Справа № 461/1974/26 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/800/26 Доповідач: ОСОБА_2
07 квітня 2026 року м. Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Львові, апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 19 березня 2026 року про зміну запобіжного заходу,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Ашгабат, Республіка Туркменістан, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_7 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
та його захисника - адвоката ОСОБА_9 ,
старший слідчий в ОВС ВРЗСТ СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_10 , звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить змінити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю міста Ашгабат, Республіка Туркменістан, туркмену, громадянину Туркменістану, раніше не судимому, одруженому, працюючому у ТОВ «ЦДЕМ «Панацея» лікарем дерматологом, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на термін 60 днів, без визначення розміру застави.
В обґрунтування клопотання покликався на те, що ОСОБА_11 підозрюється у порушенні правил безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_12 , а також тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_13 , тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
25 лютого 2026 року ОСОБА_14 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
27 лютого 2026 року ОСОБА_14 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, що становить 266240 грн., яку 27 лютого 2026 року було внесеною.
18 березня 2026 року кримінальне провадження №12026140000000173 від 14 лютого 2026 року перекваліфіковано на ч. 3 ст. 286-1 КК України.
18 березня 2026 року ОСОБА_14 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
Наголошував, що ОСОБА_15 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від 5 до 10 років, в результаті його дій настали непоправні наслідки у вигляді смерті потерпілого ОСОБА_12 .
Після обрання запобіжного заходу з висновку №606/2026-т від 12 березня 2026 року судово-токсикологічної експертизи крові ОСОБА_16 , стало відомо про те, що в зразку його крові виявлено етиловий спирт в кількості 1,34 ‰ (проміле); згідно висновку судово-медичної експертизи №22/2026 від 12 березня 2026 року, потерпілий ОСОБА_13 внаслідок ДТП отримав тяжкі тілесні ушкодження; згідно висновку судової експертизи відео,- звукозапису № 857-Е від 13 березня 2026 року, середня швидкість руху автомобіля TESLA Model 3 р.н. НОМЕР_1 перед моментом ДТП складала величину біля 141 км/год.
З огляду на викладене, стосовно підозрюваного ОСОБА_8 просив застосувати найсуворіший вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи, зважаючи на наведені вище обставини кримінального провадження, не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, виконання ним покладених на нього обов'язків.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 19 березня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС ВРЗСТ СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_17 про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_6 .
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, прокурор ОСОБА_5 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та ухвалити нову, якою задовільнити клопотання старшого слідчого в ОВС ВРЗСТ СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_17 про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_6 , змінити запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_6 на тримання під вартою на термін 60 днів, без визначення розміру застави
В доводах апеляційної скарги зазначає, що підставою для подачі клопотання є обставини, які існували під час прийняття рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави та про які не було відомо слідчому та прокурору, а саме, що в крові ОСОБА_8 виявлено етиловий спирт в кількості 1,34 проміле, потерпілий ОСОБА_13 внаслідок ДТП отримав важкі тілесні ушкодження, середня швидкість руху автомобіля TESLA Model 3 р.н. НОМЕР_1 перед моментом ДТП становила 141 км/год. в межах населеного пункту.
Зазначені вище обставини збільшують суспільну небезпечність вчиненого кримінального правопорушення та ймовірність вчинення дій, передбачених п.1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Наголошує, що слідчим суддею не надано належної оцінки доказам сторони обвинувачення та особі підозрюваного, обставини кримінального правопорушення.
Повідомляє, що ОСОБА_15 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки йому загрожує безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від 5 до 10 років, він матиме можливість впливати на потерпілих, експертів та свідків.
Заслухавши доповідача, виступ прокурора на підтримку аргументів апеляційної скарги, доводи захисника та підозрюваного на заперечення доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали судової справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 404 КПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення у справі «Ilijkov v. Bolgaria»).
Відповідно до ст. 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Статтею 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За частиною першою та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження, до яких, зокрема, належать запобіжні заходи.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.
Зміна запобіжного заходу охоплюється терміном «застосування запобіжного заходу». Такий висновок узгоджується з усталеною практикою Касаційного кримінального суду Верховного Суду (постанови від 18.12.2018 у справі N 628/969/18 та від 28.03.2019 у справі № 286/1695/18). У зв'язку з чим питання про зміну запобіжного заходу вирішується в порядку, передбаченому для його застосування, з врахуванням вимог статті 200 КПК України.
Із положень ч. 1 ст. 177 КПК України вбачається, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, знищити, приховувати або спотворити будь-які речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частиною 2 ст. 200 КПК України, встановлено, що к клопотанні про зміну запобіжного заходу обов'язково зазначаються обставини, які: виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею ст. 177 цього Кодексу, окрім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Як убачається з ухвали слідчого судді та матеріалів судової справи, старший слідчий в ОВС ВРЗСТ СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_18 ,здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026140000000173 від 14 лютого 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 268 -1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_11 підозрюється у порушенні правил безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_12 , а також тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_13 , тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
25 лютого 2026 року ОСОБА_6 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
27 лютого 2026 ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, що становить 266240 грн., яку 27 лютого 2026 року було внесеною.
18 березня 2026 року кримінальне провадження №12026140000000173 від 14 лютого 2026 року перекваліфіковано на ч. 3 ст. 286-1 КК України.
18 березня 2026 року ОСОБА_6 , повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
ОСОБА_11 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від 5 до 10 років, в результаті його дій настали непоправні наслідки у вигляді смерті потерпілого ОСОБА_12 ..
Після обрання запобіжного заходу з висновку №606/2026-т від 12 березня 2026 року судово-токсикологічної експертизи крові ОСОБА_16 , стало відомо про те, що в зразку його крові виявлено етиловий спирт в кількості 1,34 ‰ (проміле); згідно висновку судово-медичної експертизи №22/2026 від 12.03.2026, потерпілий ОСОБА_13 внаслідок ДТП отримав тяжкі тілесні ушкодження; згідно висновку судової експертизи відео, звукозапису № 857-Е від 13 березня 2026 року, середня швидкість руху автомобіля TESLA Model 3 р.н. НОМЕР_1 перед моментом ДТП складала величину біля 141 км/год.
18 березня 2026 року старший слідчий в ОВС ВРЗСТ СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_10 , звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просив змінити підозрюваному ОСОБА_6 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на термін 60 днів, без визначення розміру застави.
19 березня 2026 року в задоволенні клопотання слідчого відмовлено слідчим суддею Галицького районного суду м Львова.
Ухвалюючи своє рішення про відмову в задоволенні клопотання слідчого про змін у запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_14 , слідчий суддя в повному об'ємі, правильно дослідив усі обставини справи та вірно прийшов до переконання про наявність ризиків, перелік яких передбачений ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя, перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання у відповідності до вимог ст. ст. 193, 194 КПК України, вислухавши доводи учасників судового провадження, належним чином дослідив фактичні обставини, вказані у клопотанні слідчого і дійшов вмотивованого висновку, що слідчим у клопотанні, не доведена недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні, а також встановив, що підозрюваним не було допущено жодного порушення обов'язків, покладених на нього ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 27 лютого 2026 року. Таким чином, дотримання підозрюваним ОСОБА_19 встановлених обов'язків свідчить про його належну процесуальну поведінку та відсутність підстав вважати, що застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави є неефективним або недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що сам по собі факт повідомлення про зміну підозри не може самостійно свідчити про необхідність зміни обраного запобіжного заходу з тримання під вартою із визначенням розміру застави на тримання під вартою без визначення розміру застави, оскільки стороною обвинувачення не доведено недостатність застосування більш м'якого заходу для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Також, колегія суддів зазначає, що слідчим суддею належно враховано тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_11 , який одружений, його дружина не працює, він має на утриманні двох малолітніх дітей 2021 та 2024 року народження; є єдиним годувальником у сім'ї; інкриміноване підозрюваному правопорушення не відноситься до категорії умисних; підозрюваний має постійне місце роботи та позитивно там характеризується; у підозрюваного наявне постійне місце проживання; підозрюваний має намір відшкодувати спричинену шкоду потерпілим, а також те, що сторона потерпілих заперечує проти зміни запобіжного заходу підозрюваному.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, окрім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначення розміру застави, слідчим суддею перевірено, що в матеріалах кримінального провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, при цьому прокурором та слідчим не доведено неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Колегія суддів погоджуються з рішенням слідчого судді та вважає, що слідчий та прокурор не довели обставин, які б слугували підставою для зміни запобіжного заходу та свідчили б про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Доводи, на які послався в апеляційній скарзі прокурор, не можуть бути підставами для скасування судового рішення, оскільки були враховані слідчим суддею при прийнятті рішення.
Порушень правових позицій Європейського суду з прав людини чи істотних порушень кримінального процесуального закону апеляційним переглядом не встановлено.
Відтак, ухвала слідчого судді про відмову в задоволенні клопотання слідчого в ОВС про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_6 , є законною та обґрунтованою, а тому апеляційна скарга прокурора до задоволення не підлягає.
Керуючись ст.ст. 200, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 19 березня 2026 року про відмову в задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС ВРЗСТ СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_17 про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_6 залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4