок експерта № 526-34-26), у розмірі 4410 грн. 45 коп. (чотири тисячі чотириста десять гривень, 45 копійок).
Арешт накладений ухвалою Біляївського районного суду Одеської області (по справі №496/1008/26) від 03.02.2026 року із забороною відчуження, розпорядження та користування на транспортний засіб автомобіль марки «Mercedes Sprinter» реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2019 року випуску, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 на праві власності належить ОСОБА_14 , однак відповідно до договору безоплатного користування від 27.03.2024 перебуває в користуванні ОСОБА_4 - скасувати.
Речовий доказ автомобіль марки «Mercedes Sprinter» реєстраційний номер НОМЕР_1 , вважати повернутим володільцю.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1