Номер провадження: 11-кп/813/396/26
Справа № 504/1992/21
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
02.04.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 на вирок Доброславського (колишнього Комінтернівського) районного суду Одеської області від 15 березня 2024 року, відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігів, громадянина України, освіта вища, одруженого, має на утриманні м/л дитину 2015 р.н., працюючого артистом оркестру Одеського академічного українського музично-драматичного театру імені В. Василька, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 , раніше не судимого,
- обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Одеси, громадянина України, освіта вища, тимчасово непрацюючого, одруженого, має на утриманні н/л дитину 2008 р.н., зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , ІПН НОМЕР_2 , раніше не судимого,
- обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України,
установив
Зміст оскарженого судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини
Зазначеним вироком суду ОСОБА_8 визнано винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України та йому призначено покарання у виді 1500 (одна тисяча п'ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 25500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот ) грн.
ОСОБА_7 визнано винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України та йому призначено йому покарання у виді 1500 (одна тисяча п'ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 25500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн..
Також вирішено питання стосовно речових доказів, цивільного позову та арешту майна у кримінальному провадженні.
Відповідно до вироку суду першої інстанції, у невстановлені дату, час та місці у ОСОБА_8 та у ОСОБА_7 виник протиправний умисел, спрямований на незаконний вилов водних живих ресурсів - крабів у Чорному морі, у межах смт. Чорноморське, Одеського району Одеської області.
3 метою реалізації спільного протиправного умислу ОСОБА_8 разом із ОСОБА_7 20 квітня 2021 року о 20 годині 00 хвилин прибули до узбережжя Чорного моря, у межах смт. Чорноморське, Одеського району Одеської області, взявши із собою саморобний спис, пару рибальських чобіт та сачок.
У продовження своїх протиправних дій, не маючи дозвільних документів на рибний добувний промисел, у порушення:
- п. 3.15 Правил любительського та спортивного лову, затверджених Наказом Держкомрибгоспу України № 19 від 15.02.1999 р., згідно якого забороняється лов водних живих ресурсів із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, а також способом багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм.
- п. 4.10 Правил любительського і спортивного лову, затверджених Наказом Держкомрибгоспу України №19 від 15.02.1999 р., згідно якого забороняється лов всіх видів крабів.
ОСОБА_8 разом із ОСОБА_7 20.04.2021 р., біля 20 години 30 хвилин, знаходячись на узбережжі Чорного моря, у межах смт. Чорноморське, Одеського району Одеської області, маючи намір на незаконний вилов водних живих ресурсів - крабів та не маючи дозвільних документів на їх промисел, здійснили незаконний вилов породи ракоподібних - трав?яних крабів, чим заподіяли істотну шкоду навколишньому природному середовищу, яка полягає у противоправному вилові забороненої до цього трав?яного краба у Чорному морі.
Відповідно до постанови КМУ від 21.11.2011 р. №1209 «Про затвердження такс обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної в наслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів», відповідно до якої оцінки збитків, заподіяних в наслідок незаконного добування (збирання) одного екземпляра краба (за виключенням тих, які занесенні до Червоної книги України) складає 10 неоподаткованих мінімум доходів громадян.
Відповідно до Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755- VI неоподаткований мінімум доход громадян складає суму в розмірі 17 гривень. З урахуванням всіх вищевказаних ознак сума шкоди, завданої внаслідок незаконного добування трав?яних крабів складає 58 екз. Х (17х10) = 9 860 гривень.
Вимоги апеляційної скарги
Не погоджуючись із вироком суду, захисник обвинувачених - адвокат ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій вважає оскаржуваний вирок таким що підлягає скасуванню.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Водночас, в апеляційній скарзі захисник зазначає, що обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підлягають звільненню від кримінальної відповідальності у зв'язку із спливом строків притягнення до відповідальності.
На підставі цього просить вирок суду першої інстанції скасувати, кримінальне провадження у зв'язку із спливом строків притягнення обвинувачених до кримінальної відповідальності закрити.
Позиції учасників судового розгляду
Захисник ОСОБА_9 подав заяву про розгляд за його відсутності, у зв'язку з чим, за погодженням із учасниками судового розгляду, провадження розглянуто за його відсутності.
В судовому засіданні апеляційного суду обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , заявили клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку із спливом строків притягнення обвинувачених до кримінальної відповідальності, у зв'язку з чим колегією суддів роз'яснено ним наслідки поданого клопотання, а також те, що кримінальне провадження буде закрито з нереабілітуючих підстав, на що обвинувачені погодились.
Прокурор не заперечував проти задоволення клопотань, у зв'язку з чим просив апеляційну скаргу задовольнити частково, кримінальне провадження - закрити.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до таких висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до положень ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
У відповідності до положень ст. 2 КПК одним із завдань кримінального провадження - є застосування до кожного учасника кримінального провадження належної правової процедури.
Відповідно до ст.ст. 8, 9 КПК кримінальне провадження здійснюється з додержанням засад законності та верховенства права, згідно з якими людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями і визначають зміст та спрямованість діяльності держави.
Законність, як загальна засада кримінального провадження, полягає в забезпеченні єдиного порядку кримінального провадження в усіх кримінальних провадженнях, неухильному дотриманні процесуальної форми та передбаченої процедури, однаковості застосування закону і поширюється на всі стадії та інститути кримінального процесу, всіх його суб'єктів, усі дії і процесуальні рішення.
При розгляді поданих клопотань, апеляційний суд враховує позицію Верховного Суду, викладену в постанові ККС ВС від 18 лютого 2025 року у справі № 712/8174/23 (провадження № 51-2807км24) про те, що кримінальний процесуальний закон зобов'язує суд розглянути клопотання сторони захисту про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності невідкладно.
При цьому, КПК України не встановлює обмежень для розгляду клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності під час апеляційного розгляду.
Положення ч. 1-3 ст. 49 КК України, якими передбачено підстави та умови звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, не наділяють суд дискрецією, оскільки законодавець чітко визначив, що суд звільняє від кримінальної відповідальності особу в разі існування підстав для застосування положень ст. 49 КК України. Ця підстава звільнення від кримінальної відповідальності є безумовною.
Як зазначив ККС ВС, у результаті закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України за ініціативою та згодою особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, суд не може і не повинен констатувати факт вчинення цією особою кримінально караного діяння. Адже, у разі розгляду такого клопотання без проведення повного судового розгляду суд не може констатувати винуватість або навпаки невинуватість особи у вчиненні інкримінованого діяння.
Відповідно до роз'яснень, викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005, звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим, тобто суд, встановивши наявність всіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності на цій підставі незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа), - досудове розслідування, попередній розгляд справи суддею (за КПК України 1960 року), підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але важливо, - до набрання вироком суду законної сили (ст.532 КПК).
Так, згідно вироку суду, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України за ознаками незаконного зайняття рибним промислом, що заподіяло істотну шкоду, яке вчинене 21.04.2021 року.
Дії ОСОБА_7 та ОСОБА_8 кваліфіковані за ч. 1 ст. 249 КК України - як незаконне зайняття рибним промислом, що заподіяло істотну шкоду..
На час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України воно передбачало покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційний нагляд на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.
01 липня 2020 року в Україні набув чинності Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII.
Відповідно до ст. 12 КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року) кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини. У свою чергу, злочини поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі.
Згідно з ч. 1 ст. 12 КК України кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Вчинене ОСОБА_7 та ОСОБА_8 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 249 КК України, відповідно до ст. 12 КК України віднесено до кримінального проступку.
Частиною 1 ст. 49 КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року) передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 2 роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 3 роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше 2 років; 5 років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у п. 2 цієї частини; 10 років - у разі вчинення тяжкого злочину; 15 років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 06 грудня 2021 року (справа № 521/8873/18, провадження № 51-413 кмо 21), за змістом п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, частинами 1, 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК України суди першої та апеляційної інстанцій мають обов'язок відповідно роз'яснити особі, яка притягується до кримінальної відповідальності, що на момент судового розгляду чи апеляційного перегляду закінчились строки давності притягнення цієї особи до кримінальної відповідальності, що є правовою підставою, передбаченою ст. 49 КК України, для звільнення особи від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому КПК України, і таке звільнення є підставою для закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, а також право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави та наслідки такого заперечення.
Таким чином, обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підлягають звільненню від кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 249 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності, так як інкриміновані їм дії були вчинені 21.04.2021 року та на час апеляційного розгляду минуло більше 4 років.
Згідно п.1 ч.2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Разом з тим, апеляційним судом роз'яснено обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , що закриття кримінального провадження у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КПК України не відноситься до числа реабілітуючих обставин передбачених п.п. 1-3 ч.1 ст.284 КПК України (встановлена відсутність події кримінального правопорушення; встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення; не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді та вичерпані можливості їх отримати).
Як прямо передбачено ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки, зокрема: 3 роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше 2 років.
Оскільки з дня вчинення інкримінованого ОСОБА_7 та ОСОБА_8 кримінального правопорушення і до цього часу, враховуючи ту обставину, що вирок Доброславського (колишнього Комінтернівського) районного суду Одеської області від 15.03.2021 року не набрав законної сили, минули строки притягнення до кримінальної відповідальності, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку з чим обвинувачені підлягають звільненню від кримінальної відповідальності, оскільки останні не тільки надали свою згоду на звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, а й заявили про це відповідне клопотання, яке, відповідно до вимог ч. 4 ст. 286 КПК України, має бути розглянуто невідкладно.
Будь-яких обставин, які б свідчили про наявність підстав для зупинення перебігу строку давності, зокрема даних про вчинення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 нового кримінального правопорушення чи вчинення умисних дій, направлених на ухилення від досудового розслідування або суду, колегією суддів не встановлено.
Таким чином, клопотання обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності та закриття з цих підстав кримінального провадження підлягає задоволенню, оскільки воно ґрунтується на вимогах закону та не суперечить даним, які наявні у матеріалах кримінального провадження.
Також, апеляційний суд вважає, що при постановленні рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, цивільний позов підлягає залишенню без розгляду.
Порядок вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентований главою 9 КПК України.
Нормами кримінального процесуального закону, зокрема ст. 129 КПК України, встановлено, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру.
Вирішення цивільного позову при звільненні особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження по справі суперечить вказаним вище нормам закону.
Враховуючи системний аналіз зазначених норм КПК, апеляційний суд вважає, що цивільний позов не підлягає розгляду у випадках закриття кримінального провадження в суді.
В той же час, у випадку закриття кримінального провадження на встановлених КПК підставах, суд зобов'язаний роз'яснити цивільному позивачеві його право пред'явити аналогічний позов у порядку цивільного судочинства.
Тому, у зв'язку зі звільненням обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності у зв'язку зі спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, заявлений прокурором Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_10 цивільний позов про стягнення з обвинувачених матеріальної шкоди підлягає залишенню без розгляду.
Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
У зв'язку із цим, арешт на майно, накладений відповідно до ухвали Комінтернівського районного суду Одеської області від 28.04.2021р., на 58 крабів, саморобний спис, 1 пару рибальських чобіт, сачок - необхідно скасувати.
Речові докази по справі, а саме: 58 крабів, які передані на відповідальне зберігання ПП «Клест ЛТД» та згідно акту, були терміново реалізовані після початку повномасштабної війни, як товар, з обмеженим терміном зберігання, - необхідно вважати знищеними; відеозапис, який зберігається на компакт-диску DVD-R, приєднаний до матеріалів кримінального провадження - необхідно залишити в матеріалах кримінального провадження; саморобний спис, який передано на відповідальне зберігання до камери зберігання речових доказів ВП №3 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області - необхідно знищити.
Згідно п.4 ч.1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є: неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ст. 413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є , зокрема, незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.
Отже, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, натомість клопотання сторони захисту про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження підлягає задоволенню, а вирок суду 1-ої інстанції - скасуванню, з підстав, викладених вище.
Керуючись статтями 24, 49, 370, 376, 403, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -
ухвалив
Клопотання обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - задовольнити.
Апеляційну скаргу захисника обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 - задовольнити частково.
Вирок Доброславського районного суду Одеської області від 15.03.2024 року, відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_7 обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України, - скасувати.
Звільнити ОСОБА_8 та ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за № 12021163330000142 відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України - закрити на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Арешт накладений на майно ухвалою слідчого судді Доброславського районного суду Одеської області від 28.04.2021 р., на 58 крабів, саморобний спис, 1 пару рибальських чобіт, сачок - скасувати.
Речові докази по справі, а саме: 58 крабів, які передані на відповідальне зберігання ПП «Клест ЛТД» та згідно акту, були терміново реалізовані після початку повномасштабної війни, як товар, з обмеженим терміном зберігання, - вважати знищеними; відеозапис, який зберігається на компакт-диску DVD-R, приєднаний до матеріалів кримінального провадження -залишити в матеріалах кримінального провадження; саморобний спис, який передано на відповідальне зберігання до камери зберігання речових доказів ВП №3 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області - знищити.
Цивільний позов, заявлений прокурором Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_10 - залишити без розгляду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4