Номер провадження: 22-ц/813/5621/26
Справа № 521/3396/25
Головуючий у першій інстанції Громік Д. Д.
Доповідач Кострицький В. В.
про залишення апеляційної скарги без руху
06.04.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді Кострицького В.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою адвоката Зайцева Миколи Павловича, який діє в інтересах ОСОБА_1
на рішення Хаджибейського районного суду міста Одеси від 13 лютого 2026 року
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Одеський двір» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
установив:
Рішенням Хаджибейського районного суду міста Одеси від 13 лютого 2026 року позовні вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Одеський двір» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.
Не погодившись із вказаним рішенням 10 березня 2026 року Зайцев Микола Павловича, який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою за допомогою підсистеми "Електронний суд" до Одеського апеляційного суду.
Разом з апеляційною скаргою від адвоката Зайцева Миколи Павловича надійшло клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, у зв'язку із скрутним матеріальним становищем.
Апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст.356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються докази, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суд дослідивши матеріали апеляційної скарги, приходить висновку, що клопотання про зменшення розміру судового збору ОСОБА_1 всебічними доказами у повному об'ємі необґрунтовано та зазначених у додатках доказів до апеляційної скарги не долучено.
Виходячи із вищевикладених обставин, скаржнику необхідно роз'яснити наступні вимоги законодавства.
Частиною першою та третьоюстатті 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2)позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
На підтвердження звільнення від сплати від судового збору скражник у додатках до апеляційної скарги зазначає про те, що він долучає до апеляційної скарги відомості з Державного реєстру фізичних осіб -платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого податку та військового збору, але фактично апеляційним судом встановлено відсутність таких доказів.
Інші докази майнового стану скаржника також відсутні .
Аналіз клопотання про звільнення від сплати судового збору свідчить, що вказані доводи не можуть вважатись достатньою підставою для застосування положеньстатті 8 Закону України «Про судовий збір», оскільки апеляційна скарга не містить достатніх доказів, які підтверджують майновий стан ОСОБА_1 , а тому заявнику потрібно надати як і зазначені ним докази так і додаткові докази на підтвердження вказаної обставини. Такими доказами, наприклад, можуть бути довідки про доходи (зокрема і фіскальних органів), довідки про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, наявність рухомого чи нерухомого майна, тощо.
Адвокатом Зайцевим М.П. не надано даних про наявність рухомого чи нерухомого майна, довідки про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, тощо.
Відповідно обставини, зазначені у клопотанні докази, не є безумовною підставою для звільнення сплати судового збору, оскільки не підтверджують з достовірністю його скрутний майновий стан.
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ «SHISHKOV v. RUSSIA» від 20 лютого 2014 року, пункт 111).
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «JedamskiandJedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 20 квітня 2023 року у справі № 990/13/23 зазначено, що документ з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків відображає лише інформацію про доходи скаржника, який, сам по собі не відображає скрутний майновий стан особи, яка подає скаргу.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу скаржника на те, що жодними доказами не обґрунтовано підстав для зменшення суми сплати судового збору, оскільки заявником не надано суду апеляційної інстанції доказів на підтвердження реального майнового стану заявника (дані про доходи за попередній календарний рік (2025) з фіскальних органів, рахунків у банківських установах, інформації щодо складу родини тощо), який перешкоджає виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої апеляційної скарги судовим збором у встановленому розмірі.
Наведені у клопотанні доводи не можуть вважатись достатньою підставою для зменшення суми сплати судового збору, тому заявнику потрібно надати додаткові докази на підтвердження наведених обставин. Такими доказами, наприклад, можуть бути довідки про доходи (у тому числі, фіскальних органів), про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо.
Констатація заявником скрутного матеріального становища без надання доказів на підтвердження цих обставин не може вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, що узгоджується зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої, судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
Приймаючи до уваги зазначене, а також конституційний принцип рівності сторін перед законом і судом, суд вважає, що скаржник як сторона у справі має виконувати встановлений законодавством обов'язок сплати судового збору, або надати суду документи на підтвердження свого важкого майнового стану.
У разі сплати судового збору слід звернути увагу на наступне.
Порядок сплати, ставки судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
Згідно частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент подачі позовної) за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Одеський двір» подано у 2025 році.
Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028 гривень.
Так, з матеріалів справи встановлено, що при поданні позовної заяви з урахуванням ціни позову, та максимальних ставок судового збору відповідно до Закону, сплаті підлягав судовий збір в розмірі 3028 гривень.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на час подачі апеляційної скарги) судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апелянту необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3633,6 гривень (3028 грн. х 150%х0,8).
Документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі слід надати Одеському апеляційному суду для приєднання до матеріалів справи у встановлений судом строк. Судовий збір слід перерахувати за наступними банківськими реквізитами або сплатити онлайн на офіційному вебпорталі Судова влада України:
http://court.gov.ua/sud4813/gromadyanam/tax/:
Отримувач коштів: ГУК в Од.обл./Хаджибейськ. р-н/22030101
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37607526;
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
код банку отримувача (МФО): 899998;
рахунок отримувача: UA428999980313161206080015757;
код класифікації доходів бюджету: 22030101;
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Одеський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
Відповідні документи, які підтверджують сплату вказаних коштів, мають бути надані в оригіналі до Одеського апеляційного суду.
Відповідно до ст. 9 ч. 2 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям провадження у справі перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до ч. 3 ст. 356 ЦПК України зазначено, що апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.
Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Частиною першою статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю, ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу". (ч. 4 ст. 62 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
На підтвердження повноважень як представника ОСОБА_1 , адвокатом Зайцевим М.П., в додатках до апеляційної скарги зазначено доручення Південного міжрегіонального центру з надання БПД, але не долучено до апеляційної скарги.
Таким чином, для підтвердження повноважень підписувати апеляційну скаргу та представляти в Одеському апеляційному суді інтереси ОСОБА_1 представнику ОСОБА_2 до апеляційної інстанції необхідно надати оформлене належним чином вищевказане доручення.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
З апеляційною скаргою ОСОБА_2 звернувся за допомогою підсистеми (модуля) ЄСІТС Електронний суд, однак не надав докази надсилання копії апеляційної скарги листом з описом вкладення позивачу.
Тому скаржнику необхідно надати докази надіслання листом з описом вкладення копії апеляційної скарги з додатками позивачу у справі.
До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу щодо постановлення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху протягом п'яти днів з дня надходження до суду заяви (скарги) та надання строку для усунення вказаних в ухвалі недоліків, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення без руху.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2,3 ст. 357 та ст. 185 ЦПК України, а скаржнику надається строк для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу адвоката Зайцева Миколи Павловича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Хаджибейського районного суду міста Одеси від 13 лютого 2026 року- залишити без руху, запропонувавши відповідачу усунути недоліки апеляційної скарги, зазначені в тексті ухвали, протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог даної ухвали протягом вказаного строку, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду В.В. Кострицький