08 квітня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 677/700/25
Провадження № 22-ц/820/1233/26
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П'єнти І.В. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Талалай О.І.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» на ухвалу Красилівського районного суду Хмельницької області від 12 березня 2026 року в частині відмови у задоволенні клопотання про призначення комп'ютерно-технічної експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» про захист прав споживачів шляхом визнання кредитного договору недійсним, зобов'язання відновити кредитний ліміт та повернення власних коштів,
Ухвалою Красилівського районного суду Хмельницької області від 12 березня 2026 року клопотання представника позивача про зміну предмета позову задоволено, заяву про зміну предмета позову прийнято до розгляду.
Суд постановив надалі розглядати справу з урахуванням змінених позовних вимог, зокрема про визнання недійсним кредитного договору, зобов'язання АТ «Райффайзен Банк» повернути ОСОБА_1 власні грошові кошти, відновити кредитний ліміт на його рахунку, а також про визнання відсутності у АТ «Райффайзен Банк» права вимоги та відсутності у ОСОБА_1 кореспондуючого обов'язку, у тому числі щодо сплати суми тіла кредиту, відсотків за користування кредитом, комісій та інших платежів.
У задоволенні клопотання представника відповідача про залучення як третьої особи Державного підприємства «Дія» відмовлено.
У задоволенні клопотання представника відповідача про призначення у справі комп'ютерно-технічної експертизи відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, 01 квітня 2026 року АТ «Райффайзен Банк» засобами поштового зв'язку подало до Хмельницького апеляційного суду апеляційну скаргу на ухвалу Красилівського районного суду Хмельницької області від 12 березня 2026 року в частині відмови у задоволенні клопотання про призначення у справі комп'ютерно-технічної експертизи.
Колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду апеляційним судом та підлягає поверненню з таких підстав.
Відповідно до частини 2 статті 352 ЦПК України, учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
У частині 1 статті 353 ЦПК України наведеновичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина 2 статті 353 ЦПК України).
Згідно з пунктом 3.1. рішення Конституційного Суду України від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010 принцип правової визначеності передбачає, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці є допустимим за умови передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права має базуватися на критеріях, які дадуть змогу передбачити юридичні наслідки своєї поведінки.
У постанові від 29 травня 2019 року у справі № 219/10010/17 (провадження № 14-190цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що згідно з пунктом «d» статті 5 Рекомендацій (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо введення в дію та поліпшення функціонування систем і процедур оскарження у цивільних і торговельних справах від 07 лютого 1995 року для забезпечення того, щоби суд апеляційної інстанції розглядав лише вагомі питання, державам слід відтермінувати реалізацію права на оскарження з низки проміжних питань до подання основної скарги у справі. Встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду стосовно суті спору, та реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі, до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Тому означена мета є легітимною. Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не вказаних у частині першій статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження, визначені у пункті 4 частини п'ятої статті 357 ЦПК України.
Право на апеляційне оскарження учасники справи можуть реалізувати в порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи своїми процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена до ухвалення рішення по суті спору й окремо від такого рішення (вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 12 вересня 2018 року у справі № 752/1016/17 (провадження № 61-19138сво18).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 листопада 2024 року у справі № 757/47946/19-ц (провадження № 14-37цс23) вказано, що «з урахуванням основних засад судочинства та необхідності забезпечення права на апеляційний перегляд справи будь-яка ухвала суду першої інстанції підлягає апеляційному оскарженню або самостійно, або разом із рішенням суду по суті спору. Перелік ухвал, на які апеляційна скарга може бути подана окремо від рішення суду, наведений у частині першій статті 353 ЦПК України. Цей перелік не є вичерпним: ухвала, зазначена в частині першій статті 353 ЦПК України, безумовно може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду; за відсутності ухвали в цьому переліку встановленню та оцінці судом підлягає те, чи перешкоджає ця ухвала подальшому провадженню в справі та/або чи може вона бути оскаржена разом із рішенням суду (тобто чи є в особи, яка подає апеляційну скаргу, можливість поновити свої процесуальні права в інший спосіб)».
Із поданої апеляційної скарги вбачається, що скаржник оскаржує ухвалу суду першої інстанції в частині відмови у призначенні експертизи, яка не входить до переліку ухвал, визначеного ч. 1 ст. 353 ЦПК України, та не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції у разі, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
При цьому, скаржник не позбавлений права викласти свої заперечення щодо зазначеної ухвали в апеляційній скарзі на рішення суду, яким буде вирішено спір по суті.
Керуючись ст. 357 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» на ухвалу Красилівського районного суду Хмельницької області від 12 березня 2026 року в частині відмови у задоволенні клопотання про призначення у справі комп'ютерно-технічної експертизи повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач І.В. П'єнта
Судді: Р.С. Гринчук
О.І. Талалай