Справа № 747/121/26
1-кс/746/16/26
08 квітня 2026 року
Срібнянський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у селищі Срібне заяву судді Талалаївського районного суду Чернігівської області ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні № 12025270330001033 від 31 грудня 2025 року відносно ОСОБА_4 , -
19 березня 2026 року до Талалаївського районного суду Чернігівської області надійшло клопотання прокурора Прилуцької окружної прокуратури про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні № 12025270330001033 від 31 грудня 2025 року відносно ОСОБА_4 , яке згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано до провадження судді ОСОБА_3 .
Суддею ОСОБА_3 заявлено самовідвід від розгляду цього кримінального провадження з підстав, визначених частиною першою статті 75 КПК України.
В обґрунтування наявності підстав для самовідводу суддя ОСОБА_3 зазначила, що законним представником особи, стосовно якої передбачається застосування заходів медичного характеру у кримінальному провадженні № 12025270330001033, ОСОБА_4 , є ОСОБА_5 , який є рідним братом головуючої судді Талалаївського районного суду Чернігівської області ОСОБА_3 .
Згідно з поданням в.о. голови Талалаївського районного суду Чернігівської області ОСОБА_3 заяву про самовідвід судді ОСОБА_3 надіслано до Чернігівського апеляційного суду для вирішення питання щодо визначення питання територіальної підсудності розгляду заяви про самовідвід.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 25 березня 2026 року подання Талалаївського районного суду Чернігівської області від 20 березня 2026 року про визначення територіальної підсудності задоволено. Заяву судді ОСОБА_3 про самовідвід у справі за клопотанням прокурора Прилуцької окружної прокуратури про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12025270330001033 від 31 грудня 2025 року про кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 115 КК України, направлено для розгляду до Срібнянського районного суду Чернігівської області.
Заяву про самовідвід згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 07 квітня 2026 року передано на розгляд судді ОСОБА_1 .
Справа призначена до розгляду на 11 год. 45 хв. 08 квітня 2026 року.
Суддя Срібнянського районного суду Чернігівської області ОСОБА_3 , прокурор Прилуцької окружної прокуратури ОСОБА_6 , захисник ОСОБА_7 , законний представник особи, стосовно якої передбачається застосування заходів медичного характеру, ОСОБА_5 , потерпіла ОСОБА_8 в судове засідання не з'явились, були повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви про самовідвід.
Від захисника особи, відносно якої ставиться питання про застосування заходів медичного характеру, - адвоката ОСОБА_7 надійшло клопотання, в якому, крім іншого, викладено прохання розглянути питання щодо самовідводу судді ОСОБА_3 від розгляду клопотання прокурора Прилуцької окружної прокуратури про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні № 12025270330001033 від 31 грудня 2025 року відносно ОСОБА_4 , без його участі.
За правилами статті 107 КПК України фіксування технічними засобами судового засідання не здійснювалось у зв'язку з відсутністю у судовому засіданні осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Суд, вивчивши заяву про самовідвід та клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні № 12025270330001033 від 31 грудня 2025 року відносно ОСОБА_4 , дійшов такого висновку.
Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції України і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.
Згідно з вимогами частин першої, другої статті 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Пунктом 4 частини першої статті 75 КПК України визначено, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Статтею 15 Кодексу суддівської етики визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати
правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта», найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, заява № 11/1987/134/188, § 48).
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46).
Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а також може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).
У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому сенсі навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії») (Постанова колегії суддів першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 17 вересня 2019 року, справа №277/599/15-к).
Отже, згідно з об'єктивним критерієм наявності безсторонності судді вказані обставини можуть викликати в учасників справи, а також у стороннього спостерігача сумніви у безсторонності, неупередженості та об'єктивності судді ОСОБА_3 при розгляді вказаної справи.
За таких обставин, з метою уникнення будь-яких сумнівів у неупередженості судді при розгляді справи та забезпечення довіри учасників справи до суду, заява судді ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду вказаного кримінального провадження підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 75, 80 КПК України,
Заяву судді Талалаївського районного суду Чернігівської області ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні № 12025270330001033 від 31 грудня 2025 року відносно ОСОБА_4 , задовольнити.
Передати кримінальне провадження № 12025270330001033 (справа № 747/121/26, провадження № 1-КП/747/21/26) для здійснення повторного автоматизованого розподілу у порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 КПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1