Справа № 145/546/26
Провадження №11-сс/801/329/2026
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
03 квітня 2026 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
зі секретарем судового засідання: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу Тиврівського районного суду Вінницької області від 30.03.2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12026020080000071 від 28.03.2026 року відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гнівань Тиврівського району Вінницької області, громадянина України, українця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,
за участю сторін провадження:
прокурора: ОСОБА_8
захисника: ОСОБА_6
Захисник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, просив скасувати ухвалу слідчого судді Тиврівського районного суду Вінницької області від 01.12.2025 року, постановити нову ухвалу, обрати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою АДРЕСА_1 .
Ухвалою слідчого судді Тиврівського районного суду від 30.03.2026 року лопотання слідчого СВ ВП №2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 задоволено.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, який рахувати з моменту фактичного затримання підозрюваного, тобто з 07:53 год. 28 березня 2026 до 07:53 год. 26 травня 2026 року включно.
Визначено ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, після внесення якої підозрюваний звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому вона перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі звільнення підозрюваного з-під варти у зв'язку з внесенням ним застави, покладено на підозрюваного такі обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора та суду із встановленою ними періодичністю або за викликом;
2) не відлучатися з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з потерпілим, свідками у кримінальному провадженні.
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії запобіжного заходу у вигляді застави, в разі її внесення, та обов'язків, покладених на підозрюваного в разі його звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, визначено до 26 травня 2026 року.
Ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою діє до 26 травня 2026 року включно.
Згідно клопотання встановлено наступне.
ОСОБА_7 , 28.03.2026 близько 04:20 год., перебуваючи неподалік домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_10 , в стані алкогольного сп'яніння побачив припаркований на території вищевказаного домоволодіння автомобіль «Fiat Doblo» з державним номерним знаком НОМЕР_1 , темного кольору об'ємом двигуна 1248 см. куб., VIN - НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_11 , де у нього виник злочинний умисел на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом.
Так, ОСОБА_7 , реалізовуючи раніше виниклий умисел, на вчинення дій, направлених на незаконне заволодіння транспортним засобом, а саме автомобілем марки «Fiat Doblo», вартістю 40 тисяч гривень, який він визначив як об'єкт свого кримінально - протиправного посягання, 28.03.2026 близько 04 год. 28 хв. (більш точний час не встановлено), через незачинену хвіртку проник на огороджену територію домоволодіння, де у подальшому діючи умисно, з корисливих мотивів, підійшов до автомобіля «Fiat Doblo», що належить ОСОБА_11 , де самостійно відчинивши дверцята водійських дверей, сів на сидіння автомобіля, такими чином, встановивши контроль над ним.
У подальшому, ОСОБА_7 , самостійно, будучи за кермом вищевказаного автомобіля, скориставшись тим, що у транспортному засобі знаходився між передніми сидіннями ключ, запустив двигун та почав здійснювати рух вказаним автомобілем. Виїжджаючи за його межі, однак ОСОБА_7 проявивши неуважність до дорожньої обстановки, допустив зіткнення із припаркованим неподалік домоволодіння розташованого за адресою вул. Незалежності, 1, у м. Гнівань Гніванської територіальної громади Вінницького район Вінницької області, автомобілем марки та моделі «KIA SORENTO» темного кольору об'ємом двигуна 2497 см. куб., VIN - НОМЕР_3 , що належить згідно договору позички транспортного засобу від 14.01.2026 ОСОБА_10 , спричинивши механічні пошкодження вказаним транспортним засобам, тим самим здійснив незаконне заволодіння транспортним засобом марки «Fiat Doblo» спричинивши ОСОБА_11 майнову шкоду в сумі 40 тисяч гривень.
Вимоги апеляційної скарги захисника мотивовано тим, що судом не в повній мірі врахована особа підозрюваного, який має постійне місце проживання, стійкі соціальні зв'язки, проживає разом з батьком, раніше не судимий, є особою молодого віку. Недоведено прокурором необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Суд не в повній мірі дотримався вимог кримінального процесуального законодавства України та не врахував положення Європейської конвенції з прав людини та практику Європейського суду з прав людини, застосувавши до ОСОБА_7 найсуворіший запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши доповідача, думку прокурора ОСОБА_8 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, зазначив, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України на даний час не зменшилися, продовжують існувати, ухвала суду першої інстанції є законною та обгрунтованою, захисника ОСОБА_6 , який просив задоволити апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу .
Підставою ж застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, які перешкодять виконанню покладених на нього процесуальних обов'язків.
У відповідності до п. «с» ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, допускається взяття особи під варту з метою запобігти цій особі зникнути після скоєння злочину.
В кримінальному провадженні №12026020080000071 від 28.03.2026 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого
ч. 2 ст. 289 КК України 28.03.2026 року.
Обгрунтованість підозри слідчим суддею перевірено належним чином.
Відповідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя належним чином, в дотримання вимог ст.ст.177,178 КПК України перевірив та ретельно дослідив наявність підстав для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та дійшов до вірного висновку, що прокурором доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Приймаючи рішення, щодо доцільності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя врахував особу підозрюваного ОСОБА_7 , який не має постійного місця роботи або навчання, офіційного та стабільного джерела доходів ,що свідчить про відсутність соціальних зв'язки, обставини кримінального правопорушення, його наслідки, тяжкість покарання за скоєний злочин, та дійшов вірного висновку, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
З висновками слідчого судді погоджується апеляційний суд, оскільки більш м'який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 та не зможе запобігти існуючим ризикам.
Твердження апеляційної скарги захисника, що слідчим суддею не враховано всі обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу відповідно до вимог ст. 178 КПК України є необгрунтованими.
Посилання апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 про недоведеність обставин, які виправдовують застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу не пов'язного з триманням під вартою, а саме цілодобового домашнього арешту є безпідставними.
Вказуючи про доцільність застосування іншого запобіжного заходу, захисник фактично погоджується з наявністю ризиків, передбачених ч.1ст. 177 КПК України.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" зазначив що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
Суд апеляційної інстанції вважає, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Слідчий суддя застосував відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід, який є співмірним кримінальному правопорушенню, у вчиненні якого підозрюється останній.
Керуючись ст.422 КПК України, суд апеляційної інстанції,
Відмовити в задоволенні апеляційної скарги захисника.
Ухвалу слідчого судді Тиврівського районного суду від 30.03.2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4