08.04.26
22-ц/812/689/26
08 квітня 2026 року м. Миколаїв
справа №468/2226/25
провадження №22-ц/812/689/26
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого Локтіонової О. В.,
суддів: Крамаренко Т. В., Ямкової О. О.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на заочне рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 05 січня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Лусти С. А. у приміщенні суду у селищі Березнегувате Миколаївської області, за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених сум житлової субсидії,
Короткий зміст позовних вимог
В жовтні 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - ГУ ПФУ в Миколаївській області) подало до суду зазначений позов, який обґрунтовувало наступним.
ОСОБА_1 з 2019 року отримував житлову субсидію на підставі Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №848 від 21.10.1995.
В подальшому з урахуванням пункту 78 вказаного Положення житлова субсидія автоматично призначалася на основі наявних документів.
Рішеннями ГУ ПФУ в Миколаївській області від 01 червня 2023 року №1174719122-2023-1, від 01 червня 2023 року №1174719122-2023-2, від 19 жовтня 2023 року №1174719122-2023-4 відповідачу було призначено субсидію з 01 травня 2023 року.
За результатами верифікації, проведеної Міністерством фінансів України 21 травня 2024 року, виявлено, що у складі домогосподарства відповідача є особи, які за інформацією з Єдиного реєстру боржників, мають заборгованість за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів понад три місяці, яка станом на дату проведення верифікації не закрита.
Вказаний факт впливає на можливість призначення субсидії.
Позивач вказував, що відповідач був ознайомлений з обов'язком щодо повідомлення позивача про обставини, які можуть вплинути на виплату субсидії, однак вказаного не зробив.
У зв'язку з цим ГУ ПФУ в Миколаївській області надміру виплачено відповідачу житлову субсидію за період з 01 травня 2023 року по 31 березня 2024 року у сумі 14 387,96 грн.
Листом від 21 серпня 2024 року №1400-0403-8/70486 ОСОБА_1 було повідомлено про необхідність повернути на розрахунковий рахунок позивача надміру виплачену суму житлової субсидії у розмірі 14 387,96 грн. Проте, відповідач її у добровільному порядку не повернув.
Враховуючи вищевикладене, позивач просив стягнути на його користь з відповідача надміру виплачену житлову субсидію за період з 01 травня 2023 року по 31 березня 2024 рік у розмірі 14 387,96 грн.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 05 січня 2026 року у задоволені позову ГУ ПФУ в Миколаївській області відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем житлова субсидія була виплачена добровільно. Позивач не довів наявності у відповідача чи інших осіб у складі його домогосподарства заборгованості за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів понад три місяці в період виплати житлової субсидії з 01 травня 2023 року до 31 березня 2024 року, недобросовісності з боку відповідача при поданні заяви про призначення субсидії у 2019 році та відмови відповідача добровільно повернути суму надміру виплаченої житлової субсидії.
Також судом вказано про відсутність у Положенні №848 обов'язку відповідача інформувати уповноважений орган про наявність у складі домогосподарства осіб, що мають заборгованість за виконавчими провадженнями.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Не погодившись з рішенням суду, ГУ ПФУ в Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просило рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
В апеляційній скарзі позивач посилається на ті ж самі обставини, які зазначені в позовній заяві.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
16 травня 2019 року ОСОБА_1 , який проживав у будинку АДРЕСА_1 , звернувся до Управління соціального захисту населення Березнегуватської райдержадміністрації із заявою №517 про призначення житлової субсидії.
В цій заяві він зазначив, що він та особи, які зареєстровані (фактично проживають) у будинку надають згоду на обробку персональних даних про сім'ю, доходи, майно, необхідних для призначення житлової субсидії, та оприлюднення відомостей щодо її призначення (розміру житлової субсидії за адресою домогосподарства).
У разі виникнення обставин, які можуть вплинути на отримання житлової субсидії (зміна у складі осіб, які зареєстровані (фактично проживають) у житловому приміщенні, зміна в переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, придбання майна, товарів або оплата послуг на суму, що перевищує 50 000 гривень, заборгованість понад три місяці за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів), ОСОБА_1 зобов'язався протягом місяця повідомити про це структурний підрозділ з питань соціального захисту населення.
Також 16 травня 2019 року ОСОБА_1 подав до Управління соціального захисту населення Березнегуватської райдержадміністрації декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, у якій зазначив, що до складу домогосподарства входить одна особа - ОСОБА_1 , вид доходу - пенсія, платники аліментів відсутні.
У декларації також вказано, що він усвідомлює, що в разі подання ним неповних чи недостовірних відомостей про осіб, які входять до складу домогосподарства, та членів сім'ї осіб зі складу домогосподарства незалежно від реєстрації їхнього місця проживання (фактичного місця проживання), їхні доходи, майновий стан і витрати, йому може бути відмовлено у призначенні житлової субсидії або припинено її надання. У такому разі він зобов'язується повернути надміру перераховану (виплачену) суму житлової субсидії.
Відповідно до рішень про призначення житлової субсидії від 01 червня 2023 року №1174719122-2023-1, №1174719122-2023-2 та від 19 жовтня 2023 року №1174719122-2023-4 ОСОБА_1 призначено субсидію на ЖКП/придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива за адресою: АДРЕСА_1 . Розмір субсидії становить: з 01 травня 2023 року по 31 травня 2023 року - 29,01 грн, з 01 червня 2023 року по 30 вересня 2023 року - 113,00 грн, з 01 жовтня 2023 року до 31 жовтня 2023 року - 1350,80 грн, з 01 листопада 2023 року до 31 березня 2024 року - 2511,23 грн.
У витягу з Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України «Реєстр застрахованих осіб» «Обробка рекомендацій Міністерства фінансів», «Картка рекомендацій» зазначено наступне: номер запису 8414962; дата завантаження 14 червня 2024 року; дата здійснення верифікації 21 травня 2024 року; дата опрацювання рекомендації, прийняття рішення 21 червня 2024 року; джерело надходження інформації Міністерство юстиції України - інформація про стягнення аліментів; виявлена невідповідність - у складі домогосподарства є особи, які за даними Єдиного реєстру боржників, мають заборгованість за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів понад три місяці, яка станом на дату проведення верифікації не закрита. Зміст виявленої невідповідності: виконавче провадження №42536580, дата відкриття 17 березня 2014 року, стан виконавчого провадження: примусове виконання; орган, який видав виконавчий документ: Жовтневий районний суд Миколаївської області; дата отримання даних Мінюсту: 04 травня 2024 року; тип рекомендацій: проведення додаткової перевірки інформації, що містить невідповідність.
Згідно з довідкою про надміру виплачену субсидію ОСОБА_1 виплачено: у травні 2023 року 29,01 грн; у червні 2023 року 113 грн; у липні 2023 року 113 грн; у серпні 2023 року 113 грн, у вересні 2023 року 113 грн, у жовтні 2023 року 1350,80 грн, у листопаді 2023 року 2511,23 грн, у грудні 2023 року 2511,23 грн, у січні 2024 року 2511,23 грн, у лютому 2024 року 2511,23 грн та у березні 2024 року 2511,23 грн. Всього виплачено у вказаний період 14 387,96 грн.
Із листа ГУ ПФУ в Миколаївській від 21 серпня 2024 року на ім'я відповідача вбачається, що позивач пропонував останньому повернути надміру отриману субсидію у сумі 14 387,96 грн.
Докази направлення цього листа відповідачу та його отримання ним у справі відсутні.
Згідно з даними Автоматизованої системи виконавчого провадження від 06.04.2026 виконавче провадження №42536580, яке було відкрите 17 березня 2014 року, завершено.
Позиція апеляційного суду та нормативно-правове обґрунтування
За приписами частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з вимогами статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з п.3, 4, 14, 49, 78, 79, 90, 119, 121, 125-1, 127 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №848 від 21 жовтня 1995 р., в редакції на час виникнення спірних правовідносин, житлова субсидія є безповоротною адресною державною соціальною допомогою вразливим споживачам житлово-комунальних послуг - мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком, витрати на комунальні послуги, витрати на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива в такому будинку.
Право на отримання житлової субсидії мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України (далі - громадяни), що проживають у житлових приміщеннях (будинках).
Житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо у складі домогосподарства або у складі сім'ї члена домогосподарства є особи, які, за даними Єдиного реєстру боржників, мають заборгованість за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів понад три місяці (крім осіб, заборгованість за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів яких погашається частинами за рішенням суду, осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти, осіб, які є алко- або наркозалежними, що підтверджується довідкою від лікаря, осіб, до яких застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від роботи (посади), осіб, до яких застосовуються запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту або тримання під вартою).
Громадянин несе відповідальність за подані відомості в заяві, декларації, інших документах, що вплинули на встановлення права на призначення житлової субсидії та на визначення її розміру.
Після закінчення строку отримання житлової субсидії уповноважені органи самостійно здійснюють призначення житлової субсидії на наступний період для домогосподарств, які отримували житлову субсидію у попередньому періоді, крім домогосподарств у складі яких є особи, зазначені у підпункті 3 пункту 14 цього Положення (за винятком осіб, зазначених в абзацах шостому - одинадцятому підпункту 3 пункту 14 цього Положення);
Уповноважені органи без звернення громадян збирають необхідну інформацію у порядку, передбаченому цим Положенням, і протягом 10 днів після отримання зазначеної інформації приймають рішення з використанням програмних засобів (в автоматичному режимі) про призначення, непризначення, відмову в призначенні житлової субсидії та інформують про прийняте рішення громадян у порядку, визначеному пунктами 61, 62 цього Положення.
Громадянин, якому призначено житлову субсидію, зобов'язаний протягом 30 календарних днів поінформувати уповноважений орган (до 30 листопада 2022 р. включно - структурний підрозділ з питань соціального захисту населення, з 1 грудня 2022 р. - орган Пенсійного фонду України) про виникнення обставин, зокрема щодо настання умов, зазначених у підпунктах 2, 4, 8 - 10 пункту 14 цього Положення (пункт 90). Норми цього пункту не застосовуються в період дії воєнного стану в Україні на території адміністративно-територіальних одиниць, визначених у переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204 (Миколаївська область є у переліку). Громадяни, яким призначено житлову субсидію, зобов'язані повідомити про обставини, передбачені цим пунктом, протягом місяця після припинення (скасування) воєнного стану в Україні.
За рішенням уповноваженого органу надання раніше призначеної житлової субсидії припиняється, у тому числі за поданням управителів, об'єднань, виконавців комунальних послуг у разі, коли громадянин не повідомив уповноваженому органу про обставини, зазначені у пункті 90 цього Положення, протягом 30 календарних днів з дня їх виникнення.
Надання житлової субсидії у випадках, зазначених у пунктах 119 і 120 цього Положення, припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому їх виявлено (якщо інше не передбачено заявою).
Кошти надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії повертаються громадянами на рахунок Пенсійного фонду України.
У разі відмови громадянина добровільно повернути суму надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії питання про її примусове стягнення вирішується у судовому порядку.
Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Проте стаття 1215 ЦК України передбачає, що не підлягають поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.
Отже, законодавцем передбачені два винятки із вказаного правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.
При цьому, правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
Відповідно до статей 76, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13 сформулювала висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що підстави, визначені ст.1212, 1215 ЦК України для повернення відповідачем отриманої субсидії, відсутні.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.
Досліджені докази свідчать, що позивачем не було надано належних доказів наявності у складі домогосподарства або у складі сім'ї члена домогосподарства по АДРЕСА_1 осіб, які, за даними Єдиного реєстру боржників, мають заборгованість за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів понад три місяці.
Посилання позивача на те, що вказане випливає з повідомлення Міністерства фінансів України, у якому зазначено про наявність у складі домогосподарства відповідача особи з більш ніж тримісячною заборгованістю за аліментами, про що свідчить виконавче провадження №42536580, відкрите 17 березня 2014 року, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вказане спростовується даними Автоматизованої системи виконавчого провадження від 06.04.2026, які містять посилання на те, що виконавче провадження №42536580 завершено.
Крім того, позивач не довів, що відповідно до вказаних вище норм законодавства, відповідач у зазначений позивачем період мав обов'язок повідомляти ГУ ПФУ у Миколаївській області про обставини, вказані позивачем у позовній заяві.
Вказане свідчить про відсутність недобросовісності з боку ОСОБА_1 при отриманні субсидії.
За таких обставин, на думку колегії суддів, відсутні підстави стверджувати, що відповідач обманним шляхом, внаслідок умисного невиконання ним своїх обов'язків та зловживання ними, отримував житлову субсидію в зазначений позивачем період.
За такого судом першої інстанції правильно зазначено про відсутність недобросовісності з боку відповідача.
Позивачем не було надано суду доказів, що з його сторони було допущено рахункову помилку у виплаті ОСОБА_1 житлової субсидії.
З огляду на викладене, враховуючи обставини цієї справи та приписи частини першої статті 1215 ЦК України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Доводи апелянта є аналогічними тим доводам, які були викладені в позові та перевірялися судом першої інстанції під час розгляду цього спору, зводяться до суб'єктивного тлумачення чинних норм законодавства України та незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно встановлених обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, та не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у задоволенні позову у зв'язку із недоведеністю недобросовісності в діях відповідача.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункти 1 і 2 частини 1 статті 374 ЦПК України).
Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції зміні або скасуванню не підлягає, бо є законним та обґрунтованим.
Щодо розподілу судових витрат
Згідно із підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, крім іншого, з нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення та розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до вимог частин 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється.
Керуючись ст.374, 375, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області залишити без задоволення, а заочне рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 05 січня 2026 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий О. В. Локтіонова
Судді Т. В. Крамаренко
О. О. Ямкова
Повне судове рішення складено 08 квітня 2026 року.