печерський районний суд міста києва
Справа № 757/2746/25-ц
пр. 2-251/25
04 серпня 2025 рокуПечерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді Григоренко І.В.,
при секретарі: Андрієнко І.І.,
за участю:
представника позивача: не з'явився,
представника відповідача: не з'явився,
третьої особи: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Державного нотаріуса Сьомої Київської державної нотаріальної контори Шапченко Оксани Андріївни про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Печерського районного суду з позовом до Територіальної громади міста Києва, в особі Київської міської ради (далі - відповідач, КМР), в якому просить встановити додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , достатній для подання заяви про прийняття спадщини, в розмірі 2 (двох) місяців, починаючи з моменту набрання законної сили рішення суду.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , про що складено відповідний актовий запис № 7642, що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 . Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Чоловік ОСОБА_2 , ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено відповідний актовий запис № 15601, що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_2 . 15.01.2025 року ОСОБА_1 як спадкоємцець першої черги за законом звернулася до Державного нотаріуса Сьомої Київської державної нотаріальної контори Шапченко О.А. для оформлення спадкового майна та видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, після смерті її матері. 15.01.2025 року Державним нотаріус Сьомої Київської державної нотаріальної контори Шапченко О.А. було винесено постанову № 5602-31 про відмову у вчиненні нотаріально дії, оскільки позивач пропустила шестимісячний строк для подання заяви для прийняття спадщини та не надала доказів постійного проживання разом з померлою на час смерті.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2025 року головуючим суддею визначено суддю Григоренко І.В. та 24.01.2025 року матеріали справи передано для розгляду.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27.01.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
04.02.2025 року з використанням системи «Електронний суд» на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Бобовича М.М. надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05.02.2025 року в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Державного нотаріуса Сьомої Київської державної нотаріальної контори Шапченко Оксани Андріївни про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, та судове засіданні для розгляду справи по суті призначено на 15.04.2025 року.
17.03.2025 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача - Мініта І.І. надійшов відзив на позовну заяву, який було передано головуючому судді 31.03.2025 року.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01.04.2025 року відзив на позовну заяву представника відповідача - Мініта І.І. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Державного нотаріуса Сьомої Київської державної нотаріальної контори Шапченко Оксани Андріївни про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини повернуто заявнику без розгляду.
15.04.2025 року справу знято зі складу, у зв'язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному, та судове засідання призначено на 19.05.2025 року.
15.04.2025 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача - Мініта І.І. надійшло клопотання про поновлення строку на подання відзиву відзив, та відзив на позовну заяву, які були передані головуючому судді 28.04.2025 року. Представник відповідача у відзиві на позовну заяву просив відмовити у задоволенні позову, оскільки обставини, зазначені позивачем у позовній заяві не є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки не пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
19.05.2025 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Бобовича М.М. надійшла заява про розгляд справи, призначеної на 19.05.2025 року, без фіксування технічними засобами, у якій осатаній просить відкласти розгляд справи.
Протокольними ухвалами Печерського районного суду м. Києва від 19.05.2025 року, поновлено строк на подачу відзиву та приєднано відзив на позовну заяву до матеріалів справи, у зв'язку із задоволенням клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, згідно ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 04.08.2025 року.
16.07.2025 року з використанням системи «Електронний суд» на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Бобовича М.М. надійшли додаткові пояснення у справі.
04.08.2025 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Бобовича М.М. надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
04.08.2025 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача - Мініта І.І. надійшла заява про розгляд справи без їх участі, у якій останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
В судове засідання 04.08.2025 року учасники справи не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, в тому числі, з використанням засобів мобільного зв'язку, електронною поштою. Представник позивача у заяві від 04.08.2025 року просив розглядати справу у його відсутність; представник відповідача у заяві від 04.08.2025 року просив розглядати справу у його відсутність.
Оскільки, згідно п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності учасників справи.
Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_4 , батьком якої є ОСОБА_5 , а матір'ю ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим 14.12.1972 року Відділом запису актів громадського стану, серії НОМЕР_3 (а.с. 124).
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу, виданим 18.11.1989 року Відділом запису актів громадського стану, серії НОМЕР_4 , 18.11.1989 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 укладено шлюб, після укладення шлюбу присвоєно прізвище дружині ОСОБА_7 (а.с. 125).
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 85 років, про що 16.08.2007 року Відділом реєстрації смерті у м. Києві складено відповідний актовий запис № 15601 (а.с. 22).
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованого в реєстрі за № 1-1195 від 12.03.2008 року, ОСОБА_2 на праві власності належить квартира АДРЕСА_2 (а.с. 24).
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 90 років, про що 08.05.2024 року Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) складено відповідний актовий запис № 7642 (а.с.13).
15.01.2025 року ОСОБА_1 звернулася до Сьомої Київської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
15.01.2025 року Державним нотаріусом Сьомої Київської державної нотаріальної контори Шапченко О.А. прийнято постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Постанова мотивована тим, що ОСОБА_1 пропустила строк, встановлений для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та не надала доказів постійного проживання разом з померлою на час смерті (а. с. 21).
Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 30.05.2025 року, 25.06.2010 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 укладено шлюб, про що Київським відділом державної реєстрації шлюбів Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зроблено запис за № 3850 (а. с. 127).
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).
Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За правилами ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Як визначено у ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Як визначено у ч. 1 та ч. 2 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
У ч. 1 ст. 1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини встановлені законодавцем у ст. 1272 ЦК України.
Так, відповідно до ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що ЦК України встановлює для прийняття спадщини строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (смерті спадкодавця). Протягом шести місяців спадкоємець повинен подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Якщо протягом вказаного строку заяву про прийняття спадщини не подано, спадкоємець вважається таким, що не прийняв спадщину. Спадкоємцеві, який пропустив строк для прийняття спадщини, може бути встановлений додатковий строк: за письмовою згодою інших спадкоємців, які прийняли спадщину; за рішенням суду.
Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
У постанові Верховного Суду України від 23.08.2017 року у справі № 6-1320цс17 зроблено висновок, що право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. При цьому, суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 11.07.2018 року у справі № 381/4482/16-ц (провадження № 61-12844св18), від 30.01.2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31.01.2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).
При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, визначеного ст. 1270 ЦК України, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку, з урахуванням встановлених судом фактичних обставин справи.
Статтею 49 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: 1) вчинення такої дії суперечить законодавству України; 2) не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; 3) дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії; 4) є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства; 5) з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень; 6) правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності; 7) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення; 8) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов'язані з її вчиненням; 8-1) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці; 9) в інших випадках, передбачених законом. Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, не приймає для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у статті 47 цього Закону, або містять відомості, передбачені частиною третьою статті 47 цього Закону. Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії. На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
Відповідно до глави 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року, нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії у випадках, передбачених Законом. Нотаріуси не приймають для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у статті 47 Закону, або містять відомості, передбачені частиною третьою статті 47 зазначеного Закону. Нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов'язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. У постанові про відмову зазначаються: дата винесення постанови; прізвище, ініціали нотаріуса, який виніс постанову, найменування та місцезнаходження державної нотаріальної контори або найменування нотаріального округу та адреса розташування робочого місця приватного нотаріуса; прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, місце її проживання або найменування і місцезнаходження юридичної особи; про вчинення якої нотаріальної дії просила особа, що звернулася до нотаріуса (короткий зміст прохання); причини відмови у вчиненні нотаріальної дії з посиланням на чинне законодавство; порядок і строки оскарження відмови з посиланням на норми цивільного процесуального законодавства. Нотаріусу забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.
Так, 15.01.2025 року Державним нотаріусом Сьомої Київської державної нотаріальної контори Шапченко О.А. було прийнято постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із пропуском строку, встановленого для прийняття спадщини.
Вказана постанова прийнята у відповідності до вимог ст. 49 Закону України «Про нотаріат» та глави 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року.
Разом з тим права спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, підлягають захисту судом, якщо, зокрема, у спадкоємця були перешкоди для подання заяви про прийняття спадщини у 6-місячний строк і ці обставини є поважними.
Звертаючись із заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, позивач зазначає, що у зв'язку з моральним та фізичним станом після поховання матері; постійними повітряними тривогами та ракетними обстрілами території України, зокрема і м. Києва; щоденними відключеннями електроенергії; хакерськими атаками на державні реєстри; та помилкове розуміння, що строк для звернення із заявою про прийняття спадщини складає 10 місяців, а не 6 місяців. За вказаних обставин позивач пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини.
Так, Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався.
Відповідно до статті 64 Конституції України, статей 12-1 і 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», статей 7 і 34 Закону України «Про нотаріат», Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64 Про введення воєнного стану в Україні Кабінет Міністрів України 28.02.2022 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану».
У пункті 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (в редакції від 06.03.2022 року) передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану.
Відповідно до змін, внесених 28.04.2022 року до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття продовжено зупиненим на час дії воєнного стану.
29.06.2022 року внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», згідно з якими з 29.06.2022 року діють нові зміни щодо строків оформлення спадщини під час воєнного стану.
Так, п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (в редакції від 29.06.2022 року) передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 (чотири) місяці.
Як визначено у ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 78 ЦПК України).
За приписами ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» відповідно до якої перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття продовжено зупиненим на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 (чотири) місяці, то суд приходить до висновку про поважність пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», ст. 49 Закону України «Про нотаріат», ст. ст. 1220, 1223, 1235, 1247, 1269, 1270, 1272 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 4, 5, 10, 12, 13, 76, 77, 78, 80, 81, 90, 92, 95, 133-141, 223, 258, 259, 263-268, 272, 273, 274-279, 353, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Державного нотаріуса Сьомої Київської державної нотаріальної контори Шапченко Оксани Андріївни про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Відповідач: Територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради, 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, код ЄДРПОУ 22883141.
Третя особа: Державний нотаріус Сьомої Київської державної нотаріальної контори Шапченко Оксана Андріївна, 02068, м. Київ, вул. Анни Ахматової, буд. 7/15.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складений та підписаний 04.09.2025 року.
Суддя І.В. Григоренко