Справа № 126/1422/25
Провадження № 22-ц/801/744/2026
Категорія: 41
Головуючий у суді 1-ї інстанції Рудь О. Г.
Доповідач :Ковальчук О. В.
06 квітня 2026 рокуСправа № 126/1422/25м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі судді Ковальчука О.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою його представником - адвокатом Пузіним Денисом Миколайовичем, на рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 04 грудня 2025 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
04 грудня 2025 року рішенням Бершадського районного суду Вінницької області вказаний вище позов задоволено. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 02.09.2024-100002328 від 02 вересня 2024 року в розмірі 62 610, 63 грн, яка складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 24 939, 71 грн, заборгованості по процентах в розмірі 24 440, 92 грн, заборгованості з неустойки в розмірі 13 230 грн.
10 лютого 2026 року, не погодившись із таким рішенням суду, ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Пузіна Д.М., подав апеляційну скаргу.
12 лютого 2026 року ухвалою Вінницького апеляційного суду витребувано вказану справу із Бершадського районного суду Вінницької області.
30 березня 2026 року з Бершадського районного суду Вінницької області надійшла зазначена цивільна справа для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Проте зі змісту апеляційної скарги та матеріалів справи вбачається, що ця скарга не відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України та подана понад встановлені процесуальні строки.
Частиною 4 ст. 356 ЦПК України встановлено, що до апеляційної скарги додаються, крім іншого, документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Порядок сплати судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
У апеляційній скарзі скаржник заявив клопотання, в якому просить звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору, посилаючись на п. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якого споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу, що ОСОБА_1 у даній справі є відповідачем, а тому на нього не розповсюджуються положення п. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
З огляду на викладене, клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання цієї апеляційної скарги задоволенню не підлягає, а тому скаржник повинен сплатити судовий збір у розмірі, що відповідає розміру ставок судового збору за звернення до суду з апеляційною скаргою, визначених Законом України «Про судовий збір».
Згідно з підп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позовна заява подана до суду у серпні 2025 року, в якій позивач просив стягнути із відповідача на його користь 31 514, 01 грн.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» передбачено, що з 01 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 028 грн.
Враховуючи, що 1,5 відсотка ціни позову менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на момент подання позовної заяви), відтак розмір судового збору за подання позовної заяви складав 3 028 грн.
Згідно з п. 1.6 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду встановлено ставку судового збору в розмірі 150 відсотків, що підлягало сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
З огляду на викладене, скаржнику належить здійснити сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 4 542 грн (3 028 грн х 150%) за такими платіжними реквізитами, про що надати апеляційному суду оригінал відповідного платіжного документу:
Отримувач коштів - ГУК у Він. обл./м.Вінниця/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37979858
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
Рахунок отримувача - UA478999980313101206080002856
Код класифікації доходів бюджету - 22030101
Призначення платежу*;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від (Дата оскарження справи) по справі (Номер справи), Вінницький апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
Крім того, разом із апеляційною скаргою скаржником подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного вище рішення суду, яке мотивоване тим, що розгляд справи відбувся без участі ОСОБА_1 , при цьому копію оскаржуваного судового рішення отримано представником відповідача лише 21 січня 2026 року у підсистемі «Електронний суд».
За таких обставин, скаржник вважає, що строк на апеляційне оскарження рішення суду від 04 грудня 2025 року пропущено із поважних причин.
Однак, апеляційний суд вважає, що наведенні скаржником обставини не можуть бути підставою для поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).
В апеляційній скарзі має бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується (п. 8 ч. 2 ст. 356 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Як вже зазначалось, звертаючись з апеляційною скаргою поза межами строку на апеляційне оскарження, скаржник вказав, що з повним текстом судового рішення сторона відповідача ознайомилася лише 21 січня 2026 року.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, 09 грудня 2025 року копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 04 грудня 2025 року було надіслано ОСОБА_1 на його зареєстровану адресу проживання, яка вказана у відповіді № 1506626 від 23 червня 2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру на запит суду першої інстанції, а саме АДРЕСА_1 (а.с. 28). Варто зазначити, що ОСОБА_1 вже отримував поштове відправлення, надіслане судом на вказану адресу із копією ухвали про відкриття провадження у справі, що підтверджується рекомендованим повідомленням про отримання поштового відправлення (а.с. 30).
Однак, 06 січня 2026 року конверт із копією рішення суду першої інстанції від 04 грудня 2025 року, який адресувався ОСОБА_1 , повернувся до суду із довідкою про причини повернення, на якій міститься відмітка поштового відділення: «адресат відсутній за вказано адресою 26.12.2025 року» (а.с. 42).
Відповідно до ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, враховуючи встановлені обставини та наведені положення процесуального закону, апеляційний суд вважає, що днем вручення оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 04 грудня 2025 року є 26 грудня 2025 року, тобто день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.
Відтак, наведені скаржником доводи щодо підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції від 04 грудня 2025 року не є такими, що вказують на поважність причин пропуску встановленого законом строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення, а тому апеляційний суд визнає їх неповажними.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 року у справі № 199/6713/14-ц (провадження № 14-92цс19) зазначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 44 ЦПК України).
Під час вирішення питання про поновлення строку, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду.
Вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд повинен у сукупності оцінити всі обставини справи, навести мотиви щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та зазначити, з яких підстав подане заявником клопотання може бути задоволене.
Лише наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Також згідно із ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.
Положеннями ч. ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За таких умов, апеляційну скаргу належить залишити без руху з наданням скаржнику строку для усунення недоліків, а саме для надання доказів сплати судового збору, а також для подання заяви(заяв) про поновлення строків на апеляційне оскарження судових рішень суду першої інстанції, у якій(яких) потрібно зазначити поважні причини для поновлення таких строків (за їх наявності) та надати докази на їх підтвердження.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України, апеляційний суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , поданого його представником - адвокатом Пузіним Денисом Миколайовичем, про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовити.
Визнати наведені представником ОСОБА_1 - адвокатом Пузіним Денисом Миколайовичем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 04 грудня 2025 року неповажними.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником - адвокатом Пузіним Денисом Миколайовичем, на рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 04 грудня 2025 року залишити без руху, про що повідомити скаржника і надати йому строк для усунення вищенаведених недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
У випадку невиконання вимог ухвали щодо подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження особі, яка подала апеляційну скаргу, буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Ковальчук