Справа № 2-1038/10Головуючий у 1-й інстанції
Провадження № 22-з/4817/24/26 Доповідач - Гірський Б.О.
Категорія -
08 квітня 2026 р. місто Тернопіль
Суддя Тернопільського апеляційного суду Гірський Б.О. розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Храпак Н.М у цивільній справі № 2- 1038/10 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Чортківського районного суду Тернопільської області від 05 березня 2026 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Мелиха Анатолія Івановича, заінтересована особа ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» про поновлення строку для оскарження дій приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Мелиха Анатолія Івановича; визнання дії приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Мелиха Анатолія Івановича щодо визначення вартості арештованого майна - земельних ділянок, винесення постанов про опис та арешт майна (коштів) боржника від 21 липня 2023 року та про призначення суб'єкта оціночної діяльності -суб'єкта господарювання від 07 вересня 2023 року неправомірними та незаконними; визнання неправомірною та скасування постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 21 липня 2023 року в рамках виконавчого провадження НОМЕР_1; визнання неправомірною та скасування постанови про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання від 07 вересня 2023 року в рамках виконавчого провадження НОМЕР_1; зобов'язання приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Мелиха Анатолія Івановича зупинити виконавчі дії в рамках виконавчого провадження НОМЕР_1, направлені на реалізацію земельних ділянок: кадастровий номер 6125588300:01:001:0138, місцезнаходження: Тернопільська область, Чортківський район, с/рада Улашківська, площею 1,3133 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та кадастровий номер 6125588300:01:001:0139, місцезнаходження: Тернопільська область, Чортківський район, с/рада Улашківська, площею 1,3133 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва,
19 березня 2026 року до Тернопільського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Чортківського районного суду Тернопільської області від 05 березня 2026 року.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 березня 2026 року визначено склад колегії суддів: головуюча суддя (суддя-доповідач) - Хома М.В., судді: Костів О.З., Храпак Н.М.
06 квітня 2026 року до апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Храпак Н.М. мотивуючи її тим, що у провадженні Тернопільського апеляційного суду розглядалась цивільна справа № 608/2048/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Чортківського районного суду Тернопільської області, під час розгляду якої головуюча суддя Храпак Н.М. поводила себе упереджено до позивача ОСОБА_1 , у зв'язку з чим, на його думку, даний факт може істотним чином вплинути на її об'єктивність та неупередженість при розгляді даної справи.
У зв'язку наведеним, ОСОБА_1. вважав, що суддя Храпак Н.М. є упередженою і небезсторонньою при розгляді справи за його участю.
Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 07 квітня 2026 року визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Тернопільського апеляційного суду Храпак Н.М.
Згідно зі ст. 36 ЦПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Статтею 36 ЦПК України визначено перелік підстав для відводу (самовідводу) судді, зокрема п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України визначає, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 36 ЦПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Питання про відвід вирішується судом у відповідності до вимог ч. 8 ст. 40 ЦПК України без повідомлення учасників справи.
У ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України та практику ЄСПЛ як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Аналогічні висновки ЄСПЛ викладені у рішенні від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (§ 46) де зазначено, що наявність безсторонності для цілей п.1 ст. 6 Конвенції визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу.
За об'єктивним критерієм підлягає з'ясуванню, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним у цьому є те, чи є побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно підтвердженими.
Тобто, при вирішенні того, чи є у цій конкретній справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя чи судді можуть бути небезсторонніми, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7серпня 1996 poку, п. 58).
У п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Веттштайн проти Швейцарії» вказано, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Як вбачається із заяви про відвід, ОСОБА_1 вважає, що суддя Храпак Н.М. є упередженою і небезсторонньою при розгляді справи за його участю, оскільки вона вже брала участь у вирішенні іншої цивільної справи № 608/2048/24 стороною в якій був він - ОСОБА_1 .
Суд апеляційної інстанції вважає, що вказані заявником підстави для відводу судді Храпак Н.М. є надуманими і такими, що не можуть викликати сумнівів в її неупередженості чи необ'єктивності, оскільки доводи у заяві ґрунтується на міркуваннях та припущеннях щодо упередженості судді і не є підставою для їх відводу відповідно до вимог ч. 4 ст. 36 ЦПК України.
Інших підстав, які б викликали сумніви в об'єктивності та неупередженості судді Храпак Н.М., заявник не зазначив, тому заявлений відвід є необґрунтованим і відповідно у задоволенні якого слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 34, 36, 40 ЦПК України, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Храпак Н.М. у цивільній справі № 2-1038/10 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Чортківського районного суду Тернопільської області від 05 березня 2026 року - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Гірський Б.О.