Справа №521/20668/25
Номер провадження 3/521/236/26
08 квітня 2026 року м. Одеса
Суддя Хаджибейського районного суду міста Одеси Леонов О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 218 матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Кам'янське Дніпропетровської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , посвідчення водія НОМЕР_2 (видане 25.08.2021 року),
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
11 листопада 2025 року о 23 годині 32 хвилини в м. Одесі по вул. Євгена Танцюри, поблизу будинку № 42, працівниками патрульної поліції був зупинений електросамокат марки «JET 200518» під керуванням ОСОБА_1 , який рухався проїзною частиною з порушенням правил безпеки дорожнього руху. Під час спілкування з водієм поліцейські виявили у нього явні ознаки алкогольного сп'яніння.
На законну вимогу працівників поліції пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Драгер», ОСОБА_1 відповів відмовою. Після цього йому було запропоновано пройти такий огляд у найближчому закладі охорони здоров'я, на що останній надав добровільну згоду.
Огляд на стан сп'яніння проводився лікарем у спеціалізованому медичному закладі - КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» ООР. За результатами медичного огляду, проведеного о 00 год. 15 хв. 12 листопада 2025 року, складено висновок № 002548, згідно з яким ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України (керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння), чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання 08.04.2026 року ОСОБА_1 не з'явився. Згідно з довідками про доставку повідомлень у додатку «Viber», він був завчасно та належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, проте про причини неявки суд не повідомив.
Інтереси ОСОБА_1 у судовому засіданні в режимі відеоконференції представляв його захисник - адвокат Кузьмін Є.О., який провину свого підзахисного не визнав та просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Свою позицію захисник обґрунтував наступними доводами:
-Електросамокат не є механічним транспортним засобом, а тому ОСОБА_1 не є суб'єктом правопорушення за ст. 130 КУпАП.
-ОСОБА_1 не вважав себе водієм. Від проходження огляду на місці («Драгер») він відмовився, а до медичного закладу проїхав добровільно, виключно як законослухняний громадянин на вимогу поліцейського, а не як особа, що керувала транспортним засобом.
-У матеріалах справи відсутнє письмове направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров'я.
-У висновку медичного огляду нібито відсутній точний час його проведення, що свідчить про порушення процедури оформлення матеріалів.
Суд, всебічно, повно і об'єктивно дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення захисника, переглянувши відеозаписи з портативних відеореєстраторів поліцейських, приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 доведена «поза розумним сумнівом», виходячи з наступного.
Доводи захисника про те, що електросамокат не є механічним транспортним засобом і, відповідно, ОСОБА_1 не є водієм, суд визнає неспроможними та такими, що ґрунтуються на хибному тлумаченні норм права. Згідно з п. 1.10 ПДР України, транспортний засіб - це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Законом України № 2956-IX електричні самокати законодавчо віднесено до легких персональних електричних транспортних засобів. Оскільки ОСОБА_1 використовував електросамокат «JET 200518» для переміщення по дорозі загального користування (проїзній частині вул. Євгена Танцюри), він є повноправним учасником дорожнього руху - водієм, на якого поширюються всі обов'язки, визначені ПДР України, зокрема й категорична заборона керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння (п. 2.9 «а» ПДР). Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлює відповідальність за керування будь-якими транспортними засобами, а не виключно механічними.
Щодо статусу ОСОБА_1 як «громадянина, а не водія» під час медичного огляду: Суд критично оцінює твердження захисту про те, що ОСОБА_1 поїхав на медичний огляд як звичайний громадянин. Правовий статус особи як суб'єкта правопорушення за ст. 130 КУпАП визначається не її суб'єктивним самосприйняттям під час складання матеріалів, а об'єктивним фактом безпосереднього керування нею транспортним засобом до моменту зупинки працівниками поліції. Відеозаписами з бодікамер чітко зафіксовано, що ОСОБА_1 визнається факт керування електросамокатом, його спілкування з патрульними з приводу порушення ПДР, виявлення ознак сп'яніння та подальша процедура направлення на огляд. Згода особи проїхати до медичного закладу є юридично значущою дією водія в рамках виконання вимог ст. 266 КУпАП, а не «поступкою» на вимогу працівника поліції.
Щодо відсутності паперового бланка направлення на медичний огляд: Посилання захисника на відсутність у справі письмового направлення на медичний огляд не можуть бути підставою для визнання процедури недійсною. Суд зазначає, що головною метою складання направлення є забезпечення прибуття водія до медичного закладу для встановлення об'єктивної істини щодо його стану. Як встановлено з відеозаписів, ОСОБА_1 добровільно погодився проїхати з поліцейськими до КНП «ОО МУПЗ ООР». У медичному закладі лікар-нарколог прийняв його та провів повноцінний огляд. Відсутність паперового бланка направлення, за умови фактичного та добровільного проходження медичного огляду компетентним лікарем, є суто формальним процесуальним недоліком, який жодним чином не спростовує самого факту перебування особи у стані сп'яніння, підтвердженого належним медичним документом.
Щодо відсутності часу у висновку та інших порушень процедури: Довід захисту про відсутність часу огляду спростовується матеріалами справи. У Висновку щодо результатів медичного огляду № 002548 від 12.11.2025 року чітко зазначено час складання/огляду - «00:15 хвилин 12 листопада 2025 року». Документ підписаний черговим лікарем та скріплений печаткою закладу охорони здоров'я. Процедура огляду відповідала вимогам «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказами МВС та МОЗ № 1452/735. Порушень, які б ставили під сумнів допустимість цього доказу, судом не виявлено.
Суд розцінює аргументи сторони захисту як обраний спосіб захисту з метою уникнення ОСОБА_1 передбаченої законом адміністративної відповідальності за грубе порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю та беззаперечно підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів:
-Даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 510486 від 12.11.2025 року;
-Висновком медичного огляду № 002548 від 12.11.2025 року, яким встановлено перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння;
-Відеозаписами з нагрудних реєстраторів працівників патрульної поліції, на яких зафіксовано факт відмови від проходження огляду на місці та добровільну згоду на проходження медичного огляду в закладі охорони здоров'я.
Згідно з довідкою УПП в Одеській області станом на 12.11.2025 р., ОСОБА_1 протягом року не піддавався адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП, має дійсне посвідчення водія категорії "B" ( НОМЕР_2 ).
При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, яке становить підвищену суспільну небезпеку, особу порушника, ступінь його вини та відсутність обставин, що пом'якшують відповідальність. З метою виховання особи в дусі додержання законів України, суд приходить до переконання про необхідність застосування до ОСОБА_1 стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу з обов'язковим позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ЗУ «Про судовий збір», з правопорушника також підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст.ст. 9, 33, 40-1, 130, 245, 251, 252, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
(Реквізити для оплати штрафу: Отримувач: ГУК в Од.обл./Одеська обл./21081300 Код отримувача: (ЄДРПОУ) 37607526, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Код банку (МФО): 899998, Номер рахунку: UA848999980313080149000015001 Код класифікації доходів бюджету: 21081300).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
(Реквізити для оплати судового збору: Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Код банку (МФО): 899998 Номер рахунку: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, встановленого ч. 1 ст. 307 КУпАП (штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови). У разі несплати порушником штрафу у вказаний строк, у порядку примусового виконання цієї постанови штраф стягується у подвійному розмірі відповідно до ст. 308 КУпАП.
Строк пред'явлення постанови до виконання в частині стягнення штрафу та судового збору становить 3 (три) місяці з дати її ухвалення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником або іншими визначеними законом особами до Одеського апеляційного суду через Хаджибейський районний суд міста Одеси протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: О.С. Леонов