Номер провадження: 11-кп/813/1910/26
Справа № 496/1614/24
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
про відмову у відкритті апеляційного провадження
07.04.2026 року м. Одеса
Суддя-доповідач судової палати з розгляду кримінальних справ Одеського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши в порядку статей 394, 398 КПК України апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 на вирок Біляївського районного суду Одеської області від 26.02.2026 року в кримінальному провадженні №62023150020000132 від 08.03.2023 року,
встановив:
Вироком Біляївського районного суду Одеської області від 26.02.2026 року ОСОБА_4 визнано винуватим та засуджено до 2 (двох) років позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.414 КК України.
Не погоджуючись з вироком суду, захисник ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок змінити, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, з покладанням обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Перевіривши зміст апеляційної скарги та її доводи, суддя-доповідач вважає, що у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника слід відмовити, виходячи з наступного.
Порядок та перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку регламентований Главою 31 Кримінального процесуального кодексу України.
Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що оскаржений вирок місцевого суду ухвалений на підставі угоди про визнання винуватості від 27.02.2024 року між прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури в сфері оборони Південного регіону ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_4 .
Положеннями ч. 4 ст. 394 КПК України (далі - КПК) визначений вичерпний перелік підстав, з яких вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений.
Так, відповідно до п.1 ч.4 ст.394 КПК вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди.
Зі змісту угоди про визнання винуватості вбачається, що сторони дійшли згоди щодо можливості призначення ОСОБА_4 покарання за ч.2 ст.414 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
Під час укладання угоди про визнання винуватості підозрюваному ОСОБА_4 були роз'яснені наслідки укладення та затвердження угоди, а саме обмеження права на оскарження вироку, що визначені в п.1 ч.4 ст.394 КПК.
Оскарженим вироком суду ОСОБА_4 призначено покарання, яке було визначено угодою про визнання винуватості, а саме 2 (два) роки позбавлення волі.
Водночас, в апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3 просить змінити вирок суду та на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, тобто оскаржує вирок суду з підстав, з яких він не може бути оскаржений з урахуванням вимог п.1 ч.4 ст.394 КПК.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду в постанові від 02.10.2018 року (справа №523/13129/17), наслідком укладення та затвердження угоди про визнання винуватості для прокурора, підозрюваного чи обвинуваченого є обмеження їх права оскарження вироку згідно з положеннями ст.ст. 394, 424 КПК.
Таким чином законодавець створює процесуальні запобіжники від можливої недобросовісності та зловживання процесуальними правами учасників судового розгляду, які з метою скасування вироку суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості можуть в апеляційній скарзі відмовитися від визнання обставин, які визнавалися ними під час судового провадження на підставі угоди.
Частиною 4 статті 399 КПК регламентовано, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.
Приймаючи до уваги наведене, керуючись ч.1 ст.5, ст.ст. 392, 394 КПК, враховуючи підстави подання та вимоги апеляційної скарги захисника ОСОБА_3 , суддя-доповідач вважає, що оскаржений вирок суду першої інстанції, яким затверджено угоду про визнання винуватості, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, що є підставою для відмови у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника та повернення скарги особі, яка її подала.
Керуючись ст.ст. 392, 394, 399 КПК України, суддя-доповідач,
ухвалив:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3 на вирок Біляївського районного суду Одеської області від 26.02.2026 року в кримінальному провадженні №62023150020000132 від 08.03.2023 року, яким ОСОБА_4 засуджений за ч.2 ст.414 КК України.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження разом з апеляційною скаргою невідкладно надіслати особі, яка її подала.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Суддя
Одеського апеляційного суду ОСОБА_2