Справа № 749/1795/25
Номер провадження 2/749/121/26
(ЗАОЧНЕ)
08 квітня 2026 року Сновський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого-судді Чигвінцева М.С.
секретаря Михалевич М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Сновськ в порядку загального позовного провадження цивільну справу №749/1795/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулось до суду, через підсистему «Електронний суд», з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №7392294 від 15.02.2023 року в загальному розмірі 12194,10 грн, суму судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн просять покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15 лютого 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 7392294 в електронній формі. Відповідно до умов зазначеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 3000 грн зі сплатою процентів за користування кредитом, комісії та інших платежів, передбачених договором.
Кредитний договір укладено шляхом акцепту відповідачем оферти кредитодавця через інформаційно-комунікаційну систему останнього із використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Після укладення договору кредитні кошти були перераховані на банківську картку відповідача, що підтверджується платіжним дорученням.
Кредитодавець свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти у погодженому розмірі. Натомість відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, у встановлені договором строки кредитні кошти, проценти та комісію не сплатив, унаслідок чого утворилася заборгованість.
26 червня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення права вимоги № 99-МЛ, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 7392294 від 15.02.2023 року перейшло до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал». Таким чином, позивач набув статусу нового кредитора у зобов'язанні.
Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача за кредитним договором становить 12 194,10 грн, з яких: 2790 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту, 8834,10 грн - прострочена заборгованість за процентами, 570 грн - заборгованість за комісією.
Позивачем здійснювалися заходи досудового врегулювання спору, зокрема на адресу відповідача направлялася письмова претензія про погашення заборгованості, однак заборгованість добровільно погашена не була.
У зв'язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору та наявністю заборгованості позивач звернувся до суду з даним позовом про її стягнення.
Сновський районний суд Чернігівської області ухвалою від 05 грудня 2025 року відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Сновського районного суду Чернігівської області від 10 березня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду.
У судове засідання представник позивача не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В матеріалах справи є клопотання про розгляд справи без участі, проти заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, зокрема судом було розміщено (оприлюднено) на веб-порталі Судової влади України оголошення про виклик у судове засідання по справі № 749/1795/25 відповідача ОСОБА_1 . Про причини неявки в судове засідання не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
Враховуючи наявність умов, передбачених ст. 280 ЦПК України, 08 квітня 2026 року судом постановлено ухвалу про здійснення заочного розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи те, що відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомляв, жодних заяв від нього не надходило, та у строк встановлений судом відповідач відзив на позов не подав, будь-яких інших клопотань та заяв від відповідача подано до суду не було, відтак у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить наступного висновку.
Судом встановлено, що
15.02.2023 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «МІЛОАН» з метою отримання банківських послуг, а саме кредиту в розмірі 3000,00 гривень, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву на кредит №7392294.
За результатами розгляду Анкети-заяви №7392294 від 15.02.2023 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 був укладений Договір про споживчий кредит №7392294.
До змісту якого входили додатки №№1,2 якими є: Графік платежів за договором про споживчий кредит №7392294 від 15.02.2023 року та Паспорт споживчого кредиту №7392294.
Відповідно до п. 1.1. Розділу 1 Договору про споживчий кредит №7392294 від 15.02.2023 (далі - Договір) кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3. Договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначені у п. 1.2. Договору, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавця кредит, сплатити комісію за надання кредиту та відсотки за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п. 1.4. Договору та виконати інші зобов'язання у повному обсязі та на умовах та в строк/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконання обов'язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.
Згідно з п.п. 1.2., 1.3., пп.пп. 1.3.1, 1.3.2., п.п. 1.4., 1.5., пп.пп. 1.5.1., 1.5.2., 1.5.3., п. 1.6. Розділу 1 Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 10000,00 гривень. Кредит надається загальним строком на 105 днів з 15.02.2023 року (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів. Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 02.03.2023 року (рекомендована дата платежу). Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 31.05.2023 року (дата остаточного погашення заборгованості). Позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та відсотки за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 02.03.2023 року (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 31.05.2023 року (останнього дня строку кредитування).
Пунктом 2.3 Договору визначено умови щодо пролонгації кредиту.
Відповідно до пункту 2.1. Договору, кредит надається позичальнику шляхом переказу на Картковий рахунок.
Відповідно до пункту 2.4.1 позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну передбаченого пунктом 1.4.
У випадку, якщо станом на дату закінчення строку кредитування (настання дати повернення кредиту) будуть існувати будь-які боргові зобов'язання позичальника за цим договором, у тому числі, а не виключно, плата за кредит, пеня та/або інші платежі на користь кредитодавця встановлені умовами цього договору, то така заборгованість повинна бути сплачена позичальником одночасно з поверненням кредиту. Сплата заборгованості в останній день строку кредитування (дату остаточного погашення заборгованості) не тягне настання негативних наслідків для позичальника якщо кредитодавець в цей день отримає кошти або інформаційне повідомлення про зарахування платежу, згідно п. 2.6. Сплата заборгованості після спливу строку кредитування є підставою виникнення у позичальника додаткових обов'язків щодо сплати пені та/або процентів, згідно розділу 4 Договору (п.2.4.2).
Згідно із пунктом 3.3.2. Договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим договором у порядку, строки та терміни передбачені п.п. 1.1.-1.6. та п. 2.4. цього Договору.
Згідно із пунктом 6.1. Договору, цей кредитний договір укладався в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МІЛОАН» та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією ТОВ «Мілоан» про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення ТОВ «Мілоан» електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається ТОВ «Мілоан» електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефон позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником ТОВ «Мілоан» через веб-сайт, мобільний додаток або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номера позичальника на номер 2277. Після укладення цей кредитний договір розміщується в особистому кабінеті позичальника (п. 6.2. договору).
За змістом п. 6.3. договору, позичальник, приймаючи пропозицію ТОВ «Мілоан» про укладення кредитного договору, також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у т. ч. правилами та графіком розрахунків) договору в цілому та підтверджує, що він: ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов'язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та правил надання фінансових кредитів (послуг) ТОВ «Мілоан», що розміщені на веб-сайті ТОВ «Мілоан» та є невід'ємною частиною цього договору; не перебуває під впливом алкогольних, наркотичних, психотропних, токсичних речовин, здатний усвідомлювати значення своїх дій та управляти своїми вчинками; на момент підписання кредитного договору не існує ніяких обставин, які могли б негативно вплинути на платоспроможність позичальника та/або які створюють загрозу належному виконанню цього договору про які він не повідомив ТОВ «Мілоан» (судові справи, майнові вимоги третіх осіб тощо); вся інформація надана ТОВ «Мілоан», в т.ч. під час заповнення та відправлення заяви про надання кредиту, є повною, актуальною та достовірною; відповідає вимогам заявника, що встановлені розділом 2 правил надання фінансових кредитів (послуг) ТОВ «Мілоан», що розміщені на веб-сайті ТОВ «Мілоан» та є невід'ємною частиною цього Договору.
Укладення ТОВ «Мілоан» кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ «Мілоан» ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки (п.6.4. Договору). Цей Договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п.6.5. Договору).
Згідно з п. 7.1 Кредитного договору, цей договір (з додатками №1,2 та Правилами) набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно правил відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п. 2.1 цього договору. Строк дії цього договору складає період, що обчислюється з моменту його укладення і до моменту повного фактичного виконання сторонами своїх зобов'язань.
З відомостей про ідентифікацію ТОВ «МІЛОАН», вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з яким укладено договір №7392294 від 15.02.2023 року ідентифікований ТОВ «МІЛОАН». Акцепт договору позичальником підписаний аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора «V94853», час відправки ідентифікатора позичальнику 15.02.2023 року о 19:19:49 на номер телефону НОМЕР_2 .
Вказаний в довідці номер телефону відповідача ОСОБА_1 зазначений ним особисто в Анкеті-заявці на кредит разом з особистими даними.
Таким чином, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 здійснив підпис договору з додатками шляхом з використанням одноразового ідентифікатора «V94853»,
Відповідно до п. 2.1. Розділу 2 Договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_3 .
З копії платіжного доручення № 93690195 від 15.02.2023 року вбачається, що ТОВ «МІЛОАН» було перераховано 3000,00 грн на рахунок ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з номером НОМЕР_3 , призначенням платежу: кошти згідно договору № 7392294.
22.01.2026 до суду, на виконання ухвали суду від 05.12.2025, з АТ «Універсал Банк» надійшла відповідь, з якої вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 . Транзакція, здійснена 15.02.2023 року на платіжну картку № НОМЕР_3 у сумі 3000,00 грн, була успішною. Грошові кошти за цією транзакцією були зараховані на відповідний рахунок власника банківської карти № НОМЕР_3 , яка належить ОСОБА_1 . Верифікація клієнта проводилась згідно з регламентом Банку.
З відомостей про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №7392294 від 15.02.2023, вбачається нарахування надання кредиту, нарахування комісії за оформлення кредиту, нарахування відсотків згідно п.п 1.5.2. Договору, нарахування відсотків згідно п.п. 1.6., 2.3.1.2. Договору.
Також з відомостей встановлено, що ОСОБА_1 здійснив заходи, спрямовані на визнання наявності боргу, а саме: проведена часткова сплата по Договору на суму: 210,00 грн.
З наданої суду Виписки з особового рахунка за Кредитним договором №7392294 від 15.02.2023 встановлено, що загальний розмір заборгованості становить 12194,10 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту - 2790,00 грн, заборгованість за комісією - 570,00 грн, заборгованість за сумою відсотків - 8834,10 грн.
Таким чином, ТОВ «Мілоан» зобов'язання за кредитним договором виконало у повному обсязі та надало відповідачу кредит у розмірі, передбаченому умовами договору, натомість відповідач зобов'язання щодо повернення коштів не виконала, у зв'язку із чим утворилася заборгованість.
Відповідно до положень статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з частиною 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Статтями 525, 526, 530 ЦК України визначено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів, не встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
За змістом статті 10561 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються підписувачем як підпис.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Відповідно до пункту 6 частини 1 електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Як зазначено в частині 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що узгоджується із статтями 6, 627 ЦК України та статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
На виконання вимог частини 1 статті 638 ЦК України сторони у вказаному договорі досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, у зв'язку з чим він в силу положень статті 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином, Кредитний договір №7392294 від 15.02.2023 укладений в електронній формі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про захист прав споживачів», не суперечить приписам статей 6, 205, 207, 627-628, 634, 639, 642 ЦК України.
На виконання вимог частини першої статті 638 ЦК України сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов правочину, у зв'язку з чим він відповідно до статті 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Підпунктом 3.2.6 пункту 3.2 Договору про споживчий кредит № 7392294 від 15.02.2023 передбачено, що ТОВ «Мілоан» має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим Договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього Договору без згоди Позичальника. У випадку, якщо після відступлення прав вимоги за цим Договором Кредитодавець отримає від позичальника платіж (кошти) для погашення існуючої заборгованості за цим Договором, такий платіж (кошти) відповідно до частини другої статті 516 Цивільного кодексу України позичальнику не повертаються і зараховуються в рахунок виконання зобов'язань позичальника за цим Договором.
26.06.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги № 99-МЛ, у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передає (відступає) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
26.08.2025 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Додаткову угоду №1 до Договору відступлення прав вимоги № 99-МЛ, якою були внесені зміни до Додатку №1 до Договору - форму Реєстру боржників та викладено її в іншій редакції.
Згідно з копією витягу з Реєстру Боржників до Договором відступлення прав вимоги № 99-МЛ від 26.06.2023 року, до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 7392294 від 15.02.2023 року, сума виданого кредиту - 3000,00 грн, залишок по тілу кредиту - 2790,00 грн, залишок по відсотках - 8834,10 грн, залишок по комісії - 570,00 грн, загальна сума заборгованості - 12194,10 грн.
26.08.2023 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» був складений та підписаний Акт приймання-передачі Реєстру боржників від 26.08.2023 року до Договору відступлення прав вимоги № 99-МЛ від 26.06.2023 року.
Згідно з платіжною інструкцією № 71827 від 26.06.2023 року на виконання Договору відступлення прав вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перерахував на користь ТОВ «Мілоан» грошові кошти у сумі 1115408,23 грн.
У зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 своїх зобов'язань ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» надіслало на поштову адресу відповідача письмову Претензію про необхідність погашення заборгованості за Кредитним договором № 7392294 від 15.02.2023 року в сумі 12194,10 грн.
Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідачем не надано доказів того, що ним належним чином виконувались зобов'язання з повернення кредитних коштів первісним кредиторам.
Позивачем заявлено позовні вимоги в межах суми та складових розміру вимог, які мав первісний кредитор.
Відступленням права вимоги є договірна передача зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України, передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно з правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15№ «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі».
Верховним Судом у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 910/10963/19 наголошено, що доказом переходу прав за зобов'язанням до нового кредитора є відповідний правочин щодо відступлення прав вимоги у зобов'язанні […], а не документи, що засвідчують права, які передаються. За таких обставин, у позивача, як нового кредитора, який набув право вимоги в межах сум зазначених у договорах, наявне право вимоги до відповідача щодо стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором.
Оскільки відповідач свої зобов'язання за умовами кредитного договору №7392294 від 15.02.2023 року не виконав, доказів про відсутність своєї заборгованості перед позивачем суду не надав, суд доходить висновку про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за кредитним договором №7392294 від 15.02.2023, яка складається з: 2790,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 8834,10 грн - прострочена заборгованість за сумою відсотків.
Що стосується вимог позову про стягнення з відповідача простроченої заборгованості за комісією у сумі 570,00 грн суд зазначає на наступне.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин 1, 2, 5 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Зазначене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19, у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 та постанові Верховного Суду від 21 лютого 2024 року у справі № 344/3078/23 щодо оцінки правомірності встановлення у кредитному договорі умови про щомісячну плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).
У постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09.12.2019 року у справі №524/5152/15-ц викладено висновок про те, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов'язком банку, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.
У постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21) Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов'язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку. З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов'язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.
Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10.05.2007 №168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).
Виходячи зі змісту вказаних норм, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов'язком банку, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов'язок банку за кредитним договором, то така дія як обслуговування кредитної заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку.
До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах № 686/1696/15-ц від 09.12.2020, № 622/1148/13-ц від 09.12.2020, № 236/2227/17-ц від 09.12.2020, № 724/1391/16-ц від 25.11.2020, № 483/2022/17-ц від 11.11.2020 та інших.
Відповідні висновки Верховного Суду стосуються усіх суб'єктів фінансових послуг з надання кредиту (позики).
У цій справі комісійна винагорода за надання кредиту відповідає загальним зобов'язанням кредитної установи та звичайній її діяльності, є обставиною укладення кредитного договору, оскільки без надання кредиту договір не вважався б укладеним з огляду на ст. 1046 ЦК України, з позовної заяви та наданих до неї документів не вбачається інших сум, включених до складу комісії, ніж за надання кредиту, кредитодавцем не було зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позичальнику та за які була встановлена комісія за видачу кредиту, тому відповідна умова кредиту є нікчемною відповідно до частин 1 та 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Під час перевірки інформації про юридичну особу, судом встановлено, ТОВ «Мілоан» - це фінансова компанія. Повне найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» ідентифікаційний код 40484607. Фінансові послуги, що надаються фінансовою установою - надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.
Статус ліцензії - чинна, дата видачі ліцензії 13.04.2024р.
Враховуючи викладене заборгованість по комісії в сумі 570,00 грн стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача не підлягають.
Таким чином, аналізуючи надані суду докази, вирішуючи справу в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, а саме: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2790,00 грн. заборгованості за тілом кредиту, 8834,10 грн. заборгованості за відсотками, що разом складає 11624,10 грн.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
За змістом ст. 141ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При подачі позову до суду через систему «Електронний суд» було сплачено суму судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Оскільки позовні вимоги позивача задоволенні частково, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам (95,33%) у сумі 2309,27 грн.
Також позивачем ставиться питання про стягнення судових витрат на правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.
Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З матеріалів справи вбачається, що 01.07.2025 року між ТОВ «ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ» та адвокатським об'єднанням «Апологет», в особі керуючого партнера - Усенко М.І., укладений договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу до матеріалів справи долучено копію Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань АО «Апологет», копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; копію договору про надання правової допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року між АО «Апологет» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», копію ордеру про надання правової (правничої) допомоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» адвокатом Усенком М.І., копію акта № Д/9124 наданих послуг від 12.11.2025 року, копію детального опису наданих послуг від 12.11.2025 року.
Оскільки позовні вимоги позивача задоволенні частково, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати на правничу допомогу 7626,40 грн. (8000,00*95,33%)
Керуючись ст. 512, 514, 525, 526, 611, 625, 629, 1050, 1054, 1077, 1078, 1079, 1079, 1080, 1082 ЦК України, статтями 2, 4, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 247, 259, 263-264, 265, 274, 279, 280, 281, 282, 283 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄРДПОУ 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, IBAN НОМЕР_5 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК) заборгованість за Кредитним договором № 7392294 від 15.02.2023 року у розмірі 11624 (одинадцять тисяч шістсот двадцять чотири) грн 10 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄРДПОУ 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, IBAN НОМЕР_5 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК) судовий збір у розмірі 2309 (дві тисячі триста дев'ять) грн 27 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄРДПОУ 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, IBAN НОМЕР_5 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК) витрати на правову допомогу у розмірі 7626 (сім тисяч шістсот двадцять шість) грн. 40 коп.
У решті позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його (проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду відповідно до ст. 355 ЦПК України або через Сновський районний суд Чернігівської області відповідно до п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України.
Суддя М.С. Чигвінцев