08 квітня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 671/1937/25
Провадження № 22-ц/820/984/26
Хмельницький апеляційний суд
в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Ярмолюка О.І.
розглядаючи в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України цивільну справу № 671/1937/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Чорною Галиною Богданівною, на рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 13 лютого 2026 року у складі судді Ніколової С.В. у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
встановив:
У жовтні 2025 року ТзОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом, в якому товариство просило стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 2108646488738 від 27.03.2021 року в розмірі 74472,78 грн та судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що 27.03.2021 року між ТзОВ «Служба миттєвого кредитування» та відповідачем був укладений договір № 2108646488738 у формі електронного документа, за умовами якого товариство зобов'язалося надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 5700 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил.
Відповідно до п. 1.9. Договору граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 (один) рік.
Згідно п. 1.4. Договору проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування, протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: а) 1.60 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2.04 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.6); г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в). д) тип процентної ставки - фіксована.
На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 5700 грн, строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов'язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.
01.12.2021 року між ТзОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТзОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір № 1-12, відповідно до якого ТзОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» відступило на користь ТзОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2108646488738.
10.03.2023 року між ТзОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та позивачем було укладено договір № 10-03/2023/01, відповідно до якого ТзОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТзОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2108646488738.
Позивач вказував, що загальний розмір заборгованості відповідача по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №2108646488738 від 27.03.2021 року становить 98081 грн. 04 коп., з яких: - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) -5700 грн.; - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 92381 грн. 04 коп. Проте, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №2108646488738 від 27.03.2021 року в розмірі 74472 грн. 78 коп., з яких: - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) -5700 грн.; - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 68772 грн. 78 коп., а також судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 25000 грн.
Рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 13 лютого 2026 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Коллект Центр» заборгованість за договором про надання фінансових послуг №2108646488738 від 27.03.2021 року в розмірі 74472,78 грн, з яких: - заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 5700 грн; - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 68772,78 грн, а також судовий збір в розмірі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 4500 грн.
ОСОБА_1 та його представник - адвокат Чорна Г.Б. подали апеляційну скаргу, вважають, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просять його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилаються, що суд помилково вважав встановленою обставину щодо укладення договору про надання фінансових послуг № 2108646488738 від 27.03.2021 року, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів про надання кредиту. Суд першої інстанції не надав об'єктивної оцінки факту відсутності у матеріалах справи первинних документів, якими було б підтверджено передання грошей відповідачу позикодавцем - ТзОВ «Служба миттєвого кредитування». Надана позивачем у якості доказу копія довідки, видана ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 23.04.2025 року (без вихідного номера), на підтвердження переказу грошових коштів у сумі 5 700 грн на картку відповідача, не є доказом, оскільки не є первинним документом, який підтверджує здійснення платіжної операцій, а також не містять повних даних щодо рахунку, на який здійснювалося перерахування коштів.
Представник апелянта посилається, що Договором про надання фінансових послуг № 2108646488738 «Стандартний» від 27.03.2021 року, передбачено проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом») у розмірі 1 459,20 гривень. Відповідно до пункту 1.2. Договору кредит надається на строк, зазначений у заяві-анкеті та графіку платежів. У пункті 1.3. Договору вказано, що орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту. Згідно графіку платежів (Додаток № 2 до Договору), розмір процентів, який позичальник має сплатити за користування кредитом станом на 11.04.2021, становить 1 459,20 гривень. У заяві-анкеті зазначено, що орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту. Нараховані проценти підлягають обов'язковій сплаті на 16 день з моменту отримання кредиту. Водночас в тій же заяві-анкеті зазначено: строком на 365 днів з правом повернення достроково та зобов'язуюсь повернути кредит у розмірі 5 700 грн. та сплатити проценти у розмірі 1 459,20 грн. Таким чином, вказаний в заяві-анкеті розмір процентів, які підлягають до сплати за користування кредитом чи то «на 16 день з моменту отримання кредиту», чи то «строком на 365 днів з правом повернення достроково» є незмінним і визначений «у розмірі 1 459,20 грн»
Також судом не враховано, що оскільки розмір мінімальної заробітної плати в Україні у 2021 році станом на дату договору № 2108646488738 про надання фінансових послуг від 27.03.2021 становив 6 000 гривень, то сума кредиту у розмірі 5 700 гривень, яку ТОВ «Служба миттєвого кредитування» зобов'язався надати за вказаним договором, не перевищувала розміру однієї мінімальної заробітної плати. Відтак, задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр» щодо стягнення заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги у розмірі 68 772,78 гривень суд першої інстанції тим самим допустив ухвалення рішення в порушення норм матеріального права, оскільки не врахував норми статті 21 Закону України «Про споживче кредитування» та практику Верховного Суду.
ТзОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» подало відзив на апеляційну скаргу, посилається, що судом першої інстанції вірно встановлено, що договір про надання фінансових послуг № 2108646488738 від 27.03.2021 року підписано відповідачем з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором. На підтвердження укладення в електронній формі договору про надання фінансових послуг № 2108646488738 від 27.03.2021 року, позивач надав його паперову копію, в якій зазначено реквізити відповідача, в тому числі паспортні дані, ідентифікаційний код, місце проживання, а також інформацію щодо умов кредитування. Оскільки кредитний договір укладений шляхом накладення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором відповідача, договір вважається укладеним. По кредитному договору, укладеному з відповідачем, в електронній формі було досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору, в тому числі щодо строку кредитування та нарахування процентної ставки. Згідно з п.1.3. договору, орієнтовний строк повернення кредиту 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів. Відповідно до п.1.4. договорів, проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування, протягом фактичного строку користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: а) 1.6 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,04% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4.а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4.б); г) почиваючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4.в). Граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору) 1 рік (п.1.9. договору). Відповідно до розрахунків, заборгованість відповідача становить 98081.04 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) -5700 грн, а нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 92381.04 грн, при цьому позивач просив стягнути не повну суму відсотків, а лише 68 772.78 грн. Відповідачем не надано доказів на спростування наявних в матеріалах справи розрахунків заборгованості та на підтвердження того, що відповідачем сплачувалися кошти на погашення заборгованості по кредитному договору.
У пункті 10 частини першої статті 252 ЦПК України зазначено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.
Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини 1 статті 252 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, на розгляді у Верховному Суді знаходиться справа № 552/672/23 за позовом ТзОВ «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 19 березня 2024 року позовні вимоги ТзОВ «Вердикт Капітал», правонаступником якого є ТзОВ «ДЕБТ ФОРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ДЕБТ ФОРС» суму боргу за договором про надання фінансових послуг від 13 травня 2021 року № 2113342522488 у розмірі 6 240 грн, з яких: заборгованість за кредитом (тілом кредиту) - 4 800 грн, заборгованість за процентами - 1 440 грн.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 03 березня 2025 року апеляційну скаргу ТзОВ «Дебт Форс» задоволено, рішення Київського районного суду м. Полтави від 19 березня 2024 року в частині відмови у задоволенні позову ТзОВ «Дебт Форс» до ОСОБА_1 про стягнення процентів за кредитним договором скасовано та ухвалено у цій частині нове судове рішення. Позов задоволено повністю, Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Дебт Форс» заборгованість за процентами за договором про надання фінансових послуг № 2113342522488 «Стандартний» у розмірі 51 594,72 грн.
В іншій частині рішення Київського районного суду м. Полтави від 19 березня 2024 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції правильно виходив з того, що укладення договору про надання фінансових послуг № 2113342522488 «Стандартний» узгоджується зі статтями 6, 627 ЦК України та статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», відтак сторони погодили умови надання послуг, зокрема, строк кредитування, плату за кредит, порядок погашення кредиту, відповідальність сторін договору.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, ОСОБА_1 погоджується зі стягненням з нього тіла кредиту, але, зокрема, вказує на надмірний розмір нарахованих кредитором відсотків у порівнянні з розміром кредиту, який відповідає статті 625 ЦК України, і може бути зменшений або з урахуванням в Україні воєнного стану списаний кредитодавцем.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23 (провадження № 61-92св24), предметом розгляду якої були подібні правовідносини, дійшов, зокрема, таких висновків:
«Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.
Під час стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, а не іншими умовами, які дають змогу кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації, оскільки така непропорційно велика сума компенсації не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.
Отже, вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.
Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором».
Ухвалою Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 травня 2025 року, відкрито касаційне провадження у цій справі.
Ухвалою Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 серпня 2025 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04 лютого 2026 року зазначену справу передано на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Передаючи справу на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважала, що є підстави для відступу від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше ухваленій постанові Верховного Суду Третьої судової палати Касаційного цивільного суду і від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23 (провадження 61-92св24).
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 лютого 2026 року прийняв до розгляду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Мирком Романом Олексійовичем, на постанову Полтавського апеляційного суду від 03 березня 2025 року та призначив її до розгляду Верховним Судом у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду.
Зі змісту вказаної вище ухвали Верховного Суду від 18 лютого 2026 року вбачається, що судове рішення у справі, яка переглядається, та судові рішення у справі № 552/672/23 ухвалені у подібних правовідносинах, а саме в обох справах відповідачі вважають, що кредитодавці вийшли за межі узгодженого строку та нарахували непропорційно велику суму процентів, а саме надмірний розмір нарахованих кредитором відсотків у порівнянні з розміром кредиту.
Оскільки справа у подібних правовідносинах передана на розгляд Об'єднаної Палати Верховного Суду, колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у даній справі, що переглядається, до закінчення перегляду у касаційному порядку Об'єднаною Палатою Верховного Суду справи № 552/672/23.
Керуючись ст.ст. 268, 252, 253, 260, 382, 389 ЦПК України, суд
Зупинити провадження у справі № 671/1937/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором до закінчення перегляду Об'єднаною Палатою Верховного Суду справи № 552/672/23.
Ухвала набирає законної сили з дня її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів.
Судді А.М. Костенко
Р.С. Гринчук
О.І. Ярмолюк