08 квітня 2026року м. Київ
Унікальний номер справи № 363/3792/25
Головуючий у першій інстанції - Дьоміна О.П.
Апеляційне провадження № 22-ц/824/7441/2026
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,
суддів - Євграфової Є.П., Саліхова В.В.,
перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 18 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Петрівська сільська рада Вишгородського району Київської області про визнання права власності на частку спадкового майна в порядку спадкування за законом, -
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 18 грудня 2025 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Петрівська сільська рада Вишгородського району Київської області про визнання права власності на частку спадкового майна в порядку спадкування за законом задоволено.
Визнано за ОСОБА_2 у порядку спадкування за законом, після смерті батька - ОСОБА_3 право власності на спадкове майно, а саме: частку житлового будинку під літерою «А», загальною площею 57,2 кв м, житловою площею 46,9 кв м, гаражу «Б», сараю «В», убиральні «Г», погрібу (сараю) «Д», сараю «Е», погрібу «ПідВ», стічної ями «І», колодязю «ІІ», площадки «ІІІ», огорожі «№1-3», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 921, 00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000, 00 грн (а.с. 145-150).
Не погодившись з рішенням районного суду, 13 січня 2026 року ОСОБА_1 подала безпосередньо до Київського апеляційного суду засобами поштового зв'язку апеляційну скаргу (а.с. 162-165).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 січня 2026 року витребувано матеріали справи з суду першої інстанції (а.с. 167).
03 лютого 2026 року зазначена справа отримана Київським апеляційним судом та 04 лютого 2026 року передана судді-доповідачу (а.с. 170).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 лютого 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 18 грудня 2025 року - залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня вручення копії даної ухвали (а.с. 172-173).
Згідно з супровідним листом Київського апеляційного суду від 05 лютого 2026 копію ухвали для виконання було направлено ОСОБА_1 на вказану в апеляційній скарзі поштову адресу (а.с. 174).
10 березня 2026 року до Київського апеляційного суду повернулася поштова кореспонденція від ОСОБА_1 без вручення, за закінченням терміну зберігання (а.с. 175-176).
Згідно з супровідним листом Київського апеляційного суду від 10 березня 2026 року копію ухвали для виконання було повторно направлено ОСОБА_1 на її поштову адресу (а.с. 177).
06 квітня 2026 року до Київського апеляційного суду повернулася поштова кореспонденція від ОСОБА_1 без вручення, за закінченням терміну зберігання (а.с. 178-179).
Крім того, в матеріалах справи наявна телефонограма про повідомлення 10.03.2026 року ОСОБА_1 за номером телефону НОМЕР_1 про те, що ухвалою Київського апеляційного суду від 04 лютого 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 18 грудня 2025 року - залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня вручення копії даної ухвали (а.с. 180).
Отже, Київським апеляційним судом було вжито всіх можливих заходів щодо сповіщення апелянта про ухвалу Київського апеляційного суду від 04 лютого 2026 року.
Проте, станом на 08 квітня 2026 року недоліки апеляційноїскарги, вказані в ухвалі Київського апеляційного суду від 04 лютого 2026 року, апелянтом не було усунуто.
Виходячи зі змісту частини другої ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, у тому числі цікавиться рухом справи.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини зазначав, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України», № 16652/04). При цьому запобігати неналежній і такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі - завдання саме державних органів (див. рішення ЄСПЛ від 20 січня 2011 року у справі «Мусієнко проти України», № 26976/06).
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні питання щодо прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини та з огляду на положення Конвенції щодо обов'язку сторони цікавитися рухом справи, застосування положень ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги не є порушенням права особи на доступ до правосуддя.
Повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення апеляційної скарги.
Керуючись ст. 185, ч. 2 ст. 357, ч. 2 ст. 381 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 18 грудня 2025 року - визнати неподаною та повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали надіслати учасникам справи, а скаржнику надіслати копію ухвали разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець
Є.П. Євграфова
В.В. Саліхов